Важлива інформація

     

    ЗАКОН УКРАЇНИ

    Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів

    Із змінами і доповненнями, внесеними
     Законами України
     від 30 серпня 2010 року N 2491-VI,
     від 2 грудня 2010 року N 2756-VI

    Додатково див. ухвалу
     Вищого адміністративного суду України
     від 10 серпня 2010 року 

    Цей Закон визначає основні засади, організацію і порядок проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад (далі - депутати) та сільських, селищних, міських голів.

    Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

    Стаття 1. Законодавство про вибори депутатів та сільських, селищних, міських голів

    1. Організація і порядок проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (далі - місцеві вибори) регулюються Конституцією України, цим та іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них іншими актами законодавства.

    Стаття 2. Основні засади місцевих виборів

    1. Місцеві вибори є вільними та відбуваються на основі гарантованого Конституцією України та цим Законом загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

    2. Вибори депутатів сільських, селищних рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється територія відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища.

    3. Вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад проводяться за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою, за якою:

    1) половина від кількості депутатів (загального складу) відповідної ради обирається за виборчими списками кандидатів у депутати від місцевих організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідно Автономної Республіки Крим, області, району, міста, району в місті;

    2) половина від кількості депутатів (загального складу) відповідної ради обирається за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах (далі - одномандатні мажоритарні виборчі округи), на які поділяється територія відповідно Автономної Республіки Крим, області, району, міста, району в місті.

    4. Вибори сільських, селищних, міських голів проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища, міста згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм.

    5. Участь громадян України у місцевих виборах є добровільною. Ніхто не може бути примушений до участі або неучасті у виборах.

    Стаття 3. Загальне виборче право

    1. Право голосу на виборах депутатів сільських, селищних, міських рад, виборах сільського, селищного, міського голови мають дієздатні громадяни України, які належать до відповідних територіальних громад та яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років.

    Право голосу на виборах депутатів районних, обласних рад мають громадяни України, які належать до відповідних територіальних громад у межах району, області та яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років.

    Право голосу на виборах депутатів районних у містах рад мають громадяни України, які належать до територіальних громад відповідних міст, місце проживання яких зареєстровано в межах відповідного району в місті та яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років.

    (абзац третій частини першої статті 3 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    Право голосу на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим мають громадяни України, місце проживання яких зареєстровано в межах Автономної Республіки Крим та яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років.

    (абзац четвертий частини першої статті 3 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    Громадяни України, які мають право голосу на відповідних місцевих виборах, є виборцями.

    2. Документом, який посвідчує особу, підтверджує громадянство та засвідчує місце проживання виборця на місцевих виборах, є:

    1) паспорт громадянина України;

    2) тимчасове посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України).

    3. Належність громадянина до відповідної територіальної громади визначається його місцем проживання на її території згідно із Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".

    4. Виборці мають право на участь у роботі виборчих комісій як їх члени, проведенні передвиборної агітації, здійсненні спостереження за проведенням виборів та в інших заходах, пов'язаних з організацією та проведенням виборів, що реалізується ними у порядку, визначеному цим та іншими законами України.

    5. Будь-які прямі або непрямі привілеї чи обмеження виборчих прав громадян України за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками забороняються. Не допускаються обмеження участі громадян у виборчому процесі, крім обмежень, передбачених Конституцією України та цим Законом.

    6. Військовослужбовці строкової служби, громадяни України, що проживають за кордоном, а також особи, визнані судом недієздатними, та громадяни України, які за вироком суду перебувають у місцях позбавлення волі, вважаються такими, що не належать до жодної територіальної громади та не мають права голосу на місцевих виборах.

    Стаття 4. Рівне виборче право

    1. Місцеві вибори є рівними. Громадяни України беруть участь у відповідних місцевих виборах на рівних засадах.

    2. Кожен виборець на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад, в яких він бере участь, має один голос у багатомандатному виборчому окрузі та один голос в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі по виборах депутатів відповідних рад.

    Кожен виборець на виборах депутатів сільських, селищних рад, в яких він бере участь, має один голос в одномандатному виборчому окрузі по виборах депутатів відповідно сільських, селищних рад.

    Кожен виборець на виборах сільських, селищних, міських голів, в яких він бере участь, має один голос у відповідному єдиному одномандатному виборчому окрузі.

    Виборець може використати свій голос на відповідних місцевих виборах тільки на одній виборчій дільниці, на якій він включений до списку виборців.

    3. Рівність прав і можливостей участі у виборчому процесі забезпечується:

    1) забороною привілеїв чи обмежень для кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;

    2) забороною втручання органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування у виборчий процес, за винятком випадків, передбачених цим Законом;

    (пункт 2 частини третьої статті 4 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    3) забороною використання для фінансування передвиборної агітації інших коштів, ніж кошти, передбачені частиною шостою статті 47 цього Закону.

    Стаття 5. Пряме виборче право

    1. Місцеві вибори є прямими. Виборці безпосередньо обирають депутатів та сільських, селищних, міських голів шляхом голосування за кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, висунутих та зареєстрованих у порядку, передбаченому цим Законом.

    Стаття 6. Вільні вибори

    1. Місцеві вибори є вільними. Виборцям забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні.

    2. Застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та вільному волевиявленню виборця, забороняється.

    Стаття 7. Таємне голосування

    1. Голосування на місцевих виборах є таємним. Контроль за волевиявленням виборців у будь-якій формі забороняється.

    Стаття 8. Особисте голосування

    1. Кожен виборець голосує на місцевих виборах особисто. Голосування за інших осіб чи передача виборцем права голосу будь-якій іншій особі забороняється.

    Стаття 9. Право бути обраним

    1. Депутатом, сільським, селищним, міським головою може бути обраний громадянин України, який має право голосу відповідно до статті 70 Конституції України.

    2. Депутатом, сільським, селищним, міським головою не може бути обраний громадянин України, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.

    Стаття 10. Право висування кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови

    1. Право висування кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується громадянами України через республіканські в Автономній Республіці Крим, обласні, районні, міські, районні у містах організації політичних партій (далі - місцеві організації партій) або шляхом самовисування відповідно до цього Закону.

    Стаття 11. Засади виборчого процесу

    1. Виборчий процес - це здійснення суб'єктами, визначеними у статті 12 цього Закону, виборчих процедур, передбачених цим Законом.

    Виборчий процес здійснюється на засадах:

    1) законності та заборони незаконного втручання будь-кого у цей процес;

    2) політичного плюралізму та багатопартійності;

    3) публічності і відкритості;

    4) рівності суб'єктів виборчого процесу перед законом;

    5) рівності прав усіх кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови;

    6) свободи передвиборної агітації, рівних можливостей доступу до засобів масової інформації незалежно від форми власності;

    7) неупередженості органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, керівників підприємств, установ і організацій до місцевих організацій партій, кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.

    (абзац дев'ятий частини першої статті 11 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    2. Початок виборчого процесу оголошується відповідною виборчою комісією у строки та в порядку, визначені цим Законом.

    3. Виборчий процес включає такі етапи:

    1) утворення виборчих округів;

    2) утворення виборчих дільниць;

    3) формування складу територіальних виборчих комісій, утворення дільничних виборчих комісій;

    4) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення;

    5) висування та реєстрація кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови;

    6) проведення передвиборної агітації;

    7) голосування у день виборів;

    8) підрахунок голосів виборців, установлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів.

    4. У випадках, передбачених цим Законом, виборчий процес включає також такі етапи:

    1) повторне голосування;

    2) підрахунок голосів виборців, установлення підсумків повторного голосування і результатів місцевих виборів.

    5. Виборчий процес завершується офіційним оприлюдненням результатів місцевих виборів у порядку, передбаченому цим Законом.

    Стаття 12. Суб'єкти виборчого процесу

    1. Суб'єктами виборчого процесу є:

    1) виборці;

    2) Центральна виборча комісія, виборчі комісії, сформовані (утворені) відповідно до цього Закону, Закону України "Про Центральну виборчу комісію" та інших законів України;

    3) кандидати в депутати, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови;

    4) місцеві організації партій, які висунули кандидатів у депутати у багатомандатному виборчому окрузі, або одномандатному виборчому окрузі, або одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, або кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови;

    5) офіційні спостерігачі від місцевих організацій партій, які висунули кандидатів у депутати у багатомандатному виборчому окрузі, від кандидатів у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, від кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.

    Стаття 13. Публічність і відкритість виборчого процесу

    1. Організація і проведення місцевих виборів здійснюються публічно і відкрито.

    2. Виборчі комісії інформують громадян України про свій склад, місцезнаходження та режим роботи, про утворення територіальних виборчих округів і виборчих дільниць, про основні права виборців (у тому числі про право оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб цих органів, які обмежують або порушують виборчі права), про порядок заповнення виборчих бюлетенів, забезпечують можливість для ознайомлення виборців зі списками виборців, відомостями про кандидатів у депутати та (або) кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, оприлюднюють підсумки голосування та результати місцевих виборів, надають іншу інформацію у випадках, передбачених цим Законом.

    (частина друга статті 13 у редакції Закону
     України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    3. Рішення органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, що стосуються місцевих виборів та зачіпають законні права громадян, а також рішення виборчих комісій доводяться до відома громадян через друковані засоби масової інформації або оприлюднюються в інший спосіб у триденний строк з дня їх прийняття, якщо інше не передбачено законом.

    (частина третя статті 13 із змінами, внесеними
    згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    4. Усі засоби масової інформації, незалежно від форми власності, зобов'язані справедливо, збалансовано та неупереджено висвітлювати хід підготовки і проведення місцевих виборів у новинах, інформаційних випусках, ток-шоу, дискусійних та інших програмах. Їх представникам гарантується безперешкодний доступ на всі публічні заходи, пов'язані з місцевими виборами, а на засідання виборчих комісій та на виборчу дільницю у день виборів - на умовах, визначених цим Законом, крім випадків, передбачених законами України. Виборчі комісії, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, посадові і службові особи цих органів зобов'язані в межах своїх повноважень і компетенції надавати їм інформацію щодо ходу підготовки і проведення місцевих виборів.

    (частина четверта статті 13 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    Розділ II. ВИДИ МІСЦЕВИХ ВИБОРІВ, ПОРЯДОК І СТРОКИ ЇХ ПРОВЕДЕННЯ

    Стаття 14. Види місцевих виборів та порядок їх призначення

    1. Місцеві вибори можуть бути черговими, позачерговими, повторними, проміжними або першими, що проводяться у разі формування нових місцевих рад (далі - перші місцеві вибори).

    2. Чергові вибори депутатів, сільських, селищних, міських голів проводяться одночасно на всій території України, крім випадків, встановлених Конституцією та законами України.

    Чергові вибори депутатів обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, вибори сільського, селищного, міського голови проводяться у зв'язку із закінченням визначеного Конституцією України строку повноважень депутатів відповідних рад, сільських, селищних, міських голів.

    Чергові вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим проводяться у зв'язку із закінченням визначеного Конституцією Автономної Республіки Крим строку повноважень депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

    Рішення про проведення чергових виборів депутатів обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів приймається Верховною Радою України.

    Рішення про проведення чергових виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим відповідно до Конституції України.

    3. Позачергові місцеві вибори призначаються Верховною Радою України у разі дострокового припинення повноважень депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради, сільського, селищного, міського голови, а також в інших випадках, передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

    4. Повторні вибори депутатів (депутата) у відповідному багатомандатному, одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі призначаються відповідною територіальною виборчою комісією в порядку, встановленому цим Законом, у разі визнання відповідних виборів у цьому виборчому окрузі такими, що не відбулися, чи в разі визнання особи такою, яка відмовилася від депутатського мандата у відповідному одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі.

    Повторні вибори сільського, селищного, міського голови призначаються відповідною територіальною виборчою комісією в порядку, встановленому цим Законом, у разі визнання відповідних виборів такими, що не відбулися, чи в разі визнання особи такою, яка відмовилася від посади відповідно сільського, селищного, міського голови.

    5. Проміжні вибори депутата призначаються територіальною виборчою комісією в порядку, встановленому цим Законом, у разі дострокового припинення повноважень депутата, обраного в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі.

    6. Перші місцеві вибори призначаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською, Севастопольською міською радою, якщо інше не передбачено законом.

    Стаття 15. Строки призначення місцевих виборів та оголошення виборчого процесу

    1. Чергові, позачергові місцеві вибори призначаються не пізніше ніж за шістдесят днів до дня виборів, а виборчий процес розпочинається за 50 днів до дня чергових, позачергових місцевих виборів.

    2. Повторні місцеві вибори призначаються на останню неділю шістдесятиденного строку з дня прийняття рішення про їх призначення, а виборчий процес розпочинається за 50 днів до дня повторних місцевих виборів.

    Рішення про призначення повторних виборів депутатів (депутата) у відповідному багатомандатному, одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі приймається територіальною виборчою комісією не пізніш як у десятиденний строк з дня прийняття рішення про визнання відповідних виборів у цьому виборчому окрузі такими, що не відбулися, чи в разі визнання особи такою, яка відмовилася від депутатського мандата у відповідному одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі.

    Рішення про призначення повторних виборів сільського, селищного, міського голови приймається територіальною виборчою комісією не пізніш як у десятиденний строк з дня прийняття рішення про визнання відповідних виборів такими, що не відбулися, чи в разі визнання особи такою, яка відмовилася від посади відповідно сільського, селищного, міського голови.

    3. Проміжні вибори депутата призначаються на останню неділю шістдесятиденного строку з дня прийняття рішення про їх призначення, а виборчий процес розпочинається за 50 днів до дня проміжних місцевих виборів.

    (абзац перший частини третьої статті 15 із змінами,
    внесеними згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    Рішення про призначення проміжних виборів депутата приймається територіальною виборчою комісією не пізніш як у десятиденний строк з дня дострокового припинення повноважень депутата, обраного у відповідному одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі.

    4. Перші місцеві вибори призначаються не пізніше ніж за шістдесят днів до дня виборів, а виборчий процес розпочинається за 50 днів до дня перших місцевих виборів.

    5. Місцеві вибори призначаються на неділю.

    6. Орган, який відповідно до статті 14 цього Закону прийняв рішення про призначення повторних, проміжних чи перших місцевих виборів, не пізніш як на третій день з дня його прийняття публікує рішення у друкованих засобах масової інформації або, у разі неможливості, оприлюднює в інший визначений ним спосіб, а також доводить зазначене рішення до відома Центральної виборчої комісії в цей же строк.

    (частина шоста статті 15 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    7. Центральна виборча комісія оголошує про початок виборчого процесу чергових, перших місцевих виборів, а територіальна виборча комісія - про початок виборчого процесу позачергових, повторних, проміжних місцевих виборів на своєму засіданні, про що зазначається у протоколі засідання комісії. Офіційним оголошенням є оголошення головуючим на засіданні виборчої комісії про початок виборчого процесу відповідного виду місцевих виборів. Витяг із протоколу засідання відповідної виборчої комісії про оголошення початку виборчого процесу відповідного виду місцевих виборів оприлюднюється наступного дня після дня оголошення відповідно в загальнодержавних або місцевих засобах масової інформації або в інший визначений нею спосіб.

    (абзац перший частини сьомої статті 15 із змінами,
     внесеними згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    Оголошення про початок виборчого процесу здійснюється Центральною виборчою комісією не пізніш як за п'ять днів до дня початку виборчого процесу місцевих виборів, а територіальною виборчою комісією - протягом п'яти днів з дня прийняття рішення про призначення позачергових місцевих виборів, а у разі призначення територіальною виборчою комісією повторних чи проміжних місцевих виборів - одночасно з прийняттям нею такого рішення.

    8. У разі невиконання територіальною виборчою комісією вимог цього Закону (бездіяльність виборчої комісії) щодо призначення повторних чи проміжних місцевих виборів такі вибори призначаються Центральною виборчою комісією у п'ятиденний строк з дня виявлення бездіяльності відповідної територіальної виборчої комісії. В такому випадку про початок виборчого процесу оголошує Центральна виборча комісія.

    (частина восьма статті 15 із змінами, внесеними
    згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    9. Усі строки, визначені у цьому Законі, обчислюються календарними днями, годинами.

    10. Першим днем строку, який відповідно до цього Закону має початися у зв'язку з настанням певної події, є день, наступний за днем настання такої події.

    11. Останнім днем строку, який відповідно до цього Закону має закінчитися у зв'язку з настанням певної події, є день, що передує дню такої події.

    12. Днем вчинення бездіяльності вважається останній день строку, в який мала бути вчинена дія, передбачена цим чи іншими законами України.

    Стаття 16. Визначення загального складу Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад

    1. Рішення про загальний склад (кількість депутатів) обласної, районної, міської (крім районів, міст в Автономній Республіці Крим, міст Києва, Севастополя) ради приймається відповідною обласною радою поточного скликання не пізніш як за 50 днів до дня місцевих виборів.

    (абзац перший частини першої статті 16
    у редакції Закону України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    Рішення про загальний склад (кількість депутатів) районної, міської (районів та міст в Автономній Республіці Крим) ради приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим поточного скликання не пізніш як за 50 днів до дня місцевих виборів.

    (абзац другий частини першої статті 16
    у редакції Закону України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    Рішення про загальний склад (кількість депутатів) Київської, Севастопольської міської ради приймається відповідно Київською, Севастопольською міською радою поточного скликання не пізніш як за 50 днів до дня місцевих виборів

    (абзац третій частини першої статті 16
    у редакції Закону України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    Рішення про загальний склад (кількість депутатів) районної у місті, сільської, селищної ради приймається відповідною районною у місті, сільською, селищною радою поточного скликання не пізніш як за 50 днів до дня місцевих виборів.

    2. У разі якщо місцева рада, яка має прийняти рішення про загальний склад (кількість депутатів) відповідної місцевої ради, яка має обиратися, у строк, установлений частиною першою цієї статті, не прийняла такого рішення, загальний склад відповідної місцевої ради, яка має обиратися, залишається у тій самій кількості, що й у поточному скликанні, а в разі якщо загальний склад відповідної місцевої ради поточного скликання становить непарне число, то загальний склад такої місцевої ради, яка має обиратися, становитиме мінімальну залежно від чисельності жителів кількість депутатів, визначену частиною четвертою цієї статті.

    3. Рішення про загальний склад (кількість депутатів) місцевої ради в разі призначення перших місцевих виборів приймається відповідно до статті 84 цього Закону.

    4. Загальний склад (кількість депутатів) сільської, селищної, міської, районної у місті ради має становити при чисельності:

    1) до 1 тисячі жителів - від 12 до 16 депутатів включно;

    2) від 1 тисячі до 3 тисяч жителів - від 16 до 20 депутатів включно;

    3) від 3 тисяч до 5 тисяч жителів - від 20 до 30 депутатів включно;

    4) від 5 тисяч до 20 тисяч жителів - від 30 до 36 депутатів включно;

    5) від 20 тисяч до 50 тисяч жителів - від 36 до 46 депутатів включно;

    6) від 50 тисяч до 100 тисяч жителів - від 36 до 50 депутатів включно;

    7) від 100 тисяч до 250 тисяч жителів - від 40 до 60 депутатів включно;

    8) від 250 тисяч до 500 тисяч жителів - від 50 до 76 депутатів включно;

    9) від 500 тисяч до 1 мільйона жителів - від 60 до 90 депутатів включно;

    10) від 1 мільйона до 2 мільйонів жителів - від 76 до 120 депутатів включно;

    11) понад 2 мільйони жителів - від 76 до 150 депутатів включно.

    Загальний склад (кількість депутатів) районної ради визначається із урахуванням кількості сіл (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися в територіальну громаду), селищ, міст районного значення, що входять до складу відповідного району, для забезпечення рівного представництва кожної територіальної громади у відповідній районній раді незалежно від чисельності такої територіальної громади.

    Загальний склад (кількість депутатів) обласної ради визначається з урахуванням кількості районів, міст обласного значення, що входять до складу відповідної області, для забезпечення їх рівного представництва у відповідній обласній раді незалежно від чисельності жителів відповідного району, міста обласного значення.

    Загальний склад (кількість депутатів) міської, районної у місті, районної, обласної ради має становити тільки парну кількість депутатів.

    (абзац п'ятнадцятий частини четвертої статті 16 із змінами,
     внесеними згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    Чисельність жителів відповідної адміністративно-територіальної одиниці визначається на підставі повідомлення відповідних територіальних органів державної статистики за станом на 1 січня року початку виборчого процесу місцевих виборів.

    (абзац шістнадцятий частини четвертої статті 16 із змінами,
     внесеними згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    5. Загальний склад (кількість депутатів) Верховної Ради Автономної Республіки Крим визначається Конституцією Автономної Республіки Крим.

    6. Повідомлення про загальний склад відповідної ради оприлюднюється відповідною радою в місцевих друкованих засобах масової інформації протягом трьох днів з дня прийняття відповідного рішення згідно з частиною першою цієї статті.

    Розділ III. ВИБОРЧІ ОКРУГИ ТА ВИБОРЧІ ДІЛЬНИЦІ

    Стаття 17. Виборчі округи

    1. Для проведення виборів депутатів сільської, селищної ради відповідна сільська, селищна територіальна виборча комісія не пізніш як за 37 днів до дня місцевих виборів утворює одномандатні виборчі округи з приблизно рівною кількістю виборців у кожному.

    Кількість одномандатних виборчих округів дорівнює кількості депутатів (загальному складу) відповідної ради, визначеній згідно зі статтею 16 цього Закону.

    Орієнтовна середня кількість виборців в одномандатних виборчих округах у межах села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища визначається відповідною територіальною виборчою комісією на підставі відомостей Державного реєстру виборців про кількість виборців, які проживають на території відповідного села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища, що подаються органом ведення Державного реєстру виборців до відповідної територіальної виборчої комісії не пізніш як за 39 днів до дня виборів.

    2. Вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті ради проводяться у відповідних багатомандатному та одномандатних мажоритарних виборчих округах.

    3. Багатомандатний виборчий округ по виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим поділяється на виборчі територіальні округи, межі яких збігаються з межами районів, що входять до складу Автономної Республіки Крим, та з межами міст республіканського в Автономній Республіці Крим значення. Рішення про утворення таких округів не приймається.

    Багатомандатний виборчий округ по виборах депутатів обласної ради поділяється на виборчі територіальні округи, межі яких збігаються з межами районів та міст обласного значення, що входять до складу відповідної області. Рішення про утворення таких округів не приймається.

    Багатомандатний виборчий округ по виборах депутатів районної ради поділяється на виборчі територіальні округи, межі яких збігаються з межами сіл (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селищ, міст районного значення, що входять до складу відповідного району. Рішення про утворення таких виборчих округів не приймається.

    Багатомандатний виборчий округ по виборах депутатів міської, районної у місті ради має межі, що збігаються з межами відповідного міста або району у місті. Багатомандатний виборчий округ по виборах депутатів міської ради у місті з районним поділом поділяється на виборчі територіальні округи, межі яких збігаються з межами районів у місті. Якщо до складу міста входить інше місто, село, селище, то воно є виборчим територіальним округом по виборах депутатів міської ради міста, до складу якого воно входить. Рішення про утворення таких виборчих округів не приймаються.

    4. Одномандатні мажоритарні виборчі округи по виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті ради утворюються відповідною територіальною виборчою комісією - з приблизно рівною кількістю виборців у кожному окрузі в порядку та строки, визначені частиною п'ятою цієї статті, на підставі відомостей Державного реєстру виборців про кількість виборців, які проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, що подаються органом ведення Державного реєстру виборців до відповідної територіальної виборчої комісії не пізніш як за 35 днів до дня виборів.

    5. Одномандатні мажоритарні виборчі округи по виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міської, районної у місті ради утворюються відповідно виборчою комісією Автономної Республіки Крим, міською, районною у місті територіальною виборчою комісією у межах Автономної Республіки Крим, міста, району у містах не пізніш як за 32 дні до дня виборів.

    Одномандатні мажоритарні виборчі округи по виборах депутатів обласних рад утворюються відповідною обласною територіальною виборчою комісією у межах кожного району, міста обласного значення, що входить до складу області, не пізніш як за 32 дні до дня виборів виходячи з представництва (кількості депутатів) кожного відповідного району, міста обласного значення у відповідній обласній раді, встановленого відповідно до частини четвертої статті 16 цього Закону.

    Одномандатні мажоритарні виборчі округи по виборах депутатів районних рад утворюються відповідною районною територіальною виборчою комісією у межах кожного села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у територіальну громаду), селища, міста районного значення не пізніш як за 32 дні до дня виборів виходячи з представництва (кількості депутатів) кожної територіальної громади у відповідній районній раді, встановленого відповідно до частини четвертої статті 16 цього Закону.

    Кількість одномандатних мажоритарних виборчих округів по виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті ради дорівнює половині кількості депутатів (загального складу) відповідної ради, визначеної згідно зі статтею 16 цього Закону.

    6. Для виборів сільського, селищного, міського голови відповідний одномандатний виборчий округ має межі, що збігаються з межами відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища, міста. Одномандатний виборчий округ по виборах міського голови у містах з районним поділом поділяється на виборчі територіальні округи, межі яких збігаються з межами районів у місті. Якщо до складу міста входить інше місто, село, селище, то воно є виборчим територіальним округом по виборах міського голови міста, до складу якого воно входить. Рішення про утворення таких виборчих округів не приймаються.

    7. Повідомлення про утворення одномандатних, одномандатних мажоритарних виборчих округів із зазначенням їх номерів, меж, орієнтовної кількості виборців у кожному виборчому окрузі оприлюднюється відповідною територіальною виборчою комісією в місцевих друкованих засобах масової інформації або в інший визначений цією виборчою комісією спосіб наступного дня після прийняття рішення про утворення відповідних виборчих округів.

    (частина сьома статті 17 із змінами, внесеними
    згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    Стаття 18. Виборчі дільниці

    1. Для підготовки і проведення голосування та підрахунку голосів виборців районні, міські (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення), районні у містах Києві та Севастополі територіальні виборчі комісії не пізніш як за 30 днів до дня виборів утворюють виборчі дільниці.

    Виборчі дільниці є спільними для виборів депутатів та сільських, селищних, міських голів у разі одночасного проведення відповідних місцевих виборів.

    Кожна виборча дільниця має лише одне приміщення для голосування.

    2. Виборча дільниця може бути звичайною або спеціальною.

    Звичайні виборчі дільниці утворюються для підготовки і проведення голосування та підрахунку голосів виборців за місцем їх проживання.

    Спеціальні виборчі дільниці утворюються у випадках, передбачених цим Законом, у місцях тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересування.

    3. Виборчі дільниці утворюються з кількістю виборців від 20 до 2500 осіб. Виборчі дільниці поділяються на:

    1) малі - з кількістю виборців до 500 осіб;

    2) середні - з кількістю виборців від 500 до 1500 осіб;

    3) великі - з кількістю виборців від 1500 до 2500 осіб.

    Якщо на відповідній території, у відповідному закладі налічується менше або більше від зазначеної кількості виборців і їх (або їх надлишок) неможливо віднести до іншої виборчої дільниці чи неможливо утворити додаткову виборчу дільницю в цьому окрузі, у відповідному закладі виборча дільниця може бути утворена з меншою або більшою кількістю виборців від відповідних граничних значень.

    4. Звичайні виборчі дільниці утворюються за поданням виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (у містах, де не утворені районні у місті ради), районних у містах рад на підставі відомостей Державного реєстру виборців про кількість виборців, які проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Зазначені відомості подаються до відповідних органів, що вносять подання, передбачене абзацом другим цієї частини, не пізніш як за 45 днів до дня виборів.

    Подання, передбачене абзацом першим цієї частини, вноситься не пізніш як за 35 днів до дня виборів виконавчим комітетом сільської, селищної, міської (у містах, де не утворюються районні у місті ради), районної у місті ради до відповідної територіальної виборчої комісії, а в разі відсутності виконавчих комітетів зазначених рад такі подання вносяться відповідним сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради або посадовою особою, яка згідно з законом здійснює повноваження сільського, селищного, міського голови.

    Зазначені подання повинні містити:

    1) точний опис меж виборчої дільниці із зазначенням населеного пункту, вулиць, у разі потреби - переліку будинків;

    2) орієнтовну кількість виборців за даними відповідного органу ведення Державного реєстру виборців;

    3) адресу (місцезнаходження) розташування дільничної виборчої комісії та приміщення для голосування.

    У разі якщо такі подання в установлені цією частиною строки до відповідної територіальної комісії не надійшли, подання щодо утворення виборчих дільниць вносяться відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

    (абзац сьомий частини четвертої статті 18 із змінами,
     внесеними згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    5. Спеціальні виборчі дільниці утворюються територіальною виборчою комісією, зазначеною у частині першій цієї статті, за поданням відповідно районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій чи виконавчого комітету міської (міста республіканського в Автономній Республіці Крим, обласного значення) ради за місцем розташування відповідних закладів. У разі відсутності виконавчих комітетів відповідних рад такі подання вносяться відповідним міським головою або посадовою особою, яка відповідно до закону здійснює його повноваження.

    Спеціальні виборчі дільниці утворюються для голосування виборців з обмеженими можливостями пересування у стаціонарних лікувальних закладах.

    Не допускається утворення однієї спеціальної виборчої дільниці для двох і більше закладів.

    До приміщення дільничної виборчої комісії спеціальної виборчої дільниці та приміщення для голосування на цій дільниці має забезпечуватися безперешкодний доступ осіб, які відповідно до цього Закону мають право бути присутніми на засіданнях дільничної виборчої комісії та під час голосування і підрахунку голосів виборців.

    6. Подання про утворення спеціальної виборчої дільниці вносяться до відповідної територіальної виборчої комісії не пізніш як за 35 днів до дня місцевих виборів.

    7. У військових частинах (формуваннях) виборчі дільниці не утворюються. Військовослужбовці, які мають право голосу на відповідних місцевих виборах згідно зі статтею 3 цього Закону, голосують на звичайних виборчих дільницях, розташованих за межами військових частин (формувань).

    8. Територіальна виборча комісія у рішенні про утворення виборчої дільниці визначає межі кожної виборчої дільниці та місцезнаходження дільничної виборчої комісії, встановлює єдину нумерацію виборчих дільниць на відповідній території.

    При проведенні чергових місцевих виборів виборча комісія Автономної Республіки Крим, обласна, міська (міст Києва та Севастополя) територіальна виборча комісія не пізніш як за 28 днів до дня виборів приймає рішення про єдину нумерацію виборчих дільниць на відповідній території на підставі повідомлень районних, міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення), районних у містах Києві та Севастополі територіальних виборчих комісій про кількість утворених ними виборчих дільниць, що подаються цими комісіями невідкладно після прийняття відповідних рішень.

    (абзац другий частини восьмої статті 18 у редакції
     Закону України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    9. Рішення відповідної територіальної виборчої комісії про утворення виборчих дільниць із зазначенням їх меж, місцезнаходження відповідних дільничних виборчих комісій та повідомленням про нумерацію виборчих дільниць передається до відповідних органів ведення Державного реєстру виборців та оприлюднюється в засобах масової інформації або в інший визначений територіальною виборчою комісією спосіб не пізніш як за 27 днів до дня виборів

    (частина дев'ята статті 18 у редакції
     Закону України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    10. У разі одночасного проведення місцевих виборів з всеукраїнським референдумом для підготовки і проведення голосування та підрахунку голосів виборців використовуються виборчі дільниці, утворені для місцевих виборів.

    Розділ IV. ВИБОРЧІ КОМІСІЇ

    Стаття 19. Система виборчих комісій

    1. Систему виборчих комісій, що здійснюють підготовку та проведення місцевих виборів, становлять:

    1) Центральна виборча комісія, яка є виборчою комісією вищого рівня для всіх виборчих комісій з усіх місцевих виборів;

    2) територіальні виборчі комісії:

    виборча комісія Автономної Республіки Крим;

    обласні виборчі комісії;

    районні виборчі комісії;

    міські виборчі комісії (у тому числі міст Києва та Севастополя);

    районні у містах виборчі комісії (у містах, де утворені районні у місті ради);

    селищні, сільські виборчі комісії;

    3) дільничні виборчі комісії.

    2. Повноваження виборчих комісій щодо підготовки та проведення виборів депутатів поширюються:

    1) Центральної виборчої комісії - на всю територію України;

    2) територіальної виборчої комісії - на територію відповідного округу в межах адміністративно-територіальної одиниці стосовно відповідних місцевих виборів;

    3) дільничної виборчої комісії - на територію відповідної виборчої дільниці.

    3. Виборчі комісії формуються (утворюються) і зобов'язані діяти відповідно до Конституції України, цього та інших законів України.

    4. Рішення Центральної виборчої комісії є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами виборчого процесу, в тому числі територіальними, дільничними виборчими комісіями, а також органами виконавчої влади, органами влади Автономної Республіки Крим, місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями.

    (частина четверта статті 19 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    Стаття 20. Статус виборчих комісій

    1. Виборчі комісії з місцевих виборів є спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення відповідних місцевих виборів і забезпечувати додержання та однакове застосування законодавства України про місцеві вибори.

    2. Статус Центральної виборчої комісії визначається Конституцією України, Законом України "Про Центральну виборчу комісію", цим та іншими законами України. Центральна виборча комісія утворюється та діє відповідно до Конституції України та Закону України "Про Центральну виборчу комісію".

    3. Територіальна виборча комісія є постійно діючим колегіальним органом, що в межах своїх повноважень забезпечує організацію та проведення місцевих виборів. Члени територіальної виборчої комісії здійснюють свої повноваження до сформування на чергових місцевих виборах у порядку, передбаченому цим Законом, нового складу відповідної територіальної виборчої комісії.

    4. Сільська, селищна, районна в місті, міська, районна територіальна виборча комісія підпорядковується відповідній міській, районній, обласній територіальній виборчій комісії, яка встановлює результати відповідних місцевих виборів

    (частина четверта статті 20 у редакції
    Закону України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    5. Територіальна виборча комісія є юридичною особою. Територіальна виборча комісія має власну печатку, зразок якої затверджується Центральною виборчою комісією.

    6. Повноваження дільничної виборчої комісії починаються з дня прийняття рішення про її утворення і закінчуються через чотирнадцять днів після дня голосування, крім випадків, передбачених цим Законом.

    Дільничні виборчі комісії підпорядковуються територіальним виборчим комісіям з відповідних місцевих виборів.

    7. Дільнична виборча комісія не є юридичною особою. Дільнична виборча комісія має власну печатку, зразок якої затверджується Центральною виборчою комісією.

    Стаття 21. Вимоги до членів виборчих комісій

    1. До складу виборчої комісії, що здійснює підготовку та проведення відповідних місцевих виборів, можуть входити громадяни України, які мають право голосу на цих місцевих виборах.

    2. Особа може одночасно входити до складу лише однієї виборчої комісії, що здійснює підготовку та проведення місцевих виборів чи будь-яких інших виборів або референдумів, що проводяться одночасно.

    3. До складу виборчої комісії не можуть входити кандидати в депутати, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови, їх довірені особи, представники, уповноважені особи місцевих організацій партій, які висунули кандидатів у депутати у багатомандатному виборчому окрузі, офіційні спостерігачі, посадові та службові особи органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, військовослужбовці, судді та працівники правоохоронних органів, а також громадяни, які утримуються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах або мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку.

    (частина третя статті 21 із змінами, внесеними
    згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    4. До складу дільничної виборчої комісії спеціальної виборчої дільниці не можуть входити керівники відповідного закладу.

    5. Голова, заступник голови, секретар виборчої комісії Автономної Республіки Крим, а також не менш як третина членів цієї комісії повинні мати вищу юридичну освіту.

    Стаття 22. Порядок формування складу територіальних виборчих комісій

    1. Склад територіальних виборчих комісій формується за поданнями зареєстрованих у встановленому законом порядку місцевих організацій партій у кількості не менше 9 і не більше 18 осіб. При цьому від суб'єктів подання, зазначених у пунктах 1, 2 частини другої цієї статті, до складу територіальної виборчої комісії включається не більше 15 кандидатур, а від суб'єктів подання, зазначених у пункті 3 частини другої цієї статті, - не більше трьох кандидатур у порядку, визначеному цією статтею. При цьому відповідні місцеві організації політичних партій, що об'єдналися в одну депутатську фракцію у Верховній Раді України поточного скликання, або місцева організація політичної партії, що сформувала свою депутатську фракцію у Верховній Раді України поточного скликання, можуть подати до складу відповідної територіальної виборчої комісії не більше ніж по три делеговані кандидатури.

    2. Право подання кандидатур до складу територіальних виборчих комісій мають:

    1) місцева організація політичної партії, депутатська фракція якої зареєстрована в Апараті Верховної Ради України поточного скликання;

    2) зареєстровані в установленому законом порядку у відповідній адміністративно-територіальній одиниці місцеві організації політичних партій, що входять до виборчого блоку, депутатська фракція якого зареєстрована в Апараті Верховної Ради України поточного скликання;

    3) всі зареєстровані в установленому законом порядку у відповідній адміністративно-територіальній одиниці місцеві організації усіх політичних партій, які мають намір висувати кандидатів на відповідних місцевих виборах.

    3. Суб'єкти подання кандидатур, зазначені у пунктах 1 і 2 частини другої цієї статті, можуть запропонувати до складу відповідної територіальної виборчої комісії не більше ніж по три кандидатури, інші місцеві організації партій - по одній кандидатурі.

    До складу територіальної виборчої комісії включається не більше 15 кандидатур, запропонованих суб'єктами подання, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини другої цієї статті. При цьому при формуванні складу територіальної виборчої комісії виборча комісія у відповідному рішенні визначає осіб, які включаються до складу територіальної виборчої комісії з числа кандидатур, внесених зазначеними суб'єктами подання. Особи включаються до складу територіальної виборчої комісії з урахуванням їх досвіду роботи у виборчих комісіях, комісіях з референдуму.

    Кандидатури від місцевих організацій партій (по одній кандидатурі від місцевої організації однієї політичної партії), зазначених у пункті 3 частини другої цієї статті, включаються до складу територіальних виборчих комісій за результатами жеребкування, що проводиться виборчою комісією, яка формує склад відповідної територіальної виборчої комісії, не пізніш як на другий день після закінчення строку внесення подань щодо кандидатур до складу такої комісії, визначеного відповідно частинами четвертою - восьмою цієї статті. Жеребкуванням визначається не більше трьох кандидатур, які підлягають включенню до складу територіальної виборчої комісії з числа кандидатур, внесених суб'єктами подання, зазначеними у пункті 3 частини другої цієї статті. Порядок проведення жеребкування визначає Центральна виборча комісія не пізніше дня початку виборчого процесу.

    4. Центральна виборча комісія формує склад обласних, районних (крім районів в Автономній Республіці Крим), міських (міст обласного значення, міст Києва, Севастополя), районних у містах Києві, Севастополі територіальних виборчих комісій не пізніш як за 45 днів до дня виборів. Подання кандидатур до складу відповідних територіальних виборчих комісій можуть вносити обласні, районні, міські (у містах обласного значення, містах Києві, Севастополі), районні у містах Києві, Севастополі організації політичних партій, зазначених у частині другій цієї статті. Такі подання вносяться з наступного дня після дня оголошення про початок виборчого процесу, але не пізніш як за 49 днів до дня виборів.

    5. Виборча комісія Автономної Республіки Крим формує склад районних (районів у Автономній Республіці Крим), міських (міст республіканського в Автономній Республіці Крим значення) територіальних виборчих комісій не пізніш як за 45 днів до дня виборів. Подання до складу відповідних територіальних виборчих комісій можуть вносити районні (у районах в Автономній Республіці Крим), міські (у містах республіканського в Автономній Республіці Крим значення) організації політичних партій, зазначених у частині другій цієї статті. Такі подання вносяться не пізніш як за 49 днів до дня виборів.

    6. Районні територіальні виборчі комісії формують склад міських (крім міст, зазначених у частинах четвертій, п'ятій та восьмій цієї статті), сільських, селищних територіальних виборчих комісій у відповідному районі не пізніш як за 41 день до дня виборів. Подання до складу відповідних територіальних виборчих комісій можуть вносити районні організації політичних партій, зазначених у частині другій цієї статті. Такі подання вносяться не пізніш як за 43 дні до дня виборів.

    7. Міські територіальні виборчі комісії (у містах, де утворені районні у місті ради, крім міст Києва та Севастополя) формують склад районних у місті територіальних виборчих комісій не пізніш як за 36 днів до дня виборів. Подання до складу відповідних територіальних виборчих комісій можуть вносити міські організації політичних партій, зазначених у частині другій цієї статті. Такі подання вносяться не пізніш як за 38 днів до дня виборів.

    8. Міські територіальні виборчі комісії міст, до складу яких входить інше місто, селище, село, формують склад відповідних міських, селищних, сільських територіальних виборчих комісій не пізніш як за 36 днів до дня виборів. Подання до складу відповідних територіальних виборчих комісій можуть вносити міські організації політичних партій, зазначених у частині другій цієї статті, а у разі їх відсутності - організації цих політичних партій вищого рівня. Такі подання вносяться не пізніш як за 38 днів до дня виборів.

    9. Склад виборчої комісії Автономної Республіки Крим затверджується Верховною Радою Автономної Республіки Крим не пізніш як за 53 дні до дня виборів у порядку, встановленому частинами першою - третьою, десятою - сімнадцятою цієї статті.

    10. Подання щодо кандидатур до складу територіальної виборчої комісії вноситься за формою, встановленою Центральною виборчою комісією не пізніше дня початку виборчого процесу, на паперовому носії та в електронній формі.

    Подання щодо кандидатур до складу територіальної виборчої комісії вноситься до відповідної виборчої комісії за підписом керівника місцевої організації партії та засвідчується печаткою місцевої організації партії або печаткою місцевої організації цієї політичної партії вищого рівня.

    Подання щодо кандидатур, яке не відповідає вимогам цієї статті, підлягає відхиленню; запропоновані в ньому кандидатури до складу виборчої комісії не включаються; рішення про відхилення подання не приймається.

    До подання додаються заяви осіб, запропонованих для включення до складу територіальної виборчої комісії, про їх згоду на участь у роботі відповідної виборчої комісії з обов'язковим зазначенням відомостей про засоби зв'язку (контактний телефон), а також копія свідоцтва про реєстрацію місцевої організації партії, засвідчена в установленому законом порядку.

    У поданні щодо кандидатур до складу територіальної виборчої комісії повинні зазначатися такі відомості:

    1) прізвище, власне ім'я (усі власні імена) та по батькові (за наявності) особи;

    2) число, місяць, рік народження;

    3) громадянство особи;

    4) місце проживання (адреса житла) особи, а також контактні телефони;

    5) освіта;

    6) місце роботи (заняття), посада;

    7) наявність досвіду роботи у виборчих комісіях, комісіях з референдуму (із зазначенням року проведення виборів, референдуму, посади в комісії).

    11. Технічні описки та неточності, допущені у поданні, не є підставою для відхилення внесених кандидатур. Про виявлені описки та неточності відповідна виборча комісія невідкладно повідомляє відповідного суб'єкта подання. Такі описки та неточності можуть бути виправлені шляхом внесення уточненого подання щодо відповідних кандидатур не пізніше наступного дня після дня направлення суб'єкту подання зазначеного повідомлення, але не пізніше дня, що передує дню проведення жеребкування, передбаченого частиною третьою цієї статті. Якщо уточнене подання не надійшло в установлений строк, виборча комісія не враховує відповідне подання при формуванні складу територіальної виборчої комісії.

    12. До складу територіальної виборчої комісії можуть входити громадяни України, які відповідають вимогам статті 21 цього Закону. У разі виникнення або виявлення підстав, що позбавляють особу права входити до складу виборчої комісії, повноваження такого члена комісії можуть бути достроково припинені виборчою комісією, яка сформувала склад відповідної територіальної виборчої комісії.

    13. Виборчі комісії, зазначені у частинах четвертій - дев'ятій цієї статті, одночасно з формуванням складу територіальної виборчої комісії призначають голову, заступника голови, секретаря такої виборчої комісії.

    14. Голова, заступник голови та секретар територіальної виборчої комісії мають призначатися від різних суб'єктів подання, зазначених відповідно у пунктах 1 - 3 частини другої цієї статті.

    15. Рішення про формування складу територіальної виборчої комісії оприлюднюється виборчою комісією, яка сформувала склад територіальної виборчої комісії, у відповідних місцевих друкованих засобах масової інформації або в інший визначений нею спосіб не пізніше наступного дня після прийняття такого рішення.

    16. У разі якщо подання щодо кандидатур до складу територіальної виборчої комісії не надійшли в установлені цією статтею строки або до складу територіальної виборчої комісії запропоновано менше ніж 9 осіб, склад територіальної виборчої комісії формується у визначені частинами четвертою - дев'ятою цієї статті строки за поданням голови виборчої комісії, що формує склад відповідної територіальної виборчої комісії, а в разі відсутності чи відхилення такого подання - за поданням Голови Центральної виборчої комісії за пропозиціями членів Центральної виборчої комісії.

    17. У разі відмови особи від виконання обов'язків голови, заступника голови, секретаря територіальної виборчої комісії або в разі систематичного невиконання таких обов'язків, що встановлено її рішенням, виборча комісія, яка сформувала склад такої територіальної виборчої комісії, призначає на відповідну посаду іншу особу зі складу цієї територіальної виборчої комісії. 

    (стаття 22 у редакції Закону
    України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    Стаття 23. Порядок утворення дільничної виборчої комісії

    1. Дільнична виборча комісія утворюється відповідною районною, міською (міста обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення), районною у містах Києві та Севастополі територіальною виборчою комісією не пізніш як за 15 днів до дня виборів у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії за поданнями місцевих організацій партій, які висунули кандидатів у депутати в багатомандатних або одномандатних мажоритарних виборчих округах, поданнями кандидатів у депутати в одномандатних виборчих округах, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, передбаченими частиною четвертою цієї статті.

    При утворенні дільничної виборчої комісії відповідна територіальна виборча комісія своїм рішенням визначає осіб, які підлягають включенню до складу відповідної дільничної виборчої комісії, з числа кандидатур, поданих суб'єктами подання. Особи включаються до складу дільничної виборчої комісії з урахуванням досвіду роботи осіб у виборчих комісіях, комісіях референдуму.

    2. До складу дільничної виборчої комісії можуть входити громадяни України, які відповідають вимогам статті 21 цього Закону.

    3. Дільнична виборча комісія утворюється у складі:

    1) для малих дільниць - 10 - 16 осіб;

    2) для середніх дільниць - 14 - 20 осіб;

    3) для великих дільниць - 18 - 24 осіб.

    На виборчих дільницях, де кількість виборців не перевищує п'ятдесяти осіб, дільнична виборча комісія може утворюватися у складі голови, секретаря та двох - чотирьох членів комісії.

    4. Місцева організація партії, кандидати в депутати від якої зареєстровані у багатомандатному або одномандатному мажоритарному виборчому окрузі з відповідних місцевих виборів, вносять до відповідної територіальної виборчої комісії подання щодо кандидатур до складу дільничних виборчих комісій (не більше однієї особи до складу кожної дільничної комісії). Подання підписується відповідно керівником місцевої організації партії та засвідчується печаткою відповідної місцевої організації партії або печаткою місцевої організації цієї політичної партії вищого рівня.

    (абзац перший частини четвертої статті 23 у редакції
     Закону України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    Кандидат у депутати в одномандатному виборчому окрузі, кандидат на посаду сільського, селищного, міського голови вносить до територіальної виборчої комісії подання щодо кандидатур до складу відповідних дільничних виборчих комісій (не більше однієї особи до складу кожної дільничної комісії) за своїм підписом.

    Зазначені подання щодо кандидатур до складу дільничних виборчих комісій подаються за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, не пізніш як за 20 днів до дня виборів.

    До подання щодо кандидатур до складу дільничної виборчої комісії додаються заяви осіб, включених до списку кандидатур до складу відповідних дільничних виборчих комісій (із зазначенням, чи згодна така особа виконувати повноваження голови, заступника голови чи секретаря виборчої комісії), а також відомості про засоби зв'язку (контактний телефон, електронна адреса) суб'єкта подання.

    У поданні щодо кандидатур до складу дільничної виборчої комісії зазначаються такі відомості:

    1) прізвище, власне ім'я (усі власні імена) та по батькові (за наявності) особи;

    2) число, місяць, рік народження;

    3) громадянство особи;

    4) місце проживання (адреса житла) особи, а також контактні телефони;

    5) освіта;

    6) місце роботи (заняття), посада;

    7) наявність досвіду щодо участі в роботі виборчих комісій чи комісії референдуму.

    5. Технічні описки та неточності, допущені у поданні, не є підставою для відхилення внесених кандидатур. Про виявлені описки та (або) неточності відповідна територіальна виборча комісія невідкладно повідомляє суб'єкта подання кандидатур до складу дільничної комісії. Зазначені описки та неточності можуть бути виправлені шляхом внесення уточненого подання стосовно відповідних кандидатур не пізніше наступного дня з дня отримання суб'єктом подання кандидатур до складу дільничної виборчої комісії зазначеного повідомлення. Якщо уточнене подання не надійшло у встановлений строк, відповідна територіальна виборча комісія не враховує відповідні подання при утворенні складу дільничної виборчої комісії.

    6. Територіальні виборчі комісії одночасно з утворенням відповідної дільничної виборчої комісії призначають голову, заступника голови, секретаря такої дільничної виборчої комісії з урахуванням досвіду роботи осіб у виборчих комісіях, комісіях референдуму за пропозиціями голови територіальної виборчої комісії, що утворює дільничну виборчу комісію відповідно до внесених подань.

    7. Територіальна виборча комісія, що утворила відповідну дільничну виборчу комісію, невідкладно повідомляє суб'єкта подання про включення поданої ним кандидатури до складу відповідної дільничної виборчої комісії.

    Рішення про утворення дільничної виборчої комісії оприлюднюється територіальною виборчою комісією, що утворила дільничну виборчу комісію, з відомостями про її склад у місцевих засобах масової інформації або в інший спосіб, визначений цією територіальною виборчою комісією, не пізніше наступного дня з дня утворення дільничної виборчої комісії.

    8. У разі якщо в установлений частиною четвертою цієї статті строк подання щодо кандидатур до складу дільничної виборчої комісії не надійшли або до складу дільничної виборчої комісії запропоновано менше осіб, ніж установлено частиною третьою цієї статті, дільнична виборча комісія утворюється у визначені частиною першою цією статті строки відповідною територіальною виборчою комісією за поданням голови цієї територіальної виборчої комісії у мінімальній кількості, встановленій частиною третьою цієї статті, з обов'язковим включенням до складу комісії кандидатур від місцевих організацій партій, які висунули кандидатів у депутати в багатомандатному або одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, від кандидатів у депутати в одномандатному виборчому окрузі, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, подання щодо яких внесені в установленому цим Законом порядку.

    9. У разі одночасного проведення місцевих виборів з всеукраїнським референдумом повноваження дільничних комісій референдуму звичайних виборчих дільниць та спеціальних дільниць референдуму, що утворені у стаціонарних лікувальних закладах, здійснюються відповідними дільничними виборчими комісіями з місцевих виборів.

    10. У разі відмови члена дільничної виборчої комісії виконувати повноваження голови, заступника голови, секретаря цієї виборчої комісії на зазначену посаду рішенням територіальної виборчої комісії, яка утворила відповідну дільничну виборчу комісію, призначається інша особа зі складу цієї дільничної виборчої комісії.

    Стаття 24. Повноваження Центральної виборчої комісії

    1. Центральна виборча комісія, крім повноважень, передбачених Законом України "Про Центральну виборчу комісію":

    1) здійснює на всій території України контроль за додержанням та однаковим застосуванням законодавства про місцеві вибори на всій території України;

    2) приймає обов'язкові для виконання всіма суб'єктами виборчого процесу, установами, підприємствами, організаціями, а також органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами роз'яснення з питань застосування цього Закону;

    (пункт 2 частини першої статті 24 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    3) встановлює норми і перелік обладнання, інвентарю для приміщень виборчих комісій та приміщень для голосування, а також види послуг, робіт, що можуть надаватися виборчим комісіям;

    4) встановлює форми, зразки виборчих документів і печаток;

    5) може з власної ініціативи у разі прийняття територіальною виборчою комісією незаконного рішення або її бездіяльності скасувати таке рішення та (або) прийняти рішення по суті питання (у день голосування такі питання розглядаються невідкладно);

    6) у разі невиконання відповідною територіальною виборчою комісією вимог цього Закону щодо встановлення в порядку та строки, визначені цим Законом, результатів відповідних місцевих виборів встановлює результати таких місцевих виборів;

    7) здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.

    Стаття 25. Повноваження територіальних виборчих комісій

    1. Територіальна виборча комісія на період здійснення своїх повноважень забезпечує організацію і проведення місцевих виборів в межах повноважень та у порядку, передбаченому цим та іншими законами України.

    2. Виборча комісія Автономної Республіки Крим, обласна, районна територіальна виборча комісія:

    1) забезпечує підготовку та проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, районної ради;

    2) утворює одномандатні мажоритарні виборчі округи відповідно до цього Закону, встановлює їх межі та єдину нумерацію;

    3) здійснює в межах Автономної Республіки Крим, відповідної області, району контроль за додержанням та однаковим застосуванням законодавства про місцеві вибори у частині, що стосується виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної ради, виборцями, виборчими комісіями, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, підприємствами, установами та організаціями (незалежно від форм власності), їх посадовими особами, місцевими організаціями партій, їх представниками та уповноваженими особами, кандидатами у депутати відповідної ради, їх довіреними особами, офіційними спостерігачами;

    4) надає правову, організаційну, методичну, технічну допомогу виборчим комісіям у частині їх діяльності, що стосується виборів відповідної ради, організовує навчання членів цих комісій з питань організації виборчого процесу;

    5) реєструє виборчі списки кандидатів у депутати, кандидатів у депутати у одномандатних мажоритарних виборчих округах, висунутих місцевими організаціями партій до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, районної ради, їх представників, уповноважених осіб, довірених осіб, видає їм відповідні посвідчення;

    6) розглядає питання щодо скасування рішення про реєстрацію кандидатів у випадках, передбачених цим Законом;

    7) повідомляє населення про зареєстрованих кандидатів у депутати, виборчі списки кандидатів у депутати;

    8) затверджує текст виборчого бюлетеня по виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, районної ради, забезпечує виготовлення виборчих бюлетенів, передає їх відповідним виборчим комісіям;

    9) встановлює порядок використання коштів на проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, районної ради, організовує зустрічі з виборцями кандидатів у депутати до відповідної ради;

    10) забезпечує виготовлення бланків виборчої документації по виборах до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, районної ради, у разі необхідності - печаток, штампів і передає їх відповідним дільничним виборчим комісіям;

    11) заслуховує інформацію виборчих комісій, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань, пов'язаних з підготовкою і проведенням виборів до відповідної ради;

    12) реєструє офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу по виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, районної ради відповідно до цього Закону, веде на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці облік офіційних спостерігачів від всеукраїнських громадських організацій, іноземних держав та міжнародних організацій, зареєстрованих Центральною виборчою комісією;

    13) здійснює контроль за використанням коштів виборчих фондів суб'єктів виборчого процесу по виборах до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, районної ради;

    14) здійснює контроль за дотриманням установленого цим Законом порядку проведення передвиборної агітації;

    15) визнає голосування на виборчій дільниці недійсним у випадках, передбачених цим Законом;

    16) встановлює результати виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, районної ради, здійснює офіційне опублікування результатів виборів до відповідної ради;

    17) реєструє депутатів, обраних до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, районної ради, повідомляє населення про зареєстрованих депутатів відповідної ради та основні відомості про них;

    18) організовує проведення повторного голосування і повторних місцевих виборів у випадках, передбачених цим Законом;

    19) розглядає звернення, заяви і скарги стосовно підготовки та проведення місцевих виборів до відповідної ради, приймає щодо них рішення;

    20) забезпечує передачу на зберігання до відповідної державної архівної установи виборчої та іншої документації в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією;

    21) здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.

    3. Районна територіальна виборча комісія, крім повноважень, визначених частиною другою цієї статті:

    1) встановлює підсумки голосування за кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, включених до виборчих списків кандидатів від місцевих організацій партій, у відповідному виборчому територіальному окрузі, підсумки голосування за кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим у кожному одномандатному мажоритарному виборчому окрузі у межах відповідного району;

    2) встановлює підсумки голосування за кандидатів у депутати обласної ради, включених до виборчих списків кандидатів у депутати від місцевих організацій партій, у відповідному виборчому територіальному окрузі;

    3) встановлює підсумки голосування за кандидатів у депутати обласної ради у кожному одномандатному мажоритарному виборчому окрузі у межах відповідного району;

    4) передає підсумки голосування відповідно до виборчої комісії Автономної Республіки Крим, обласної територіальної виборчої комісії.

    4. Сільська, селищна територіальна виборча комісія:

    1) забезпечує підготовку та проведення відповідних місцевих виборів;

    2) утворює одномандатні виборчі округи по виборах кандидатів у депутати до сільської, селищної ради, встановлює їх межі, єдину нумерацію;

    3) пункт 3 частини четвертої статті 25 виключено

    (згідно із Законом України
     від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    4) пункт 4 частини четвертої статті 25 виключено

    (згідно із Законом України
     від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    5) реєструє кандидатів у депутати відповідно сільської, селищної ради у відповідних одномандатних виборчих округах, їх довірених осіб та видає їм посвідчення;

    6) реєструє кандидатів на посаду відповідно сільського, селищного голови, їх довірених осіб та видає їм відповідні посвідчення;

    7) повідомляє населення про зареєстрованих кандидатів у депутати відповідної сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови;

    8) затверджує текст виборчих бюлетенів по виборах відповідної місцевої ради, а також сільського, селищного голови, забезпечує виготовлення виборчих бюлетенів, передає їх дільничним виборчим комісіям;

    9) скликає у разі необхідності за власною ініціативою засідання дільничної виборчої комісії;

    10) встановлює порядок використання коштів на проведення місцевих виборів, розподіляє кошти між дільничними виборчими комісіями, здійснює контроль за їх цільовим використанням;

    11) сприяє організації зустрічей кандидатів у депутати відповідно сільської, селищної ради, кандидатів на посаду відповідно сільського, селищного голови з виборцями;

    12) забезпечує виготовлення бланків виборчої документації та в разі необхідності - печаток, штампів і передає їх відповідним дільничним виборчим комісіям;

    13) забезпечує відповідно до цього Закону виготовлення інформаційних плакатів;

    14) здійснює контроль за складанням відповідних списків виборців і поданням їх дільничними виборчими комісіями для загального ознайомлення та уточнення;

    15) реєструє офіційних спостерігачів від кандидатів у депутати відповідної сільської, селищної ради та кандидатів на посаду сільських, селищних голів, веде облік офіційних спостерігачів від всеукраїнських громадських організацій, іноземних держав та міжнародних організацій, зареєстрованих Центральною виборчою комісією;

    16) здійснює контроль за використанням кандидатами власних виборчих фондів згідно з цим Законом;

    17) встановлює підсумки голосування та результати виборів депутатів відповідно сільської, селищної ради та відповідно сільського, селищного голови;

    18) реєструє обраних депутатів сільської, селищної ради;

    19) реєструє обраного сільського, селищного голову;

    20) організовує проведення повторного голосування і повторних виборів у випадках, передбачених цим Законом;

    21) встановлює підсумки голосування за кандидатів у депутати районної ради, включених до виборчих списків кандидатів від місцевих організацій партій, у відповідному виборчому територіальному окрузі, кандидатів у депутати районної ради в одномандатному виборчому окрузі (одномандатних виборчих округах) у межах відповідного села, селища, передає ці підсумки до районної виборчої комісії;

    (пункт 21 частини четвертої статті 25 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    22) виготовляє копії списків виборців, за якими проводилось голосування на виборчих дільницях, що розташовані в межах відповідного села (сіл, жителі яких об'єдналися в одну територіальну громаду), селища, та після встановлення результатів відповідних місцевих виборів передає їх до відповідного органу Державного реєстру виборців;

    23) здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.

    5. Міська, районна в місті територіальна виборча комісія:

    1) забезпечує підготовку та проведення виборів до відповідної ради;

    2) утворює одномандатні мажоритарні виборчі округи відповідно до цього Закону, встановлює їх межі та єдину нумерацію;

    3) пункт 3 частини п'ятої статті 25 виключено 

    (згідно із Законом України
     від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    4) пункт 4 частини  п'ятої статті 25 виключено

    (згідно із Законом України
     від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    5) надає правову, організаційну, методичну, технічну допомогу дільничним виборчим комісіям у частині їх діяльності, що стосується виборів депутатів міської, районної у місті ради, організовує навчання членів цих комісій з питань організації виборчого процесу;

    6) реєструє кандидатів, виборчі списки кандидатів у депутати, висунутих місцевими організаціями партій до відповідної ради, їх уповноважених осіб, видає їм посвідчення;

    7) розглядає питання щодо скасування рішення про реєстрацію кандидатів у випадках, передбачених цим Законом;

    8) повідомляє населення про зареєстрованих кандидатів у депутати, виборчі списки кандидатів у депутати;

    9) затверджує текст виборчого бюлетеня по виборах депутатів відповідної місцевої ради, забезпечує виготовлення виборчих бюлетенів, передає їх дільничним виборчим комісіям;

    10) встановлює порядок використання коштів на проведення відповідних місцевих виборів, розподіляє кошти між дільничними виборчими комісіями, здійснює контроль за їх цільовим використанням;

    11) організовує зустрічі кандидатів у депутати місцевої, районної у місті ради з виборцями;

    12) забезпечує виготовлення бланків виборчої документації та в разі необхідності - печаток, штампів і передає їх відповідним дільничним виборчим комісіям;

    13) забезпечує відповідно до цього Закону виготовлення інформаційних плакатів;

    14) заслуховує інформацію дільничних виборчих комісій, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань, пов'язаних з підготовкою і проведенням виборів до відповідної місцевої ради;

    15) здійснює контроль за складанням відповідних списків виборців і поданням їх дільничними виборчими комісіями для загального ознайомлення та уточнення;

    16) реєструє офіційних спостерігачів від місцевих організацій партій - суб'єктів виборчого процесу на виборах до міської, районної у місті ради згідно з цим Законом, веде облік офіційних спостерігачів від всеукраїнських громадських організацій, іноземних держав та міжнародних організацій, зареєстрованих Центральною виборчою комісією;

    17) здійснює контроль за використанням коштів виборчих фондів суб'єктів виборчого процесу на виборах до відповідної місцевої ради;

    18) пункт 18 частини п'ятої статті 25 виключено 

    (згідно із Законом України
     від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    19) здійснює контроль за дотриманням установленого цим Законом порядку проведення передвиборної агітації;

    20) визнає голосування на виборчій дільниці недійсним у випадках, передбачених цим Законом;

    21) встановлює підсумки голосування за кандидатів у депутати відповідних рад, результати виборів депутатів міської, районної у місті ради, здійснює офіційне опублікування результатів таких виборів;

    22) реєструє обраних депутатів міської, районної у місті ради, повідомляє населення про зареєстрованих депутатів відповідної місцевої ради та основні відомості про них;

    23) організовує проведення повторного голосування і повторних місцевих виборів у випадках, передбачених цим Законом;

    24) розглядає звернення, заяви і скарги стосовно підготовки та проведення місцевих виборів до відповідної місцевої ради, приймає щодо них рішення;

    25) забезпечує передачу на зберігання до відповідної державної архівної установи виборчої та іншої документації в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією;

    26) здійснює в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці контроль за додержанням та однаковим застосуванням законодавства про місцеві вибори у частині, що стосується виборів до міської, районної у місті ради, виборцями, дільничними виборчими комісіями, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, підприємствами, установами та організаціями (незалежно від форм власності), їх посадовими особами, місцевими організаціями партій - суб'єктами виборчого процесу, їх представниками та уповноваженими особами, кандидатами у депутати до відповідної ради, їх довіреними особами, офіційними спостерігачами;

    27) виготовляє копії списків виборців, за якими проводилось голосування на виборчих дільницях, що розташовані в межах відповідного міста, району в місті, та після встановлення результатів відповідних місцевих виборів передає їх до відповідного органу Державного реєстру виборців;

    28) здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.

    6. Міська територіальна виборча комісія, крім повноважень, визначених частиною п'ятою цієї статті, здійснює такі повноваження щодо виборів міського голови:

    1) забезпечує підготовку та проведення виборів міського голови;

    2) реєструє кандидатів на посаду міського голови, їх довірених осіб та видає їм відповідні посвідчення;

    3) повідомляє населення про зареєстрованих кандидатів на посаду міського голови;

    4) заслуховує інформацію дільничних виборчих комісій, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань, пов'язаних з підготовкою і проведенням виборів;

    5) затверджує текст виборчих бюлетенів по виборах міського голови, забезпечує виготовлення виборчих бюлетенів і передає їх дільничним виборчим комісіям;

    6) сприяє організації зустрічей кандидатів на посаду міського голови з виборцями;

    7) забезпечує виготовлення інформаційних плакатів по виборах міського голови;

    8) реєструє офіційних спостерігачів від кандидатів на посаду міського голови;

    9) здійснює контроль за використанням кандидатами на посаду міського голови власних виборчих фондів відповідно до цього Закону;

    10) встановлює підсумки голосування, результати виборів міського голови та визнає міського голову обраним;

    11) реєструє обраного міського голову;

    12) здійснює інші повноваження щодо виборів міського голови, передбачені цим Законом.

    7. Районна в місті територіальна виборча комісія, крім повноважень, визначених частиною п'ятою цієї статті, під час проведення виборів міського голови встановлює підсумки голосування по виборах міського голови у відповідному виборчому територіальному окрузі та передає ці підсумки до відповідної міської територіальної виборчої комісії.

    8. Міська (міст республіканського в Автономній Республіці Крим значення) територіальна виборча комісія, крім повноважень, визначених частиною п'ятою цієї статті, встановлює підсумки голосування щодо виборчих списків кандидатів у депутати по багатомандатному виборчому округу, кандидатів у депутати по одномандатному мажоритарному виборчому округу по виборах до Верховної Ради Автономної Республіки Крим у відповідному виборчому територіальному окрузі та передає ці підсумки до виборчої комісії Автономної Республіки Крим.

    9. Міська (міста обласного, районного значення) територіальна виборча комісія, крім повноважень, визначених частиною п'ятою цієї статті, здійснює такі повноваження по виборах депутатів відповідно обласної, районної ради:

    1) встановлює підсумки голосування за кандидатів у депутати відповідно районної, обласної ради, включених до виборчих списків кандидатів у депутати від місцевих організацій партій, у відповідному виборчому територіальному окрузі;

    2) встановлює підсумки голосування за кандидатів у депутати відповідно районної, обласної ради у кожному одномандатному мажоритарному виборчому окрузі у межах відповідного міста;

    3) передає підсумки голосування до відповідно обласної, районної територіальної виборчої комісії.

    10. Сільська, селищна, міська територіальна виборча комісія сіл, селищ, міст, розташованих у межах району (у складі міста відповідно до існуючого адміністративно-територіального устрою), також встановлює підсумки голосування за кандидатів у депутати відповідної районної, міської ради або міського голову у відповідному виборчому територіальному окрузі та передає ці підсумки до відповідної районної, міської територіальної виборчої комісії.

    11. Виборча комісія Автономної Республіки Крим, обласні, районні, районні у місті, міські, селищні, сільські територіальні виборчі комісії інформують Верховну Раду України, відповідні місцеві ради, Центральну виборчу комісію про хід виборчого процесу та результати виборів.

    (частина одинадцята статті 25 у редакції
    Закону України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    Стаття 26. Повноваження дільничної виборчої комісії

    1. Дільнична виборча комісія на період здійснення своїх повноважень забезпечує організацію і проведення місцевих виборів в межах повноважень та у порядку, передбаченому цим та іншими законами України.

    2. Дільнична виборча комісія:

    1) здійснює в межах території відповідної виборчої дільниці контроль за додержанням та однаковим застосуванням законодавства про місцеві вибори;

    2) уточнює список виборців, подає його для загального ознайомлення та у випадках, передбачених цим Законом, вносить до нього зміни;

    3) забезпечує можливість ознайомлення виборців з відомостями про кандидатів у депутати, зареєстрованих у відповідному виборчому окрузі, та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, а також з рішеннями, опублікованими Центральною виборчою комісією, відповідною територіальною виборчою комісією, власними рішеннями та повідомленнями;

    4) завчасно вручає або надсилає кожному виборцю іменні запрошення із зазначенням дати проведення місцевих виборів, адреси приміщення для голосування, часу початку і закінчення голосування;

    5) забезпечує підготовку приміщення для голосування та виборчих скриньок;

    6) у випадках, передбачених цим Законом, вносить зміни до виборчого бюлетеня;

    7) організовує голосування на виборчій дільниці;

    8) здійснює підрахунок голосів виборців, поданих на виборчій дільниці;

    9) складає протоколи про підрахунок голосів виборців, поданих на виборчій дільниці;

    10) визнає недійсним голосування на виборчій дільниці у випадках, передбачених цим Законом;

    11) розглядає звернення з питань підготовки місцевих виборів, організації голосування на виборчій дільниці та в межах своїх повноважень приймає щодо них рішення;

    12) здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.

    Стаття 27. Організація роботи виборчої комісії

    1. Центральна виборча комісія організовує свою роботу відповідно до Закону України "Про Центральну виборчу комісію" та Регламенту Центральної виборчої комісії. Територіальні та дільничні виборчі комісії організовують свою роботу відповідно до вимог цього Закону в порядку, визначеному Центральною виборчою комісією, у формі відкритих засідань.

    (частина перша статті 27 у редакції
    Закону України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    2. Засідання виборчої комісії скликається головою виборчої комісії, а в разі його відсутності - заступником голови. У разі необхідності засідання виборчої комісії може бути скликане за рішенням виборчої комісії вищого рівня.

    3. Перше засідання виборчої комісії скликається не пізніш як на другий день з дня формування її складу (утворення), а наступні - у разі необхідності.

    (частина третя статті 27 у редакції
    Закону України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    4. Засідання виборчої комісії є повноважним за умови присутності на ньому більше половини членів комісії від складу цієї комісії.

    У день голосування, при підрахунку голосів, установленні підсумків голосування та результатів місцевих виборів рішення виборчої комісії приймається більшістю голосів від присутніх на засіданні членів комісії, незалежно від кількості присутніх на засіданні виборчої комісії членів комісії, але не менше трьох членів комісії.

    Протоколи виборчих комісій про підрахунок голосів, про встановлення підсумків голосування та про результати місцевих виборів складаються без прийняття рішень відповідними виборчими комісіями.

    5. Засідання виборчої комісії скликається з обов'язковим повідомленням усіх членів комісії про час, місце проведення засідання та його порядок денний.

    6. Членам виборчої комісії надаються проекти рішень комісії та необхідні матеріали, як правило, в день проведення засідання комісії.

    7. Засідання виборчої комісії веде голова комісії або його заступник. У разі їх відсутності на засіданні комісії або невиконання ними цієї функції комісія визначає зі свого складу головуючого на засіданні.

    8. Територіальна, дільнична виборча комісія на вимогу трьох її членів або також за рішенням виборчої комісії вищого рівня з відповідних місцевих виборів зобов'язана розглянути на своєму засіданні питання, що належать до її повноважень, протягом трьох днів, але не пізніше дня місцевих виборів, крім випадків, передбачених цим Законом.

    Територіальна виборча комісія в день голосування на вимогу трьох її членів або за рішенням виборчої комісії вищого рівня з відповідних місцевих виборів зобов'язана невідкладно розглянути на своєму засіданні питання, що належать до її повноважень.

    9. На засіданнях виборчої комісії, у приміщенні виборчої дільниці, де проводиться голосування, мають право бути присутніми з додержанням вимог цього Закону:

    1) члени Центральної виборчої комісії, працівники секретаріату Центральної виборчої комісії та служби розпорядника Державного реєстру виборців;

    2) члени виборчої комісії вищого рівня з відповідних місцевих виборів;

    3) кандидати в депутати, їх довірені особи, представники, уповноважені особи місцевих організацій партій, офіційні спостерігачі від місцевих організацій партій, які висунули кандидатів у депутати у багатомандатному виборчому окрузі, від кандидатів у депутати у одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі (разом не більше двох осіб від відповідної місцевої організації партії або кандидата в депутати);

    4) кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови, їх довірені особи, офіційні спостерігачі (не більше однієї особи від одного кандидата);

    5) офіційні спостерігачі від всеукраїнських громадських організацій, іноземних держав і міжнародних організацій (не більше двох осіб від відповідної організації);

    6) представники засобів масової інформації (не більше двох осіб від одного засобу масової інформації).

    Інші особи можуть бути присутніми на засіданні комісії тільки з дозволу або на запрошення цієї комісії відповідно до прийнятого нею рішення. Перебування інших осіб на виборчій дільниці під час проведення голосування, а також на засіданні комісії під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування не дозволяється.

    10. Виборча комісія може прийняти мотивоване рішення про позбавлення права участі в засіданні осіб, зазначених у частині дев'ятій цієї статті, якщо вони перешкоджають його проведенню.

    11. На засіданні виборчої комісії ведеться протокол, який підписується головуючим на засіданні та секретарем комісії (чи секретарем засідання, у разі відсутності секретаря комісії).

    12. З питань поточної діяльності комісія може приймати протокольні рішення.

    13. Виборча комісія складає акти та протоколи. Акт комісії засвідчує певний факт або певну подію, виявлені і визнані комісією. Протокол комісії встановлює підсумки певних дій, виконаних комісією. Акти і протоколи виборчої комісії складаються у випадках, передбачених цим Законом, за формами, затвердженими Центральною виборчою комісією, та у кількості примірників, встановленій цим Законом. Акт або протокол комісії підписується всіма присутніми на засіданні членами виборчої комісії, підписи яких скріплюються печаткою виборчої комісії. Перший примірник акта чи протоколу мають право підписати присутні на засіданні кандидати, зареєстровані для участі у відповідних виборах, їх довірені особи, офіційні спостерігачі.

    14. Рішення виборчої комісії приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від присутніх членів комісії. Рішення виборчої комісії набирає чинності з моменту його прийняття. У разі невиконання виборчою комісією вимог цього Закону (бездіяльність виборчої комісії) виборча комісія вищого рівня з відповідних місцевих виборів може прийняти рішення по суті питань, віднесених до компетенції комісії нижчого рівня. У день голосування такі питання розглядаються невідкладно.

    15. Рішення виборчої комісії з розглянутого питання повинно містити: найменування комісії, найменування рішення, дату та місце його прийняття і порядковий номер, мотивувальну частину з посиланням на обставини, що зумовили розгляд питання на засіданні комісії, посилання на положення нормативно-правових актів або рішення (положення рішень) Центральної виборчої комісії чи територіальної виборчої комісії або судові рішення, якими керувалася комісія при прийнятті рішення, резолютивну частину.

    Рішення виборчої комісії підписується головуючим на засіданні.

    16. Член виборчої комісії, який бере участь у її засіданні та не згоден з рішенням, прийнятим комісією, має право у письмовій формі висловити окрему думку, що додається до відповідного протоколу засідання виборчої комісії.

    17. Рішення виборчої комісії, прийняте в межах її повноважень, є обов'язковим для всіх суб'єктів та інших учасників виборчого процесу.

    Ніхто не має права втручатися в діяльність виборчої комісії, крім випадків, передбачених цим Законом.

    18. Рішення дільничної виборчої комісії, що суперечить законодавству України або прийняте з перевищенням її повноважень, може бути скасоване в установленому законом порядку відповідною територіальною виборчою комісією або судом. У такому випадку відповідна територіальна виборча комісія має право прийняти рішення по суті питання.

    19. Рішення територіальної виборчої комісії, що суперечить законодавству України або прийняте з перевищенням її повноважень, може бути скасоване в установленому законом порядку територіальною виборчою комісією вищого рівня з відповідних місцевих виборів, Центральною виборчою комісією або судом. Територіальна виборча комісія вищого рівня, Центральна виборча комісія у такому випадку має право прийняти рішення по суті питання.

    20. Документи та звернення, що надходять до виборчої комісії, мають право приймати голова комісії, заступник голови комісії, секретар або інший визначений комісією член комісії.

    21. Ведення діловодства виборчих комісій здійснюється в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

    22. Виборча комісія не може прийняти рішення про дострокове припинення своїх повноважень.

    23. Для організаційного, правового, технічного забезпечення здійснення повноважень, передбачених цим Законом, Центральна виборча комісія та територіальні виборчі комісії можуть залучати відповідних фахівців, технічних працівників, робота яких оплачується в порядку, визначеному частиною тринадцятою статті 28 цього Закону.

    24. Виборча комісія Автономної Республіки Крим для забезпечення здійснення своїх повноважень має апарат виборчої комісії. Умови оплати праці працівників апарату виборчої комісії встановлюються Кабінетом Міністрів України. Оплата праці працівників апарату виборчої комісії Автономної Республіки Крим здійснюється за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим.

    25. В період після закінчення виборчого процесу забезпечення діяльності територіальної виборчої комісії щодо виконання її повноважень здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету.

    Стаття 28. Статус та оплата праці члена виборчої комісії

    1. Статус члена Центральної виборчої комісії визначається Законом України "Про Центральну виборчу комісію".

    2. Статус члена територіальної, дільничної виборчої комісії визначається цим Законом.

    3. За рішенням виборчої комісії голова, заступник голови, секретар або в разі їх відмови інші члени територіальної виборчої комісії (загальною кількістю не більше трьох осіб), дільничної виборчої комісії (загальною кількістю не більше двох осіб) протягом виборчого процесу можуть виконувати свої повноваження у виборчій комісії на платній основі. Зазначені особи на цей період увільняються від виконання виробничих або службових обов'язків за основним місцем роботи зі збереженням стажу роботи.

    Голова, заступник голови, секретар виборчої комісії Автономної Республіки Крим виконують свої повноваження на постійній основі. Умови оплати їх праці встановлюються Кабінетом Міністрів України, оплата здійснюється за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим.

    4. Член територіальної, дільничної виборчої комісії до закінчення строку своїх повноважень у комісії не може бути звільнений з роботи, переведений на нижчу посаду з підстав, пов'язаних із виконанням ним обов'язків у виборчій комісії.

    5. Член територіальної виборчої комісії має право:

    1) брати участь у підготовці питань, що вносяться на розгляд виборчої комісії;

    2) виступати на засіданнях виборчої комісії, ставити іншим учасникам засідання запитання щодо питань порядку денного, вносити пропозиції з питань, віднесених до повноважень комісії;

    3) за дорученням комісії перевіряти діяльність дільничних виборчих комісій на відповідній території;

    4) знайомитися з документами виборчої комісії, членом якої він є, та дільничних виборчих комісій на відповідній території;

    5) на увільнення від виконання виробничих або службових обов'язків за основним місцем роботи на час засідань виборчої комісії та виконання доручень виборчої комісії (для члена виборчої комісії, який виконує повноваження не на платній основі, - зі збереженням заробітної плати);

    6) на відшкодування шкоди, заподіяної його життю, здоров'ю чи майну у зв'язку з виконанням обов'язків члена виборчої комісії, у порядку і розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України;

    7) представляти територіальну виборчу комісію за її рішенням в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим та органах місцевого самоврядування;

    (пункт 7 частини п'ятої статті 28 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    8) здійснювати інші повноваження відповідно до цього Закону.

    6. Член дільничної виборчої комісії має право:

    1) брати участь у підготовці питань, що вносяться на розгляд виборчої комісії;

    2) виступати на засіданнях виборчої комісії, ставити іншим учасникам засідання запитання щодо порядку денного, вносити пропозиції з питань, віднесених до повноважень комісії;

    3) знайомитися з документами виборчої комісії, членом якої він є;

    4) на увільнення від виконання виробничих або службових обов'язків за основним місцем роботи на час засідань виборчої комісії та виконання доручень виборчої комісії (для члена виборчої комісії, який виконує повноваження не на платній основі, - зі збереженням заробітної плати);

    5) на відшкодування шкоди, заподіяної його життю, здоров'ю чи майну у зв'язку з виконанням обов'язків члена виборчої комісії, у порядку і розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України.

    7. Член виборчої комісії зобов'язаний:

    1) додержуватися Конституції України та законів України, зокрема з питань підготовки і проведення місцевих виборів;

    2) брати участь у засіданнях виборчої комісії;

    3) виконувати рішення виборчої комісії та обов'язки, покладені на нього згідно з їх розподілом у комісії;

    4) виконувати рішення виборчої комісії вищого рівня.

    8. Член виборчої комісії має інші права та обов'язки, передбачені цим та іншими законами України.

    9. Робота члена територіальної, дільничної виборчої комісії, який виконує свої повноваження у виборчій комісії на платній основі відповідно до частини третьої цієї статті, оплачується в розмірі та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим, відповідного місцевого бюджету (далі - кошти відповідного місцевого бюджету), отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України.

    10. Розмір заробітної плати членів виборчих комісій визначається Кабінетом Міністрів України. Для членів виборчих комісій, увільнених від виконання виробничих або службових обов'язків за основним місцем роботи, розмір заробітної плати не може бути нижчим від середньої заробітної плати за основним місцем роботи та перевищувати розмір заробітної плати відповідного сільського, селищного, міського голови або голови відповідної ради. Розмір заробітної плати члена виборчої комісії, який є пенсіонером або особою, яка тимчасово не працює, не може бути нижчим від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на момент її нарахування.

    11. Членам виборчих комісій у межах загальної економії фонду оплати праці, передбаченого кошторисом видатків відповідної виборчої комісії на підготовку та проведення місцевих виборів, може бути нарахована і виплачена одноразова грошова винагорода в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

    12. Робота членів виборчих комісій (у тому числі пенсіонерів та осіб, які тимчасово не працюють) у день виборів та у дні встановлення підсумків голосування і результатів виборів оплачується у розмірі та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

    13. Робота осіб, зазначених у частині двадцять третій статті 27 цього Закону, під час підготовки та проведення місцевих виборів оплачується в межах коштів відповідно Державного бюджету України та відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України, та затвердженого кошторису.

    14. Виконання робіт, пов'язаних з підготовкою і проведенням місцевих виборів, особами, визнаними в установленому законом порядку безробітними, не є підставою для зняття цих осіб з обліку в державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, або для припинення виплати їм допомоги по безробіттю та інших видів допомоги.

    15. Оплата праці членів виборчої комісії, в тому числі у день голосування, дні встановлення підсумків голосування та результатів виборів, не може бути підставою для скасування, обмеження або зменшення будь-яких видів соціальних виплат, субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг тощо.

    Стаття 29. Припинення повноважень складу виборчої комісії та члена виборчої комісії

    1. Повноваження члена територіальної виборчої комісії припиняються з моменту сформування нового складу територіальної виборчої комісії у порядку, визначеному цим Законом.

    2. Повноваження члена дільничної виборчої комісії припиняються одночасно з припиненням повноважень дільничної виборчої комісії.

    3. Повноваження усього складу територіальної, дільничної виборчої комісії можуть бути достроково припинені в установленому законом порядку виборчою комісією, яка сформувала (утворила) відповідну територіальну, дільничну виборчу комісію, рішенням виборчої комісії вищого рівня з відповідних місцевих виборів або рішенням суду в разі одноразового грубого порушення чи систематичного порушення комісією Конституції України, цього та інших законів України.

    4. Повноваження члена відповідної територіальної, дільничної виборчої комісії припиняються достроково у зв'язку з:

    1) особистою заявою про складення повноважень члена комісії;

    2) відкликанням його суб'єктом подання кандидатури члена комісії;

    3) припиненням його громадянства України;

    4) вибуттям на період до дня виборів за межі відповідної адміністративно-територіальної одиниці, що унеможливлює виконання обов'язків члена комісії;

    5) реєстрацією його кандидатом у депутати місцевої ради, кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови, кандидатом у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, кандидатом у народні депутати України, кандидатом на пост Президента України;

    6) реєстрацією його довіреною особою кандидата в депутати або кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, кандидата у народні депутати України, кандидата на пост Президента України, представником політичної партії, уповноваженою особою місцевої організації партії, уповноваженою особою ініціативної групи всеукраїнського референдуму, представником ініціативної групи в Центральній виборчій комісії, офіційним спостерігачем;

    7) систематичним невиконанням покладених на нього обов'язків, засвідченим не менш як двома рішеннями з цього приводу комісії, до складу якої він входить, або рішенням виборчої комісії, яка утворила відповідну комісію (сформувала її склад);

    (пункт 7 частини четвертої статті 29 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    8) одноразовим грубим порушенням ним законодавства України про місцеві вибори, що встановлено рішенням суду або рішенням виборчої комісії, яка утворила відповідну комісію (сформувала її склад);

    (пункт 8 частини четвертої статті 29 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    9) порушенням ним законодавства України про місцеві вибори, що встановлено рішенням суду;

    10) набранням щодо нього законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину або вироком суду, яким передбачене покарання у вигляді позбавлення волі;

    11) набуттям ним членства в іншій виборчій комісії будь-якого рівня, що здійснює підготовку та проведення місцевих виборів, виборів народних депутатів України, Президента України, всеукраїнського референдуму;

    12) визнанням його судом недієздатним;

    13) його смертю.

    5. У разі виникнення обставин, передбачених у пунктах 3 - 6, 10 - 13 частини четвертої цієї статті, повноваження члена виборчої комісії припиняються з моменту їх виникнення або виявлення, а обставин, передбачених у пунктах 1, 2, 7 - 9 частини четвертої цієї статті, - з моменту прийняття рішення про дострокове припинення його повноважень комісією, яка сформувала (утворила) відповідну територіальну або дільничну виборчу комісію.

    Особа, яка подала особисту заяву про складення повноважень члена виборчої комісії, продовжує виконувати обов'язки голови, заступника голови, секретаря, члена виборчої комісії до моменту прийняття рішення про дострокове припинення її повноважень комісією, яка утворила відповідну комісію (сформувала її склад).

    (абзац другий частини п'ятої статті 29 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    6. У разі дострокового припинення повноважень усього складу виборчої комісії або зменшення кількісного складу виборчої комісії нижче від мінімальних меж, встановлених відповідно статтями 22 і 23 цього Закону, відповідна виборча комісія, яка сформувала (утворила) цю виборчу комісію, протягом двох днів, але не пізніш як напередодні дня виборів, відповідно затверджує новий склад виборчої комісії або включає до її складу інших осіб замість тих, повноваження яких припинено у порядку, встановленому цим Законом, із тим, щоб кількісний склад такої виборчої комісії відповідав її мінімальній кількості.

    (абзац перший частини шостої статті 29 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    Суб'єкт подання кандидатури члена комісії, повноваження якого достроково припинено, має пріоритетне право на подання кандидатури для включення до складу виборчої комісії замість вибулого. У разі відсутності такого подання інша особа включається до складу такої виборчої комісії з числа кандидатур, раніше поданих відповідними суб'єктами подання кандидатур до складу виборчої комісії, а в разі відсутності таких подань - за поданням голови виборчої комісії, яка сформувала (утворила) відповідну виборчу комісію, за пропозиціями членів такої виборчої комісії.

    7. У разі дострокового припинення повноважень члена виборчої комісії напередодні дня голосування чи в день голосування рішення про дострокове припинення повноважень члена виборчої комісії приймається одночасно з рішенням про включення до складу відповідної виборчої комісії іншої особи за поданням суб'єкта подання, член виборчої комісії від якого достроково припинив свої повноваження, а в разі відсутності такого подання - за поданням голови виборчої комісії, яка сформувала (утворила) відповідну виборчу комісію, за пропозиціями членів такої виборчої комісії.

    8. У разі якщо голова, заступник голови або секретар виборчої комісії систематично не виконує покладені на нього обов'язки, відповідна територіальна, дільнична виборча комісія може звернутися до виборчої комісії, яка її утворила, з мотивованим поданням про його заміну. Це подання підлягає обов'язковому розгляду у строки, зазначені у частині шостій цієї статті. Рішення про заміну голови виборчої комісії, заступника голови, секретаря виборчої комісії не тягне за собою припинення повноважень цих осіб як членів відповідної виборчої комісії.

    9. Призначення нового голови, заступника голови, секретаря виборчої комісії проводиться в порядку, встановленому цим Законом.

    Розділ V. СПИСКИ ВИБОРЦІВ

    Стаття 30. Складання попередніх списків виборців

    1. Після утворення виборчих дільниць органи ведення Державного реєстру виборців складають попередні списки виборців для звичайних виборчих дільниць відповідно до Закону України "Про Державний реєстр виборців". Складання попередніх списків виборців для звичайних виборчих дільниць здійснюється у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

    Для складання попереднього списку виборців керівники органів, закладів, установ, зазначених у статті 22 Закону України "Про Державний реєстр виборців" не пізніш як за 25 днів до дня виборів подають відомості до органу ведення Державного реєстру виборців за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. Відомості подаються за період з дня останнього подання відомостей періодичного поновлення до дня подання цих відомостей. Керівники відповідних районних (міських, районних у містах) органів Міністерства внутрішніх справ України подають органам ведення Державного реєстру виборців відомості про громадян України, яким у період з дня попереднього подання відомостей до дня місцевих виборів виповниться вісімнадцять років.

    (абзац другий частини першої статті 30 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    2. До попереднього списку виборців для звичайної виборчої дільниці включаються громадяни України, яким виповнилося або на день голосування виповниться вісімнадцять років та які відносяться за місцем проживання до цієї виборчої дільниці відповідно до відомостей Державного реєстру виборців. Виборець може бути включений до списку виборців тільки на одній виборчій дільниці.

    3. У попередньому списку виборців зазначаються прізвище, власне ім'я (усі власні імена), по батькові (за наявності) виборця, дата народження, місце проживання виборця відповідно до відомостей Державного реєстру виборців. Виборці включаються до попереднього списку так, щоб відомості про виборців з однаковою адресою житла були розміщені поруч. Список має наскрізні нумерацію виборців та нумерацію аркушів.

    Форму попереднього списку виборців встановлює Центральна виборча комісія з урахуванням вимог цього Закону.

    4. У попередньому списку виборців напроти прізвищ виборців, постійно не здатних пересуватися самостійно, робиться відповідна відмітка у графі "Примітки".

    5. Не пізніш як за 19 днів до дня місцевих виборів орган ведення Державного реєстру виборців у своєму приміщенні передає попередні списки виборців у двох примірниках на паперових носіях сільській, селищній, міській (у містах, де не утворені районні у містах ради), районній у місті територіальній виборчій комісії.

    Від імені територіальної виборчої комісії попередні списки виборців отримують не менше трьох членів цієї комісії, одним з яких повинен бути голова комісії, а у разі неможливості - заступник голови або секретар комісії.

    Про передачу зазначених списків виборців складається акт за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, в двох примірниках. Один примірник акта зберігається в органі ведення Державного реєстру виборців, інший - в територіальній виборчій комісії.

    6. Територіальна виборча комісія не пізніш як за 13 днів до дня місцевих виборів передає один примірник попереднього списку виборців відповідній дільничній виборчій комісії. Другий примірник зберігається у відповідній територіальній виборчій комісії. Про передачу дільничній виборчій комісії попереднього списку виборців складається акт за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, в двох примірниках. Один примірник акта зберігається в територіальній виборчій комісії, інший - в дільничній виборчій комісії.

    7. Виборець, який на день виборів перебуває за межами населеного пункту, в якому він проживає, участі у місцевих виборах не бере, крім випадків, передбачених частиною шістнадцятою статті 34 цього Закону.

    8. У разі одночасного проведення місцевих виборів з всеукраїнським референдумом порядок складання, уточнення, внесення змін до списків виборців установлюється Центральною виборчою комісією.

    Стаття 31. Порядок ознайомлення виборців із попереднім списком виборців на звичайній виборчій дільниці та оскарження неправильностей у попередньому списку виборців

    1. Дільнична виборча комісія звичайної виборчої дільниці наступного дня після отримання попереднього списку виборців надає його для загального ознайомлення у приміщенні дільничної виборчої комісії.

    2. Дільнична виборча комісія звичайної виборчої дільниці надсилає або доставляє в інший спосіб кожному виборцю іменне запрошення, яким повідомляє про включення його до попереднього списку виборців відповідної виборчої дільниці, назви всіх місцевих виборів, у яких йому пропонується голосувати, адресу дільничної виборчої комісії, її номер телефону і розпорядок роботи, а також про час і місце голосування. Виборцям, стосовно яких у списку виборців є відмітка про постійну нездатність пересуватися самостійно, одночасно повідомляється, що їм буде надана можливість проголосувати за місцем перебування. Такі іменні запрошення надсилаються (доставляються) виборцям не пізніш як за 10 днів до дня виборів.

    У разі проведення місцевих виборів одночасно з всеукраїнським референдумом кожному виборцю надсилається іменне запрошення із зазначенням всеукраїнського референдуму, в якому йому пропонується голосувати.

    Форма іменного запрошення затверджується Центральною виборчою комісією.

    3. Кожний виборець може звернутися до дільничної виборчої комісії або безпосередньо до органу ведення Державного реєстру виборців із заявою про уточнення попереднього списку виборців, у тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, а також щодо наявності або відсутності відміток про постійну нездатність виборця самостійно пересуватися.

    Кожний виборець має право звернутися до суду з адміністративним позовом із цих питань у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

    4. Виборець особисто подає заяву до дільничної виборчої комісії або безпосередньо до органу ведення Державного реєстру виборців щодо обставин, передбачених частиною третьою цієї статті. У разі якщо виборець за станом здоров'я не може особисто подати заяву, відповідна виборча комісія за зверненням такого виборця зобов'язана забезпечити прийняття заяви у такого виборця в інший спосіб.

    5. Заява, зазначена у частині третій цієї статті, може бути подана не пізніш як за три дні до дня виборів і розглядається виборчою комісією протягом одного дня. Заява, подана після зазначеного строку, залишається без розгляду.

    (частина п'ята статті 31 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    6. За результатом розгляду заяви виборча комісія приймає рішення про звернення до органу ведення Державного реєстру виборців щодо внесення змін до списку виборців або про відмову в задоволенні заяви. Рішення виборчої комісії не пізніше наступного дня після дня його прийняття видається особі, яка подала заяву, та невідкладно разом із заявою виборця та доданими до неї документами (копіями документів) направляється до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців. На підставі отриманих рішень дільничних виборчих комісій та заяв виборців орган ведення Державного реєстру виборців вносить відповідні зміни до персональних даних виборців.

    (абзац перший частини шостої статті 31
    у редакції Закону України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    У разі прийняття рішення про задоволення заяви виборця та внесення змін до списку виборців пізніш як за три дні до дня виборів відповідні зміни вносяться дільничною виборчою комісією до уточненого списку виборців у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 цього Закону.

    7. Орган ведення Державного реєстру виборців забезпечує розгляд заяв виборців у порядку, встановленому Законом України "Про Державний реєстр виборців".

    8. Позовна заява про уточнення попереднього списку виборців може бути подана до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Рішення суду про внесення змін до попереднього списку виборців подається виборцем до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців або до відповідної дільничної виборчої комісії для направлення до такого органу.

    (частина восьма статті 31 у редакції
    Закону України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    9. Відповідний орган ведення Державного реєстру виборців вносить відповідні зміни до персональних даних у Державному реєстрі виборців у порядку, визначеному Законом України "Про Державний реєстр виборців".

    Стаття 32. Порядок уточнення попереднього списку виборців на звичайній виборчій дільниці

    1. Керівники органів, закладів, установ, зазначених у статті 22 Закону України "Про Державний реєстр виборців", не пізніш як за десять днів до дня виборів подають відомості до органу ведення Державного реєстру виборців відомості, передбачені статтею 22 Закону України "Про Державний реєстр виборців", за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. 

    (частина перша статті 32 із змінами, внесеними
    згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    2. Відомості, передбачені частиною першою цієї статті, подаються в електронному вигляді та на паперовому носії у вигляді списку, який має наскрізні нумерацію записів та нумерацію аркушів. Достовірність відомостей засвідчується на кожному аркуші підписом керівника відповідного органу, закладу, установи, командира військової частини (формування) і скріплюється печаткою.

    3. Орган ведення Державного реєстру виборців на підставі відомостей, поданих відповідно до частини першої цієї статті, рішень відповідних територіальних виборчих комісій щодо утворення дільничних виборчих комісій спеціальних виборчих дільниць (в частині включення членів дільничних виборчих комісій до списків виборців на відповідній спеціальній виборчій дільниці), за наслідками розгляду заяв виборців, повідомлень дільничних виборчих комісій спеціальних виборчих дільниць про включення виборців до списку виборців на спеціальній виборчій дільниці, на підставі рішень дільничних виборчих комісій, прийнятих за результатами розгляду заяв, а також рішень судів, отриманих не пізніш як за три дні до дня виборів, виготовляє уточнений список виборців.

    4. Уточнені списки виборців виготовляються у двох примірниках відповідно до вимог частин третьої, четвертої статті 30 цього Закону та містять графу для підписів виборців про отримання виборчих бюлетенів з усіх відповідних місцевих виборів, що проводяться, передаються відповідним територіальним виборчим комісіям у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 30 цього Закону, не пізніш як за два дні до дня виборів.

    У графі "Примітки" уточненого списку виборців напроти прізвища виборця, який отримав виборчі бюлетені не з усіх місцевих виборів, що проводяться, робиться запис про те, з яких виборів виборець не отримав виборчий бюлетень (стосовно виборців, які голосують за місцем перебування, такий запис робиться напроти їхніх прізвищ у витягу зі списку виборців).

    Уточнені списки виборців передаються територіальним виборчим комісіям у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 30 цього Закону.

    (частину четверту статті 32 доповнено абзацом третім
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    5. Відповідна територіальна виборча комісія невідкладно, але не пізніше дня, що передує дню виборів, передає уточнені списки виборців на звичайних виборчих дільницях відповідним дільничним виборчим комісіям у порядку, встановленому частиною шостою статті 30 цього Закону.

    Стаття 33. Внесення змін та уточнень до уточненого списку виборців дільничною виборчою комісією

    1. Зміни та уточнення до уточненого списку виборців вносить голова або заступник голови та секретар дільничної виборчої комісії на підставі рішення суду, повідомлень органу ведення Державного реєстру виборців, рішень дільничної виборчої комісії за результатами розгляду заяв виборців, поданих у порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону.

    Дільнична виборча комісія при внесенні змін та уточнень до уточненого списку виборців невідкладно повідомляє відповідний орган ведення Державного реєстру виборців про включення його до списку виборців або виключення зі списку виборців.

    2. У день голосування зміни та уточнення до уточненого списку виборців вносяться виключно на підставі рішення суду. Про внесені зміни до списку виборців на підставі рішення суду дільнична виборча комісія невідкладно повідомляє відповідний орган ведення Державного реєстру виборців.

    3. При включенні виборця до списку виборців на виборчій дільниці у порядку внесення змін до уточненого списку виборців відомості про нього, передбачені формою списку виборців, вносяться у кінці списку виборців. При цьому у графі "Примітки" зазначаються дата і номер рішення суду чи дата і номер рішення виборчої комісії або повідомлення органу ведення Державного реєстру виборців.

    4. Виключення зі списку виборців осіб, які неправомірно включені до нього, здійснюється шляхом викреслення, що засвідчується записом "Виключено" та підписами голови і секретаря дільничної виборчої комісії у графі "Примітки". При цьому в зазначеній графі поруч із прізвищем виборця зазначаються дата і номер рішення суду чи рішення виборчої комісії або повідомлення органу ведення Державного реєстру виборців.

    5. У разі виявлення кратного включення виборця до уточненого списку виборців на іншій виборчій дільниці орган ведення Державного реєстру виборців, який отримав таке повідомлення, невідкладно повідомляє про це відповідну дільничну виборчу комісію, що є підставою для виключення такого виборця зі списку виборців на цій дільниці.

    6. Голова, заступник голови та секретар дільничної виборчої комісії в день голосування виправляють неточності та технічні описки в уточненому списку виборців - неправильне написання прізвища, власного імені (усіх власних імен), по батькові (за наявності), дати народження, номера будинку, квартири місця проживання - в разі якщо, незважаючи на такі технічні описки, є зрозумілим, що до списку виборців включено саме того виборця, який прибув на виборчу дільницю для голосування. Таке виправлення засвідчується підписом голови або заступника голови чи секретаря дільничної виборчої комісії у графі "Примітки".

    Стаття 34. Порядок складання та уточнення списків виборців на спеціальних виборчих дільницях

    1. Громадяни України, які знаходяться у стаціонарних лікувальних закладах, включаються до списків виборців на відповідній спеціальній виборчій дільниці та голосують на місцевих виборах за умови, якщо вони мають право голосу на відповідних місцевих виборах згідно зі статтею 3 цього Закону.

    Списки виборців на спеціальних виборчих дільницях складаються не пізніш як за десять днів до дня виборів відповідними дільничними виборчими комісіями за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, на підставі відомостей, поданих не пізніш як за дванадцять днів до дня виборів керівниками стаціонарних лікувальних закладів.

    У зазначеному поданні вказуються відомості щодо громадян України, які згідно зі статтею 3 цього Закону мають право голосу на відповідних місцевих виборах та на день проведення цих виборів перебуватимуть у відповідному закладі. Подання вноситься за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, у вигляді загального списку виборців на паперовому носії та в електронному вигляді і повинно містити щодо кожного виборця відомості про:

    1) прізвище, власне ім'я (усі власні імена), по батькові (за наявності);

    2) дату народження (число, місяць, рік);

    3) адресу місця проживання;

    4) за наявності підстав - відмітку у графі "Примітки" про постійну нездатність виборця самостійно пересуватися.

    2. Відомості, зазначені у частині першій цієї статті, подаються в одному примірнику за підписом керівника відповідного закладу і засвідчуються відповідною печаткою. Керівник відповідного закладу забезпечує подання та достовірність зазначених відомостей до дільничної виборчої комісії у строки, визначені частиною першою цієї статті.

    3. Дільнична виборча комісія спеціальної виборчої дільниці вносить виборця до списку виборців із зазначенням у графі "Примітки" його права на отримання виборчого бюлетеня на кожних відповідних місцевих виборах згідно з частиною шістнадцятою цієї статті.

    Абзац другий частини третьої статті 34 виключено

    (згідно із Законом України
     від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    4. Голова, заступник голови та секретар дільничної виборчої комісії у день голосування виправляють неточності та технічні описки в уточненому списку виборців - неправильне написання прізвища, власного імені (усіх власних імен), по батькові (за наявності), дати народження, номера будинку, квартири місця проживання - в разі якщо, незважаючи на такі технічні описки, є зрозумілим, що до списку виборців на спеціальній виборчій дільниці включено саме того виборця, який прибув для голосування. Таке виправлення засвідчується підписом голови або заступника голови чи секретаря дільничної виборчої комісії у графі "Примітки".

    5. Дільнична виборча комісія спеціальної виборчої дільниці наступного дня після складення списку виборців надає один його примірник для загального ознайомлення у приміщенні дільничної виборчої комісії.

    6. Виборець має право звернутися до дільничної виборчої комісії спеціальної виборчої дільниці або безпосередньо до суду за місцезнаходженням виборчої дільниці із заявою щодо обставин, передбачених частиною третьою статті 31 цього Закону.

    7. Виборець подає заяву до дільничної виборчої комісії спеціальної виборчої дільниці, яка розглядається на найближчому засіданні комісії.

    8. Заява, зазначена у частині шостій цієї статті, може бути подана до відповідної дільничної виборчої комісії спеціальної виборчої дільниці не пізніш як за два дні до дня виборів. Така заява розглядається виборчою комісією не пізніше дня, наступного за днем надходження заяви. За результатами розгляду заяви дільнична виборча комісія зобов'язана прийняти рішення про внесення зміни до списку виборців або мотивоване рішення про відмову в задоволенні заяви. Заява, подана до виборчої комісії після зазначеного строку, залишається без розгляду.

    9. Позовна заява про уточнення списку виборців може бути подана до суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

    10. Після складення списку виборців на спеціальній виборчій дільниці дільнична виборча комісія невідкладно передає відомості про включених до списку виборців відповідному органу ведення Державного реєстру виборців.

    11. В разі якщо виборець прибув до стаціонарного лікувального закладу пізніш як за десять днів до дня виборів, але раніше ніж за два дні до дня виборів, відповідна дільнична виборча комісія спеціальної виборчої дільниці уточнює список виборців, включаючи до нього виборця на підставі відомостей, поданих невідкладно керівником відповідного закладу, підпис якого засвідчується печаткою цього закладу.

    12. Виборець, який прибув до стаціонарного лікувального закладу в тому ж населеному пункті, де він проживає, може звернутися до виборчої комісії звичайної виборчої дільниці, де він включений до списку виборців, щодо можливості проголосувати за місцем свого проживання, у порядку та строки, передбачені цим Законом. У такому разі до списку виборців на спеціальній виборчій дільниці він не включається.

    13. Дільнична виборча комісія спеціальної виборчої дільниці в разі внесення змін до списку виборців невідкладно повідомляє відповідний орган ведення Державного реєстру виборців про включення виборця до списку виборців або виключення зі списку виборців.

    14. Члени дільничної виборчої комісії спеціальної виборчої дільниці включаються до списку виборців на цій виборчій дільниці на підставі рішення відповідної територіальної виборчої комісії щодо утворення дільничної виборчої комісії цієї спеціальної виборчої дільниці.

    (частина чотирнадцята статті 34 із змінами, внесеними
    згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    15. Уточнений список виборців на спеціальній виборчій дільниці виготовляється відповідною дільничною виборчою комісією не пізніш як за два дні до дня виборів. У день голосування зміни та уточнення до уточненого списку виборців вносяться виключно на підставі рішення суду.

    16. Виборець, включений до списку виборців на спеціальній виборчій дільниці, отримує виборчі бюлетені для голосування по виборах, на яких він має право голосу.

    Виборець, включений до списку виборців на спеціальній виборчій дільниці, отримує виборчі бюлетені для голосування по виборах:

    депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, якщо він проживає на території Автономної Республіки Крим та заклад, де він перебуває, розташований на території Автономної Республіки Крим;

    депутатів обласної ради, якщо він проживає на території цієї області та заклад, де він перебуває, розташований на території цієї області;

    депутатів районної ради, якщо він проживає на території цього району та заклад, де він перебуває, розташований на території цього району;

    депутатів сільської, селищної, міської ради, сільського, селищного, міського голови, якщо він проживає на території відповідного села (одного з кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища, міста згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм та заклад, де він перебуває, розташований на території цього села (одного з кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища, міста;

    депутатів районної у містах із районним поділом ради, якщо він проживає на території цього району у місті та заклад, де він перебуває, розташований на території цього району у місті.

    17. У разі якщо місцеві вибори проводяться одночасно з всеукраїнським референдумом, на спеціальних виборчих дільницях в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, у військових частинах списки виборців для проведення місцевих виборів не складаються.

    (частина сімнадцята статті 34 із змінами, внесеними
    згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    Розділ VI. ВИСУВАННЯ КАНДИДАТІВ У ДЕПУТАТИ, КАНДИДАТІВ НА ПОСАДУ СІЛЬСЬКОГО, СЕЛИЩНОГО, МІСЬКОГО ГОЛОВИ

    Стаття 35. Загальний порядок висування кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови

    1. Висування кандидатів у депутати в багатомандатному, одномандатному виборчому окрузі, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови розпочинається за 34 дні та закінчується за 28 днів до дня місцевих виборів, а висування кандидатів у депутати в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі розпочинається за 30 днів і закінчується за 26 днів до дня виборів.

    2. Право висування кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, в тому числі міст Києва та Севастополя, районної у місті ради реалізується виборцями у відповідних багатомандатних, одномандатних мажоритарних виборчих округах через місцеві організації партій у порядку, передбаченому цим Законом.

    Право висування кандидатів у депутати сільських, селищних рад реалізується виборцями в одномандатних виборчих округах через місцеві організації партій або шляхом самовисування у порядку, передбаченому цим Законом.

    Право висування кандидатів на посаду сільського, селищного голови реалізується виборцями у відповідних єдиних одномандатних виборчих округах через місцеві організації партій або шляхом самовисування у порядку, передбаченому цим Законом.

    Право висування кандидатів на посаду міського голови реалізується виборцями у відповідних єдиних одномандатних виборчих округах через місцеві організації партій у порядку, передбаченому цим Законом.

    3. Місцева організація партії може висувати кандидатів на місцевих виборах за умови, що відповідна місцева (республіканська в Автономній Республіці Крим, обласна, районна, міська, районна у місті) організація партії зареєстрована в установленому законом порядку.

    (частина третя статті 35 із змінами, внесеними
    згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    4. Особа, яка висунута кандидатом у депутати в багатомандатному виборчому окрузі, може одночасно бути висунута лише кандидатом у депутати до відповідної ради в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі або кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови.

    5. Особа, яка висунута кандидатом у депутати в одномандатному чи одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови, не може одночасно бути висунута у будь-яких інших одномандатних, одномандатних мажоритарних виборчих округах з будь-яких місцевих виборів.

    (частина п'ята статті 35 у редакції
    Закону України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    6. Особа може бути висунута кандидатом у депутати, кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови шляхом висування місцевою організацією (місцевими організаціями) лише однієї політичної партії.

    Стаття 36. Висування кандидатів місцевою організацією партії

    1. Висування кандидатів у депутати та на посаду сільського, селищного, міського голови місцевою організацією партії відбувається на підставі цього Закону, статуту політичної партії.

    2. Місцева організація партії може висунути особу, яка є членом цієї політичної партії, або безпартійного громадянина.

    3. Районна організація партії може висунути:

    виборчий список кандидатів у депутати відповідної районної ради, міської ради міста районного значення, що входить до складу цього району згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм, у кількості, що не перевищує кількість депутатів (загальний склад) ради;

    по одному кандидату в депутати у кожному одномандатному мажоритарному виборчому окрузі по виборах депутатів відповідної районної ради, міської ради міста районного значення, що входить до складу цього району згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм;

    по одному кандидату в депутати у кожному одномандатному виборчому окрузі по виборах депутатів відповідних сільських, селищних рад та по одному кандидату на посаду відповідних сільських, селищних, міських голів міст районного значення, що входять до складу цього району згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм (крім сіл, селищ, що входять до складу міста згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм).

    Міська організація партії міста районного значення, що входить до складу району згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм, не може висувати кандидатів у депутати в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, виборчий список кандидатів у депутати відповідної міської ради міста районного значення, кандидата на посаду міського голови міста районного значення, якщо відповідна районна організація цієї політичної партії не надала згоду на це або ухвалила рішення про висунення кандидатів у депутати в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, виборчого списку кандидатів у депутати відповідної міської ради міста районного значення, кандидата на посаду міського голови міста районного значення.

    (частина третя статті 36 у редакції
     Закону України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    4. Міська організація партії може висунути:

    (абзац перший частини четвертої статті 36 із змінами,
     внесеними згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    одного кандидата на посаду міського голови;

    виборчий список кандидатів у депутати відповідної міської ради у кількості, що не перевищує кількість депутатів (загального складу) ради;

    по одному кандидату в депутати у кожному одномандатному мажоритарному виборчому окрузі по виборах депутатів відповідної міської ради;

    одного кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови (сіл, селищ, міст, що входять до складу цього міста, згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм);

    виборчий список кандидатів у депутати міської ради (міста, що входить до складу цього міста, згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм) у кількості, що не перевищує кількість депутатів (загального складу) такої ради;

    по одному кандидату в депутати у кожному одномандатному мажоритарному виборчому окрузі по виборах депутатів до міської ради (міста, що входить до складу цього міста, згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм);

    по одному кандидату в депутати у кожному одномандатному виборчому окрузі по виборах депутатів відповідних сільських, селищних рад (сіл, селищ, що входять до складу цього міста, згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм).

    Міська організація партії у містах з районним поділом, де утворені районні у місті ради, може також висунути виборчий список кандидатів у депутати по кожному багатомандатному виборчому округу по виборах депутатів відповідних районних у місті рад у кількості, що становить кількість депутатів (загального складу) відповідної ради та по одному кандидату в депутати у кожному одномандатному мажоритарному виборчому окрузі по виборах депутатів таких районних у місті рад.

    5. Районна у місті організація партії може висунути:

    виборчий список кандидатів у депутати відповідної районної в місті ради у кількості, що не перевищує кількість депутатів (загального складу) відповідної районної в місті ради;

    по одному кандидату в депутати у кожному одномандатному мажоритарному виборчому окрузі по виборах депутатів відповідної районної в місті ради.

    Районна у місті організація партії не може висувати кандидатів у депутати районної в місті ради, якщо міська організація цієї політичної партії не надала згоду на це або ухвалила рішення про висунення кандидатів до цієї районної в місті ради у передбачений цим Законом спосіб.

    6. Обласна організація партії може висунути:

    виборчий список кандидатів у депутати відповідної обласної ради у кількості, що не перевищує кількість депутатів (загального складу) ради;

    по одному кандидату в депутати по кожному одномандатному мажоритарному виборчому округу по виборах депутатів обласної ради.

    7. Республіканська в Автономній Республіці Крим організація партії може висунути:

    виборчий список кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим у кількості, що не перевищує кількість депутатів (загального складу) Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

    по одному кандидату в депутати у кожному одномандатному мажоритарному виборчому округу по виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

    8. Висування кандидатів місцевою організацією партії проводиться на зборах (конференціях) цієї організації.

    9. У протоколі зборів (конференції) місцевої організації партії зазначаються час і місце їх проведення, загальна кількість членів місцевої організації партії, кількість учасників зборів (конференції), порядок денний, відомості про кожного кандидата: прізвище, власне ім'я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць і рік народження, громадянство, партійність, посада, місце роботи (заняття), адреса місця проживання, дані про підсумки голосування щодо кандидатів.

    Рішення про висування місцевою організацією партії виборчого списку кандидатів у депутати, кандидатів у депутати та на посаду сільського, селищного, міського голови не може бути скасовано або переглянуто організацією (органом, посадовою особою) цієї політичної партії вищого рівня.

    Протокол зборів (конференції) підписується керівником місцевої організації партії та скріплюється печаткою місцевої організації партії або організації цієї політичної партії вищого рівня.

    10. Про час і місце проведення зборів (конференції) з метою висування кандидатів місцева організація партії повідомляє у письмовій формі відповідну територіальну виборчу комісію не пізніш як за день до дня проведення зборів (конференції). На таких зборах (конференції) мають право бути присутніми члени відповідної територіальної виборчої комісії.

    Про час і місце проведення зборів (конференції) з метою висування кандидатів місцева організація партії повідомляє також засоби масової інформації. Порядок акредитації представників засобів масової інформації на таких зборах (конференції) визначає організатор заходу.

    11. Органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах, районах у містах не пізніш як за 35 днів до дня виборів передають до Центральної виборчої комісії та відповідних територіальних виборчих комісій відомості щодо зареєстрованих місцевих організацій партій із зазначенням керівників таких організацій, а також дат їх реєстрації.

    Стаття 37. Умови реєстрації кандидатів у депутати у багатомандатному виборчому окрузі

    1. Відповідна територіальна виборча комісія реєструє кандидатів у депутати в багатомандатному виборчому окрузі по виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, у тому числі міст Києва та Севастополя, районних у місті рад, включених до виборчого списку кандидатів у депутати місцевої організації партії, за умови отримання таких документів:

    1) заяви про реєстрацію кандидатів у депутати, підписаної керівником місцевої організації партії та засвідченої печаткою місцевої організації партії або організації цієї політичної партії вищого рівня;

    2) копії свідоцтва про реєстрацію місцевої організації партії;

    3) витягу з протоколу зборів (конференції) місцевої організації партії про висування кандидатів у депутати від цієї місцевої організації партії. Витяг з протоколу повинен бути підписаний керівником місцевої організації партії та засвідчений печаткою місцевої організації партії або організації цієї політичної партії вищого рівня;

    4) виборчого списку кандидатів у депутати від місцевої організації партії за формою, затвердженою Центральною виборчою комісією не пізніш як за 48 днів до дня виборів, підписаного керівником місцевої організації партії та засвідченого печаткою місцевої організації партії або організації політичної партії вищого рівня;

    5) заяв осіб, включених до виборчого списку кандидатів у депутати від цієї місцевої організації партії, про згоду балотуватися кандидатом у депутати від цієї місцевої організації партії та згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв'язку з участю у місцевих виборах;

    6) автобіографій осіб, включених до виборчого списку кандидатів у депутати від місцевої організації партії, що обов'язково повинні містити: прізвище, власне ім'я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду, місце роботи (заняття), громадську роботу (в тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім'ї, адресу місця проживання, контактний телефон, відомості про наявність чи відсутність судимості;

    7) довідки органу державної податкової служби про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) кожної особи, включеної до виборчого списку кандидатів у депутати від відповідної місцевої організації партії, за останній рік, термін звітності щодо якого минув;

    (пункт 7 частини першої статті 37 у редакції
     Закону України від 02.12.2010 р. N 2756-VI)

    8) по чотири фотографії осіб, включених до виборчого списку кандидатів у депутати місцевої організації партії, розміром 4 x 6 cантиметрів.

    (пункт 8 частини першої статті 37 у редакції
     Закону України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    До зазначених у цій частині документів додаються копії документів, передбачених частиною другою статті 3 цього Закону, кожної особи, включеної до виборчого списку кандидатів у депутати відповідної місцевої організації партії.

    2. У витягу з протоколу зборів (конференції) місцевої організації партії, передбаченому пунктом 3 частини першої цієї статті, зазначаються: дата їх проведення, порядок денний, відомості про осіб, висунутих кандидатами у депутати (прізвище, власне ім'я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць і рік народження, громадянство, партійність, посада, місце роботи (заняття), адреса місця проживання), а також підсумки голосування щодо виборчого списку кандидатів у депутати, які висуваються у багатомандатному виборчому окрузі.

    3. Документи, передбачені частиною першою цієї статті, подані до відповідної виборчої комісії, повторно не подаються, крім випадків, передбачених цим Законом.

    Стаття 38. Умови реєстрації кандидатів у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі

    1. Відповідна територіальна виборча комісія реєструє кандидата в депутати, висунутого місцевою організацією партії в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, за умови пред'явлення ним документа, передбаченого частиною другою статті 3 цього Закону, та отримання комісією таких документів:

    1) заяви про реєстрацію кандидата в депутати, підписаної керівником місцевої організації партії та засвідченої печаткою місцевої організації партії або організації цієї політичної партії вищого рівня;

    2) копії свідоцтва про реєстрацію місцевої організації партії;

    3) витягу з протоколу зборів (конференції) місцевої організації партії про висування кандидата в депутати. Витяг з протоколу повинен бути підписаний керівником місцевої організації партії та засвідчений печаткою місцевої організації партії або організації цієї політичної партії вищого рівня;

    4) заяви особи про згоду балотуватися кандидатом у депутати від цієї місцевої організації партії та заяви про згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв'язку з участю у місцевих виборах;

    5) автобіографії кандидата в депутати, що обов'язково повинна містити: прізвище, власне ім'я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду, місце роботи (заняття), громадську роботу (в тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім'ї, адресу місця проживання, контактний телефон, відомості про наявність чи відсутність судимості;

    6) довідки органу державної податкової служби про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) кожного кандидата в депутати за останній рік, термін звітності щодо якого минув;

    (пункт 6 частини першої статті 38 у редакції
     Закону України від 02.12.2010 р. N 2756-VI)

    7) чотири фотографії кандидата у депутати розміром 4 x 6 сантиметрів.

    (пункт 7 частини першої статті 38 у редакції
     Закону України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    2. У витягу з протоколу зборів (конференції) місцевої організації партії, передбаченому пунктом 3 частини першої цієї статті, зазначаються: дата їх проведення, порядок денний, відомості про особу, висунуту кандидатом у депутати: прізвище, власне ім'я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць і рік народження, громадянство, партійність, посада, місце роботи (заняття) і адреса місця проживання, а також підсумки голосування на зборах (конференціях) щодо такого кандидата.

    3. Відповідна територіальна виборча комісія реєструє кандидата в депутати в одномандатному виборчому окрузі по виборах депутатів сільської, селищної ради, висунутого шляхом самовисування, за умови пред'явлення ним документа, передбаченого частиною другою статті 3 цього Закону, та отримання комісією документів, передбачених пунктами 5 - 7 частини першої цієї статті, а також особисто підписаних ним заяви про самовисування кандидатом у депутати та заяви про згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв'язку з участю у місцевих виборах.

    4. Документи, передбачені частинами першою, третьою цієї статті, подані до відповідної територіальної виборчої комісії, повторно не подаються, крім випадків, передбачених цим Законом.

    Стаття 39. Умови реєстрації кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови

    1. Відповідна територіальна виборча комісія реєструє кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, висунутого місцевою організацією партії, за умови пред'явлення ним документа, передбаченого частиною другою статті 3 цього Закону, та отримання комісією таких документів:

    1) заяви про реєстрацію кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, підписаної керівником місцевої організації партії та засвідченої печаткою місцевої організації партії або організації цієї політичної партії вищого рівня;

    2) копії свідоцтва про реєстрацію місцевої організації партії;

    3) витягу з протоколу зборів (конференції) місцевої організації партії про висування кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови. Витяг з протоколу повинен бути підписаний керівником місцевої організації партії та засвідчений печаткою місцевої організації партії або організації цієї політичної партії вищого рівня;

    4) заяви особи про згоду балотуватися кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови від цієї місцевої організації партії та заяви про згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв'язку з участю у місцевих виборах;

    5) автобіографії кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, що обов'язково повинна містити: прізвище, власне ім'я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду, місце роботи (заняття), громадську роботу (в тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім'ї, адресу місця проживання, контактний телефон, відомості про наявність чи відсутність судимості;

    6) довідки органу державної податкової служби про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови за останній рік, термін звітності щодо якого минув;

    (пункт 6 частини першої статті 39 у редакції
     Закону України від 02.12.2010 р. N 2756-VI)

    7) чотири фотографії кандидата розміром 4 x 6 сантиметрів.

    (пункт 7 частини першої статті 39 у редакції
     Закону України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    2. Відповідна територіальна виборча комісія реєструє кандидата на посаду сільського, селищного голови, висунутого шляхом самовисування, за умови пред'явлення ним документа, передбаченого частиною другою статті 3 цього Закону, та отримання комісією документів, передбачених пунктами 5 - 7 частини першої цієї статті, а також особисто підписаних ним заяви про самовисування кандидатом на посаду відповідно сільського, селищного голови та заяви про згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв'язку з участю у місцевих виборах.

    Стаття 40. Порядок реєстрації кандидатів у депутати в багатомандатному виборчому окрузі

    1. Кандидати у депутати в багатомандатному виборчому окрузі, включені до виборчого списку кандидатів у депутати від місцевої організації партії, реєструються відповідною територіальною виборчою комісією в разі дотримання умов, передбачених статтею 37 цього Закону.

    2. Подання документів до територіальної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати в багатомандатному виборчому окрузі починається за 32 дні і закінчується за 24 дні до дня виборів.

    3. Прийом документів здійснюється головою, заступником голови, секретарем або іншим визначеним комісією членом виборчої комісії.

    4. Представник місцевої організації партії подає для реєстрації кандидатів у депутати в багатомандатному виборчому окрузі документи, передбачені частиною першою статті 37 цього Закону.

    5. Представнику місцевої організації партії, який подав передбачені частиною першою статті 37 цього Закону документи, територіальна виборча комісія видає довідку із зазначенням дати і часу прийняття документів, переліку прийнятих документів.

    6. Особа, включена місцевою організацією партії до виборчого списку кандидатів у депутати, яка на день подання заяви місцевою організацією партії про реєстрацію кандидатів у депутати до територіальної виборчої комісії не дала згоди балотуватися кандидатом у депутати від цієї місцевої організації партії, вважається виключеною з цього виборчого списку з дня подання зазначеної заяви місцевою організацією партії до територіальної виборчої комісії. Заява такої особи про згоду балотуватися, подана після подання заяви відповідною місцевою організацією партії про реєстрацію кандидатів у депутати, не приймається.

    7. Особа, включена місцевою організацією партії до виборчого списку кандидатів у депутати, має право до дня реєстрації відкликати свою заяву про згоду балотуватися кандидатом у депутати. З моменту отримання територіальною виборчою комісією заяви особи про відкликання нею заяви про згоду балотуватися кандидатом у депутати така особа вважається виключеною з виборчого списку кандидатів у депутати від місцевої організації партії. Про отримання такої заяви територіальна виборча комісія письмово повідомляє представника місцевої організації партії не пізніш як у триденний строк з дня отримання заяви. Повторна заява особи про її згоду балотуватися від місцевої організації партії не приймається.

    8. У разі включення особи за її письмовою згодою до виборчого списку кандидатів у депутати від місцевої організації іншої політичної партії та (або) висування такої особи за її письмовою згодою кандидатом у депутати, кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови від місцевої організації іншої політичної партії, відповідна територіальна виборча комісія виключає таку особу з усіх виборчих списків, до яких вона була включена, скасовує її реєстрацію як кандидата в депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, про що повідомляє відповідні місцеві організації партій.

    9. Територіальна виборча комісія не пізніш як на третій день з дня прийняття документів, зазначених у частині першій статті 37 цього Закону, але не пізніш як за 23 дні до дня виборів приймає рішення про реєстрацію виборчого списку кандидатів у депутати або про відмову в реєстрації кандидата (кандидатів), включених до виборчого списку кандидатів у депутати.

    Копія цього рішення не пізніше наступного дня після його прийняття надсилається (видається) представнику місцевої організації партії, від якої висунуті кандидати в депутати.

    10. Черговість кандидатів у депутати у виборчому списку, визначена місцевою організацією партії, після подання документів до територіальної виборчої комісії не може бути змінена.

    11. У разі реєстрації кандидатів у депутати у багатомандатному виборчому окрузі відповідна територіальна виборча комісія у триденний строк з дня прийняття рішення про реєстрацію видає представнику місцевої організації партії посвідчення кандидатів у депутати за формою, встановленою Центральною виборчою комісією.

    12. Відмова в реєстрації кандидатів у депутати в багатомандатному виборчому окрузі, включених до виборчого списку від місцевої організації партії, з підстав невідповідного оформлення поданих місцевою організацією партії документів, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, не виключає повторного подання місцевою організацією партії заяви про реєстрацію кандидатів у депутати, включених до виборчого списку кандидатів у депутати від місцевої організації партії. Така заява з виправленими відповідно до вимог цього Закону документами повинна бути подана до територіальної виборчої комісії не пізніш як за 23 дні до дня виборів.

    Остаточне рішення про реєстрацію кандидатів у депутати, включених до виборчого списку від місцевої організації партії, територіальна виборча комісія приймає не пізніш як за 22 дні до дня виборів.

    13. Територіальна виборча комісія після закінчення реєстрації, але не пізніш як за 21 день до дня виборів, передає Центральній виборчій комісії за формою та в порядку, встановленими Центральною виборчою комісією, виборчий список кандидатів у депутати від місцевої організації партії та відомості про реєстрацію кандидатів у депутати, включених до такого виборчого списку, із зазначенням назви політичної партії та прізвища, власного імені (усіх власних імен), по батькові (за наявності), дати народження, громадянства, партійності, посади, місця роботи (заняття), місця проживання кожного кандидата в депутати.

    Відомості про реєстрацію кандидатів у депутати, включених до виборчого списку місцевої організації партії із зазначенням назви політичної партії та прізвища, власного імені (усіх власних імен), по батькові (за наявності), дати народження, громадянства, партійності, посади, місця роботи (заняття), місця проживання кожного кандидата в депутати, у цей самий строк оприлюднюються територіальною виборчою комісією у визначений нею спосіб.

    Стаття 41. Порядок реєстрації кандидатів у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі

    1. Кандидати у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі реєструються відповідною територіальною виборчою комісією в разі дотримання умов, передбачених статтею 38 цього Закону.

    2. Подання документів до відповідної територіальної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати в одномандатному виборчому окрузі починається за 32 дні і закінчується за 24 дні до дня виборів, а в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі починається за 29 днів і закінчується за 24 дні до дня виборів.

    Прийом документів здійснюється головою, заступником голови, секретарем або іншим визначеним комісією членом виборчої комісії.

    3. Особі, яка подала до відповідної територіальної виборчої комісії зазначені у частинах першій, третій статті 38 цього Закону документи, видається довідка із зазначенням дати і часу прийняття документів та переліку прийнятих документів.

    4. Територіальна виборча комісія не пізніш як на третій день з дня прийняття заяви про реєстрацію кандидата у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі та доданих до неї необхідних документів, але не пізніш як за 23 дні до дня виборів приймає рішення про реєстрацію кандидата або про відмову в його реєстрації. Після спливу цього строку прийняття таких рішень не допускається.

    Копія цього рішення не пізніше наступного дня після його прийняття надсилається (видається) відповідному кандидату в депутати або його довіреній особі.

    5. У разі реєстрації кандидата в депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі відповідна територіальна виборча комісія у триденний строк з дня прийняття рішення про реєстрацію видає кандидату в депутати або його довіреній особі посвідчення кандидата в депутати за формою, встановленою Центральною виборчою комісією.

    6. Відмова у реєстрації кандидата у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі з підстав невідповідного оформлення документів, передбачених частинами першою, третьою статті 38 цього Закону, не виключає повторного подання кандидатом заяви про реєстрацію. Така заява з виправленими відповідно до вимог цього Закону документами повинна бути подана до територіальної виборчої комісії не пізніш як за 23 дні до дня виборів.

    Остаточне рішення про реєстрацію кандидатів у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі приймається територіальною виборчою комісією не пізніш як за 22 дні до дня виборів.

    7. У разі включення особи за її письмовою згодою до виборчого списку кандидатів у депутати від місцевої організації іншої політичної партії та (або) висування такої особи за її письмовою згодою кандидатом у депутати, кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови від місцевої організації іншої політичної партії відповідна територіальна виборча комісія виключає таку особу з усіх виборчих списків, до яких вона була включена, скасовує її реєстрацію як кандидата в депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, про що повідомляє відповідні місцеві організації партій.

    Стаття 42. Порядок реєстрації кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови

    1. Кандидат на посаду сільського, селищного, міського голови реєструється відповідною територіальною виборчою комісією в разі дотримання умов, передбачених статтею 39 цього Закону.

    2. Подання документів до відповідної територіальної виборчої комісії для реєстрації кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови починається за 32 дні і закінчується за 24 дні до дня виборів.

    Прийом документів здійснюється головою, заступником голови, секретарем або іншим визначеним комісією членом виборчої комісії.

    3. Особі, яка подала до відповідної територіальної виборчої комісії зазначені у частинах першій, другій статті 39 цього Закону документи, видається довідка із зазначенням дати і часу прийняття документів та переліку прийнятих документів.

    4. Територіальна виборча комісія не пізніш як на третій день з дня прийняття заяви про реєстрацію кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови та доданих до неї необхідних документів, але не пізніш як за 23 дні до дня виборів приймає рішення про реєстрацію кандидата або про відмову в його реєстрації.

    Копія цього рішення не пізніше наступного дня після його прийняття надсилається (видається) відповідному кандидату на посаду сільського, селищного, міського голови або його довіреній особі.

    5. У разі реєстрації кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови відповідна територіальна виборча комісія у триденний строк з дня прийняття рішення про реєстрацію видає кандидату на посаду сільського, селищного, міського голови або його довіреній особі посвідчення кандидата за формою, встановленою Центральною виборчою комісією.

    6. У разі включення особи за її письмовою згодою до виборчого списку кандидатів у депутати від місцевої організації іншої політичної партії та (або) висування такої особи за її письмовою згодою кандидатом у депутати, кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови від місцевої організації іншої політичної партії відповідна територіальна виборча комісія виключає таку особу з усіх виборчих списків, до яких вона була включена, скасовує її реєстрацію як кандидата в депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, про що повідомляє відповідні місцеві організації партій.

    7. Відмова у реєстрації кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови з підстав невідповідного оформлення документів, передбачених частинами першою, другою статті 39 цього Закону, не виключає повторного подання кандидатом заяви про реєстрацію. Така заява з виправленими відповідно до вимог цього Закону документами повинна бути подана до територіальної виборчої комісії не пізніш як за 23 дні до дня виборів.

    Остаточне рішення про реєстрацію кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови приймається територіальною виборчою комісією не пізніш як за 22 дні до дня виборів.

    Стаття 43. Декларування майнового стану і доходів кандидатами у депутати та кандидатами на посаду сільського, селищного, міського голови

    (назва статті 43 у редакції Закону
     України від 02.12.2010 р. N 2756-VI)

    1. Декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) подається кандидатом у депутати, кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою. При цьому кандидат у депутати, кандидат на посаду сільського, селищного, міського голови у додатку до своєї податкової декларації відображає відомості щодо майнового стану і доходів членів його сім'ї.

    (частина перша статті 43 у редакції
     Закону України від 02.12.2010 р. N 2756-VI)

    2. Достовірність відомостей, внесених до декларації, зазначеної у частині першій цієї статті, перевіряється за зверненням територіальної виборчої комісії органами Державної податкової адміністрації України наступного дня після надходження звернення територіальної виборчої комісії. Про виявлену недостовірність відомостей, внесених до декларації, Державна податкова адміністрація України у цей самий строк повідомляє відповідну територіальну виборчу комісію.

    3. Помилки і неточності, виявлені в декларації, не є підставою для відмови в реєстрації чи скасування реєстрації кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови та підлягають виправленню.

    Стаття 44. Відмова в реєстрації кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови

    1. Територіальна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови в разі:

    1) порушення встановленого цим Законом порядку висування кандидата, в тому числі перевищення встановленої частинами третьою - сьомою статті 36 цього Закону кількості кандидатів у депутати, які можуть бути висунуті у відповідному виборчому окрузі;

    2) відсутності передбачених цим Законом відомостей у документах, зазначених відповідно у статтях 37 - 39 цього Закону, або невідповідного оформлення таких документів;

    3) припинення громадянства України кандидата;

    4) визнання судом кандидата недієздатним, набрання щодо нього законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину;

    5) виявлення територіальною виборчою комісією обставин, за яких особу не може бути обрано депутатом або сільським, селищним, міським головою відповідно до статті 9 цього Закону.

    2. Рішення про відмову в реєстрації кандидата повинно містити вичерпні підстави відмови. Копія цього рішення надсилається (видається) відповідно представнику місцевої організації партії, від якої висунуті кандидати в депутати, кандидату в депутати сільської, селищної ради або кандидату на посаду сільського, селищного, міського голови чи його довіреній особі в строки, визначені частиною дев'ятою статті 40, частиною четвертою статті 41, частиною четвертою статті 42 цього Закону.

    3. У разі якщо жоден з кандидатів у депутати, висунутих місцевою організацією партії у багатомандатному виборчому окрузі, не зареєстрований територіальною виборчою комісією в установлений цим Законом строк, місцева організація партії втрачає статус суб'єкта виборчого процесу по виборах до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради в разі якщо від такої організації партії не зареєстровано жодного кандидата у депутати в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі до цієї ж ради.

    (частина третя статті 44 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    Стаття 45. Скасування рішення про реєстрацію кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови

    1. Територіальна виборча комісія скасовує рішення про реєстрацію кандидата у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови в разі:

    1) звернення відповідного кандидата в будь-який час після його реєстрації, але не пізніш як за п'ять днів до дня виборів, із письмовою заявою про відмову від балотування. Ця заява відкликанню не підлягає;

    2) звернення місцевої організації партії, яка висунула відповідного кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, в будь-який час після його реєстрації, але не пізніш як за п'ять днів до дня виборів, про скасування рішення про його реєстрацію відповідно до рішення цієї місцевої організації. Це звернення відкликанню не підлягає;

    3) припинення громадянства України кандидата;

    4) визнання судом кандидата недієздатним чи набрання щодо нього законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину;

    5) порушення кандидатом вимог частин третьої - шостої статті 35 цього Закону;

    6) виявлення територіальною виборчою комісією обставин, за яких особу не може бути обрано депутатом або сільським, селищним, міським головою відповідно до статті 9 цього Закону;

    7) якщо кандидат після оголошення йому територіальною виборчою комісією попередження в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, повторно порушив вимоги цього Закону;

    8) ліквідації місцевої організації партії, яка висунула кандидата.

    2. Територіальна виборча комісія скасовує рішення в частині реєстрації в багатомандатному виборчому окрузі окремого кандидата в депутати, включеного до виборчого списку від місцевої організації партії, з виключенням його з виборчого списку в разі:

    1) звернення кандидата у депутати в будь-який час після його реєстрації, але не пізніш як за два дні до дня виборів, з письмовою заявою про відмову балотуватися у багатомандатному виборчому окрузі. Ця заява відкликанню не підлягає;

    2) звернення місцевої організації партії в будь-який час після його реєстрації, але не пізніш як за два дні до дня виборів, про скасування рішення про реєстрацію кандидата в депутати відповідно до рішення цієї місцевої організації. Це звернення відкликанню не підлягає;

    3) припинення громадянства України кандидата в депутати;

    4) визнання судом кандидата в депутати недієздатним чи набрання щодо нього законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину;

    5) порушення вимог частин третьої - шостої статті 35 цього Закону;

    6) виявлення територіальною виборчою комісією обставин, що позбавляють особу права бути обраною депутатом або сільським, селищним, міським головою відповідно до статті 9 цього Закону;

    7) якщо кандидат у депутати після оголошення йому територіальною виборчою комісією попередження, передбаченого частиною шостою цієї статті, повторно порушив вимоги цього Закону.

    3. Територіальна виборча комісія може скасувати рішення про реєстрацію кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови не пізніше 22 години дня, що передує дню голосування.

    (частина третя статті 45 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    4. Територіальна виборча комісія скасовує рішення про реєстрацію в багатомандатному виборчому окрузі всіх кандидатів у депутати, включених до виборчого списку від місцевої організації партії, у разі ліквідації цієї місцевої організації партії.

    5. Територіальна виборча комісія надсилає (видає) представнику місцевої організації партії, яка висунула кандидатів у депутати, кандидату у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидату на посаду сільського, селищного, міського голови копію рішення про скасування реєстрації не пізніш як на другий день з дня його прийняття.

    6. У разі порушення місцевою організацією партії - суб'єктом виборчого процесу, кандидатом вимог цього Закону, крім порушень, зазначених у пункті 5 частини першої та пункті 5 частини другої цієї статті, територіальна виборча комісія може оголосити відповідній місцевій організації партії - суб'єкту виборчого процесу або кандидату в депутати, кандидату на посаду сільського, селищного, міського голови попередження. Інформація про оголошення попередження оприлюднюється відповідною виборчою комісією в загальнодержавних або місцевих засобах масової інформації чи в інший спосіб.

    (частина шоста статті 45 у редакції
     Закону України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    7. У разі смерті кандидата відповідна виборча комісія приймає рішення про вибуття цього кандидата з балотування, про виключення його з виборчого списку місцевої організації партії.

    Стаття 46. Особливості голосування по одному кандидату

    1. Якщо після закінчення строку реєстрації кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови залишився один кандидат та (або) один виборчий список місцевих організацій партій, голосування проводиться по одному кандидату (одному виборчому списку кандидатів у депутати).

    2. У разі якщо у відповідному виборчому окрузі після закінчення строку реєстрації кандидатів не залишилося жодного кандидата, жодного виборчого списку місцевих організацій партій, вибори у такому виборчому окрузі вважаються такими, що не відбулися.

    Розділ VII. ПЕРЕДВИБОРНА АГІТАЦІЯ

    Стаття 47. Строки, форми і умови проведення передвиборної агітації

    1. Передвиборна агітація - це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови. Право вести передвиборну агітацію мають місцеві організації партій, кандидати у депутати від яких зареєстровані в багатомандатному виборчому окрузі, а також кандидати у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови, зареєстровані відповідною територіальною виборчою комісією для участі у місцевих виборах. Громадяни України мають право вільно і всебічно обговорювати політичні, ділові та особисті якості кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, кандидатів у депутати.

    (частина перша статті 47 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    2. Місцева організація партії, кандидати у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови мають право розпочати свою передвиборну агітацію з дня, наступного за днем прийняття відповідною територіальною виборчою комісією рішення про реєстрацію кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови. Передвиборна агітація закінчується о 24 годині останньої п'ятниці перед днем виборів. Ведення передвиборної агітації до початку і після закінчення встановлених у цій статті строків забороняється.

    Напередодні і в день виборів забороняється проведення масових акцій (зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо) від імені кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, місцевих організацій партій - суб'єктів виборчого процесу, а також політичних партій, місцеві організації яких є суб'єктами виборчого процесу.

    У цей же час забороняється проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів і телепередач чи інших публічних заходів на підтримку місцевої організації партії, кандидата у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, а також оголошення місцевою організацією партії, кандидатом у депутати, кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови про підтримку проведення таких публічних заходів.

    3. Передвиборна агітація здійснюється в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції та законам України. Офіційні повідомлення в період виборчого процесу про дії кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, пов'язані з виконанням ними посадових (службових) повноважень, передбачених Конституцією та законами України, підготовлені у порядку, визначеному Законом України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", не є передвиборною агітацією. Такі офіційні повідомлення не повинні містити коментарів агітаційного характеру, а також відео-, аудіозаписів, кінозйомок, фотоілюстрацій про дії зазначених осіб як кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.

    4. У разі проведення повторного голосування передвиборна агітація поновлюється з дня, наступного за днем офіційного опублікування рішення відповідної територіальної виборчої комісії про призначення повторного голосування і припиняється у строк, зазначений у частині другій цієї статті.

    5. Передвиборна агітація може здійснюватися:

    1) шляхом проведення зборів, зустрічей з виборцями, мітингів, демонстрацій, процесій, публічних дебатів, дискусій та інших масових заходів;

    2) шляхом розповсюдження друкованих агітаційних матеріалів;

    3) через засоби масової інформації;

    4) в інших формах, що не суперечать Конституції та законам України.

    6. Передвиборна агітація здійснюється за рахунок і в межах коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України, та коштів власних виборчих фондів кандидатів, місцевих організацій партій, які висунули кандидатів у депутати в багатомандатному виборчому окрузі. Використання для передвиборної агітації коштів з інших джерел забороняється.

    7. Передвиборна агітація за рахунок і в межах коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України, здійснюється з додержанням принципу рівних умов та можливостей, що передбачає надання кандидатам, їх довіреним особам, місцевим організаціям партій, які висунули кандидатів у депутати в багатомандатному виборчому окрузі, та їх уповноваженим особам за однакову плату одних і тих самих приміщень для проведення масових заходів, виготовлення однакових за кількістю і якістю друкованих інформаційних матеріалів, надання однакових друкованих площ та ефірного часу на радіо і телебаченні.

    (частина сьома статті 47 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    Стаття 48. Проведення публічних заходів для ведення передвиборної агітації

    1. Проведення публічних заходів для ведення передвиборної агітації здійснюється відповідно до закону.

    2. Місцева організація партії, кандидати в депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидат на посаду сільського, селищного, міського голови попередньо повідомляє відповідну територіальну виборчу комісію про час і місце проведення запланованих публічних заходів передвиборної агітації.

    3. Органи виконавчої влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування за зверненням відповідної територіальної виборчої комісії надають приміщення, придатні для проведення публічних заходів передвиборної агітації, які організовуються територіальною виборчою комісією. При цьому територіальна виборча комісія зобов'язана забезпечити рівні можливості для всіх місцевих організацій партій, кандидати у депутати від яких зареєстровані в багатомандатному виборчому окрузі, всіх кандидатів у депутати, всіх кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови. Оплата використання наданих приміщень здійснюється в порядку, встановленому статтею 65 цього Закону.

    (частина третя статті 48 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    4. Місцева організація партії, кандидат у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидат на посаду сільського, селищного, міського голови має право на договірній основі за рахунок коштів власного виборчого фонду орендувати будинки і приміщення усіх форм власності для проведення зборів, мітингів, дебатів, дискусій та інших публічних заходів передвиборної агітації.

    5. У разі якщо будинок (приміщення) незалежно від форми власності було надано для проведення передвиборного публічного заходу чи передвиборної агітації одному кандидату, місцевій організації партії, власник (володар, користувач) цього будинку (приміщення) не має права відмовити в його наданні на тих же умовах іншому кандидату, місцевій організації партії, які висунули кандидатів у депутати в багатомандатному виборчому окрузі, на відповідних місцевих виборах. Зазначена вимога не стосується приміщень, які перебувають у власності чи постійному користуванні кандидата в депутати, місцевої організації партії - суб'єкта виборчого процесу, організації вищого чи нижчого рівня цієї партії.

    Стаття 49. Виготовлення і порядок розміщення друкованих інформаційних та агітаційних матеріалів

    1. Відповідна територіальна виборча комісія за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України, не пізніш як за 16 днів до дня виборів забезпечує виготовлення інформаційних плакатів місцевих організацій партій - суб'єктів виборчого процесу, кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови з розрахунку по два примірники на кожну виборчу комісію.

    2. Інформаційні плакати в межах одного виборчого округу мають бути однаковими за формою, розміром, поліграфічним виконанням. Форма, розмір та поліграфічне виконання інформаційних плакатів установлюються відповідною територіальною виборчою комісією. Текст та поліграфічне виконання плакатів погоджується відповідною територіальною виборчою комісією з представником місцевої організації партії, кандидати у депутати від якої зареєстровані в багатомандатному виборчому окрузі, кандидатом або його довіреною особою.

    (частина друга статті 49 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    3. Інформаційний плакат місцевої організації партії повинен містити виборчий список кандидатів у депутати із зазначенням прізвища, власного імені (усіх власних імен) та по батькові (за наявності), року народження, посади (заняття), місця роботи та місця проживання, партійності кожного включеного до нього кандидата.

    4. Інформаційний плакат кандидата у депутати в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови повинен містити біографічні відомості та фотографію, подані ним при реєстрації.

    5. Інформаційні плакати передаються до дільничних виборчих комісій не пізніш як за 14 днів до дня місцевих виборів.

    6. Інформаційні плакати кандидатів у депутати сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад не виготовляються.

    7. Місцеві організації партій, кандидати у депутати від яких зареєстровані в багатомандатних виборчих округах, кандидати у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови за рахунок і в межах коштів власних виборчих фондів можуть виготовляти плакати, листівки, буклети, інші друковані агітаційні матеріали.

    (абзац перший частини сьомої статті 49 із змінами,
    внесеними згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    Місцеві організації партій, кандидати у депутати від яких зареєстровані в багатомандатних виборчих округах, кандидати у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови можуть виготовляти друковані агітаційні матеріали із застосуванням обладнання, що їм належить. Відомості, що містяться у цих матеріалах, повинні відповідати вимогам закону.

    (абзац другий частини сьомої статті 49 із змінами,
    внесеними згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    8. Друкований агітаційний матеріал повинен містити відомості про установу, що здійснила друк, його тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск. Розповсюдження друкованих агітаційних матеріалів без зазначених відомостей забороняється.

    (частина восьма статті 49 із змінами, внесеними
    згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    9. Місцеві організації партій, кандидати у депутати від яких зареєстровані в багатомандатних виборчих округах, кандидати у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови зобов'язані подати по одному примірнику кожного друкованого агітаційного матеріалу, виготовленого за рахунок власних виборчих фондів, не пізніш як через два дні після його виготовлення до відповідної територіальної виборчої комісії.

    (частина дев'ята статті 49 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    10. Друковані та інші агітаційні матеріали розміщуються лише у місцях, визначених і обладнаних місцевими органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування. Відповідні місця мають бути визначені та обладнані не пізніш як за 45 днів до дня виборів.

    Стаття 50. Загальний порядок використання засобів масової інформації

    1. Передвиборна агітація з використанням засобів масової інформації усіх форм власності проводиться з дотриманням принципу рівних умов та можливостей, у порядку, передбаченому цим Законом. Висвітлення виборчого процесу в засобах масової інформації всіх форм власності, у тому числі в інтерв'ю, дискусіях та дебатах, а також інформаційних повідомленнях, програмах новин і поточних подій, має здійснюватися на засадах об'єктивності, неупередженості та збалансованості.

    2. Місцевим організаціям партій, кандидати в депутати від яких зареєстровані у багатомандатних виборчих округах, кандидатам у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидатам на посаду сільського, селищного, міського голови надається право в порядку та межах, установлених Центральною виборчою комісією, користуватися державними і комунальними засобами масової інформації за рахунок та в межах коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України.

    (частина друга статті 50 у редакції
     Закону України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    3. Передвиборна агітація у засобах масової інформації усіх форм власності, що ведеться за рахунок коштів виборчих фондів, здійснюється на умовах рівної оплати за одиницю ефірного часу та одиницю друкованої площі.

    4. Розцінки вартості одиниці друкованої площі та одиниці ефірного часу для проведення передвиборної агітації встановлюються відповідними засобами масової інформації не пізніш як за 40 днів до дня виборів у розмірі, який не може перевищувати середньоарифметичного значення ціни за комерційну рекламу (рекламу, розповсюдження якої має на меті отримання прибутку) за перші три квартали року, що передує року проведення чергових місцевих виборів. При цьому засоби масової інформації можуть розрахувати такі розцінки вартості одиниці друкованої площі чи ефірного часу окремо для робочих днів і окремо для вихідних та святкових днів, а також окремо для різних за кількістю потенційної аудиторії періодів ефірного часу чи друкованої площі. Розцінки вартості одиниці друкованої площі та одиниці ефірного часу для проведення передвиборної агітації не можуть змінюватися протягом виборчого процесу. Засіб масової інформації не може надавати знижки чи встановлювати надбавки на оплату друкованої площі чи ефірного часу суб'єктам виборчого процесу.

    Засоби масової інформації, зареєстровані в строки, що не дають змоги визначити середньоарифметичне значення ціни за комерційну рекламу відповідно до абзацу першого цієї частини, встановлюють розцінки вартості одиниці друкованої площі чи ефірного часу на підставі даних за весь період їх діяльності в порядку, встановленому абзацом першим цієї частини. Розміри розцінок таких засобів масової інформації не можуть перевищувати розмірів розцінок відповідно газети "Голос України" (для друкованих засобів масової інформації) та Національної телекомпанії України, Національної радіокомпанії України (для телерадіоорганізацій).

    5. Засіб масової інформації, який надав ефірний час або друковану площу одному кандидату, місцевій організації партії, кандидати у депутати від яких зареєстровані в багатомандатних виборчих округах, не може відмовити у наданні ефірного часу чи друкованої площі на тих же умовах іншому кандидату, місцевій організації партії, кандидати у депутати від яких зареєстровані в багатомандатних виборчих округах, на відповідних місцевих виборах. Засіб масової інформації може відмовити у наданні ефірного часу чи друкованої площі кандидату, місцевій організації партії лише в разі, якщо надані для поширення матеріали містять відомості, зазначені у частинах третій і п'ятій статті 53 цього Закону.

    (частина п'ята статті 50 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    6. Засоби масової інформації в разі оприлюднення результатів опитування громадської думки, пов'язаного з місцевими виборами, зобов'язані зазначити організацію, що проводила опитування, час його проведення, кількість опитаних, метод збору інформації, точне формулювання питання, статистичну оцінку можливої похибки.

    7. Політична реклама - це одна з форм передвиборної агітації, розміщена за допомогою рекламних засобів, яка спонукає виборців голосувати за або не голосувати за певного суб'єкта виборчого процесу.

    До політичної реклами належить використання символіки або логотипів політичної партії, місцевої організації партії, яка є суб'єктом виборчого процесу, а так само повідомлення про підтримку місцевої організації партії, кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови шляхом видовищних чи інших публічних заходів або привернення уваги до участі у таких заходах місцевих організацій партії чи певних осіб як кандидатів.

    8. Політична реклама оплачується за рахунок коштів власних виборчих фондів місцевої організації партії, яка висунула кандидатів у депутати в багатомандатному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, кандидата в депутати.

    9. Час мовлення, відведений на політичну рекламу на радіо та телебаченні, не може перевищувати 20 відсотків фактичного обсягу мовлення протягом астрономічної доби телерадіоорганізацією будь-якої форми власності.

    Друкована площа, відведена на політичну рекламу впродовж виборчого процесу в друкованих засобах масової інформації, у тому числі рекламних, не може перевищувати 20 відсотків обсягу друкованої площі кожного номера видання чи додатка до нього.

    10. Вимоги, встановлені частинами третьою - п'ятою цієї статті, не поширюються на засоби масової інформації, засновниками (власниками) яких є місцеві організації партій - суб'єкти відповідних місцевих виборів, організації вищого чи нижчого рівня цих політичних партій, кандидати у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови.

    Стаття 51. Порядок використання друкованих засобів масової інформації

    1. Місцеві організації партій, кандидати в депутати від яких зареєстровані в багатомандатних виборчих округах, кандидати у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидати на посади сільського, селищного, міського голови мають право за рахунок коштів власних виборчих фондів публікувати агітаційні матеріали, в тому числі передвиборні програми, в друкованих засобах масової інформації усіх форм власності, за винятком зарубіжних засобів масової інформації, що діють на території України.

    (частина перша статті 51 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    2. Матеріали передвиборної агітації, зазначені у частині першій цієї статті, публікуються на підставі угоди, що укладається від імені місцевої організації партії, кандидата у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови розпорядником відповідного виборчого фонду з редакцією (видавцем) друкованого засобу масової інформації. Без укладення угоди та надходження коштів на рахунок редакції (видавця) друкованого засобу масової інформації публікація цих матеріалів забороняється.

    3. Редакції друкованих засобів масової інформації всіх форм власності за письмовими запитами територіальної виборчої комісії зобов'язані надавати їй інформацію про використання друкованих площ для розміщення агітаційних матеріалів, а в разі необхідності - надсилати їй копії відповідних угод, платіжних документів, а також публікації.

    Стаття 52. Порядок використання електронних (аудіовізуальних) засобів масової інформації

    1. Ефірний час для проведення передвиборної агітації за рахунок і в межах коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України, надається державними та комунальними телерадіоорганізаціями між дев'ятнадцятою і двадцять третьою годинами за київським часом.

    Ефірний час для проведення агітації кандидатами в депутати сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад за рахунок коштів бюджету, що виділяються на підготовку та проведення виборів, не надається.

    2. Черговість надання ефірного часу кандидатам, їх довіреним особам, уповноваженим особам місцевих організацій партій за рахунок і в межах коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України, визначається шляхом жеребкування у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією не пізніш як за 30 днів до дня виборів. Жеребкування проводиться територіальними виборчими комісіями не пізніш як за 16 днів до дня виборів за участю уповноважених осіб місцевих організацій партій, кандидатів у депутати в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови або їх довірених осіб.

    (частина друга статті 52 у редакції
    Закону України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    3. Результати жеребкування, проведеного відповідно до частини другої цієї статті, та складений за його підсумком розклад ефірного часу із зазначенням передвиборних агітаційних теле-, радіопрограм, дати і часу виходу їх в ефір за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України, оприлюднюються наступного дня після його проведення у місцевих засобах масової інформації, заснованих на державній чи комунальній формі власності.

    4. Оплата наданого ефірного часу здійснюється територіальними виборчими комісіями згідно із затвердженими кошторисами в межах коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України, та за відповідними угодами, що укладаються між територіальними виборчими комісіями і регіональними державними чи комунальними телерадіоорганізаціями.

    5. Ефірний час за рахунок коштів виборчого фонду надається на підставі угоди, що укладається від імені місцевої організації партії, кандидата у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови розпорядником відповідного виборчого фонду з телерадіоорганізацією будь-якої форми власності. Без укладення такої угоди та (або) у разі ненадходження коштів на рахунок телерадіоорганізації надання ефірного часу для ведення передвиборної агітації забороняється.

    6. Місцеві організації партій, кандидати у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидати на посади сільського, селищного, міського голови, їх довірені особи для проведення передвиборної агітації як за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України, так і коштів власних виборчих фондів погоджують із відповідною телерадіоорганізацією режим передачі, що містить передвиборну агітацію (прямий ефір або аудіо-, відеозапис).

    7. Телерадіоорганізації здійснюють аудіо-, відеозаписи усіх передач, що містять передвиборну агітацію, і зберігають ці записи протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення результатів місцевих виборів.

    8. Телерадіоорганізації всіх форм власності за письмовими запитами Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Центральної виборчої комісії, територіальних виборчих комісій чи суду зобов'язані надавати інформацію про виділення ефірного часу для проведення передвиборної агітації, а в разі необхідності - копії відповідних угод, платіжних документів і передач у запису на плівці або інших носіях інформації.

    (частина восьма статті 52 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    Стаття 53. Обмеження щодо ведення передвиборної агітації

    1. Участь у передвиборній агітації забороняється:

    1) іноземцям, особам, які мають подвійне громадянство, та особам без громадянства;

    2) органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам і судам;

    (пункт 2 частини першої статті 53 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    3) у робочий час посадовим та службовим особам органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, крім випадків, коли відповідна посадова чи службова особа є кандидатом у депутати чи кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови;

    (пункт 3 частини першої статті 53 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    4) командирам військових частин та їх заступникам серед своїх підлеглих, крім випадків, коли відповідна особа є кандидатом у депутати чи кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови;

    5) членам виборчих комісій протягом строку повноважень відповідних виборчих комісій.

    2. Кандидатам у депутати, кандидатам на посади сільського, селищного, міського голови, які займають посади, у тому числі за сумісництвом, в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на державних, комунальних підприємствах, у закладах, установах, організаціях, військових частинах (формуваннях), забороняється у робочий час залучати для передвиборної агітації або використовувати для будь-якої роботи, пов'язаної з проведенням передвиборної агітації, підлеглих їм осіб, службовий транспорт, засоби зв'язку, устаткування, приміщення, інші об'єкти та ресурси за місцем роботи, а також використовувати службові чи виробничі наради, збори колективу для проведення передвиборної агітації.

    (частина друга статті 53 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    3. Розповсюдження у будь-якій формі агітаційних матеріалів, що містять заклики до ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропаганди війни, насильства та розпалювання міжетнічної, національної, релігійної та расової ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, не допускається.

    4. Забороняється проводити передвиборну агітацію, що супроводжується наданням виборцям грошей чи безоплатно або на пільгових умовах цінних паперів, кредитів, лотерей, товарів (крім товарів, що містять візуальні зображення назви, символіки, прапора політичної партії, місцева організація якої є суб'єктом виборчого процесу, або інших агітаційних матеріалів, за умови, що вартість таких товарів не перевищує п'яти відсотків мінімального розміру заробітної плати) та інших матеріальних цінностей або робіт чи послуг.

    5. Забороняється розповсюдження завідомо недостовірних відомостей про кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, політичної партії або її місцевої організації - суб'єкта виборчого процесу.

    6. Місцева організація партії, кандидат у депутати, кандидат на посаду сільського, селищного, міського голови мають право звернутися до засобу масової інформації, що оприлюднив інформацію, яку місцева організація партії або кандидат вважають недостовірною, з вимогою опублікувати їх відповідь. Засіб масової інформації, що оприлюднив відповідну інформацію, не пізніш як через два дні з дня звернення з вимогою про відповідь, але не пізніше останнього дня перед днем виборів зобов'язаний надати місцевій організації партії, кандидату, щодо яких поширено недостовірну інформацію, можливість оприлюднити відповідь: надати такий самий ефірний час відповідно на телебаченні чи радіо або опублікувати в друкованому засобі масової інформації наданий місцевою організацією партії чи кандидатом матеріал, який повинен бути набраний таким самим шрифтом і розміщений під рубрикою "Відповідь" на тому ж місці шпальти в обсязі, не меншому, ніж обсяг інформації, що спростовується.

    7. Відповідь повинна містити посилання на відповідну публікацію в друкованому засобі масової інформації, передачу на телебаченні, радіо та на інформацію, що спростовується. Відповідь, оприлюднена в останній день перед днем виборів, не повинна містити прямих закликів до голосування за або неголосування за певну місцеву організацію партії, кандидата. Відповідь має бути оприлюднена без додатків, коментарів та скорочень, за рахунок засобу масової інформації. Відповідь на відповідь не надається.

    8. Засобам масової інформації усіх форм власності, що діють на території України, забороняється протягом семи днів перед днем виборів поширювати інформацію про результати опитувань громадської думки щодо місцевих організацій партій - суб'єктів виборчого процесу та кандидатів або коментувати рейтинги кандидатів, місцевих організацій партій.

    9. Трансляція передвиборної агітації місцевих організацій партій - суб'єктів виборчого процесу, кандидатів у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови на регіональних телеканалах не повинна збігатися в часі з трансляцією такої самої передвиборної агітації на регіональних радіоканалах, якщо ефірний час в обох випадках надається за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України.

    10. Включення в інформаційні телерадіопрограми агітаційних матеріалів місцевих організацій партій, які висунули кандидатів у депутати в багатомандатних виборчих округах, кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови не допускається.

    11. Забороняється:

    1) переривати передачі передвиборних програм місцевих організацій партій, кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови рекламою товарів, робіт, послуг, іншими повідомленнями;

    2) проводити передвиборну агітацію в зарубіжних засобах масової інформації, що діють на території України;

    3) проводити передвиборну агітацію з порушенням строків, установлених частиною другою статті 47 цього Закону, у будь-якій формі (розповсюдження друкованих агітаційних матеріалів, проведення масових заходів, використання засобів масової інформації тощо);

    4) оприлюднювати до закриття виборчих дільниць у день голосування результати опитування виборців щодо їх волевиявлення під час голосування;

    5) розміщувати друковані передвиборні агітаційні матеріали, політичну рекламу та повідомлення про перебіг виборчого процесу на пам'ятках архітектури, а також у місцях, де вони перешкоджають безпеці дорожнього руху.

    12. Засоби масової інформації не несуть відповідальності за зміст передвиборної агітації, яка була розміщена відповідно до угод із замовниками, крім випадків, передбачених частинами третьою, п'ятою та восьмою цієї статті.

    13. Передвиборні агітаційні матеріали знімаються з 24 години останньої п'ятниці, що передує дню виборів, відповідними службами місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

    Розділ VIII. ГАРАНТІЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ'ЄКТІВ ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ,
    ОФІЦІЙНИХ СПОСТЕРІГАЧІВ

    Стаття 54. Гарантії діяльності місцевих організацій партій, кандидати в депутати від яких зареєстровані в багатомандатному виборчому окрузі, їх представників, уповноважених осіб

    (назва статті 54 із змінами, внесеними згідно із
     Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    1. Місцеві організації партії з дня, наступного за днем реєстрації територіальною виборчою комісією їх виборчих списків, мають рівні права під час виборчого процесу на виступи їх кандидатів у депутати, представників, уповноважених осіб на передвиборних та інших зборах, нарадах, засіданнях, мітингах, безпосередньо пов'язаних з виборами, у засобах масової інформації.

    2. Місцева організація партії, кандидати в депутати від якої зареєстровані в багатомандатному виборчому окрузі, має право делегувати одного представника до територіальної виборчої комісії, яка зареєструвала виборчі списки кандидатів у депутати з відповідних місцевих виборів, з правом дорадчого голосу, який уповноважений представляти інтереси місцевої організації цієї партії в територіальній виборчій комісії під час виборчого процесу. Кандидатура представника затверджується керівним органом місцевої організації партії.

    (частина друга статті 54 із змінами, внесеними
    згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    3. Представником місцевої організації партії, кандидати в депутати від якої зареєстровані в багатомандатному виборчому окрузі, може бути громадянин України, який має право голосу на відповідних місцевих виборах.

    (абзац перший частини третьої статті 54 із змінами,
    внесеними згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    Не може бути представником місцевої організації партії член виборчої комісії, довірена особа кандидата у депутати в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, посадова особа органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування, військовослужбовець, особа рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, Державної кримінально-виконавчої служби України, працівник Служби безпеки України, особа, яка проходить альтернативну (невійськову) службу, особа, яка має судимість за вчинення умисного злочину, що не погашена або не знята в установленому законом порядку.

    (абзац другий частини третьої статті 54 із змінами,
    внесеними згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    4. Заява про реєстрацію представника місцевої організації партії, підписана керівником місцевої організації партії і засвідчена печаткою місцевої організації партії або печаткою організації політичної партії вищого рівня, та копія рішення керівного органу місцевої організації партії про затвердження кандидатури представника подаються до територіальної виборчої комісії одночасно із заявою про реєстрацію кандидатів у депутати в багатомандатному виборчому окрузі. У заяві про реєстрацію представника місцевої організації партії зазначаються прізвище, власне ім'я (усі власні імена) та по батькові (за наявності) представника, його громадянство, день, місяць і рік народження, місце роботи (заняття), займана посада, адреса місця проживання, за наявності - номер контактного телефону. До заяви додається письмова згода цієї особи представляти інтереси місцевої організації партії в територіальній виборчій комісії.

    5. Територіальна виборча комісія не пізніше трьох днів з дня надходження документів, зазначених у частині четвертій цієї статті, реєструє представника місцевої організації партії в територіальній виборчій комісії з правом дорадчого голосу та видає йому посвідчення за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. У разі відмови в реєстрації (скасування реєстрації) кандидатів у депутати, включених до виборчого списку від місцевої організації партії, або втрати місцевою організацією партії статусу суб'єкта виборчого процесу з інших підстав повноваження представника місцевої організації партії в територіальній виборчій комісії вважаються припиненими з моменту настання зазначених обставин.

    6. Місцева організація партії, кандидати в депутати від якої зареєстровані у багатомандатному виборчому окрузі, може мати до трьох уповноважених осіб у багатомандатному виборчому окрузі.

    (частина шоста статті 54 із змінами, внесеними
    згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    7. Уповноваженою особою місцевої організації партії може бути громадянин України, який має право голосу на відповідних місцевих виборах.

    Уповноваженою особою не може бути член виборчої комісії, довірена особа кандидата, офіційний спостерігач - суб'єкт виборчого процесу, посадова особа органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування, військовослужбовець, особа рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, Державної кримінально-виконавчої служби України, працівник Служби безпеки України, особа, яка проходить альтернативну (невійськову) службу, особа, яка має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку.

    (абзац другий частини сьомої статті 54 із змінами,
    внесеними згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    Список уповноважених осіб затверджується керівним органом місцевої організації партії.

    8. Заява про реєстрацію уповноважених осіб місцевої організації партії, підписана керівником місцевої організації партії і засвідчена печаткою місцевої організації партії або організації політичної партії вищого рівня, та копія рішення керівного органу місцевої організації партії про затвердження списку уповноважених осіб місцевої організації партії подаються до територіальної виборчої комісії у будь-який час після реєстрації кандидатів у депутати, включених до виборчого списку місцевої організації партії. У заяві про реєстрацію уповноважених осіб зазначаються прізвище, власне ім'я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), відповідний виборчий округ, громадянство, день, місяць і рік народження, місце роботи (заняття), займана посада, адреса місця проживання, за наявності - номер контактного телефону кожної уповноваженої особи. До заяви додаються письмові згоди цих осіб представляти інтереси місцевої організації партії у відповідному виборчому окрузі.

    9. Територіальна виборча комісія не пізніше трьох днів з дня надходження документів, зазначених у частині восьмій цієї статті, реєструє уповноважених осіб місцевої організації партії, кандидати в депутати від якої зареєстровані в багатомандатному виборчому окрузі, та видає представникові місцевої організації партії їх посвідчення за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. У разі втрати місцевою організацією партії статусу суб'єкта виборчого процесу повноваження уповноважених осіб місцевої організації партії вважаються припиненими з моменту настання зазначених обставин.

    (частина дев'ята статті 54 із змінами, внесеними
    згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    10. Уповноважена особа місцевої організації партії з дня її реєстрації територіальною виборчою комісією до припинення її повноважень або закінчення виборчого процесу має право на звільнення від виробничих або службових обов'язків без збереження заробітної плати за погодженням із власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом.

    11. Представник, уповноважена особа місцевої організації партії мають право у будь-який час до дня виборів звернутися до територіальної виборчої комісії із заявою про складення своїх повноважень.

    12. Керівний орган місцевої організації партії, який прийняв рішення про затвердження представника, уповноваженої особи цієї місцевої організації партії, у будь-який час до дня виборів може прийняти рішення про відкликання представника чи уповноваженої особи та про затвердження іншої кандидатури замість вибулої. Відповідна заява разом із копією рішення та іншими документами подається до територіальної виборчої комісії у порядку, передбаченому частинами четвертою та восьмою цієї статті.

    13. На підставі заяви, поданої відповідно до частини одинадцятої або дванадцятої цієї статті, територіальна виборча комісія не пізніше трьох днів з дня надходження такої заяви, а напередодні дня виборів - невідкладно приймає рішення про скасування реєстрації представника чи уповноваженої особи місцевої організації партії, кандидати в депутати від якої зареєстровані в багатомандатному виборчому окрузі, та у разі подання документів приймає рішення про реєстрацію іншої особи представником, уповноваженою особою. Копія рішення видається представнику місцевої організації партії або надсилається на адресу керівного органу відповідної місцевої організації партії.

    (частина тринадцята статті 54 із змінами, внесеними
    згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    14. Посвідчення представника, уповноваженої особи місцевої організації партії, повноваження яких припинено до закінчення виборчого процесу, негайно повертаються місцевою організацією партії до відповідної територіальної виборчої комісії.

    15. Представник місцевої організації партії у територіальній виборчій комісії з правом дорадчого голосу має право:

    1) бути присутнім на всіх засіданнях цієї територіальної виборчої комісії під час обговорення питань, пов'язаних з місцевими виборами, та брати участь у їх обговоренні;

    2) знайомитися із змістом протоколів засідань територіальної виборчої комісії та її рішеннями, отримувати копії цих рішень;

    3) невідкладно знайомитися з протоколами, телефонограмами та іншими офіційними повідомленнями, що надходять до територіальної виборчої комісії від відповідних дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів на виборчій дільниці;

    4) у разі виявлення порушень цього Закону скласти відповідний акт, який підписується ним і не менш як двома виборцями, які засвідчують це порушення, та подається до відповідної виборчої комісії;

    41) одержувати у територіальній виборчій комісії посвідчення офіційних спостерігачів від відповідної місцевої організації партії;

    (частину п'ятнадцяту статті 54 доповнено пунктом 41
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    5) реалізовувати інші права, передбачені цим Законом.

    16. Уповноважена особа місцевої організації партії, кандидати в депутати від якої зареєстровані у багатомандатному виборчому окрузі:

    1) сприяє місцевій організації партії в її участі у виборчому процесі, в тому числі у проведенні передвиборної агітації;

    2) представляє місцеву організацію партії у відносинах з виборчими комісіями (крім Центральної виборчої комісії), органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, виборцями, іншими суб'єктами виборчого процесу на території відповідного виборчого округу;

    (пункт 2 частини шістнадцятої статті 54 із змінами,
    внесеними згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    3) може брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях виборчих комісій на території відповідного виборчого округу;

    4) має право бути присутнім на виборчій дільниці під час голосування та на засіданні дільничної виборчої комісії під час підрахунку голосів виборців з урахуванням обмежень, установлених частиною дев'ятою статті 27 цього Закону;

    5) має право в разі виявлення порушення цього Закону скласти відповідний акт, який підписується нею та не менш як двома виборцями, які засвідчують це порушення, та подається до відповідної виборчої комісії;

    6) реалізовувати інші права, передбачені цим Законом.

    17. У разі одночасного проведення місцевих виборів із всеукраїнським референдумом представником або уповноваженою особою місцевої організації партії не може бути член комісії референдуму.

    Стаття 55. Гарантії діяльності кандидатів у депутати в одномандатних, одномандатних мажоритарних виборчих округах, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови

    1. Кандидати у депутати в одномандатних, одномандатних мажоритарних виборчих округах, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови з дня, наступного за днем їх реєстрації територіальною виборчою комісією, мають рівні права під час виборчого процесу на їх виступи та виступи відповідних довірених осіб на передвиборних та інших зборах, нарадах, засіданнях, мітингах, безпосередньо пов'язаних з виборами, у засобах масової інформації.

    2. Кандидату в депутати, кандидату на посаду сільського, селищного, міського голови не може бути відмовлено у звільненні на період передвиборної агітації від виконання виробничих або службових обов'язків за місцем роботи з наданням неоплачуваної відпустки.

    3. Кандидат у депутати, кандидат на посаду сільського, селищного, міського голови під час передвиборної агітації не може бути звільнений з роботи з ініціативи власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу (крім випадків ліквідації), командира військової частини (формування). Кандидат у депутати, кандидат на посаду сільського, селищного, міського голови без його згоди не може бути переведений на іншу роботу, направлений у відрядження чи призваний на військову або альтернативну (невійськову) службу, навчальні (перевірні) та спеціальні збори військовозобов'язаних.

    Стаття 56. Довірені особи кандидатів у депутати в одномандатних, одномандатних мажоритарних виборчих округах, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови

    1. Кандидат на посаду сільського, селищного, міського (крім міст, зазначених в абзаці другому цієї частини) голови може мати не більше трьох довірених осіб.

    Кандидат на посаду міського (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення, міст Києва та Севастополя) голови може мати не більше п'яти довірених осіб.

    Кандидат у депутати в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі може мати не більше п'яти довірених осіб.

    Кандидат у депутати в одномандатному виборчому окрузі може мати не більше двох довірених осіб.

    2. Довіреною особою кандидата може бути громадянин України, який має право голосу на відповідних місцевих виборах.

    Не може бути довіреною особою кандидата член виборчої комісії, представник, уповноважена особа місцевої організації партії, посадова особа органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, місцевого самоврядування, військовослужбовець, особа рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, Державної кримінально-виконавчої служби України, працівник Служби безпеки України, особа, яка проходить альтернативну (невійськову) службу, особа, яка утримується в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах або має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку.

    (абзац другий частини другої статті 56 із змінами,
    внесеними згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    3. Довірені особи кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови реєструються відповідною територіальною виборчою комісією за поданням кандидата за наявності письмової згоди цих осіб.

    У поданні зазначаються: прізвище, власне ім'я (усі власні імена) та по батькові (за наявності) довіреної особи, її громадянство, день, місяць і рік народження, місце роботи (заняття), займана посада, адреса місця проживання, за наявності - номер контактного телефону. До заяви додається письмова згода цієї особи представляти інтереси кандидата.

    Зазначені подання вносяться не пізніш як за три дні до дня виборів.

    Територіальна виборча комісія не пізніше трьох днів з дня надходження подання реєструє довірених осіб кандидата у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови та видає їм посвідчення за формою, встановленою Центральною виборчою комісією.

    4. Довірені особи кандидата сприяють кандидатам під час виборчого процесу, представляють інтереси кандидата у відносинах з виборчими комісіями, органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, виборцями.

    (частина четверта статті 56 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    5. Довірені особи кандидата набувають повноважень з дня їх реєстрації територіальною виборчою комісією. Повноваження цих осіб припиняються у день скасування рішення про реєстрацію відповідного кандидата, вибуття кандидата з балотування або з дня реєстрації такого кандидата депутатом, сільським, селищним, міським головою.

    6. Довірені особи кандидата мають право на звільнення від виконання виробничих або службових обов'язків з дня їх реєстрації на період виборчого процесу без збереження заробітної плати за погодженням із власником підприємства, установи, організації чи уповноваженим ним органом.

    7. Кандидат у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидат на посаду сільського, селищного, міського голови має право в будь-який час до дня виборів звернутися із заявою до територіальної виборчої комісії про припинення повноважень його довірених осіб і подати документи для реєстрації інших осіб у порядку, встановленому цим Законом.

    8. Довірені особи кандидата мають право в будь-який час звернутися до територіальної виборчої комісії із заявою про складення своїх повноважень.

    9. На підставі заяви, поданої відповідно до частини сьомої або восьмої цієї статті, відповідна територіальна виборча комісія не пізніше трьох днів з дня надходження заяв, а напередодні дня голосування або у день голосування - невідкладно приймає рішення про скасування реєстрації довіреної особи кандидата та у разі наявності відповідних документів, передбачених частиною третьою цієї статті, приймає рішення про реєстрацію іншої особи довіреною особою. Копія рішення надсилається (видається) кандидату та довіреній особі, щодо якої прийнято таке рішення.

    10. Посвідчення довіреної особи кандидата, реєстрація якої скасована, негайно повертається до територіальної виборчої комісії, яка його видала.

    11. Довірена особа кандидата у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови має право:

    1) бути присутньою на засіданнях виборчих комісій і брати в них участь з правом дорадчого голосу;

    2) бути присутньою на виборчій дільниці під час голосування та на засіданні виборчої комісії при підрахунку голосів виборців з додержанням установлених цим Законом вимог;

    3) одержувати у територіальній виборчій комісії посвідчення офіційних спостерігачів від кандидата, чиї інтереси вона представляє;

    4) за дорученням кандидата бути розпорядником його власного виборчого фонду;

    5) одержувати у територіальній виборчій комісії виготовлені передвиборні плакати кандидатів;

    6) одержувати копії протоколів дільничної, територіальної виборчої комісії про підсумки голосування;

    7) складати акти, що підписуються особами, які виявили порушення, і виборцями - свідками порушення, та подавати їх до відповідної виборчої комісії з додержанням строків, установлених законом;

    8) звертатися до відповідної виборчої комісії із заявою про усунення виявлених порушень;

    9) за дорученням кандидата оскаржувати від його імені рішення, дії або бездіяльність територіальної, дільничної виборчої комісії, що порушують законні права кандидата, в порядку, передбаченому цим Законом;

    10) реалізовувати інші права, передбачені цим Законом для довірених осіб.

    12. Втручання довіреної особи кандидата в роботу виборчих комісій не допускається.

    13. Довірені особи кандидата здійснюють свої функції на громадських засадах.

    Стаття 57. Офіційні спостерігачі

    1. У виборчому процесі можуть брати участь офіційні спостерігачі від місцевих організацій партій, кандидати в депутати від яких зареєстровані в багатомандатних виборчих округах, кандидатів у депутати в одномандатних, одномандатних мажоритарних виборчих округах, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.

    (абзац перший частини першої статті 57 із змінами,
    внесеними згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    Офіційні спостерігачі від всеукраїнських громадських організацій, іноземних держав і міжнародних організацій, що зареєстровані в установленому цим Законом порядку, можуть вести спостереження за ходом виборчого процесу.

    2. Повноваження офіційних спостерігачів починаються з дня, наступного за днем реєстрації відповідною виборчою комісією, і припиняються після встановлення територіальною виборчою комісією результатів виборів депутатів, сільських, селищних, міських голів.

    3. Виборча комісія, яка зареєструвала офіційного спостерігача, може достроково припинити його повноваження в разі встановлення порушення ним цього Закону рішенням відповідної дільничної, територіальної виборчої комісії або Центральної виборчої комісії. Про припинення повноважень офіційного спостерігача приймається мотивоване рішення.

    Стаття 58. Офіційні спостерігачі від місцевих організацій партій, кандидати в депутати від яких зареєстровані в багатомандатних виборчих округах, кандидатів у депутати в одномандатних, одномандатних мажоритарних виборчих округах, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови

    (назва статті 58 із змінами, внесеними згідно із
     Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    1. Офіційним спостерігачем від місцевої організації партії, кандидат в депутати від якої зареєстрований в багатомандатному виборчому окрузі, від кандидата у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови може бути громадянин України, який має право голосу на відповідних місцевих виборах.

    (частина перша статті 58 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    2. Офіційний спостерігач реєструється відповідною територіальною виборчою комісією за поданням керівного органу місцевої організації партії, кандидат в депутати від якої зареєстрований в багатомандатному виборчому окрузі, за поданням кандидата у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови.

    (частина друга статті 58 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    3. У поданні про реєстрацію офіційного спостерігача зазначаються його прізвище, власне ім'я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), громадянство, день, місяць і рік народження, місце роботи (заняття), займана посада, адреса місця проживання, за наявності - номер контактного телефону. До подання додається заява про згоду цієї особи бути офіційним спостерігачем від відповідної місцевої організації партії, кандидата у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови.

    4. Подання про реєстрацію офіційного спостерігача від місцевої організації партії вноситься до відповідної територіальної виборчої комісії за підписом керівника місцевої організації партії, що засвідчується печаткою відповідної місцевої організації партії або організації політичної партії вищого рівня, а від кандидата у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови за підписом кандидата не пізніш як за п'ять днів до дня виборів. Рішення про реєстрацію офіційного спостерігача або про відмову в реєстрації приймається відповідною територіальною виборчою комісією у триденний строк з дня внесення документів, зазначених у частині третій цієї статті.

    5. Підставою для відмови у реєстрації офіційного спостерігача може бути недотримання вимог частин першої, третьої, четвертої цієї статті.

    6. Відповідна територіальна виборча комісія видає офіційним спостерігачам посвідчення за формою, встановленою Центральною виборчою комісією.

    7. Офіційний спостерігач від місцевої організації партії, кандидата у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови може:

    1) перебувати у приміщеннях для голосування перед початком голосування під час перевірки виборчих скриньок, їх пломбування або опечатування та під час голосування;

    2) спостерігати за діями членів дільничної виборчої комісії, в тому числі під час видачі бюлетенів виборцям і підрахунку голосів, не заважаючи членам комісії здійснювати свої повноваження;

    3) робити фото-, кінозйомки, аудіо- та відеозаписи;

    4) бути присутнім при видачі виборчих бюлетенів членам дільничної виборчої комісії для організації голосування виборців за межами приміщення для голосування та при проведенні такого голосування;

    5) бути присутнім із дотриманням вимог цього Закону на засіданнях дільничних, територіальних виборчих комісій, у тому числі під час підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, встановлення територіальною виборчою комісією підсумків голосування та результатів місцевих виборів;

    6) отримувати копію протоколу відповідної виборчої комісії про результати підрахунку голосів на виборчій дільниці, копію протоколу про підсумки голосування у відповідному виборчому окрузі відразу після його підписання;

    7) звертатися до відповідної виборчої комісії з письмовою заявою про усунення порушень цього Закону в разі їх виявлення;

    8) складати акт про виявлене порушення цього Закону, що підписується ним та не менш як двома виборцями, які засвідчують це порушення, із зазначенням їх прізвищ, власних імен (усіх власних імен) та по батькові (за наявності), адрес місць проживання, та подавати його до відповідної виборчої комісії у строки, передбачені цим Законом;

    9) реалізовувати інші права, передбачені цим Законом для офіційних спостерігачів від місцевої організації партії, кандидата у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови.

    8. Офіційний спостерігач від місцевої організації партії, кандидата у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови не має права:

    1) втручатися в роботу виборчої комісії, чинити дії, що порушують хід виборчого процесу або заважають членам виборчої комісії здійснювати свої повноваження;

    2) заповнювати замість виборця (у тому числі на його прохання) виборчий бюлетень;

    3) бути присутнім при заповненні виборцем виборчого бюлетеня у кабіні для таємного голосування.

    9. У разі порушення офіційним спостерігачем вимог частини восьмої цієї статті виборча комісія може позбавити його права бути присутнім у приміщенні виборчої дільниці під час голосування та на засіданнях територіальної, дільничної виборчої комісії.

    10. Керівний орган місцевої організації партії, кандидати в депутати від якої зареєстровані в багатомандатному виборчому окрузі, кандидат у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидат на посаду сільського, селищного, міського голови мають право відкликати свого офіційного спостерігача, звернувшись до відповідної територіальної виборчої комісії із письмовою заявою про припинення його повноважень, і подати документи для реєстрації іншої особи в порядку, встановленому цим Законом.

    (частина десята статті 58 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    11. Офіційний спостерігач має право у будь-який час звернутися до територіальної виборчої комісії із заявою про складення своїх повноважень. На підставі такої заяви територіальною виборчою комісією приймається рішення про скасування реєстрації офіційного спостерігача, копія якого видається уповноваженій особі місцевої організації партії, кандидату в депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидату на посаду сільського, селищного, міського голови.

    12. У разі втрати місцевою організацією партії, кандидатом статусу суб'єкта виборчого процесу повноваження офіційних спостерігачів вважаються припиненими з моменту настання зазначених обставин.

    Стаття 59. Офіційні спостерігачі від всеукраїнських громадських організацій, іноземних держав, міжнародних організацій

    1. Офіційні спостерігачі від всеукраїнських громадських організацій, іноземних держав, міжнародних організацій реєструються Центральною виборчою комісією. Порядок реєстрації офіційних спостерігачів від всеукраїнських громадських організацій, іноземних держав, міжнародних організацій визначається Центральною виборчою комісією. Спостереження за виборами можуть вести всеукраїнські громадські організації, зареєстровані у встановленому законом порядку не менш як за 365 днів до дня виборів та до статутної діяльності яких належать питання виборчого процесу та спостереження за ним.

    Заява щодо реєстрації офіційних спостерігачів від всеукраїнських громадських організацій подається відповідними організаціями за підписом керівника цієї організації, засвідчується її печаткою, разом із завіреною Міністерством юстиції України копією статуту (положення) цієї організації не пізніш як за десять днів до дня виборів.

    Пропозиції щодо реєстрації офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій подаються іноземними державами, міжнародними організаціями безпосередньо або через Міністерство закордонних справ України до Центральної виборчої комісії в установленому нею порядку не пізніш як за десять днів до дня виборів.

    2. Рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації офіційних спостерігачів від всеукраїнських громадських організацій, іноземних держав, міжнародних організацій приймається Центральною виборчою комісією не пізніш як за п'ять днів до дня виборів.

    3. Громадяни України не можуть бути зареєстровані офіційними спостерігачами від іноземних держав чи міжнародних організацій. Громадяни України або іноземці чи особи без громадянства, які володіють українською мовою, (не більше однієї особи з кожним офіційним спостерігачем) можуть супроводжувати зареєстрованих офіційних спостерігачів від іноземних держав і міжнародних організацій у межах виборчих дільниць та під час засідань виборчих комісій виключно для виконання функцій перекладача.

    (частина третя статті 59 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    4. Центральна виборча комісія видає зареєстрованим нею офіційним спостерігачам від всеукраїнських громадських організацій, іноземних держав, міжнародних організацій посвідчення за встановленою нею формою.

    5. Офіційні спостерігачі від всеукраїнських громадських організацій, іноземних держав, міжнародних організацій здійснюють свої повноваження на території України.

    6. Офіційний спостерігач від всеукраїнської громадської організації, іноземної держави, міжнародної організації веде спостереження за виборчим процесом та має право:

    1) бути присутнім на зустрічах кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, на передвиборних зборах, мітингах, засіданнях виборчих комісій;

    2) знайомитися з матеріалами передвиборної агітації;

    3) перебувати на виборчих дільницях під час голосування, а також на засіданнях дільничних виборчих комісій при підрахунку голосів виборців та територіальних виборчих комісій при встановленні підсумків голосування;

    4) робити фото- та кінозйомки, аудіо- та відеозаписи, не порушуючи при цьому таємниці голосування;

    5) після проведення виборів публічно висловлювати свої пропозиції щодо організації проведення місцевих виборів та вдосконалення законодавства України з урахуванням у тому числі міжнародного досвіду, проводити прес-конференції з додержанням вимог законодавства України;

    6) утворювати спільно з іншими офіційними спостерігачами від всеукраїнських громадських організацій, іноземних держав, міжнародних організацій за погодженням з Центральною виборчою комісією тимчасові групи офіційних спостерігачів для координації своєї діяльності в межах повноважень, передбачених цим Законом.

    7. Офіційні спостерігачі від всеукраїнських громадських організацій, іноземних держав, міжнародних організацій здійснюють спостереження самостійно і незалежно.

    8. Міністерство закордонних справ України, інші органи виконавчої влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування та виборчі комісії сприяють офіційним спостерігачам від іноземних держав, міжнародних організацій у здійсненні ними повноважень.

    (частина восьма статті 59 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    9. Фінансове і матеріальне забезпечення діяльності офіційних спостерігачів від всеукраїнських громадських організацій здійснюється за рахунок коштів відповідних організацій.

    Фінансове і матеріальне забезпечення діяльності офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій здійснюється за рахунок коштів держав чи організацій, які направили цих спостерігачів в Україну, або за власні кошти цих спостерігачів.

    10. Офіційні спостерігачі від всеукраїнських громадських організацій, іноземних держав та міжнародних організацій, не мають права втручатися в роботу виборчої комісії, чинити дії, що порушують хід виборчого процесу або заважають членам виборчої комісії здійснювати свої повноваження; заповнювати замість виборця (у тому числі і на його прохання) виборчий бюлетень або іншим чином порушувати таємницю голосування та використовувати свій статус у діяльності, не пов'язаній із спостереженням за ходом виборчого процесу. Ці обмеження поширюються на осіб, які відповідно до частини третьої цієї статті супроводжують офіційних спостерігачів, під час безпосередньої роботи з офіційним спостерігачем від іноземної держави, міжнародної організації.

    Розділ IX. ФІНАНСОВЕ ТА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ ВИБОРІВ

    Стаття 60. Фінансування місцевих виборів

    1. Витрати на підготовку і проведення чергових, позачергових та перших місцевих виборів здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на здійснення Центральною виборчою комісією керівництва та управління у сфері проведення виборів та референдумів, коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України, а також коштів власних виборчих фондів місцевих організацій партій, кандидати в депутати від яких зареєстровані у багатомандатних виборчих округах, кандидатів у депутати в одномандатних, одномандатних мажоритарних виборчих округах, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.

    Усі інші види місцевих виборів проводяться за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів та коштів власних виборчих фондів місцевих організацій партій, кандидатів у депутати в одномандатних, одномандатних мажоритарних виборчих округах, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.

    2. Місцева організація партії, кандидати в депутати від якої зареєстровані в багатомандатному виборчому окрузі, кандидати у депутати в одномандатних, одномандатних мажоритарних виборчих округах, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови для фінансування своєї передвиборної агітації можуть утворити власний виборчий фонд, що формується в порядку, встановленому цим Законом.

    (частина друга статті 60 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    Стаття 61. Фінансове забезпечення підготовки і проведення виборів депутатів, сільських, селищних, міських голів

    1. Фінансове забезпечення підготовки і проведення чергових, позачергових та перших місцевих виборів за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України, здійснюється територіальною виборчою комісією, яка є розпорядником цих коштів, відповідно до затвердженого нею кошторису доходів та видатків, який повинен включати витрати, зокрема на найм (оренду) відповідних приміщень у межах коштів, передбачених на підготовку та проведення місцевих виборів у Державному бюджеті України.

    (абзац перший частини першої статті 61 із змінами,
    внесеними згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    Фінансове забезпечення діяльності Центральної виборчої комісії щодо підготовки і проведення виборів депутатів, сільських, селищних, міських голів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

    2. У законі про Державний бюджет України окремо передбачаються цільова субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам для підготовки і проведення чергових місцевих виборів та цільова субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам для підготовки і проведення позачергових та перших місцевих виборів.

    3. Розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на підготовку та проведення чергових місцевих виборів здійснюється Центральною виборчою комісією за погодженням з Міністерством фінансів України.

    4. Центральна виборча комісія здійснює розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на підготовку та проведення позачергових та перших місцевих виборів за погодженням із Міністерством фінансів України на підставі прийнятих Верховною Радою України постанов про призначення позачергових місцевих виборів, а також прийнятих у встановленому порядку рішень про призначення перших місцевих виборів.

    Територіальна виборча комісія в межах затверджених Центральною виборчою комісією середніх норм складає кошторис видатків на підготовку і проведення позачергових та перших місцевих виборів з урахуванням видатків дільничних виборчих комісій.

    (частина четверта статті 61 у редакції
     Закону України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    5. Центральна виборча комісія затверджує середні норми видатків територіальної та дільничної виборчих комісій на підготовку і проведення місцевих виборів.

    6. Територіальна виборча комісія у триденний строк із дня сформування її складу складає відповідно до середніх норм видатків єдиний кошторис доходів і видатків на підготовку і проведення чергових місцевих виборів із включенням до нього власних видатків та видатків дільничних виборчих комісій.

    (частина шоста статті 61 у редакції
     Закону України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    7. Фінансування виборчих комісій здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Кошти на підготовку і проведення місцевих виборів перераховуються Центральній виборчій комісії не пізніше дня початку виборчого процесу, а територіальним виборчим комісіям - починаючи з третього дня після сформування складу відповідної територіальної виборчої комісії.

    (частина сьома статті 61 у редакції
     Закону України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    8. Територіальна виборча комісія зобов'язана не пізніш як у тижневий строк з дня офіційного оприлюднення результатів місцевих виборів повернути невикористані нею на підготовку і проведення виборів кошти Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

    9. Територіальна виборча комісія складає та подає в десятиденний строк з дня офіційного оприлюднення результатів місцевих виборів до відповідної місцевої ради фінансовий звіт про надходження та використання коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України.

    10. Контроль за цільовим використанням коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України, здійснюється відповідними органами Міністерства фінансів України і Рахунковою палатою.

    11. Відшкодування кредиторської заборгованості територіальних виборчих комісій після складання фінансового звіту за умови незавершеного фінансування місцевих виборів у межах коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України, здійснюється Кабінетом Міністрів України до закінчення фінансового року.

    (частина одинадцята статті 61 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    Стаття 62. Виборчий фонд місцевої організації партії, кандидата у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови

    1. Місцева організація партії, кандидати в депутати від якої зареєстровані в багатомандатних виборчих округах, кандидат у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидат на посаду сільського, селищного, міського голови можуть відкрити рахунок власного виборчого фонду не пізніш як за 18 днів до дня місцевих виборів. Підставою для відкриття рахунку виборчого фонду є копія рішення територіальної виборчої комісії про реєстрацію кандидатів у депутати, включених до виборчого списку від місцевої організації партії, кандидата в депутати відповідно в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови.

    (частина перша статті 62 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    2. Порядок відкриття і закриття рахунку виборчого фонду місцевої організації партії, кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови встановлюється Національним банком України за погодженням з Центральною виборчою комісією не пізніш як за 40 днів до дня місцевих виборів.

    3. Рахунок виборчого фонду відкривається в установі банку України, яка визначається територіальною виборчою комісією, за місцезнаходженням відповідної виборчої комісії. Місцева організація партії, кандидат у депутати, кандидат на посаду сільського, селищного, міського голови мають право відкрити лише один рахунок, виключно в національній валюті.

    4. Використання коштів з рахунку виборчого фонду здійснюється у безготівковій формі.

    5. Послуги установи банку, пов'язані з відкриттям і закриттям рахунку виборчого фонду, надаються безоплатно. Установа банку за користування коштами, що знаходяться на рахунку виборчого фонду, відсотки не нараховує і не сплачує.

    6. Установа банку не пізніше наступного робочого дня з дня відкриття рахунку виборчого фонду повідомляє територіальну виборчу комісію про відкриття рахунку та його реквізити.

    7. Інформація про відкриття рахунку виборчого фонду та його реквізити може оприлюднюватися у друкованих засобах масової інформації за рахунок коштів виборчого фонду.

    8. Використання коштів з рахунку виборчого фонду припиняється за день до дня місцевих виборів. До цього строку рахунок не може бути закрито, а витрачання коштів з нього припинено чи обмежено інакше як на підставі рішення суду.

    9. Рахунок виборчого фонду закривається установою банку на шістнадцятий день після дня офіційного оприлюднення результатів відповідних місцевих виборів.

    Стаття 63. Розпорядники виборчого фонду місцевої організації партії, кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови

    (назва статті 63 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    1. Місцева організація партії, кандидати в депутати від якої зареєстровані в багатомандатних виборчих округах, кандидати у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидати на посади сільського, селищного, міського голови з числа своїх відповідно уповноважених та довірених осіб визначають розпорядників виборчого фонду, які разом з керівником місцевої організації партії, кандидатом у депутати, кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови несуть відповідальність за використання коштів відповідного виборчого фонду згідно із законами України.

    (абзац перший частини першої статті 63 із змінами,
    внесеними згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    Розпорядниками відповідного виборчого фонду можуть бути:

    дві уповноважені особи місцевої організації партії за рішенням керівного органу місцевої організації партії;

    одна довірена особа кандидата у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі;

    одна довірена особа кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови.

    2. Розпорядники коштів виборчого фонду зобов'язані вести облік надходження та використання коштів власного виборчого фонду.

    3. Установа банку, в якій відкрито рахунок виборчого фонду, надає розпоряднику виборчого фонду потижнево або за його зверненням відомості про розміри та джерела внесків, що надійшли на рахунок виборчого фонду.

    4. Розпорядники виборчого фонду зобов'язані не пізніш як на п'ятий день після дня місцевих виборів подати до відповідної територіальної виборчої комісії фінансовий звіт за формою, встановленою Центральною виборчою комісією не пізніш як за 40 днів до дня місцевих виборів.

    Стаття 64. Формування виборчого фонду та здійснення контролю за надходженням, обліком та використанням його коштів

    1. Виборчий фонд місцевої організації партії, кандидати в депутати від якої зареєстровані в багатомандатних виборчих округах, формується за рахунок її власних коштів, а також добровільних внесків фізичних осіб.

    (абзац перший частини першої статті 64 із змінами,
    внесеними згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    Виборчий фонд кандидата у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, висунутого місцевою організацією партії, формується за рахунок їх власних коштів, добровільних внесків фізичних осіб, а також за рахунок коштів відповідної місцевої організації партії.

    Виборчий фонд кандидата у депутати в одномандатному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного голови, висунутого шляхом самовисування, формується за рахунок їх власних коштів та добровільних внесків фізичних осіб.

    Власні кошти місцевої організації партії, кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, які перераховуються на рахунок виборчого фонду, не підлягають обмеженням за сумою і кількістю перерахувань.

    2. Розмір добровільного внеску однієї фізичної особи до одного виборчого фонду не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат.

    3. Забороняється робити добровільні внески до виборчого фонду:

    1) іноземцям, особам, які мають подвійне громадянство, та особам без громадянства;

    2) анонімним жертводавцям (без зазначення у платіжному документі відомостей, передбачених частиною четвертою цієї статті).

    4. Добровільний внесок громадянина України до виборчого фонду приймається установою банку або відділенням зв'язку за умови подання громадянином документа, передбаченого частиною другою статті 3 цього Закону. У платіжному документі при цьому обов'язково зазначаються прізвище, власне ім'я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), дата народження та адреса місця проживання громадянина.

    5. Добровільний внесок перераховується установою банку або переказується відділенням зв'язку на рахунок виборчого фонду не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного платіжного документа. Строк безготівкового перерахування внеску на рахунок виборчого фонду не повинен перевищувати одного банківського дня.

    6. Розпорядник виборчого фонду має право відмовитися від внеску фізичної особи, про що він подає відповідну заяву та платіжний документ до установи банку, в якій відкрито рахунок виборчого фонду. Цей внесок повертається фізичній особі за рахунок її добровільного внеску, а в разі неможливості такого повернення зараховується до бюджету Автономної Республіки Крим чи відповідного місцевого бюджету.

    7. У разі надходження від фізичної особи добровільного внеску у розмірі, що перевищує розмір, встановлений частиною другою цієї статті, сума, на яку внесок перевищує встановлений розмір внеску, на підставі відповідної заяви та платіжного документа, поданих розпорядником виборчого фонду, повертається установою банку, в якій відкрито рахунок виборчого фонду. Цей внесок повертається фізичній особі за рахунок коштів добровільного внеску, а в разі неможливості такого повернення зараховується до бюджету Автономної Республіки Крим чи відповідного місцевого бюджету.

    8. Розпорядник виборчого фонду зобов'язаний відмовитися від внеску фізичної особи, яка відповідно до цього Закону не має права робити такий внесок. На підставі заяви розпорядника виборчого фонду про відмову від внеску з цієї причини установа банку, в якій відкрито рахунок виборчого фонду, перераховує такий внесок до бюджету Автономної Республіки Крим чи відповідного місцевого бюджету за рахунок коштів цього внеску.

    9. Вибірковий контроль за надходженням, обліком і використанням коштів виборчого фонду здійснюється відповідною територіальною виборчою комісією та установою банку, в якій відкрито рахунок виборчого фонду.

    10. Кошти виборчого фонду, не використані місцевою організацією партії, на підставі рішення вищого керівного органу місцевої організації партії, прийнятого у п'ятиденний строк після офіційного оприлюднення результатів місцевих виборів, перераховуються розпорядником виборчого фонду на поточний банківський рахунок місцевої організації партії у триденний строк із дня прийняття відповідного рішення керівним органом місцевої організації партії. У разі неприйняття у зазначений строк такого рішення невикористані кошти виборчого фонду перераховуються установою банку у безспірному порядку до бюджету Автономної Республіки Крим чи відповідного місцевого бюджету на десятий день із дня офіційного оприлюднення територіальною виборчою комісією результатів відповідних місцевих виборів.

    Невикористані кошти виборчого фонду кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови не повертаються і перераховуються установою банку у безспірному порядку до бюджету Автономної Республіки Крим чи відповідного місцевого бюджету у десятиденний строк з дня офіційного оприлюднення територіальною виборчою комісією результатів відповідних виборів.

    (частина десята статті 64 у редакції
    Закону України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    11. У разі скасування рішення про реєстрацію кандидатів, вибуття кандидата з балотування залишки коштів їх власних виборчих фондів за рішенням територіальної виборчої комісії перераховуються до бюджету Автономної Республіки Крим чи відповідного місцевого бюджету.

    12. Добровільні внески, що надійшли до виборчого фонду після строку, зазначеного в частині восьмій статті 62 цього Закону, місцевих виборів, перераховуються установою банку до бюджету Автономної Республіки Крим чи відповідного місцевого бюджету.

    (частина дванадцята статті 64 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    13. Фінансові звіти про надходження та використання коштів виборчого фонду місцевої організації партії, кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови оприлюднюються територіальною виборчою комісією у місцевих друкованих засобах масової інформації у п'ятиденний строк з дня надходження таких звітів до виборчої комісії.

    Стаття 65. Матеріально-технічне забезпечення підготовки і проведення виборів депутатів, сільських, селищних, міських голів

    1. Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані сприяти виборчим комісіям у реалізації їх повноважень:

    (абзац перший частини першої статті 65 із змінами,
    внесеними згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    1) надавати необхідні приміщення для виборчих комісій та повідомляти про їх місцезнаходження (адреси) виборчу комісію, що формує (утворює) відповідну виборчу комісію, не пізніш як за один день до її формування (утворення), забезпечувати охорону цих приміщень;

    2) забезпечувати охорону виборчих бюлетенів та іншої виборчої документації;

    3) надавати згідно з установленими Центральною виборчою комісією нормами та переліком транспортні засоби і засоби зв'язку (з оплатою послуг щодо їх підключення), обладнання, інвентар, оргтехніку, що підлягають поверненню після припинення повноважень виборчих комісій.

    (пункт 3 частини першої статті 65 із змінами, внесеними
    згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    Порядок оплати або відшкодування зазначених послуг встановлюється Кабінетом Міністрів України.

    2. Закупівля товарів, оплата робіт, послуг для підготовки і проведення чергових, позачергових та перших місцевих виборів здійснюється Центральною виборчою комісією за рахунок коштів Державного бюджету України, територіальними виборчими комісіями - за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України, а повторних та проміжних місцевих виборів - за рахунок коштів місцевих бюджетів, без застосування тендерних (конкурсних) процедур, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

    Розділ X. ГОЛОСУВАННЯ ТА ВСТАНОВЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИБОРІВ ДЕПУТАТІВ, СІЛЬСЬКИХ, СЕЛИЩНИХ, МІСЬКИХ ГОЛІВ

    Стаття 66. Виборчі бюлетені

    1. Форма та колір виборчого бюлетеня для кожних місцевих виборів (виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах (у багатомандатному та одномандатному мажоритарному виборчому окрузі), сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів) затверджуються Центральною виборчою комісією не пізніш як за 30 днів до дня проведення чергових місцевих виборів і не можуть змінюватися до початку виборчого процесу наступних чергових виборів.

    (частина перша статті 66 із змінами, внесеними
    згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    2. Виборчі бюлетені є документами суворої звітності.

    3. Текст виборчих бюлетенів для голосування у відповідних виборчих округах затверджується відповідними територіальними виборчими комісіями не пізніш як за 17 днів до дня місцевих виборів.

    4. Виборчий бюлетень повинен містити назву та дату проведення місцевих виборів, означення (одномандатний чи багатомандатний) виборчого округу, номер виборчого округу (за наявності), а також позначені місця для номера виборчої дільниці, печатки дільничної виборчої комісії, прізвища та підпису члена дільничної виборчої комісії, який видаватиме виборчий бюлетень. За наявності підтвердженої відповідним поліграфічним підприємством технічної можливості територіальна виборча комісія може прийняти рішення про виготовлення виборчих бюлетенів із зазначенням номерів виборчих дільниць.

    5. Виборчий бюлетень має контрольний талон, відокремлений лінією відриву. Контрольний талон повинен містити назву та дату проведення місцевих виборів, означення (одномандатний чи багатомандатний) виборчого округу, номер виборчого округу (за наявності), а також позначені місця для номера виборчої дільниці, номера, за яким виборця внесено до списку виборців, підпису виборця, який отримує виборчий бюлетень, прізвища та підпису члена дільничної виборчої комісії, який видав виборчий бюлетень.

    (абзац перший частини п'ятої статті 66 із змінами, внесеними
    згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    У контрольних талонах виборчих бюлетенів, які виготовляються із зазначенням номерів виборчих дільниць, зазначається номер виборчої дільниці.

    6. Кількість виборчих бюлетенів для голосування визначається відповідними територіальними виборчими комісіями не пізніш як за 15 днів до дня місцевих виборів виходячи з кількості виборців, включених до попередніх списків виборців на виборчих дільницях у межах відповідного виборчого округу, з урахуванням резерву виборчих бюлетенів, що становить 0,5 відсотка від кількості виборців на кожній виборчій дільниці у такому виборчому окрузі.

    Кількість виборців, включених до списків виборців на виборчих дільницях у межах відповідного виборчого округу, визначається на підставі відомостей органів Державного реєстру виборців про кількість виборців, включених до попередніх списків виборів на виборчих дільницях, що подаються територіальним виборчим комісіям, передбаченим частиною першою статті 67 цього Закону, не пізніш як за 19 днів до дня місцевих виборів.

    7. Назви місцевих організацій партій, кандидати у депутати від яких зареєстровані відповідною територіальною виборчою комісією в багатомандатному виборчому окрузі, розміщуються у виборчому бюлетені в порядку черговості подання документів до відповідної територіальної виборчої комісії для їх реєстрації.

    У виборчому бюлетені для голосування в багатомандатному виборчому окрузі зазначаються порядковий номер кожної місцевої організації партії, повна назва відповідної місцевої організації партії, прізвища, власні імена (усі власні імена) та по батькові (за наявності) перших п'яти кандидатів у депутати, включених до виборчого списку місцевої організації партії. Між порядковим номером кожної місцевої організації партії та назвою цієї місцевої організації партії розміщується порожній квадрат. Після переліку всіх місцевих організацій партій у виборчому бюлетені зазначається: "Не підтримую кандидатів у депутати від жодної місцевої організації політичної партії". Ліворуч від цих слів розміщується порожній квадрат.

    У виборчому бюлетені для голосування в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі зазначаються в алфавітному порядку прізвища, власні імена (усі власні імена) та по батькові (за наявності) зареєстрованих у цьому виборчому окрузі кандидатів (у депутати, на посаду сільського, селищного, міського голови), з відомостями про рік народження, освіту, місце проживання, основне місце роботи (заняття), партійність, а також суб'єкт висування кожного кандидата (у разі якщо кандидат висунутий шляхом самовисування, міститься позначка "Самовисування"). Ліворуч від прізвища кожного кандидата розміщується порожній квадрат. Після прізвищ усіх кандидатів у виборчому бюлетені зазначається "Не підтримую жодного кандидата". Ліворуч від цих слів розміщується порожній квадрат.

    8. Виборчий бюлетень повинен містити роз'яснення щодо порядку його заповнення виборцем під час голосування.

    9. Виборчі бюлетені друкуються державною мовою.

    10. Виборчі бюлетені для голосування у відповідному виборчому окрузі друкуються на однаковому папері та повинні бути однаковими за розміром, кольором і змістом.

    11. Ступінь захисту виборчого бюлетеня для відповідних місцевих виборів встановлюється виборчою комісією Автономної Республіки Крим, відповідною територіальною виборчою комісією.

    12. Виборчий бюлетень друкується на одному аркуші з текстовою частиною лише з одного боку.

    Стаття 67. Порядок виготовлення виборчих бюлетенів та їх передачі виборчим комісіям

    1. Територіальна виборча комісія на підставі договору, укладеного між нею і поліграфічним підприємством, забезпечує виготовлення виборчих бюлетенів для голосування на місцевих виборах відповідно:

    (абзац перший частини першої статті 67 у редакції
     Закону України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    виборча комісія Автономної Республіки Крим, обласна, районна, районна в місті, міська (міста республіканського в Автономній Республіці Крим, обласного значення, міст Києва та Севастополя) територіальна виборча комісія - не пізніш як за десять днів до дня виборів та отримує виготовлені виборчі бюлетені не пізніш як за дев'ять днів до дня виборів в упаковці підприємства-виготовлювача на підставі акта приймання-передачі за формою, встановленою Центральною виборчою комісією;

    (абзац другий частини першої статті 67 із змінами,
     внесеними згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    сільська, селищна, міська (міста районного значення) територіальна виборча комісія - не пізніш як за п'ять днів до дня виборів та отримує виготовлені виборчі бюлетені не пізніш як за чотири дні до дня виборів в упаковці підприємства-виготовлювача на підставі акта приймання-передачі за формою, встановленою Центральною виборчою комісією.

    (абзац третій частини першої статті 67 із змінами,
     внесеними згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    2. Підприємства, які виготовляють виборчі бюлетені, визначаються територіальними виборчими комісіями, зазначеними у частині першій цієї статті.

    3. Технічні відходи, поліграфічний брак, а також друкарські форми знищуються поліграфічним підприємством у присутності трьох членів відповідної територіальної виборчої комісії, які повинні бути представниками різних суб'єктів подання кандидатур до складу відповідної територіальної виборчої комісії, у порядку та строки, визначені умовами договору про виготовлення виборчих бюлетенів, про що складається акт у двох примірниках.

    (частина третя статті 67 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    4. Не пізніше наступного дня після отримання виборчих бюлетенів територіальна виборча комісія на своєму засіданні передає виборчі бюлетені в упаковці підприємства-виготовлювача таким територіальним виборчим комісіям з відповідних місцевих виборів:

    виборча комісія Автономної Республіки Крим, обласна територіальна виборча комісія передає виборчі бюлетені для голосування по виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної ради відповідним районним, міським (міст республіканського в Автономній Республіці Крим, обласного значення) територіальним виборчим комісіям;

    районна територіальна виборча комісія передає виборчі бюлетені для голосування по виборах депутатів районної ради відповідним сільським, селищним, міським (міст районного значення) територіальним виборчим комісіям;

    (абзац третій частини четвертої статті 67 із змінами,
    внесеними згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    міська (у містах, де утворені районні у місті ради) територіальна виборча комісія передає виборчі бюлетені для голосування по виборах депутатів міської ради, міського голови відповідним районним у місті територіальним виборчим комісіям;

    міська (міста Севастополя, міста республіканського в Автономній Республіці Крим, обласного значення) територіальна виборча комісія передає виборчі бюлетені з виборів депутатів міської ради, міського голови відповідній сільській, селищній, міській (села, селища, міста, що входить до складу відповідного міста) територіальній виборчій комісії.

    Виборчі бюлетені від імені територіальної виборчої комісії отримують не менш як три члени цієї комісії, які повинні бути представниками різних суб'єктів подання кандидатур до складу відповідної територіальної виборчої комісії.

    (абзац шостий частини четвертої статті 67 із змінами,
    внесеними згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    5. Районна, міська (у містах, де не утворені районні у місті ради), районна у місті, сільська, селищна територіальна виборча комісія не раніш як за три дні до дня виборів на своєму засіданні передає відповідним дільничним виборчим комісіям виборчі бюлетені для голосування з кожних місцевих виборів. Виборчі бюлетені від імені відповідної дільничної виборчої комісії отримують не менш як три члени цієї комісії, які повинні бути представниками різних суб'єктів подання кандидатур до складу відповідної дільничної виборчої комісії.

    (частина п'ята статті 67 із змінами, внесеними
    згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    6. Про передачу відповідним територіальним виборчим комісіям виборчих бюлетенів для голосування з відповідних місцевих виборів територіальна виборча комісія, яка передає виборчі бюлетені, складає у трьох примірниках протокол за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, в якому зазначаються:

    назва місцевих виборів;

    означення та/або номер виборчого округу;

    кількість переданих виборчих бюлетенів;

    прізвища та підписи членів територіальної виборчої комісії, які прийняли виборчі бюлетені.

    Про передачу дільничній виборчій комісії виборчих бюлетенів для голосування з відповідних місцевих виборів територіальна виборча комісія, яка передає виборчі бюлетені, складає у трьох примірниках протокол за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, в якому зазначаються для кожних місцевих виборів:

    назва місцевих виборів;

    означення та/або номер виборчого округу;

    номер виборчої дільниці;

    кількість виборців на виборчій дільниці згідно з попереднім списком виборців;

    кількість переданих на виборчу дільницю відповідних виборчих бюлетенів;

    прізвища та підписи членів дільничної виборчої комісії, які прийняли виборчі бюлетені.

    Перший примірник такого протоколу зберігається у територіальній виборчій комісії, яка передає виборчі бюлетені, другий - передається до відповідної виборчої комісії, яка отримує виборчі бюлетені, третій - невідкладно вивішується у приміщенні територіальної виборчої комісії, яка передала виборчі бюлетені, для загального ознайомлення.

    7. Виборча комісія Автономної Республіки Крим, обласна, районна, міська (у містах, де не утворені районні у місті ради), районна в місті територіальна виборча комісія передає відповідним територіальним виборчим комісіям усі виборчі бюлетені, виготовлені для відповідного виборчого округу. Виборчі бюлетені передаються дільничній виборчій комісії в кількості, що дорівнює кількості громадян, включених до списку виборців на виборчій дільниці, з резервом виборчих бюлетенів, що становить 0,5 відсотка від кількості виборців, включених до попередніх списків виборців на цій виборчій дільниці.

    8. Кожен член територіальної виборчої комісії, кандидати у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови або їх довірені особи, уповноважена особа місцевих організацій партій мають право отримати копії протоколів про передачу виборчих бюлетенів територіальним, дільничним виборчим комісіям, засвідчені підписами голови та секретаря виборчої комісії, яка передає виборчі бюлетені, і засвідчені печаткою цієї комісії, але не більш як по одній копії кожного протоколу.

    9. Члени територіальної, дільничної виборчої комісії транспортують виборчі бюлетені до приміщення відповідної територіальної, дільничної виборчої комісії у супроводі працівника органів внутрішніх справ.

    10. Приймання виборчих бюлетенів територіальною, дільничною виборчою комісією відбувається на засіданні відповідної виборчої комісії невідкладно після прибуття членів виборчої комісії, які отримали бюлетені.

    При прийнятті бюлетенів дільничною виборчою комісією секретар дільничної виборчої комісії, а у разі його відсутності - визначений рішенням комісії член комісії проставляє у визначених місцях кожного виборчого бюлетеня печатку дільничної виборчої комісії. Визначений рішенням дільничної виборчої комісії член дільничної виборчої комісії за необхідності проставляє на кожному виборчому бюлетені у визначеному місці номер виборчої дільниці, інший визначений рішенням дільничної виборчої комісії член дільничної виборчої комісії перераховує отримані виборчі бюлетені для кожних місцевих виборів окремо та для кожного виборчого округу, перевіряючи відповідність номерів (позначень) виборчого округу, до якого належить виборча дільниця, що отримала виборчі бюлетені. При підрахунку виборчих бюлетенів визначений виборчою комісією член комісії рахує виборчі бюлетені вголос. Інші члени комісії спостерігають за підрахунком. При підрахунку виборчих бюлетенів забороняється поділ комісії на кілька груп, кожна з яких підраховує частину бюлетенів.

    11. У разі виявлення невідповідності підрахованої кількості виборчих бюлетенів та кількості, зазначеній у витягу з протоколу територіальної виборчої комісії про передачу виборчих бюлетенів, дільнична виборча комісія складає у двох примірниках акт про розбіжності, за формою, затвердженою Центральною виборчою комісією, із зазначенням встановленої рішенням дільничної виборчої комісії причини розбіжності. Один примірник акта передається до територіальної виборчої комісії, а другий зберігається у дільничній виборчій комісії. За наявності зазначених розбіжностей кількістю виборчих бюлетенів, отриманих дільничною виборчою комісією, вважається кількість, встановлена на засіданні дільничної виборчої комісії та зафіксована в акті про розбіжності і в протоколі засідання комісії.

    12. Територіальна, дільнична виборча комісія забезпечує збереження та охорону отриманих виборчих бюлетенів. Виборчі бюлетені зберігаються у приміщенні виборчої комісії в сейфі (металевій шафі або окремій кімнаті), який (яка) опечатується стрічкою з проставленням на ній підписів усіх присутніх на засіданні комісії та печатки комісії. Сейф (металева шафа чи окрема кімната) постійно (до передачі бюлетенів дільничним виборчим комісіям або до дня голосування) перебуває під охороною працівника органів внутрішніх справ.

    13. Відповідальність за організацію збереження виборчих бюлетенів несуть члени виборчих комісій, які одержують, передають і зберігають виборчі бюлетені.

    14. У разі скасування рішення про реєстрацію кандидата у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови після виготовлення виборчих бюлетенів відповідна територіальна виборча комісія приймає рішення про внесення змін до виборчого бюлетеня. Копія такого рішення невідкладно передається територіальною виборчою комісією до Центральної виборчої комісії.

    Такі зміни за рішенням територіальної виборчої комісії вносяться до виборчих бюлетенів членами дільничних виборчих комісій з використанням відповідного штампа "Вибув". Про проставлення на виборчому бюлетені штампа "Вибув", що засвідчує внесення змін до виборчого бюлетеня, дільничні виборчі комісії невідкладно письмово повідомляють територіальну виборчу комісію, що прийняла рішення про внесення змін до виборчого бюлетеня, а відповідна територіальна виборча комісія невідкладно повідомляє про це Центральну виборчу комісію. Член дільничної виборчої комісії під час видачі виборчого бюлетеня повідомляє кожному виборцю про зміни, внесені до виборчого бюлетеня.

    Штамп "Вибув" передається дільничним виборчим комісіям одночасно з рішенням територіальної виборчої комісії про скасування рішення про реєстрацію кандидата у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови.

    Використання штампа "Вибув" дільничною виборчою комісією без отримання відповідного рішення територіальної виборчої комісії забороняється.

    (абзац четвертий частини чотирнадцятої статті 67
    у редакції Закону України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    15. У разі скасування рішення про реєстрацію усіх кандидатів у депутати, включених до виборчого списку місцевої організації партії після виготовлення виборчих бюлетенів для голосування в багатомандатному виборчому окрузі відповідно до статті 45 цього Закону, відповідна територіальна виборча комісія приймає рішення про внесення змін до виборчого бюлетеня. Копія такого рішення невідкладно передається територіальною виборчою комісією до Центральної виборчої комісії.

    (абзац перший частини п'ятнадцятої статті 67 із змінами,
    внесеними згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    Такі зміни за рішенням територіальної виборчої комісії вносяться до виборчих бюлетенів членами дільничних виборчих комісій з використанням відповідного штампа "Вибув". Про проставлення на виборчому бюлетені штампа, що засвідчує внесення змін до виборчого бюлетеня, дільничні виборчі комісії невідкладно письмово повідомляють територіальну виборчу комісію, що прийняла рішення про внесення змін до виборчого бюлетеня, а відповідна територіальна виборча комісія невідкладно повідомляє про це Центральну виборчу комісію. Член дільничної виборчої комісії під час видачі виборчого бюлетеня повідомляє кожному виборцю про зміни, внесені до виборчого бюлетеня.

    (абзац другий частини п'ятнадцятої статті 67 із змінами,
    внесеними згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    Штамп "Вибув" передається дільничним виборчим комісіям одночасно з рішенням територіальної виборчої комісії про скасування рішення про реєстрацію усіх кандидатів у депутати, включених до виборчого списку місцевої організації партії.

    Використання штампа "Вибув" дільничною виборчою комісією без отримання відповідного рішення територіальної виборчої комісії забороняється.

    Стаття 68. Приміщення для голосування

    1. Голосування проводиться у спеціально відведеному приміщенні, в якому обладнуються у достатній кількості кабіни для таємного голосування та визначаються місця видачі виборчих бюлетенів. Для малих виборчих дільниць кількість таких кабін повинна бути не менше двох, для середніх - не менше чотирьох, для великих - не менше шести.

    2. Виборчі скриньки для голосування встановлюються так, щоб виборці при підході до них мали можливість проходити через кабіни для таємного голосування.

    3. Для голосування використовуються виборчі скриньки, виготовлені з прозорого матеріалу. Кожна виборча дільниця забезпечується необхідною кількістю виборчих скриньок - великих (стаціонарних) та малих (переносних). Мала виборча дільниця повинна мати не менше двох великих та двох малих виборчих скриньок, середня - не менше трьох великих і двох малих скриньок, велика - не менше чотирьох великих і трьох малих скриньок. Для голосування на виборчих дільницях з незначною кількістю виборців дільничні виборчі комісії можуть користуватися малими виборчими скриньками.

    (частина третя статті 68 із змінами, внесеними
    згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    4. Приміщення для голосування повинно бути обладнано таким чином, щоб місця видачі виборчих бюлетенів, кабіни для таємного голосування, виборчі скриньки для голосування знаходилися у полі зору членів дільничної виборчої комісії та осіб, які відповідно до цього Закону мають право бути присутніми у приміщенні для голосування.

    5. У приміщенні для голосування або безпосередньо перед ним дільнична виборча комісія розміщує плакати, що роз'яснюють порядок голосування та відповідальність за порушення законодавства про вибори, передбачені цим та іншими законами України, інформаційні плакати місцевих організацій партій, кандидати в депутати від яких зареєстровані у багатомандатному виборчому окрузі, кандидатів у депутати в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, які виготовляються за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України.

    (частина п'ята статті 68 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    Інформаційні плакати розміщуються в порядку розташування місцевих організацій партій, кандидатів у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови у виборчих бюлетенях.

    Стаття 69. Організація і порядок голосування

    1. Голосування у день місцевих виборів проводиться з 8 до 22 години.

    2. Дільнична виборча комісія не пізніш як за десять днів до дня виборів надсилає (доставляє) кожному виборцю іменне запрошення, передбачене частиною другою статті 31 цього Закону, яким повідомляє про час і місце голосування.

    (частина друга статті 69 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    3. Організація проведення голосування, обладнання приміщення для голосування та підтримання в ньому належного порядку, забезпечення таємності волевиявлення виборців під час голосування покладаються на дільничну виборчу комісію.

    4. Дільнична виборча комісія не раніш як за годину до початку голосування проводить засідання, під час якого відкривається сейф (металева шафа, кімната) з виборчими бюлетенями. Голова дільничної виборчої комісії на підставі витягу з протоколу кожної територіальної виборчої комісії про передачу виборчих бюлетенів дільничній виборчій комісії оголошує кількість виборчих бюлетенів для голосування з кожних місцевих виборів та окремо по кожному виборчому округу, в яких проводиться голосування на виборчій дільниці, отриманих дільничною виборчою комісією. Ці відомості заносяться до відповідних протоколів дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці.

    5. У разі виявлення пошкодження стрічки, якою було опечатано сейф (металеву шафу, кімнату) дільнична виборча комісія негайно повідомляє про це органи внутрішніх справ і територіальну виборчу комісію та перераховує виборчі бюлетені, про що складається акт, який підписується всіма присутніми при цьому членами дільничної виборчої комісії та засвідчується печаткою цієї дільничної виборчої комісії. Кількість виборчих бюлетенів, зазначена у вказаному акті, вважається кількістю бюлетенів, отриманих дільничною виборчою комісією.

    6. Голова дільничної виборчої комісії перед початком голосування надає для огляду членам дільничної виборчої комісії, особам, яким цим Законом надано право бути присутніми на засіданні дільничної виборчої комісії, всі наявні виборчі скриньки. Виборчі скриньки після огляду пломбуються або опечатуються печаткою дільничної виборчої комісії. У кожну виборчу скриньку, що використовується для голосування на виборчій дільниці, опускається контрольний лист, в якому зазначені номер виборчої дільниці, час його вкидання у виборчу скриньку, прізвища голови, заступника голови, секретаря та інших членів дільничної виборчої комісії, присутніх при цьому осіб, яким надано право бути присутніми на засіданні дільничної виборчої комісії відповідно до частини дев'ятої статті 27 цього Закону. Контрольний лист підписується зазначеними особами. Їх підписи засвідчуються печаткою цієї дільничної виборчої комісії. На контрольному листі може бути зазначено про відмову присутньої на засіданні виборчої комісії особи підписатись на контрольному листі.

    7. При проведенні голосування на виборчій дільниці два члени дільничної виборчої комісії надають виборцю можливість проголосувати: один член дільничної виборчої комісії за умови пред'явлення виборцем одного з документів, зазначених у частині другій статті 3 цього Закону, наявності виборця у списку виборців на відповідній виборчій дільниці та наявності у нього права голосу на відповідних місцевих виборах (враховуючи відмітку в графі "Примітка" щодо постійної нездатності пересуватися самостійно або запису "Голосує за місцем перебування") надає виборцю список виборців для підпису; другий член дільничної виборчої комісії зобов'язаний вписати своє прізвище і розписатися у визначеному місці на виборчих бюлетенях для відповідних місцевих виборів і на контрольних талонах виборчих бюлетенів, проставити на контрольних талонах у позначеному місці номер, за яким виборця внесено до списку виборців на дільниці. Виборець розписується у списку виборців за отримання ним виборчих бюлетенів для голосування на місцевих виборах, а також розписується у визначеному місці на контрольному талоні кожного виборчого бюлетеня. Після цього член виборчої комісії відокремлює від кожного виборчого бюлетеня, який видається виборцю, контрольний талон та видає виборцю виборчі бюлетені для голосування. При цьому робити на виборчих бюлетенях будь-які інші позначки забороняється. Член виборчої комісії повідомляє виборцю, скільки виборчих бюлетенів він отримав. Контрольні талони виданих виборчих бюлетенів зберігаються до кінця голосування у члена комісії, який видав виборчі бюлетені.

    8. Виборець може перебувати у приміщенні для голосування протягом часу, необхідного для голосування.

    9. Виборчий бюлетень заповнюється виборцем особисто в кабіні для таємного голосування. Під час заповнення виборчого бюлетеня забороняється присутність інших осіб. Виборець, який внаслідок фізичних вад не може самостійно заповнити виборчий бюлетень, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії скористатися допомогою іншої особи, крім члена виборчої комісії, кандидата у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, уповноваженої особи місцевої організації партії, довіреної особи кандидата, офіційного спостерігача.

    10. Виборець не має права передавати свої виборчі бюлетені іншим особам. Отримання виборчого бюлетеня від інших осіб (крім члена виборчої комісії, який видає бюлетень), заохочення або примушування виборців до передачі бюлетеня іншим особам шляхом підкупу, погроз або іншим способом забороняються.

    11. У виборчому бюлетені для голосування в багатомандатному виборчому окрузі виборець робить позначку "плюс" (+) або іншу, що засвідчує волевиявлення виборця, у квадраті проти назви місцевої організації партії, за кандидатів у депутати від якої він голосує. У разі якщо виборець не підтримує кандидатів у депутати від жодної місцевої організації партії в багатомандатному виборчому окрузі, виборець робить позначку "плюс" (+) або іншу, що засвідчує волевиявлення виборця, у квадраті проти слів "Не підтримую кандидатів у депутати від жодної місцевої організації політичної партії".

    У виборчих бюлетенях для голосування в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі виборець робить позначку "плюс" (+) або іншу, що засвідчує волевиявлення виборця, у квадраті проти прізвища кандидата в депутати, за якого він голосує.

    У виборчих бюлетенях для голосування в одномандатному виборчому окрузі виборець робить позначку "плюс" (+) або іншу, що засвідчує волевиявлення виборця, у квадраті проти прізвища кандидата в депутати, за якого він голосує.

    У виборчих бюлетенях для голосування з виборів сільського, селищного, міського голови виборець робить позначку "плюс" (+) або іншу, що засвідчує волевиявлення виборця, у квадраті проти прізвища кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, за якого він голосує.

    У разі якщо виборець не підтримує жодного кандидата в депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, він робить у відповідному виборчому бюлетені позначку "плюс" (+) або іншу, що засвідчує волевиявлення виборця, у квадраті проти слів "Не підтримую жодного кандидата".

    12. Виборець може голосувати лише за один список кандидатів у депутати від місцевої організації партії у відповідному багатомандатному виборчому окрузі, одного кандидата в депутати у відповідному одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, одного кандидата в депутати у відповідному одномандатному виборчому окрузі, за одного кандидата на посаду відповідно сільського, селищного, міського голови.

    13. У разі якщо виборець, заповнюючи виборчий бюлетень, припустився помилки, він має право невідкладно звернутися з письмовою заявою до членів виборчої комісії, які видали йому виборчий бюлетень, з проханням видати йому інший виборчий бюлетень. Члени дільничної виборчої комісії видають інший виборчий бюлетень лише один раз у порядку, встановленому частиною сьомою цієї статті, тільки в обмін на зіпсований, про що робиться відповідна позначка в списку виборців проти прізвища виборця та ставиться підпис члена дільничної виборчої комісії. Зіпсований виборчий бюлетень негайно погашається як невикористаний, про що складається акт. Зіпсований і погашений виборчий бюлетень при підрахунку голосів ураховується як невикористаний і запаковується разом із контрольним талоном у пакет з невикористаними виборчими бюлетенями.

    14. Виборець опускає заповнені виборчі бюлетені у виборчу скриньку. При пред'явленні відповідного посвідчення або за наявності фізичних вад, які не потребують документального підтвердження, виборець має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії доручити зробити це іншій особі, крім члена виборчої комісії, кандидата у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, уповноваженої особи місцевих організацій партій, довіреної особи кандидата, офіційного спостерігача.

    15. У разі пошкодження виборчої скриньки під час голосування вона опечатується головою дільничної виборчої комісії і не менш як трьома членами виборчої комісії у спосіб, що унеможливлює вкидання виборчих бюлетенів. Ця виборча скринька зберігається в приміщенні для голосування і не використовується до закінчення голосування.

    16. О 22 годині голова дільничної виборчої комісії оголошує про закінчення голосування. Доступ інших виборців до приміщення для голосування припиняється, після чого мають право проголосувати лише виборці, які знаходяться у приміщенні для голосування. Після виходу з приміщення для голосування останнього виборця приміщення зачиняється і в ньому залишаються тільки члени виборчої комісії та особи, яким цим Законом надано право бути присутніми на засіданні дільничної виборчої комісії.

    17. Під час проведення голосування не допускається закриття приміщень для голосування, припинення голосування, розкриття виборчих скриньок, підрахунок голосів до закінчення встановленого цим Законом часу голосування.

    Стаття 70. Порядок організації голосування за межами приміщення для голосування

    1. Виборець, який за станом здоров'я не може прибути до приміщення для голосування звичайної виборчої дільниці, де його включено до списку виборців, а також виборець, якого включено до списку виборців на спеціальній виборчій дільниці, утвореній у стаціонарному лікувальному закладі згідно з частиною п'ятою статті 18 цього Закону, та у зв'язку з постільним режимом не може прибути до приміщення для голосування, має право звернутися до дільничної виборчої комісії з письмовою заявою про надання йому можливості проголосувати за межами приміщення для голосування. Власноручно підписана виборцем заява із зазначенням місця перебування може бути подана до дільничної виборчої комісії особисто або через інших осіб до 12 години останньої суботи перед днем виборів.

    Абзац другий частини першої статті 70 виключено

    (згідно із Законом України
     від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    2. Заява виборця про бажання голосувати за межами приміщення для голосування реєструється дільничною виборчою комісією в окремому журналі, де зазначаються день і час її надходження, прізвище, власне ім'я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), адреса місця проживання (місце перебування) виборця.

    3. На підставі заяв, зазначених у частині першій цієї статті, а також приміток у списку виборців про постійну нездатність виборця пересуватися самостійно, дільнична виборча комісія на своєму засіданні в останню суботу перед днем виборів виготовляє витяг зі списку виборців за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. При цьому у списку виборців замість підпису виборця секретар або інший визначений виборчою комісією член дільничної виборчої комісії робить запис "Голосує за місцем перебування". До витягу із списку виборців також включаються виборці, стосовно яких у списку виборців стоїть відмітка про постійну нездатність самостійно пересуватись, якщо такий виборець до 12 години останньої суботи перед днем виборів письмово не повідомить відповідну дільничну виборчу комісію про бажання голосувати у приміщенні для голосування.

    4. Голосування виборця за межами приміщення для голосування організовують не менш як три члени дільничної виборчої комісії, визначені рішенням цієї комісії, які мають бути представниками різних суб'єктів подання кандидатур до складу відповідної дільничної виборчої комісії.

    (частина четверта статті 70 у редакції
     Закону України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    5. Голосування виборця за межами приміщення для голосування організовується з таким розрахунком, щоб члени дільничної виборчої комісії, які організовують таке голосування, повернулись до приміщення для голосування не пізніш як за годину до закінчення голосування.

    6. Голова дільничної виборчої комісії зобов'язаний оголосити про те, що члени дільничної виборчої комісії відбувають для організації голосування за межами приміщення для голосування. Голова дільничної виборчої комісії видає членам дільничної виборчої комісії бюлетені для голосування з кожних відповідних місцевих виборів у кількості, яка дорівнює кількості виборців у витягу зі списку виборців, витяг із списку виборців та опломбовану або опечатану переносну скриньку, в яку при цьому опускається контрольний лист. У цьому контрольному листі зазначаються час виходу (година та хвилини) членів дільничної виборчої комісії для проведення голосування за межами приміщення для голосування, кількість отриманих виборчих бюлетенів для голосування з кожних відповідних місцевих виборів, прізвища та ініціали членів дільничної виборчої комісії, яким видані виборчі бюлетені для голосування. Контрольний лист підписується присутніми членами дільничної виборчої комісії, офіційними спостерігачами, їх підписи засвідчуються печаткою цієї дільничної виборчої комісії. На контрольному листі може бути зазначено про відмову присутньої на засіданні виборчої комісії особи підписатись на контрольному листі.

    7. При проведенні голосування за межами приміщення для голосування мають право бути присутніми кандидати в депутати, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови, уповноважені особи місцевих організацій партій, довірені особи кандидатів, офіційні спостерігачі.

    8. При організації голосування за межами приміщення для голосування член дільничної виборчої комісії на підставі витягу зі списку виборців, за умови пред'явлення виборцем одного з документів, зазначених у частині другій статті 3 цього Закону, та наявності у нього права голосу на відповідних місцевих виборах видає виборцю один бюлетень для голосування з кожних місцевих виборів. При цьому член дільничної виборчої комісії вписує свої прізвище та ініціали і розписується у визначених місцях на виборчому бюлетені та контрольному талоні, а також проставляє на контрольному талоні виборчого бюлетеня номер виборця у списку виборців. Виборець розписується у контрольному талоні виборчого бюлетеня та у витягу зі списку виборців, заповнює виборчий бюлетень у порядку, передбаченому частиною одинадцятою статті 69 цього Закону, та опускає його у переносну скриньку.

    9. У разі якщо виборець, включений до витягу із списку виборців для голосування за межами приміщення для голосування, прибув у приміщення для голосування після того, як члени дільничної виборчої комісії вийшли для організації голосування за межами приміщення для голосування, такому виборцю не може бути виданий бюлетень для голосування до повернення членів комісії, які організовують голосування за межами приміщення для голосування, та з'ясування питання, чи не проголосував цей виборець за межами приміщення для голосування.

    10. Після проведення голосування за межами приміщення для голосування член дільничної виборчої комісії, який видав виборцю виборчий бюлетень, у списку виборців напроти прізвища виборця робить позначку "Голосував за місцем перебування", зазначає свої прізвище та ініціали і ставить свій підпис.

    11. Витяг зі списку виборців, за яким організовувалося голосування за межами приміщення для голосування, додається до списку виборців і є його невід'ємною складовою частиною. До списку виборців додаються письмові заяви виборців, на підставі яких проводилось це голосування.

    Стаття 71. Порядок підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці

    1. Підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці здійснюється відкрито і гласно членами дільничної виборчої комісії на її засіданні, яке проводиться у тому ж приміщенні, де відбувалося голосування.

    2. Засідання дільничної виборчої комісії починається відразу після закінчення голосування, проводиться без перерви і закінчується після складення та підписання відповідних протоколів про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці з усіх місцевих виборів та по всіх виборчих округах, в яких проводилося голосування на виборчій дільниці, відповідно до вимог, передбачених цим Законом. На час проведення засідання дільнична виборча комісія доручає ведення протоколу засідання виборчої комісії заступнику голови або іншому члену дільничної виборчої комісії. Секретар дільничної виборчої комісії на цьому засіданні вносить відомості до протоколу про підрахунок голосів виборців.

    3. Дільнична виборча комісія на підставі списку виборців для місцевих виборів встановлює кількість виборців на виборчій дільниці. Ця кількість оголошується і заноситься до відповідних протоколів про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці з кожних місцевих виборів.

    4. Дільнична виборча комісія підраховує невикористані виборчі бюлетені, у тому числі бюлетені, зазначені у частині тринадцятій статті 69 цього Закону, окремо з кожних місцевих виборів та у кожному виборчому окрузі, в яких проводилося голосування на виборчій дільниці. Кількість таких бюлетенів з кожних місцевих виборів та у кожному з округів оголошується і заноситься до відповідних протоколів про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці.

    5. Невикористані виборчі бюлетені з кожних місцевих виборів погашаються шляхом відокремлення правого нижнього кута бюлетеня. Погашені невикористані виборчі бюлетені разом із бюлетенями, зазначеними у частині тринадцятій статті 69 цього Закону, запаковуються окремо з кожних місцевих виборів та по кожному виборчому округу. На пакетах робляться написи "Невикористані виборчі бюлетені", зазначаються назва місцевих виборів, позначення та/або номер виборчого округу, номер виборчої дільниці, кількість запакованих виборчих бюлетенів по відповідному виборчому округу, дата і час пакування, ставляться підписи присутніх членів дільничної виборчої комісії та печатка комісії.

    6. Дільнична виборча комісія підраховує кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені з відповідних місцевих виборів, у відповідному виборчому окрузі за підписами виборців у списку виборців та у витягу із списку виборців, передбаченому частиною третьою статті 70 цього Закону. Ця кількість оголошується.

    7. Дільнична виборча комісія підраховує кількість контрольних талонів виборчих бюлетенів з підписами виборців та членів дільничної виборчої комісії, які їх видали, окремо з кожних місцевих виборів та по кожному виборчому округу, в яких проводилося голосування на виборчій дільниці. Кількість таких талонів по кожному виборчому округу оголошується.

    8. У разі взаємної відповідності кількості контрольних талонів, визначеній згідно з частиною сьомою цієї статті, кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені, визначеній згідно з частиною шостою цієї статті, ця кількість оголошується і заноситься до відповідного протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці у графу "Кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені".

    9. У разі невідповідності кількості контрольних талонів, зазначених у частині сьомій цієї статті, кількості підписів виборців у списку виборців, які отримали виборчі бюлетені, складається акт із зазначенням установленої рішенням дільничної виборчої комісії причини такої невідповідності, який підписується присутніми членами дільничної виборчої комісії. Цей акт мають право також підписати присутні кандидати в депутати, кандидати на посади сільського, селищного, міського голови, довірені особи кандидатів, уповноважені особи місцевої організації партії, офіційні спостерігачі. Підписи засвідчуються печаткою цієї дільничної виборчої комісії. Після цього комісія приймає рішення про встановлення кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені для голосування у відповідному виборчому окрузі. Ця кількість оголошується і заноситься до відповідних протоколів про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці.

    10. Список виборців, доданий до нього витяг зі списку виборців, передбачений частиною третьою статті 70 цього Закону, заяви виборців про надання їм можливості проголосувати за межами приміщення для голосування, на підставі яких складався витяг зі списку виборців, запаковуються в окремий пакет. На пакеті робиться напис "Список виборців для місцевих виборів", зазначаються назва територіальної громади, номер виборчої дільниці, дата і час пакування, ставляться підписи присутніх членів дільничної виборчої комісії та печатка цієї виборчої комісії.

    11. Контрольні талони виборчих бюлетенів для голосування по кожних місцевих виборах запаковуються в окремі пакети. На пакетах робляться відповідні написи "Контрольні талони виборчих бюлетенів", зазначаються назва місцевих виборів, позначення та/або номер виборчого округу, номер виборчої дільниці, кількість запакованих контрольних талонів з відповідних місцевих виборів у відповідному виборчому окрузі, дата і час пакування, ставляться підписи присутніх членів дільничної виборчої комісії та печатка цієї виборчої комісії.

    12. Підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці проводиться дільничною виборчою комісією окремо з кожних місцевих виборів в такій послідовності:

    1) підрахунок голосів по всеукраїнському референдуму (в разі одночасного проведення місцевих виборів із всеукраїнським референдумом);

    2) підрахунок голосів по виборах відповідно депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим у:

    багатомандатному виборчому окрузі,

    одномандатному мажоритарному виборчому окрузі;

    3) підрахунок голосів по виборах відповідно депутатів обласної ради у:

    багатомандатному виборчому окрузі,

    одномандатному мажоритарному виборчому окрузі;

    4) підрахунок голосів по виборах депутатів районної ради у:

    багатомандатному виборчому окрузі,

    одномандатному мажоритарному виборчому окрузі;

    5) підрахунок голосів по виборах міського голови;

    6) підрахунок голосів по виборах міської ради у:

    багатомандатному виборчому окрузі,

    одномандатному мажоритарному виборчому окрузі;

    7) підрахунок голосів по виборах районної у місті ради у:

    багатомандатному виборчому окрузі,

    одномандатному мажоритарному виборчому окрузі;

    8) підрахунок голосів по виборах сільського, селищного голови;

    9) підрахунок голосів по виборах сільської, селищної ради.

    Під час підрахунку голосів виборців з кожних місцевих виборів бюлетені з тих місцевих виборів, підрахунок голосів виборців з яких ще не проводився, складаються у виборчі скриньки, які постійно перебувають у полі зору членів дільничної виборчої комісії.

    13. Перед відкриттям виборчих скриньок дільнична виборча комісія повинна перевірити, чи дорівнює окремо з кожних місцевих виборів та по кожному виборчому округу, в якому проводилося голосування на виборчій дільниці, сума кількості невикористаних виборчих бюлетенів у цьому виборчому окрузі і кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені, кількості виборчих бюлетенів у цьому виборчому окрузі, отриманих дільничною виборчою комісією. В разі невідповідності цих даних дільнична виборча комісія складає акт із зазначенням установленої рішенням дільничної виборчої комісії причини такої невідповідності, який підписується присутніми членами дільничної виборчої комісії. Цей акт мають право підписати присутні кандидати в депутати, кандидати на посади сільського, селищного, міського голови, довірені особи кандидатів, уповноважені особи місцевих організацій партій, офіційні спостерігачі. Підписи засвідчуються печаткою дільничної виборчої комісії.

    14. Дільнична виборча комісія перевіряє цілісність пломб або печаток на виборчих скриньках.

    15. У разі виявлення на виборчих скриньках пошкоджень пломб або печаток складається акт із зазначенням характеру виявлених пошкоджень, який підписується присутніми членами дільничної виборчої комісії. Цей акт мають право підписати присутні кандидати в депутати, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови, довірені особи кандидатів, уповноважені особи місцевих організацій партій, офіційні спостерігачі. Підписи засвідчуються печаткою дільничної виборчої комісії.

    16. Виборчі скриньки відкриваються дільничною виборчою комісією почергово. Першими відкриваються виборчі скриньки, що використовувалися при голосуванні виборців за межами приміщення для голосування, а останніми відкриваються, за їх наявності, виборчі скриньки з пошкодженими печатками або пломбами чи іншими пошкодженнями, виявленими під час голосування.

    17. Після відкриття непошкодженої виборчої скриньки її вміст висипається на стіл, за яким розміщуються члени дільничної виборчої комісії, при цьому перевіряється наявність у скриньці контрольного листа (двох контрольних листів - для переносних виборчих скриньок). Виборчі бюлетені з пошкодженої виборчої скриньки виймаються по одному без їх перемішування.

    18. У разі відсутності у виборчій скриньці контрольного листа (двох контрольних листів - для переносних виборчих скриньок) дільнична виборча комісія складає у порядку, встановленому цією статтею, акт про відсутність у скриньці контрольного листа, в якому зазначає кількість виборчих бюлетенів, що знаходяться у цій скриньці. Такі виборчі бюлетені не враховуються при встановленні загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні, та при підрахунку голосів виборців.

    19. У разі виникнення сумнівів щодо достовірності контрольного листа, що знаходиться у виборчій скриньці, рішення щодо визнання виборчих бюлетенів, що знаходяться у такій виборчій скриньці, такими, що не підлягають врахуванню при встановленні загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні, та при підрахунку голосів виборців, приймається дільничною виборчою комісією шляхом голосування.

    20. Виявлені у виборчих скриньках бюлетені для голосування, на яких зазначені назва (номер) виборчого округу та (або) номер виборчої дільниці не відповідають назві (номеру) відповідного виборчого округу та (або) номеру виборчої дільниці, на якій проводиться підрахунок голосів, а також бюлетені, на яких наявний відтиск печатки іншої комісії чи будь-якої іншої печатки, вважаються такими, що не підлягають врахуванню при встановленні кількості виборців, які взяли участь у голосуванні, та при підрахунку голосів виборців.

    21. Виборчі бюлетені, що не підлягають врахуванню при встановленні загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні, та при підрахунку голосів виборців, запаковуються окремо з кожних місцевих виборів і по кожному виборчому округу. На пакетах робиться відповідний напис "Виборчі бюлетені, що не підлягають врахуванню", зазначаються назва виборів, позначення та/або номер виборчого округу, номер виборчої дільниці, кількість запакованих виборчих бюлетенів у відповідному виборчому окрузі, дата і час пакування, ставляться підписи присутніх членів дільничної виборчої комісії та печатка комісії.

    22. Виборчі бюлетені для голосування з кожних місцевих виборів і по кожному виборчому округу відокремлюються одні від одних. Виборча комісія підраховує загальну кількість виборчих бюлетенів окремо з кожних місцевих виборів та по кожному виборчому округу.

    23. При підрахунку виборчих бюлетенів визначений дільничною виборчою комісією член комісії рахує виборчі бюлетені вголос. Усі предмети, що не є виборчими бюлетенями встановленої форми, складаються окремо і не підраховуються. У разі виникнення сумнівів, чи є предмет виборчим бюлетенем, дільнична виборча комісія вирішує це питання шляхом голосування. При цьому кожен член виборчої комісії має право особисто оглянути предмет. На час його огляду підрахунок виборчих бюлетенів припиняється. Предмети, що не є виборчими бюлетенями, запаковуються в окремий пакет. На пакеті робиться напис "Предмети", зазначаються назва територіальної громади, номер виборчої дільниці, дата, час пакування, ставляться підписи присутніх членів дільничної виборчої комісії та печатка комісії.

    24. Після підрахунку виборчих бюлетенів у всіх виборчих скриньках дільнична виборча комісія підраховує загальну кількість виборчих бюлетенів у виборчих скриньках окремо з кожних місцевих виборів та по кожному виборчому округу, за винятком виборчих бюлетенів, що не підлягають врахуванню відповідно до положень частин вісімнадцятої, дев'ятнадцятої та двадцятої цієї статті, і таким чином встановлює кількість виборців, які взяли участь у голосуванні відповідно по кожному виборчому округу, в якому проводилося голосування на виборчій дільниці. Кожна з цих кількостей оголошується і заноситься до відповідного протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці.

    25. Виборчі бюлетені в багатомандатному виборчому окрузі розкладаються на місця, позначені окремими табличками, що містять з обох боків назву місцевої організації партії, написи "Недійсні", "Проти всіх". Після цього розкладаються виборчі бюлетені на місця, позначені окремими табличками, що містять з обох боків прізвище кандидата у депутати, - окремо для кожного одномандатного, одномандатного мажоритарного виборчого округу, прізвища кандидата в депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, та для кожного з цих випадків - з написами "Недійсні", "Проти всіх".

    26. При розкладанні виборчих бюлетенів визначений дільничною виборчою комісією член комісії показує кожний виборчий бюлетень усім членам комісії, виголошуючи результат волевиявлення виборця. У разі виникнення сумнівів щодо змісту виборчого бюлетеня виборча комісія вирішує питання шляхом голосування. При цьому кожен член виборчої комісії має право особисто оглянути виборчий бюлетень. На час огляду виборчого бюлетеня підрахунок інших виборчих бюлетенів припиняється.

    27. Недійсними вважаються виборчі бюлетені:

    1) на яких відсутня печатка цієї дільничної виборчої комісії;

    2) на яких не зазначено прізвище та відсутній підпис члена дільничної виборчої комісії, який його видав;

    3) на яких зроблено більш як одну позначку;

    4) на яких не поставлено жодної позначки;

    5) в яких не відірвано контрольний талон;

    6) з яких неможливо з інших причин установити зміст волевиявлення виборця;

    7) до яких не внесено зміни, передбачені частинами чотирнадцятою, п'ятнадцятою статті 67 цього Закону, або внесено зміни без відповідного рішення чи внесено зміни невідповідно до такого рішення.

    (пункт 7 частини двадцять сьомої статті 71
    у редакції Закону України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    28. У разі виникнення сумнівів щодо дійсності виборчого бюлетеня питання вирішується дільничною виборчою комісією шляхом голосування. При цьому кожен член дільничної виборчої комісії має право особисто оглянути виборчий бюлетень. На час огляду виборчого бюлетеня підрахунок інших виборчих бюлетенів припиняється.

    29. Недійсні виборчі бюлетені підраховуються окремо з кожних місцевих виборів та по кожному виборчому округу. Кожна з цих кількостей оголошується і заноситься до відповідного протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці. Недійсні виборчі бюлетені запаковуються окремо з кожних місцевих виборів та по кожному виборчому округу. На пакетах робляться написи "Недійсні виборчі бюлетені багатомандатного виборчого округу по виборах депутатів", "Недійсні виборчі бюлетені одномандатного виборчого округу по виборах депутатів" (для одномандатного, одномандатного мажоритарного виборчих округів), "Недійсні виборчі бюлетені по виборах сільського, селищного, міського голови", зазначаються назва місцевих виборів, позначення та/або номер виборчого округу, номер виборчої дільниці, кількість запакованих недійсних виборчих бюлетенів у відповідному виборчому окрузі, дата і час пакування, ставляться підписи присутніх членів дільничної виборчої комісії та печатка комісії.

    30. Дільнична виборча комісія підраховує кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати у багатомандатному виборчому окрузі, включених до виборчого списку кожної місцевої організації партії, а також кількість голосів виборців, які не підтримали кандидатів у депутати в багатомандатному виборчому окрузі, включених до виборчого списку, від жодної місцевої організації партії. Під час підрахунку голосів кожен член комісії має право перевірити або перерахувати відповідні виборчі бюлетені. Результати підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці у багатомандатному виборчому окрузі оголошуються і заносяться до протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці у багатомандатному виборчому окрузі.

    31. Дільнична виборча комісія зобов'язана при підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці у багатомандатному виборчому окрузі перевірити, чи дорівнює кількість виборців, які взяли участь у голосуванні на виборчій дільниці в цьому виборчому окрузі, сумі кількостей недійсних виборчих бюлетенів на виборчій дільниці в цьому виборчому окрузі та виборчих бюлетенів, голоси в яких подані за кандидатів у депутати від кожної місцевої організації партії, та кількості виборчих бюлетенів, у яких виборці не підтримали кандидатів у депутати від жодної місцевої організації партії. У разі невідповідності цих даних дільнична виборча комісія складає акт із зазначенням установленої рішенням дільничної виборчої комісії причини такої розбіжності, який підписується присутніми членами дільничної виборчої комісії. Цей акт мають право підписати присутні кандидати в депутати, які балотуються у багатомандатному виборчому окрузі, уповноважені особи місцевої організації партії, офіційні спостерігачі від місцевої організації партії. Підписи засвідчуються печаткою цієї виборчої комісії.

    32. Виборчі бюлетені з голосами виборців у багатомандатному виборчому окрузі, поданими за кандидатів від кожної місцевої організації партії, та виборчі бюлетені, в яких виборці не підтримали кандидатів у депутати від жодної місцевої організації партії, запаковуються окремо. На пакетах зазначаються відповідна назва місцевої організації партії, напис "Не підтримали кандидатів у депутати від жодної місцевої організації політичної партії", назва місцевих виборів, назва багатомандатного виборчого округу, номер виборчої дільниці, назва виборчих бюлетенів, кількість запакованих виборчих бюлетенів, дата і час пакування, ставляться підписи присутніх членів дільничної виборчої комісії та печатка комісії.

    33. Дільнична виборча комісія підраховує кількість голосів виборців, поданих за кожного кандидата в депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, а також кількість голосів виборців, які не підтримали жодного відповідного кандидата в цьому виборчому окрузі. Під час підрахунку голосів виборців кожен член дільничної виборчої комісії має право перевірити або перерахувати відповідні виборчі бюлетені. Результати підрахунку голосів виборців за кандидатів у депутати у одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови на виборчій дільниці оголошуються і заносяться до протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці у відповідному виборчому окрузі.

    34. Дільнична виборча комісія при підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, поданих за кандидатів у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, за кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, зобов'язана перевірити, чи дорівнює кількість виборців, які взяли участь у голосуванні, сумі кількості недійсних виборчих бюлетенів на виборчій дільниці в цьому виборчому окрузі, виборчих бюлетенів, голоси в яких подані за кандидатів в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, виборчих бюлетенів, у яких виборці не підтримали жодного кандидата. В разі невідповідності цих даних дільнична виборча комісія складає акт із зазначенням установленої рішенням дільничної виборчої комісії причини такої розбіжності, який підписується членами дільничної виборчої комісії. Цей акт мають право також підписати присутні кандидати в депутати, які балотуються у одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови, їх довірені особи та їх офіційні спостерігачі. Підписи засвідчуються печаткою комісії.

    (частина тридцять четверта статті 71 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    35. Після підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, поданих за кандидатів у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, виборчі бюлетені з голосами виборців, поданими за кожного кандидата, та виборчі бюлетені, в яких виборці не підтримали жодного кандидата, запаковуються окремо. На пакетах відповідно зазначаються прізвище та ініціали кандидата та написи "Не підтримали жодного кандидата у депутати в одномандатному виборчому окрузі" (для одномандатного, одномандатного мажоритарного виборчих округів) та "Не підтримали жодного кандидата на посаду сільського голови" або "Не підтримали жодного кандидата на посаду селищного голови", або "Не підтримали жодного кандидата на посаду міського голови", назва виборів, позначення та/або номер округу, номер виборчої дільниці, кількість запакованих виборчих бюлетенів, дата і час пакування, ставляться підписи присутніх членів дільничної виборчої комісії та печатка комісії.

    Стаття 72. Протоколи дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців

    1. Дільнична виборча комісія на своєму засіданні складає протокол про підрахунок голосів виборців з кожних місцевих виборів по кожному виборчому округу, по якому проводиться голосування на виборчій дільниці. Форма бланка протоколу дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці затверджується Центральною виборчою комісією не пізніш як за тридцять днів до дня виборів. Бланки протоколів дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів виборців з кожних місцевих виборів по кожному виборчому округу виготовляються відповідною територіальною виборчою комісією для кожної виборчої дільниці у кількості примірників, визначеній відповідною територіальною виборчою комісією, в порядку та строки, визначені статтею 67 цього Закону для виготовлення виборчих бюлетенів. Бланки протоколу дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці передаються виборчим комісіям разом із виборчими бюлетенями в порядку та строки, визначені статтею 67 цього Закону.

    2. До протоколу дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, поданих за кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, прописом та цифрами заносяться:

    1) кількість виборчих бюлетенів для голосування у виборчому окрузі, одержаних дільничною виборчою комісією;

    2) кількість виборців, внесених до списку виборців на виборчій дільниці;

    3) кількість невикористаних виборчих бюлетенів;

    4) кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені;

    5) кількість виборців, які взяли участь у голосуванні;

    6) кількість виборчих бюлетенів, визнаних недійсними;

    7) кількість голосів виборців, поданих за кожного кандидата;

    8) кількість виборців, які не підтримали жодного з кандидатів.

    3. До протоколу дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, поданих за кандидата в депутати відповідно у одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі прописом та цифрами заносяться:

    1) кількість виборчих бюлетенів для голосування відповідно в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, одержаних дільничною виборчою комісією;

    2) кількість виборців, внесених до списку виборців на виборчій дільниці;

    3) кількість невикористаних виборчих бюлетенів;

    4) кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені;

    5) кількість виборців, які взяли участь у голосуванні;

    6) кількість виборчих бюлетенів, визнаних недійсними;

    7) кількість голосів виборців, поданих за кожного кандидата;

    8) кількість виборців, які не підтримали жодного з кандидатів.

    4. До протоколу дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, поданих за кандидатів у депутати в багатомандатному виборчому окрузі, прописом та цифрами заносяться:

    1) кількість виборчих бюлетенів для голосування в багатомандатному виборчому окрузі, одержаних дільничною виборчою комісією;

    2) кількість виборців, внесених до списку виборців на виборчій дільниці;

    3) кількість невикористаних виборчих бюлетенів;

    4) кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені;

    5) кількість виборців, які взяли участь у голосуванні;

    6) кількість виборчих бюлетенів, визнаних недійсними;

    7) кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати по багатомандатному виборчому округу від кожної місцевої організації партії;

    8) кількість виборців, які не підтримали кандидатів у депутати по багатомандатному виборчому округу від жодної місцевої організації партії.

    5. Протокол про підрахунок голосів виборців з кожних місцевих виборів по кожному виборчому округу, по якому проводиться голосування на виборчій дільниці, складається дільничною виборчою комісією у кількості примірників, яка на чотири більша, ніж кількість осіб, які входять до складу дільничної виборчої комісії. Примірники протоколу нумеруються і мають однакову юридичну силу. У протоколі про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці зазначаються дата і час (година і хвилини) його підписання членами дільничної виборчої комісії. Кожен примірник протоколу підписується головою, заступником голови, секретарем та іншими членами дільничної виборчої комісії, які присутні на засіданні виборчої комісії. Член дільничної виборчої комісії, присутній на засіданні дільничної виборчої комісії, зобов'язаний підписати протокол про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці. В разі незгоди з результатами підрахунку голосів, зафіксованими у протоколі комісії, член комісії підписує протокол із приміткою "З окремою думкою". Письмовий виклад окремої думки додається до відповідного протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці. В разі відсутності підпису члена дільничної виборчої комісії у протоколі підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці проти його прізвища зазначається причина відсутності підпису. Цей протокол підписується та засвідчується печаткою дільничної виборчої комісії лише після його остаточного заповнення. Перший і другий примірники протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці мають право також підписати кандидати в депутати, кандидати на посади сільського, селищного, міського голови, довірені особи кандидатів, уповноважені особи місцевих організацій партій, офіційні спостерігачі, які були присутні на засіданні дільничної виборчої комісії при підрахунку голосів виборців.

    Непідписання або відмова від підписання протоколу окремими членами комісії не має правових наслідків для дійсності протоколу.

    6. Забороняються заповнення протоколів про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці олівцем, а також внесення до них без відповідного рішення дільничної виборчої комісії будь-яких виправлень.

    7. Якщо після підписання протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці дільнична виборча комісія виявила в ньому неточності (описку чи помилку у цифрах), вона на своєму засіданні розглядає питання про внесення змін до нього шляхом складення нового протоколу, на якому робиться позначка "Уточнений".

    8. Кандидатам у депутати, кандидатам на посаду сільського, селищного, міського голови, довіреним особам кандидатів, представникам та уповноваженим особам місцевих організацій партій, офіційним спостерігачам, які були присутні на засіданні дільничної виборчої комісії при підрахунку голосів виборців, на їх прохання невідкладно видаються копії протоколу про підрахунок голосів виборців з відповідних місцевих виборів по відповідному виборчому округу, в тому числі з позначкою "Уточнений", засвідчені підписами голови і секретаря дільничної виборчої комісії та печаткою виборчої комісії, з розрахунку не більш як по одній копії кожного протоколу для кожної місцевої організації партії, яка висунула кандидатів у депутати в багатомандатному виборчому окрузі, кожного кандидата в депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови. Про видачу копій протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, поданих на відповідних місцевих виборах у відповідному виборчому окрузі, складається акт за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. В акті зазначаються перелік осіб, які одержали копії відповідного протоколу, номер примірника, дата та час одержання цих копій і проставляються підписи цих осіб. Акт підписується головою та секретарем дільничної виборчої комісії і засвідчується печаткою дільничної виборчої комісії.

    9. Перший і другий примірники протоколу дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці з відповідних місцевих виборів у відповідному виборчому окрузі, а за наявності - і відповідні примірники протоколу з позначкою "Уточнений", акт про видачу копій протоколу, складений відповідно до частини восьмої цієї статті, запаковуються. На пакеті робиться напис "Протокол про підрахунок голосів" та зазначаються назва відповідних виборів, позначення та/або номер виборчого округу, номер виборчої дільниці, дата і час пакування, ставляться підписи усіх присутніх членів дільничної виборчої комісії та печатка дільничної виборчої комісії. Третій примірник протоколу дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, поданих на відповідних місцевих виборах у відповідному виборчому окрузі, а також протоколу з поміткою "Уточнений" зберігається у секретаря дільничної виборчої комісії, четвертий примірник зазначеного протоколу (протоколу з поміткою "Уточнений") невідкладно вивішується для загального ознайомлення у приміщенні дільничної виборчої комісії, а решта по одному примірнику зазначеного протоколу (протоколу з поміткою "Уточнений") видається членам дільничної виборчої комісії.

    10. Після складення у порядку, визначеному цією статтею, протоколів з кожних місцевих виборів по кожному виборчому округу пакети з протоколами дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці з кожних місцевих виборів по кожному виборчому округу, пакети з виборчими бюлетенями, контрольними талонами, предметами, а також, за наявності, окремими думками членів виборчої комісії, викладеними у письмовій формі, актами, заявами, скаргами та рішеннями, прийнятими виборчою комісією, невідкладно доставляються членами дільничної виборчої комісії до відповідної територіальної виборчої комісії у порядку, визначеному статтею 74 цього Закону. Список виборців для місцевих виборів додається до виборчої документації по виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної ради, Київської, Севастопольської міської ради.

    Стаття 73. Визнання дільничною виборчою комісією голосування на виборчій дільниці недійсним

    1. Дільнична виборча комісія приймає рішення про визнання голосування на виборчій дільниці недійсним у разі встановлення нею порушень вимог цього Закону, внаслідок яких неможливо достовірно встановити результати волевиявлення виборців, лише за таких обставин:

    1) виявлення фактів незаконного голосування (вкидання виборчого бюлетеня до виборчої скриньки за виборця іншою особою, крім випадків, передбачених цим Законом; голосування особами, які не мають права голосу; голосування особами, які не включені до списку виборців на виборчій дільниці або включені до нього безпідставно; голосування виборцем більше одного разу) у кількості, що перевищує десять відсотків від кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені на виборчій дільниці;

    2) знищення або пошкодження виборчої скриньки (скриньок), що унеможливлює встановлення змісту виборчих бюлетенів, якщо кількість цих бюлетенів перевищує десять відсотків кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені на виборчій дільниці;

    3) виявлення у виборчих скриньках виборчих бюлетенів у кількості, що перевищує більш як на десять відсотків кількість виборців, які отримали бюлетені на виборчій дільниці.

    2. У кожному випадку виявлення обставин, зазначених у частині першій цієї статті, дільнична виборча комісія складає відповідний акт, який підписується всіма присутніми членами дільничної виборчої комісії та засвідчується печаткою виборчої комісії. Такий акт (акти) є підставою для розгляду дільничною виборчою комісією питання про визнання голосування на виборчій дільниці недійсним.

    3. У разі прийняття рішення про визнання голосування на виборчій дільниці недійсним протокол дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці за кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови повинен містити лише відомості, зазначені у пунктах 1 - 6 частини другої статті 72 цього Закону, а за кандидатів у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі - відомості, зазначені у пунктах 1 - 6 частини третьої статті 72 цього Закону.

    4. У разі прийняття рішення про визнання голосування на виборчій дільниці недійсним протокол дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, поданих за кандидатів у депутати в багатомандатному виборчому окрузі, повинен містити лише відомості, зазначені у пунктах 1 - 6 частини четвертої статті 72 цього Закону.

    5. Виборчі бюлетені запаковуються в пакети. На пакетах робиться напис "Виборчі бюлетені", зазначаються назва місцевих виборів, позначення та/або номер виборчого округу, номер виборчої дільниці, кількість запакованих виборчих бюлетенів, дата і час пакування, ставляться підписи присутніх членів дільничної виборчої комісії та печатка комісії.

    6. Рішення дільничної виборчої комісії про визнання голосування на виборчій дільниці недійсним та акт (акти), на підставі якого (яких) прийнято це рішення, додаються до першого примірника протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці у відповідних виборчих округах.

    Стаття 74. Порядок транспортування і передачі документів до територіальної виборчої комісії

    1. Транспортування виборчих документів до відповідної територіальної виборчої комісії здійснюється за рішенням відповідної дільничної, територіальної виборчої комісії трьома членами цієї виборчої комісії (в разі неможливості - двома) - представниками трьох (відповідно двох) різних суб'єктів подання кандидатур до складу відповідної територіальної чи дільничної виборчої комісії. При транспортуванні виборчих документів членами дільничної, територіальної виборчої комісії їх супроводжує працівник органів внутрішніх справ України, який повинен забезпечити охорону при транспортуванні. За своїм бажанням інші члени дільничної, територіальної виборчої комісії, не зайняті у транспортуванні виборчих документів, кандидати в депутати, кандидати на посади сільського, селищного, міського голови, довірені особи кандидатів, представники та уповноважені особи місцевих організацій партій, офіційні спостерігачі - суб'єкти відповідного виборчого процесу можуть супроводжувати транспортування документів. Супроводження транспортування виборчих документів іншими особами забороняється. Під час транспортування виборчих документів забороняється розпечатувати пакети з виборчими бюлетенями та іншою виборчою документацією.

    (частина перша статті 74 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    2. Протоколи про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, протоколи про підсумки голосування у відповідному виборчому окрузі та інші документи дільничної, територіальної виборчої комісії передаються відповідній територіальній виборчій комісії на її засіданні.

    Стаття 75. Встановлення підсумків голосування

    1. Протоколи та інші виборчі документи дільничних виборчих комісій, територіальних виборчих комісій приймаються і розглядаються на засіданні відповідної територіальної виборчої комісії.

    2. Засідання територіальної виборчої комісії починається з моменту надходження перших протоколів про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці або протоколів про підсумки голосування у відповідному виборчому окрузі та інших виборчих документів дільничної, територіальної виборчої комісії і продовжується безперервно до встановлення підсумків голосування та (або) результатів відповідних місцевих виборів.

    3. У разі відповідності протоколів дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях у відповідному виборчому окрузі з відповідних місцевих виборів, протоколів відповідних територіальних виборчих комісій про підсумки голосування у відповідному виборчому окрузі з відповідних місцевих виборів вимогам цього Закону занесені до них відомості оголошуються.

    4. У разі виявлення у протоколі дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці у відповідному виборчому окрузі з відповідних місцевих виборів, у протоколі територіальної виборчої комісії про підсумки голосування у відповідному виборчому окрузі з відповідних місцевих виборів виправлень, помилок, неточностей територіальна виборча комісія своїм рішенням може зобов'язати відповідно дільничну, територіальну виборчу комісію внести зміни до цього протоколу шляхом складання протоколу з позначкою "Уточнений". Під час розгляду цього питання дільничною, територіальною виборчою комісією відповідні примірники протоколів про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, протоколів відповідних територіальних виборчих комісій про підсумки голосування у відповідному виборчому окрузі з відповідних місцевих виборів та додані до них документи зберігаються в територіальній виборчій комісії, яка відповідно до частини першої цієї статті прийняла такі протоколи.

    5. Дільнична, територіальна виборча комісія зобов'язана у строк, визначений відповідною територіальною виборчою комісією, розглянути питання про внесення змін до протоколу. Після цього протокол з позначкою "Уточнений" негайно транспортується і передається відповідній територіальній виборчій комісії в порядку, встановленому статтею 74 цього Закону.

    6. За наявності відповідно оформлених актів, складених уповноваженими особами місцевої організації партії, довіреними особами кандидатів та офіційними спостерігачами - суб'єктами відповідного виборчого процесу, про порушення вимог цього Закону під час проведення голосування та (або) підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, що дозволяє територіальній виборчій комісії поставити під сумнів результати підрахунку голосів виборців на цій дільниці, територіальна виборча комісія може прийняти рішення про проведення повторного підрахунку голосів виборців.

    7. У разі наявності акта або письмової заяви про порушення вимог цього Закону під час транспортування протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці та інших виборчих документів до територіальної виборчої комісії територіальна виборча комісія може, а в разі наявних ознак розпечатування запакованих документів зобов'язана прийняти рішення про повторний підрахунок голосів виборців на цій дільниці.

    8. Протоколи та інші виборчі документи дільничної виборчої комісії до проведення територіальною виборчою комісією повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці зберігаються у приміщенні для засідання відповідної територіальної виборчої комісії.

    9. Повторний підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях у відповідному виборчому окрузі з відповідних місцевих виборів здійснюється територіальною виборчою комісією, яка прийняла рішення про повторний підрахунок голосів, з обов'язковою участю членів дільничної виборчої комісії, які передають виборчу документацію, після розгляду і прийняття протоколів та інших виборчих документів від усіх дільничних виборчих комісій. У повторному підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці територіальною виборчою комісією мають право брати участь усі члени цієї дільничної виборчої комісії і можуть бути присутніми уповноважені особи місцевих організацій партій, довірені особи кандидатів, офіційні спостерігачі.

    (частина дев'ята статті 75 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    10. Територіальна виборча комісія в разі повторного підрахунку нею голосів виборців на відповідній виборчій дільниці складає протокол про повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці у відповідному виборчому окрузі з відповідних місцевих виборів за формою, встановленою Центральною виборчою комісією.

    11. Протокол про повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці у відповідному виборчому окрузі з відповідних місцевих виборів складається територіальною виборчою комісією у чотирьох примірниках. Примірники протоколів нумеруються і мають однакову юридичну силу. Цей протокол підписується присутніми членами територіальної виборчої комісії та членами дільничної виборчої комісії, які брали участь у повторному підрахунку голосів виборців, і засвідчується печаткою територіальної виборчої комісії. Відомості, занесені до протоколу, оголошуються. Непідписання протоколу окремими членами виборчої комісії не має правових наслідків для дійсності протоколу.

    12. У разі виявлення територіальною виборчою комісією при повторному підрахунку голосів на відповідній виборчій дільниці обставин, зазначених у частині першій статті 73 цього Закону, територіальна виборча комісія може прийняти рішення про визнання голосування на виборчій дільниці недійсним. У цьому випадку протокол про повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці у відповідному виборчому окрузі з відповідних місцевих виборів складається виборчою комісією у порядку, визначеному частиною одинадцятою цієї статті.

    (частина дванадцята статті 75 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    13. Перший примірник протоколу територіальної виборчої комісії про повторний підрахунок голосів виборців на відповідній виборчій дільниці разом із протоколом дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на цій дільниці, рішенням територіальної виборчої комісії про визнання голосування на виборчій дільниці недійсним (за наявності) додаються до протоколу територіальної виборчої комісії про підсумки голосування у відповідному виборчому окрузі. Другий примірник цього протоколу зберігається у секретаря територіальної виборчої комісії, третій - передається дільничній виборчій комісії, четвертий - відразу вивішується для загального ознайомлення у приміщенні територіальної виборчої комісії. Копії кожного з протоколів видаються членам територіальної виборчої комісії. Відомості, занесені до протоколу територіальної виборчої комісії про повторний підрахунок голосів виборців на відповідній виборчій дільниці у відповідному виборчому окрузі з відповідних місцевих виборів, оголошуються.

    (частина тринадцята статті 75 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    14. Територіальна виборча комісія після прийняття і розгляду протоколів (в тому числі з позначками "Уточнений") дільничних, територіальних виборчих комісій відповідно про підрахунок голосів виборців на відповідних виборчих дільницях, про підсумки голосування у відповідних виборчих округах з відповідних місцевих виборів, на підставі цих протоколів, а в разі повторного підрахунку голосів виборців - протоколів територіальної виборчої комісії про повторний підрахунок голосів виборців на відповідній виборчій дільниці встановлює та заносить до протоколу про підсумки голосування окремо по кожному виборчому округу з відповідних місцевих виборів такі відомості:

    1) кількість виборчих бюлетенів, одержаних дільничними виборчими комісіями;

    2) кількість виборців, включених до списків виборців на виборчих дільницях;

    3) кількість невикористаних виборчих бюлетенів;

    4) кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені;

    5) кількість виборців, які взяли участь у голосуванні;

    6) кількість виборчих бюлетенів, визнаних недійсними.

    15. До протоколу територіальної виборчої комісії про підсумки голосування у відповідному одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі з відповідних місцевих виборів, крім відомостей, зазначених у частині чотирнадцятій цієї статті, цифрами і прописом заносяться:

    1) кількість голосів виборців, поданих за кожного кандидата в депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, за кожного кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови;

    2) кількість голосів виборців, які не підтримали жодного кандидата в депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, жодного кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови.

    16. До протоколу територіальної виборчої комісії про підсумки голосування в багатомандатному виборчому окрузі з відповідних місцевих виборів, крім відомостей, зазначених у частині чотирнадцятій цієї статті, цифрами і прописом заносяться:

    1) кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати у багатомандатному виборчому окрузі, включених до виборчого списку кандидатів у депутати від кожної місцевої організації партії;

    2) кількість виборців, які не підтримали кандидатів у депутати у багатомандатному виборчому окрузі від жодної місцевої організації партії.

    17. Протокол територіальної виборчої комісії про підсумки голосування у відповідному виборчому територіальному окрузі містить відомості, зазначені у частині чотирнадцятій цієї статті, і відомості, зазначені відповідно у частинах п'ятнадцятій або шістнадцятій цієї статті.

    18. Протоколи про підсумки голосування у відповідних виборчих округах складаються територіальною виборчою комісією у кількості примірників, що на три більша, ніж кількість осіб, які входять до складу територіальної виборчої комісії. Примірники протоколів нумеруються і мають однакову юридичну силу.

    У протоколі про підсумки голосування зазначаються дата і час (година і хвилини) його підписання членами територіальної виборчої комісії. Кожен примірник протоколу підписується головою, заступником голови, секретарем та іншими членами територіальної виборчої комісії, які присутні на засіданні виборчої комісії. Член територіальної виборчої комісії, присутній на засіданні комісії, зобов'язаний підписати протокол про підсумки голосування. В разі своєї незгоди з установленими підсумками голосування, зафіксованими у протоколі про підсумки голосування, член комісії підписує протокол із приміткою "З окремою думкою". Письмовий виклад окремої думки додається до відповідного протоколу про підсумки голосування. В разі відсутності підпису члена територіальної виборчої комісії у протоколі про підсумки голосування проти його прізвища зазначається причина відсутності підпису. Протокол підписується та засвідчується печаткою територіальної виборчої комісії лише після його остаточного заповнення. Перший і другий примірники протоколу про підсумки голосування з відповідних місцевих виборів також мають право підписати кандидати в депутати, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови, довірені особи кандидатів, уповноважені особи місцевих організацій партій, офіційні спостерігачі - суб'єкти відповідного виборчого процесу, які були присутні на засіданні територіальної виборчої комісії при встановленні підсумків голосування. Непідписання протоколу окремими членами виборчої комісії не має правових наслідків для дійсності протоколу.

    19. Забороняються заповнення протоколів територіальної виборчої комісії про підсумки голосування у відповідних виборчих округах олівцем, внесення до них без відповідного рішення комісії будь-яких виправлень.

    20. Якщо після підписання протоколу про підсумки голосування у відповідному виборчому окрузі територіальна виборча комісія виявила в ньому неточності (описку чи помилку у цифрах), вона на своєму засіданні розглядає питання про внесення змін до протоколу шляхом складення нового протоколу, на якому робиться позначка "Уточнений".

    21. Перший примірник протоколу територіальної виборчої комісії про підсумки голосування з відповідних місцевих виборів по відповідному виборчому округу, а за наявності - і відповідний примірник протоколу з позначкою "Уточнений" запаковуються. На пакеті робиться напис "Протокол про підсумки голосування" та зазначаються назва відповідних виборів, позначення та/або номер виборчого округу, дата і час пакування, ставляться підписи усіх присутніх членів територіальної виборчої комісії та печатка територіальної виборчої комісії. Другий примірник протоколу територіальної виборчої комісії про підсумки голосування з відповідних місцевих виборів по відповідному виборчому округу, а також протоколу з позначкою "Уточнений" зберігаються у секретаря територіальної виборчої комісії, третій примірник зазначеного протоколу (протоколу з позначкою "Уточнений") невідкладно вивішується для загального ознайомлення у приміщенні територіальної виборчої комісії, а решта по одному примірнику зазначеного протоколу (протоколу з позначкою "Уточнений") видається членам територіальної виборчої комісії.

    22. Встановлення підсумків голосування у виборчих округах по виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських (у містах, де утворені районні у місті ради) рад здійснюється відповідною територіальною виборчою комісією в порядку та черговості, визначених частиною дванадцятою статті 71 цього Закону.

    23. Перший примірник протоколу територіальної виборчої комісії про підсумки голосування у виборчих округах по виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських (у містах, де утворені районні у місті ради) рад разом із відповідними бюлетенями, протоколами та актами дільничних виборчих комісій, списками виборців, рішеннями, прийнятими на підставі цих актів, і за наявності протоколами територіальної виборчої комісії про повторний підрахунок голосів виборців, поданих на відповідних місцевих виборах на відповідній виборчій дільниці, окремими думками членів територіальної виборчої комісії, викладеними у письмовій формі, заявами і скаргами та рішеннями, прийнятими виборчою комісією за результатами їх розгляду, територіальна виборча комісія транспортує до виборчої комісії Автономної Республіки Крим, відповідних обласних, районних, міських територіальних виборчих комісій. Другий примірник протоколу зберігається у секретаря територіальної виборчої комісії, третій - невідкладно вивішується для загального ознайомлення у приміщенні територіальної виборчої комісії, а решта по одному примірнику видається членам територіальної виборчої комісії.

    Стаття 76. Встановлення результатів виборів депутатів у одномандатних виборчих округах, виборів сільського, селищного, міського голови

    1. Сільська, селищна територіальна виборча комісія на підставі протоколів про підсумки голосування у відповідному одномандатному виборчому окрузі по виборах депутатів встановлює результати виборів у цьому окрузі, про що складає протокол. До протоколу про результати виборів у відповідному одномандатному виборчому окрузі з відповідних виборів депутатів заносяться прописом та цифрами такі відомості:

    1) кількість виготовлених виборчих бюлетенів;

    2) кількість виборчих бюлетенів, одержаних дільничними виборчими комісіями;

    3) кількість виборців, включених до списків виборців на виборчих дільницях;

    4) кількість невикористаних виборчих бюлетенів;

    5) кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені;

    6) кількість виборців, які взяли участь у голосуванні;

    7) кількість виборчих бюлетенів, визнаних недійсними;

    8) кількість голосів виборців, поданих за кожного кандидата в депутати;

    9) кількість голосів виборців, які не підтримали жодного кандидата в депутати;

    10) прізвище, власне ім'я (усі власні імена) та по батькові (за наявності) кандидата у депутати, який набрав найбільшу кількість голосів виборців у відповідному виборчому окрузі.

    2. Сільська, селищна територіальна виборча комісія на своєму засіданні на підставі складеного нею протоколу про результати виборів депутатів у одномандатному виборчому окрузі не пізніш як на п'ятий день з дня виборів приймає одне з рішень: про визнання депутата обраним у відповідному одномандатному виборчому окрузі, про призначення повторного голосування, про визнання виборів у відповідному одномандатному виборчому окрузі такими, що не відбулися.

    3. Сільська, селищна, міська територіальна виборча комісія на підставі протоколу (протоколів, у тому числі з позначкою "Уточнений") про підсумки голосування в одномандатному виборчому окрузі по виборах сільського, селищного, міського голови встановлює результати виборів у цьому виборчому окрузі, про що складає протокол. До протоколу про результати виборів у відповідному одномандатному виборчому окрузі з відповідних виборів сільського, селищного, міського голови заносяться прописом та цифрами такі відомості:

    1) кількість виготовлених виборчих бюлетенів;

    2) кількість виборчих бюлетенів, одержаних дільничними виборчими комісіями;

    3) кількість виборців, включених до списків виборців на виборчих дільницях;

    4) кількість невикористаних виборчих бюлетенів;

    5) кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені;

    6) кількість виборців, які взяли участь у голосуванні;

    7) кількість виборчих бюлетенів, визнаних недійсними;

    8) кількість голосів виборців, поданих за кожного кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови;

    9) кількість голосів виборців, які не підтримали жодного кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови;

    10) прізвище, власне ім'я (усі власні імена) та по батькові (за наявності) кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, який набрав найбільшу кількість голосів виборців у відповідному виборчому окрузі.

    4. Сільська, селищна, міська територіальна виборча комісія на своєму засіданні на підставі складеного нею протоколу про результати виборів сільського, селищного, міського голови не пізніш як на п'ятий день з дня виборів приймає одне з рішень: про визнання сільського, селищного, міського голови обраним, про призначення повторного голосування, про визнання виборів відповідного сільського, селищного, міського голови такими, що не відбулися.

    5. Обраним в одномандатному виборчому окрузі депутатом, сільським, селищним, міським головою вважається кандидат, який одержав більшість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, відносно інших кандидатів, які балотувалися в цьому виборчому окрузі.

    Якщо голосування проводилося по одному кандидату в депутати, кандидату на посаду сільського, селищного, міського голови згідно з частиною першою статті 46 цього Закону, кандидат вважається обраним депутатом, сільським, селищним, міським головою, якщо він одержав більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

    (частина п'ята статті 76 у редакції
    Закону України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    6. Якщо найбільшу і водночас однакову кількість голосів виборців у виборчому окрузі набрали два або більше кандидатів, проводиться повторне голосування по цих кандидатурах.

    7. Вибори у виборчому окрузі визнаються такими, що не відбулися, у зв'язку з настанням обставин, передбачених частиною другою статті 46 цього Закону.

    8. Повідомлення про результати голосування і підсумки виборів, обраного депутата, сільського, селищного, міського голову, із зазначенням прізвища, власного імені (усіх власних імен), по батькові (за наявності), дати народження, громадянства, партійності, посади, місця роботи (заняття), місця проживання депутата, сільського, селищного, міського голови, назви місцевої організації партії, від якої він обраний, не пізніш як на п'ятий день після проведення виборів публікуються у пресі або доводяться до відома населення в інший спосіб. Про результати голосування і підсумки виборів територіальна виборча комісія приймає відповідне рішення. Про результати виборів депутатів сільської, селищної ради, сільського, селищного, міського голови відповідна територіальна виборча комісія невідкладно надсилає повідомлення Центральній виборчій комісії за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, та інформує відповідну раду - на її першому пленарному засіданні відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

    Стаття 77. Встановлення результатів виборів депутатів у багатомандатному виборчому окрузі, одномандатних мажоритарних виборчих округах

    1. Виборча комісія Автономної Республіки Крим, обласна, районна, міська, районна у місті територіальна виборча комісія на своєму засіданні на підставі протоколів про підсумки голосування по виборах депутатів відповідної ради не пізніш як на п'ятий день з дня місцевих виборів установлює результати виборів депутатів у багатомандатному виборчому окрузі, про що складає протокол про результати виборів. До протоколу про результати виборів у відповідному багатомандатному виборчому окрузі з відповідних місцевих виборів заносяться прописом та цифрами такі відомості:

    1) кількість виготовлених виборчих бюлетенів;

    2) кількість виборчих бюлетенів, одержаних дільничними виборчими комісіями;

    3) кількість виборців, включених до списків виборців на виборчих дільницях;

    4) кількість невикористаних виборчих бюлетенів;

    5) кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені;

    6) кількість виборців, які взяли участь у голосуванні;

    7) кількість виборчих бюлетенів, визнаних недійсними;

    8) кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати у багатомандатному виборчому окрузі, включених до виборчого списку кандидатів у депутати від кожної місцевої організації партії;

    9) кількість виборців, які не підтримали кандидатів у депутати у багатомандатному виборчому окрузі від жодної місцевої організації партії.

    2. Кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата у відповідному багатомандатному виборчому окрузі (далі - виборча квота), обчислюється шляхом ділення сумарної кількості голосів виборців, поданих за кандидатів, включених до виборчих списків від місцевих організацій партій, що отримали три і більше відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні у відповідному багатомандатному виборчому окрузі, на число, що дорівнює кількості депутатських мандатів у цьому виборчому окрузі.

    (частина друга статті 77 із змінами, внесеними
    згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    3. Право на участь у розподілі депутатських мандатів у відповідному багатомандатному виборчому окрузі набувають кандидати в депутати, включені до виборчих списків від місцевих організацій партій, що отримали три і більше відсотків голосів виборців, за умови, що кількість цих голосів виборців дорівнює виборчій квоті або є більшою за виборчу квоту.

    4. Кандидати в депутати, включені до виборчого списку від місцевої організації партії, за який подали свої голоси виборці у кількості, меншій, ніж виборча квота, права на участь у розподілі депутатських мандатів у відповідному багатомандатному виборчому окрузі не мають.

    5. Депутатські мандати у багатомандатному виборчому окрузі між кандидатами у депутати, включеними до виборчих списків від місцевих організацій партій, які відповідно до частини третьої цієї статті мають право на участь у розподілі депутатських мандатів у цьому окрузі, розподіляються пропорційно до кількості голосів виборців, поданих за відповідний виборчий список від місцевої організації партії, у послідовності, визначеній частинами шостою, сьомою цієї статті.

    6. Кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчих списків від кожної місцевої організації партії, що набула право на участь у розподілі депутатських мандатів, ділиться на виборчу квоту. Ціла частина отриманого числа становить кількість депутатських мандатів, що отримали кандидати в депутати від цієї організації партії. Дробові залишки враховуються при розподілі решти депутатських мандатів, що залишаються після цього нерозподіленими.

    7. Виборчі списки кандидатів у депутати від місцевої організації партії, які мають більші порівняно з іншими дробові залишки після ділення відповідно до частини шостої цієї статті, отримують по одному додатковому депутатському мандату, починаючи з виборчого списку, що має найбільший дробовий залишок. Якщо дробові залишки у двох чи більше виборчих списках однакові, першим додатковий депутатський мандат отримує той виборчий список, за кандидатів якого віддано більшу кількість голосів виборців. Розподіл додаткових депутатських мандатів закінчується після вичерпання загальної кількості депутатських мандатів.

    8. Результатом виборів депутатів у багатомандатному виборчому окрузі є визначення в порядку черговості у виборчих списках кандидатів у депутати від місцевих організацій партій осіб, обраних депутатами від місцевих організацій партій відповідно до кількості депутатських мандатів, отриманих виборчими списками від місцевих організацій партій.

    У разі настання обставин, передбачених частиною другою статті 46 цього Закону, відповідна територіальна виборча комісія приймає рішення про визнання виборів у багатомандатному виборчому окрузі такими, що не відбулися.

    9. Після встановлення кількості депутатських мандатів, отриманих виборчими списками від місцевих організацій партій, та визначення відповідно до вимог абзацу першого частини восьмої цієї статті осіб, обраних депутатами, територіальна виборча комісія у протоколі про результати виборів депутатів у відповідному багатомандатному виборчому окрузі з відповідних місцевих виборів також зазначає:

    1) кількість депутатських мандатів, отриманих виборчими списками місцевих організацій партій;

    2) прізвище, власне ім'я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), рік народження, освіту, посаду, місце роботи (заняття), адресу місця проживання, партійність кожного обраного депутата.

    10. Протокол територіальної виборчої комісії про результати виборів депутатів у багатомандатному виборчому окрузі складається у двох примірниках, підписується головою, заступником голови, секретарем комісії та іншими членами комісії, присутніми на засіданні, і засвідчується печаткою територіальної виборчої комісії. До протоколу додаються, за наявності, висловлені у письмовій формі окремі думки членів територіальної виборчої комісії, заяви і скарги на порушення порядку встановлення результатів виборів територіальною виборчою комісією та рішення, які комісія прийняла в результаті їх розгляду. Перший примірник протоколу зберігається у територіальній виборчій комісії, другий - невідкладно вивішується для загального ознайомлення у приміщенні територіальної виборчої комісії. На прохання кандидатів у депутати, включених до виборчих списків, уповноважених осіб місцевих організацій партій, офіційних спостерігачів від місцевих організацій партій їм видаються копії протоколу. Непідписання протоколу окремими членами виборчої комісії не має правових наслідків для дійсності протоколу.

    11. Виборча комісія Автономної Республіки Крим, обласна, районна, міська, районна у місті територіальна виборча комісія на підставі протоколів про підсумки голосування (в тому числі з позначкою "Уточнений") в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі встановлює результати виборів у цьому виборчому окрузі, про що складає протокол. До протоколу про результати виборів у відповідному одномандатному мажоритарному виборчому окрузі з відповідних місцевих виборів заносяться прописом та цифрами такі відомості:

    1) кількість виготовлених виборчих бюлетенів;

    2) кількість виборчих бюлетенів, одержаних дільничними виборчими комісіями;

    3) кількість виборців, включених до списків виборців на виборчих дільницях;

    4) кількість невикористаних виборчих бюлетенів;

    5) кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені;

    6) кількість виборців, які взяли участь у голосуванні;

    7) кількість виборчих бюлетенів, визнаних недійсними;

    8) кількість голосів виборців, поданих за кожного кандидата у депутати;

    9) кількість голосів виборців, які не підтримали жодного кандидата у депутати;

    10) прізвище, власне ім'я (усі власні імена) та по батькові (за наявності) кандидата у депутати, який набрав найбільшу кількість голосів виборців у відповідному виборчому окрузі.

    12. Територіальна виборча комісія на своєму засіданні на підставі складеного нею протоколу про результати виборів депутатів у одномандатному мажоритарному виборчому окрузі не пізніш як на п'ятий день з дня виборів приймає одне з рішень про результати виборів: про визнання депутата обраним, про призначення повторного голосування, про визнання місцевих виборів у виборчому окрузі такими, що не відбулися.

    Обраним депутатом вважається кандидат, який одержав більшість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, відносно інших кандидатів, які балотувалися в цьому виборчому окрузі.

    Якщо голосування проводилося по одному кандидату у депутати згідно з частиною першою статті 46 цього Закону, кандидат вважається обраним депутатом, якщо він одержав більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

    (частину дванадцяту статтю 77 доповнено новим абзацом третім
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI,
    у зв'язку з цим абзац третій вважати відповідно абзацом четвертим)

    Якщо найбільшу і водночас однакову кількість голосів по виборах у виборчому окрузі набрали два або більше кандидатів, проводиться повторне голосування по цих кандидатурах.

    13. Вибори в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі визнаються такими, що не відбулися, в разі настання обставин, передбачених частиною другою статті 46 цього Закону.

    14. У разі обрання одного з кандидатів, включеного до виборчого списку від місцевої організації партії, депутатом у багатомандатному виборчому окрузі та депутатом у одномандатному мажоритарному виборчому окрузі або сільським, селищним, міським головою такий кандидат вважається обраним відповідно депутатом у одномандатному мажоритарному виборчому окрузі або сільським, селищним, міським головою.

    Кандидат у депутати, включений до виборчого списку від місцевої організації партії у багатомандатному виборчому окрузі, у разі обрання його депутатом у одномандатному мажоритарному виборчому окрузі або сільським, селищним, міським головою невідкладно після отримання рішення територіальної виборчої комісії про результати відповідних місцевих виборів повідомляє про своє обрання територіальну виборчу комісію, яка встановлює результати місцевих виборів по відповідному багатомандатному виборчому округу.

    У такому разі відповідна територіальна виборча комісія протягом одного дня з дня отримання такого повідомлення або відповідного повідомлення Центральної виборчої комісії приймає рішення про визнання обраним депутатом наступного за черговістю кандидата в депутати у виборчому списку відповідної місцевої організації партії.

    15. Про прийняте згідно з абзацом третім частини чотирнадцятої цієї статті рішення територіальна виборча комісія повідомляє відповідного кандидата у депутати наступного дня з дня прийняття такого рішення.

    16. Повідомлення про результати голосування, список обраних депутатів у багатомандатному окрузі (в алфавітному порядку), обраного депутата в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі із зазначенням прізвища, власного імені (усіх власних імен), по батькові (за наявності), дати народження, громадянства, партійності, посади, місця роботи (заняття), місця проживання депутата, назви місцевої організації партії, від якої він обраний, не пізніш як на п'ятий день після проведення виборів публікуються в пресі або доводяться до відома населення в інший спосіб. Про результати голосування і підсумки виборів територіальна виборча комісія приймає відповідне рішення. Про результати виборів депутатів територіальна виборча комісія невідкладно надсилає повідомлення Центральній виборчій комісії за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, та інформує відповідну раду на її першому пленарному засіданні відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

    Стаття 78. Проведення повторного голосування

    1. Територіальна виборча комісія приймає рішення про проведення в виборчому окрузі повторного голосування, якщо у цьому виборчому окрузі найбільшу і водночас однакову кількість голосів набрали два або більше кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.

    2. Про прийняте рішення щодо проведення повторного голосування територіальна виборча комісія не пізніш як на другий день після встановлення результатів виборів інформує відповідну раду та виборців.

    3. Повторне голосування по кандидатах, зазначених у частині першій цієї статті, проводиться не пізніш як у двотижневий строк після дня виборів, у порядку, встановленому цим Законом.

    4. Повторне голосування проводиться тими ж виборчими комісіями, по тих же виборчих округах, виборчих дільницях, за тими ж списками виборців.

    Стаття 79. Офіційне оприлюднення результатів виборів

    1. Територіальна виборча комісія не пізніш як на п'ятий день з дня встановлення результатів виборів депутатів, сільського, селищного, міського голови оприлюднює результати місцевих виборів у відповідних місцевих друкованих засобах масової інформації.

    Список обраних депутатів відповідної ради публікується із зазначенням в алфавітному порядку прізвища, власного імені (усіх власних імен) та по батькові (за наявності), року народження, освіти, посади, місця роботи (заняття), адреси місця проживання, партійності та назви місцевої організації партії, від яких обрано депутата (або позначки "Висунутий шляхом самовисування").

    У повідомленні про результати виборів та обраного сільського, селищного, міського голову зазначаються прізвище, власне ім'я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), рік народження, освіта, посада, місце роботи (заняття), адреса місця проживання, партійність та назва місцевої організації партії, від якої обрано відповідного сільського, селищного, міського голову (або позначка "Висунутий шляхом самовисування").

    2. Офіційне оприлюднення територіальною виборчою комісією результатів виборів депутатів, сільських, селищних, міських голів є підставою для звільнення з роботи (посади), несумісної з посадою сільського, селищного, міського голови, та прийняття рішення про припинення дії іншого представницького мандата особи, обраної депутатом, сільським, селищним, міським головою.

    Стаття 80. Реєстрація обраних депутатів, сільських, селищних, міських голів

    1. Особа, обрана депутатом, сільським, селищним, міським головою, для її реєстрації, у разі наявності іншого представницького мандата, зобов'язана подати до територіальної виборчої комісії протягом 20 днів з дня офіційного оприлюднення результатів місцевих виборів копію зареєстрованої заяви про припинення дії іншого представницького мандата, поданої відповідно до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради. Особа, обрана сільським, селищним, міським головою, одночасно з копією заяви про припинення дії іншого представницького мандата подає документ про звільнення з роботи (посади), несумісної з посадою сільського, селищного, міського голови.

    2. У разі звернення особи, обраної депутатом, сільським, селищним, міським головою, до територіальної виборчої комісії щодо наявності поважних причин, які перешкоджають виконанню вимог частини першої цієї статті, територіальна виборча комісія може прийняти рішення про визнання цих причин поважними і встановити інший строк виконання зазначених вимог або про відмову у визнанні цих причин поважними.

    3. У п'ятиденний строк з дня отримання документів, зазначених у частиш першій цієї статті, територіальна виборча комісія приймає рішення про реєстрацію депутата, сільського, селищного, міського голови.

    (частина третя статті 80 у редакції
    Закону України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    4. У разі невиконання без поважних причин особою, обраною депутатом у багатомандатному виборчому окрузі, у строки, зазначені у частинах першій і другій цієї статті, вимог частини першої цієї статті територіальна виборча комісія приймає рішення про визнання її такою, яка відмовилася від депутатського мандата, та визнає обраним депутатом наступного за черговістю кандидата в депутати у виборчому списку відповідної місцевої організації партії та реєструє його в установленому цим Законом порядку.

    5. У разі обрання одного з кандидатів, включеного до виборчого списку від місцевої організації партії, депутатом у багатомандатному виборчому окрузі та депутатом у одномандатному мажоритарному виборчому окрузі або сільським, селищним, міським головою такий кандидат вважається обраним відповідно депутатом у одномандатному мажоритарному виборчому окрузі або сільським, селищним, міським головою.

    В такому разі відповідна територіальна виборча комісія протягом одного дня з дня отримання такого повідомлення або відповідного повідомлення Центральної виборчої комісії приймає рішення про визнання обраним депутатом наступного за черговістю кандидата в депутати у виборчому списку відповідної місцевої організації партії та реєструє його в установленому цим Законом порядку.

    6. Про прийняте згідно з частиною четвертою, абзацом другим частини п'ятої цієї статті рішення територіальна виборча комісія повідомляє відповідного кандидата у депутати наступного дня з дня прийняття такого рішення.

    7. У разі невиконання без поважних причин та у строки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, особою, обраною депутатом по одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому округу, вимог частини першої цієї статті територіальна виборча комісія приймає рішення про визнання особи такою, що відмовилася відповідно від депутатського мандата, та призначає в цьому виборчому окрузі повторні вибори.

    У разі невиконання без поважних причин та у строки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, особою, обраною на посаду сільського, селищного, міського голови, вимог частини першої цієї статті територіальна виборча комісія приймає рішення про визнання особи такою, що відмовилася відповідно від посади сільського, селищного, міського голови, та призначає повторні вибори відповідно сільського, селищного, міського голови.

    (абзац другий частини сьомої статті 80 із змінами,
    внесеними згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    Розділ XI. ЗАМІЩЕННЯ ДЕПУТАТІВ, ПОЗАЧЕРГОВІ, ПОВТОРНІ, ПРОМІЖНІ ТА ПЕРШІ ВИБОРИ

    Стаття 81. Заміщення депутатів та проміжні вибори депутатів

    1. У разі коли депутат, який обирався в багатомандатному виборчому окрузі, достроково припинив повноваження або його повноваження достроково припинені на підставах і в порядку, передбачених Конституцією та законами України, за рішенням територіальної виборчої комісії обраним депутатом визнається наступний за черговістю кандидат у депутати у виборчому списку місцевої організації партії. Якщо черговість для отримання депутатського мандата вичерпана, депутатський мандат залишається вакантним до проведення чергових або позачергових виборів.

    2. Реєстрація особи, обраної депутатом відповідно до частини першої цієї статті, та видання їй тимчасового посвідчення депутата здійснюються територіальною виборчою комісією з дотриманням порядку, передбаченого статтею 80 цього Закону.

    3. Проміжні вибори депутата в одномандатних, одномандатних мажоритарних виборчих округах проводяться у порядку та строки, передбачені цим Законом. У разі дострокового припинення повноважень депутата менш як за шість місяців до закінчення строку повноважень діючого складу відповідної місцевої ради вибори депутата замість того, повноваження якого були достроково припинені, за рішенням відповідної ради можуть не проводитися.

    Стаття 82. Проведення повторних місцевих виборів депутатів (депутата), сільських, селищних, міських голів

    1. Рішення про призначення повторних виборів депутатів (депутата) у відповідному багатомандатному, одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі приймається територіальною виборчою комісією не пізніш як у десятиденний строк з дня прийняття рішення про визнання відповідних виборів депутатів у цьому виборчому окрузі такими, що не відбулися, чи в разі визнання особи такою, яка відмовилася від депутатського мандата в відповідному одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі.

    Рішення про призначення повторних виборів сільського, селищного, міського голови приймається територіальною виборчою комісією не пізніш як у десятиденний строк з дня прийняття рішення про визнання відповідних виборів такими, що не відбулися, чи в разі визнання особи такою, яка відмовилася від посади відповідно сільського, селищного, міського голови.

    2. Повторні місцеві вибори проводяться тими ж виборчими комісіями, по тих же виборчих округах, виборчих дільницях, за тими ж списками виборців у порядку та строки, визначені цим Законом.

    3. На повторних місцевих виборах не можуть балотуватися громадяни, стосовно яких було скасовано рішення про реєстрацію їх як кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільських, селищних, міських голів та в інших випадках, передбачених законом.

    Стаття 83. Проведення позачергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради та сільського, селищного, міського голови

    1. Позачергові вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради та сільського, селищного, міського голови проводяться в порядку і строки, передбачені цим Законом для чергових виборів.

    2. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцева рада, сільський, селищний, міський голова, обрані на позачергових виборах, здійснюють свої повноваження до обрання нового складу ради, сільського, селищного, міського голови на наступних чергових місцевих виборах у порядку, встановленому Конституцією та законами України.

    3. В останні шість місяців повноважень депутатів, сільських, селищних, міських голів, обраних на попередніх чергових місцевих виборах, позачергові вибори депутатів, сільського, селищного, міського голови не призначаються та не проводяться.

    (статтю 83 доповнено частиною третьою згідно із
     Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    Стаття 84. Перші місцеві вибори

    1. Перші місцеві вибори призначаються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською, Севастопольською міською радою.

    2. Перші місцеві вибори проводяться в порядку і строки, встановлені цим Законом, з такими особливостями:

    1) територіальна виборча комісія утворюється в порядку, встановленому статтею 22 цього Закону;

    2) територіальна виборча комісія відповідно до цього Закону утворює виборчі округи, а також виборчі дільниці, дільничні виборчі комісії у порядку та строки, передбачені цим Законом;

    3) депутати місцевої ради, сільський, селищний, міський голова обираються на перших місцевих виборах на строк до обрання на чергових виборах депутатів та сільського, селищного, міського голови і сформування за результатами таких виборів відповідної ради у повноважному складі;

    4) рішення про утворення нової місцевої ради та загальний склад (кількість депутатів) новоутвореної місцевої ради приймається відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською, Севастопольською міською радою в кількості, визначеній частиною четвертою статті 16 цього Закону.

    3. Рішення про проведення перших місцевих виборів у районах приймається Верховною Радою України.

    Розділ XII. ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ, ДІЙ ЧИ БЕЗДІЯЛЬНОСТІ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ
    МІСЦЕВИХ ВИБОРІВ

    Стаття 85. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються місцевих виборів

    1. Кандидат у депутати, кандидат на посаду сільського, селищного, міського голови, його довірена особа, місцева організація політичної партії, кандидати від якої зареєстровані на відповідних місцевих виборах, її представник або уповноважена особа, а також виборець, виборчі права або охоронювані законом інтереси якого щодо участі у виборчому процесі порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта оскарження, може звернутися до виборчої комісії зі скаргою, що стосується виборчого процесу, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею та статтями 86 - 89 цього Закону.

    Від імені кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови скарга може бути подана також його довіреною особою.

    Суб'єкт виборчого процесу може звернутися до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

    2. Суб'єкти звернення зі скаргою, зазначені в частині першій цієї статті, можуть з урахуванням вимог цього Закону оскаржити до відповідної виборчої комісії рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, таких суб'єктів оскарження:

    1) виборчої комісії, члена виборчої комісії;

    2) місцевої організації партії, кандидати від якої зареєстровані на відповідних місцевих виборах, крім рішення чи дій, які відповідно до закону, її статуту (положення) належать до внутрішньої організаційної діяльності місцевої організації партії;

    3) кандидата у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови;

    4) уповноважених осіб, довірених осіб, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу - лише щодо скарг, передбачених частиною шостою статті 88 цього Закону.

    (частину другу статті 85 доповнено пунктом 4
    згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    3. Виборча комісія може оскаржити до суду рішення, дії чи бездіяльність, що стосується виборчого процесу, таких суб'єктів оскарження:

    1) органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, закладу, підприємства, установи, організації, їх посадових чи службових осіб;

    (пункт 1 частини третьої статті 85 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    2) засобу масової інформації, його посадової чи службової особи або творчого працівника;

    3) кандидата у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови;

    4) місцевої організації партії, крім рішення чи дій, які відповідно до закону, її статуту (положення) належать до внутрішньої організаційної діяльності відповідної місцевої організації партії.

    4. Рішення, дії чи бездіяльність дільничної виборчої комісії, її члена може бути оскаржено до територіальної виборчої комісії, яка утворила відповідну дільничну виборчу комісію, або до суду.

    5. Рішення, дії чи бездіяльність територіальної виборчої комісії, її члена може бути оскаржено до територіальної виборчої комісії, яка встановлює результати відповідних місцевих виборів, або до суду.

    (частина п'ята статті 85 у редакції
    Закону України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    6. Рішення, дії чи бездіяльність територіальної виборчої комісії, яка встановлює результати відповідних місцевих виборів, її члена може бути оскаржено до суду.

    (частина шоста статті 85 у редакції
    Закону України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    7. Скарга щодо бездіяльності територіальної виборчої комісії, яка встановлює результати відповідних місцевих виборів, також може бути подана до Центральної виборчої комісії.

    (частина сьома статті 85 у редакції
    Закону України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    8. Рішення, дії чи бездіяльність органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, закладу, підприємства, установи, організації, їх посадової чи службової особи, місцевої організації партії, крім рішення чи дій, які відповідно до закону, її статуту (положення) належать до внутрішньої організаційної діяльності місцевої організації партії, засобу масової інформації та його посадової чи службової особи або творчого працівника, може бути оскаржено до суду.

    (частина восьма статті 85 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    9. Виборець може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів оскарження, якщо ці рішення, дії чи бездіяльність порушили або порушують його виборчі права або охоронювані законом інтереси щодо участі у виборчому процесі його особисто.

    10. Позовні заяви, що стосуються призначення, підготовки і проведення місцевих виборів, розглядаються судом у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

    11. Суд, до якого подано позовну заяву, невідкладно повідомляє відповідну виборчу комісію та комісію вищого рівня про її надходження, а також про ухвалене судом рішення.

    12. У разі отримання повідомлення суду про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою виборча комісія, до якої подано аналогічну скаргу (скаргу аналогічного змісту), повертає таку скаргу суб'єкту звернення зі скаргою без розгляду не пізніше наступного дня з дня отримання повідомлення суду із зазначенням підстав її повернення.

    Стаття 86. Строки оскарження

    1. Скарга до виборчої комісії може бути подана відповідним суб'єктом звернення зі скаргою у дводенний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності суб'єктом оскарження.

    2. Скарга, що стосується порушення, яке мало місце до дня голосування, може бути подана у строк, установлений частиною першою цієї статті, але не пізніше 22 години дня, що передує дню голосування.

    (частина друга статті 86 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    3. Скарга, що стосується порушення, яке мало місце під час голосування, може бути подана до відповідної дільничної виборчої комісії не пізніше закінчення голосування.

    4. Скарга на рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, члена цієї комісії, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення підсумків голосування, може бути подана до виборчої комісії вищого рівня у дводенний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

    5. Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідною виборчою комісією.

    6. Строк подання скарги продовженню або поновленню не підлягає, крім випадку повторного подання скарги після усунення її недоліків не пізніше наступного дня після дня її повернення суб'єктом розгляду скарги без розгляду відповідно до частини третьої статті 88 цього Закону.

    7. Зміна або уточнення вимог суб'єкта звернення зі скаргою під час розгляду скарги відповідною виборчою комісією, викликані виявленням обставин, не відомих раніше суб'єкту звернення зі скаргою, не вважається новою скаргою і не підлягає встановленим обмеженням строків.

    8. Строки судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу, встановлюються Кодексом адміністративного судочинства України.

    Стаття 87. Форма і зміст скарги

    1. Скарга до виборчої комісії подається у письмовій формі. Скарга має містити:

    1) назву виборчої комісії, до якої подається скарга;

    2) прізвище, власне ім'я (усі власні імена), по батькові (за наявності) або найменування суб'єкта звернення зі скаргою, адресу місця його проживання, місцезнаходження (поштова адреса), а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;

    3) прізвище, власне ім'я (усі власні імена), по батькові (за наявності) або найменування суб'єкта оскарження, адресу місця його проживання, місцезнаходження (поштова адреса), а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;

    4) суть порушеного питання;

    5) виклад обставин і зазначення доказів, якими суб'єкт звернення зі скаргою обґрунтовує свої вимоги;

    6) чітко сформульовані вимоги із зазначенням суті рішення, ухвалення якого вимагається від суб'єкта розгляду скарги;

    7) перелік документів і матеріалів, що додаються;

    8) зазначення заінтересованих осіб, яких суб'єкт звернення зі скаргою вважає за потрібне залучити до розгляду скарги;

    9) підпис суб'єкта звернення зі скаргою або його представника із зазначенням дати підписання.

    2. До скарги додаються її копії, докази, зазначені у скарзі, та копії усіх документів, що додаються до неї, у кількості, яка дорівнює кількості суб'єктів оскарження та заінтересованих осіб, зазначених у скарзі.

    (абзац перший частини другої статті 87 із змінами,
    внесеними згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    Якщо скарга від імені кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови подається його довіреною особою, то у скарзі зазначаються також прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання або місцезнаходження (поштова адреса), вид та номер засобів зв'язку кандидата, в інтересах якого вона подається, та додається засвідчений відповідно до вимог законодавства документ, що посвідчує повноваження особи, яка її подає.

    Скарга, що подається від імені місцевої організації партії - суб'єкта виборчого процесу, підписується її головою (керівником) або іншою уповноваженою на те особою із засвідченням підпису печаткою місцевої організації партії.

    3. Форма та зміст, а також вимоги до позовної заяви до суду визначаються Кодексом адміністративного судочинства України.

    Стаття 88. Порядок і строки розгляду скарг

    1. Порядок розгляду скарг виборчими комісіями, з урахуванням вимог цього Закону, встановлює Центральна виборча комісія.

    2. Скарга, оформлена без дотримання вимог статті 87 цього Закону, повертається відповідно Головою Центральної виборчої комісії або за його дорученням іншим членом Центральної виборчої комісії чи головою або заступником голови територіальної чи дільничної виборчої комісії суб'єкту звернення зі скаргою без розгляду не пізніш як наступного дня після дня надходження скарги, а скарга, подана напередодні дня голосування, в день голосування чи наступного дня після дня голосування, - невідкладно. У разі повернення скарги без розгляду зазначається вичерпний перелік недоліків, які перешкоджають розгляду скарги, і вказується на можливість повторного звернення зі скаргою, оформленою відповідно до вимог статті 87 цього Закону, у встановлені цим Законом строки.

    (частина друга статті 88 із змінами, внесеними
    згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    3. У разі повторного подання скарги з невиправленими недоліками або з допущенням нових недоліків виборча комісія приймає рішення про залишення її без розгляду по суті.

    4. Скарга, оформлена з додержанням вимог статті 87 цього Закону, розглядається відповідною виборчою комісією на засіданні протягом двох днів з дня її отримання, якщо інше не передбачене цим Законом.

    (частина четверта статті 88 із змінами, внесеними
    згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    5. Скарга, що стосується порушення, яке мало місце до дня голосування, розглядається виборчою комісією у строк, передбачений частиною четвертою цієї статті, але не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування.

    6. Скарга, що стосується порушення, яке мало місце під час голосування, подана до дільничної виборчої комісії, розглядається нею одразу після закінчення голосування.

    7. Скарга, що стосується порушення, яке мало місце в день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення підсумків голосування на дільниці, подана до територіальної виборчої комісії, розглядається відповідною територіальною виборчою комісією у дводенний строк з дня її подання.

    8. Якщо виборча комісія при розгляді скарги визнає необхідним проведення перевірки зазначених у скарзі обставин правоохоронними органами, відповідні правоохоронні органи за зверненням виборчої комісії перевіряють ці обставини та вживають відповідних заходів щодо припинення порушення законодавства у дводенний строк з дня отримання звернення виборчої комісії, а якщо таке звернення отримано ними менш як за три дні до дня голосування, у день голосування чи наступного за ним дня, - невідкладно. Про результати перевірки та вжиті заходи відповідні органи у дводенний строк повідомляють виборчу комісію, яка до них звернулася.

    9. Розгляд скарги виборчою комісією здійснюється з обов'язковим своєчасним повідомленням суб'єкта звернення зі скаргою, суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб рекомендованою телеграмою, факсимільним повідомленням, засобами електронної пошти про час і місце розгляду скарги. Допускається повідомлення суб'єкта звернення зі скаргою, суб'єкта оскарження та заінтересованих осіб про час і місце розгляду скарги телефоном із фіксуванням такої дії службовою особою суб'єкта розгляду скарги окремою письмовою довідкою, яка додається до протоколу. Неприбуття на засідання суб'єкта розгляду скарги, осіб, які були належним чином повідомлені про нього, не перешкоджає розгляду скарги.

    10. Копії скарги та доданих до неї документів надаються суб'єкту оскарження та заінтересованим особам заздалегідь, а у разі неможливості - не пізніше початку розгляду скарги. Суб'єкт оскарження має право подати письмові пояснення по суті скарги, які беруться до розгляду виборчою комісією.

    11. Виборча комісія приймає рішення про залишення скарги без розгляду по суті, якщо вона подана неналежним суб'єктом звернення зі скаргою чи до неналежного суб'єкта розгляду скарги або з порушенням строків оскарження, встановлених цим Законом.

    12. Суди, виборчі комісії, правоохоронні органи (прокуратура, міліція) організовують свою роботу під час виборчого процесу, в тому числі у вихідні дні та в день голосування, таким чином, щоб забезпечити прийом і розгляд позовних заяв, скарг та звернень виборчих комісій у строки та спосіб, установлені цим Законом.

    Стаття 89. Докази

    1. Доказами, на підставі яких виборча комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, суб'єкта оскарження чи заінтересованих осіб, та інші обставини, що мають значення для правильного розгляду скарги, можуть бути:

    1) письмові документи і матеріали (в тому числі електронні), які містять відомості про обставини, що мають значення для правильного розгляду скарги;

    2) письмові пояснення суб'єктів виборчого процесу, посадових і службових осіб органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, закладів, підприємств, установ, організацій, відповідних правоохоронних органів, отримані на вимогу суб'єкта розгляду скарги, в тому числі членів виборчої комісії, на виконання повноважень виборчої комісії;

    (пункт 2 частини першої статті 89 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    3) речові докази;

    4) висновки експертів, надані письмово на запит виборчої комісії - суб'єкта розгляду скарги, суб'єкта звернення зі скаргою або суб'єкта оскарження.

    2. Докази виборчій комісії надають суб'єкт звернення зі скаргою, суб'єкт оскарження, заінтересовані особи. Виборча комісія - суб'єкт розгляду скарги може у межах встановлених цим Законом строків розгляду скарг витребувати додаткові докази за власною ініціативою.

    3. Якщо суб'єкт звернення зі скаргою, суб'єкт оскарження чи заінтересована особа не нададуть доказів для підтвердження обставин, на які вони посилаються, виборча комісія вирішує справу на основі наявних доказів.

    4. Виборча комісія приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для розгляду скарги. Докази, одержані з порушенням закону, при розгляді скарги до уваги не беруться. Про відхилення доказів зазначається у рішенні виборчої комісії - суб'єкта розгляду скарги.

    5. Обставини (факти), для доведення яких законом встановлені певні засоби доказування, не можуть доводитися іншими засобами доказування.

    6. Письмові докази подаються в оригіналі або в засвідченій у встановленому порядку копії. Якщо подано копію письмового доказу, виборча комісія має право вимагати подання оригіналу або самостійно витребовує оригінал письмового доказу. Після розгляду скарги виборча комісія на вимогу власника документа повертає оригінал документа, а в справі скарги залишається засвідчена в установленому порядку його копія.

    7. Виборча комісія оцінює належність, достовірність кожного доказу, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають наперед установленої сили, за винятком обставин, фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили.

    Стаття 90. Рішення за результатом розгляду скарги

    1. Рішення виборчої комісії за результатами розгляду скарги має бути законним і обґрунтованим.

    2. Під час розгляду скарги на рішення суб'єкта оскарження виборча комісія вирішує:

    1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження;

    2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах;

    3) чи було оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень та відповідно до визначеної законом процедури;

    4) які правові норми належить застосувати до цих правовідносин та чи віднесено законом розгляд скарги до повноважень суб'єкта їх розгляду;

    5) чи належить задовольнити кожну з вимог суб'єкта звернення або відмовити в їх задоволенні;

    6) чи належить поновити порушені права або законні інтереси суб'єкта звернення іншим способом;

    7) які рішення слід зобов'язати прийняти або які дії, що випливають з факту скасування рішення, вчинити.

    3. Під час розгляду скарги на дії (бездіяльність) суб'єкта оскарження виборча комісія вирішує:

    1) чи мала місце оскаржувана дія (бездіяльність) суб'єкта оскарження;

    2) чи оскаржувана дія (бездіяльність) здійснювалась (вчинялась) суб'єктом оскарження на законних підставах;

    3) які правові норми належить застосувати до цих правовідносин та чи віднесено законом розгляд скарги до повноважень суб'єкта її розгляду;

    4) чи належить задовольнити кожну з вимог суб'єкта звернення або відмовити в їх задоволенні;

    5) чи належить поновити порушені права або законні інтереси суб'єкта звернення іншим способом;

    6) які рішення слід зобов'язати прийняти або які дії, що випливають з факту визнання оскаржуваних дій чи бездіяльності протиправними, вчинити.

    4. При розгляді скарги по суті виборча комісія може задовольнити скаргу повністю або частково чи відмовити в її задоволенні.

    5. У разі задоволення скарги виборча комісія може прийняти рішення, яким:

    1) визнати рішення суб'єкта оскарження чи окремих його положень, дії чи бездіяльність такими, що не відповідають вимогам законодавства, порушують виборчі права громадян, права та законні інтереси суб'єкта виборчого процесу;

    2) скасувати рішення суб'єкта оскарження;

    3) зобов'язати суб'єкта оскарження здійснити дії, передбачені законодавством, що регулює організацію та порядок проведення виборів;

    4) зобов'язати суб'єкта оскарження утриматися від вчинення певних дій;

    5) поновити іншим способом порушені права та законні інтереси суб'єкта звернення зі скаргою;

    6) зобов'язати суб'єкта оскарження здійснити передбачені законодавством, що регулює організацію та порядок проведення виборів, дії, які випливають із факту скасування рішення, визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними.

    6. Виборча комісія відмовляє в задоволенні скарги, якщо встановить, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта оскарження вчинені відповідно до закону, в межах повноважень, передбачених законом, і не порушують виборчі права суб'єкта звернення зі скаргою.

    (частина шоста статті 90 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    7. Копія рішення виборчої комісії видається чи надсилається суб'єкту звернення, суб'єкту оскарження, заінтересованим особам, відповідній виборчій комісії не пізніше наступного дня з дня прийняття рішення, а у разі прийняття рішення напередодні, в день голосування або наступного дня - невідкладно.

    8. У разі визнання судом рішення відповідної виборчої комісії протиправним, у тому числі з питання визнання голосування на виборчій дільниці недійсним, установлення підсумків і результатів голосування, встановлення результатів виборів, рішення з цього питання приймається виборчою комісією, рішення якої було визнане протиправним, або виборчою комісією вищого рівня на підставі рішення суду. При цьому виборча комісія не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, визнане судом протиправним, крім випадку, коли рішення було скасовано з формальних підстав.

    9. Виборча комісія вищого рівня на підставі скарги, рішення суду або з власної ініціативи може скасувати рішення виборчої комісії нижчого рівня та прийняти рішення по суті питання або зобов'язати виборчу комісію нижчого рівня повторно розглянути порушене питання.

    10. Порядок прийняття рішення судом за результатом розгляду позовної заяви, вимоги до рішення суду та порядок набрання законної сили рішенням суду встановлюються Кодексом адміністративного судочинства України.

    Розділ XIII. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

    Стаття 91. Відповідальність за порушення законодавства України про вибори депутатів та сільських, селищних, міських голів

    1. Особи, винні в порушенні законодавства про місцеві вибори, притягуються до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, встановленому законом.

    Стаття 92. Зберігання виборчої та іншої документації і матеріальних цінностей

    1. Територіальна виборча комісія після офіційного оприлюднення результатів місцевих виборів передає виборчу та іншу документацію до відповідної місцевої державної архівної установи.

    2. Перелік виборчої та іншої документації, що підлягає зберіганню в місцевих державних архівних установах, та порядок її передачі до цих установ визначаються Центральною виборчою комісією за погодженням зі спеціально уповноваженим органом виконавчої влади, що здійснює управління архівною справою.

    3. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування після припинення повноважень виборчих комісій зобов'язані забезпечити збереження виборчих скриньок, кабін для голосування, печаток, штампів цих комісій, методичної літератури, що їм надавалися на період виборчого процесу.

    4. Протоколи про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях, про підсумки голосування у виборчих округах та про результати місцевих виборів, виборчі бюлетені, контрольні талони виборчих бюлетенів, списки виборців, акти, заяви, скарги про порушення вимог цього Закону при проведенні голосування і підрахунку голосів виборців, інші протоколи та рішення виборчих комісій зберігаються у місцевих державних архівних установах протягом одного року з дня офіційного оприлюднення результатів місцевих виборів, після чого знищуються в установленому порядку.

    5. Місцеві державні архівні установи забезпечують доступ до виборчої документації з місцевих виборів у порядку, встановленому законодавством України.

    Розділ XIV. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

    1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

    2. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 30 - 31, ст. 382; 2005 р., NN 35 - 37, ст. 446; 2006 р., N 5 - 6, ст. 75, N 10 - 11, ст. 97, ст. 98, N 33, ст. 285; 2007 р., N 13, ст. 134; 2009 р., N 19, ст. 260, N 30, ст. 424, N 36 - 37, ст. 511).

    3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

    1) у Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., NN 35 - 37, ст. 446):

    а) у частині четвертій статті 172 слова "обласної виборчої комісії, Київської чи Севастопольської виборчих комісій щодо підготовки та проведення місцевих виборів; територіальної (окружної) виборчої комісії щодо підготовки та проведення виборів Київського чи Севастопольського міського голови" замінити словами "обласних, районних, міських (в тому числі міст Києва та Севастополя), районних у містах виборчих комісій щодо підготовки та проведення місцевих виборів";

    б) у статті 174:

    у частині першій слова "(блок місцевих організацій партій)" виключити;

    перше речення частини третьої викласти в такій редакції:

    "3. Позовна заява щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб подається до окружного адміністративного суду за їх місцезнаходженням";

    в) у статті 175:

    у назві слова "(блоку місцевих організацій партій)" виключити;

    у частині першій слова "(блоку місцевих організацій партій)" та "(блок місцевих організацій партій)" виключити;

    друге речення частини третьої викласти в такій редакції: "Позовна заява щодо оскарження дії чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцем вчинення дії чи місцем, де ця дія повинна бути вчинена";

    г) у статті 177:

    у частині третій слова "(за винятком випадків, визначених частиною четвертою цієї статті)" виключити;

    частину четверту виключити;

    у частині п'ятій слова "не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування" замінити словами "не пізніш як за чотири години до початку голосування";

    ґ) у частині другій статті 178 слова "(блоку місцевих організацій партій)" виключити;

    2) у Законі України "Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 29, ст. 191; 2007 р., N 13, ст. 134):

    а) частину сьому статті 6 виключити;

    б) текст статті 7 викласти в такій редакції:

    "Підставами для відкликання виборцями обраного ними депутата є:

    1) порушення депутатом Конституції і законів України, інших актів законодавства України, Конституції та нормативно-правових актів Автономної Республіки Крим;

    2) незадовільне виконання депутатських обов'язків, визначених цим Законом та іншими законами України;

    3) використання депутатського мандата в особистих та корисливих цілях, систематичне порушення норм етики і моралі.

    Порядок відкликання депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим встановлюється законом";

    в) у статті 151:

    у частині першій слова "обраними за виборчим списком відповідної організації політичної партії (виборчого блоку політичних партій)" виключити;

    частини другу та четверту виключити;

    3) у Законі України "Про статус депутатів місцевих рад" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 40, ст. 290; 2007 р., N 13, ст. 134):

    а) у статті 5:

    пункт 2 частини першої виключити;

    частини четверту - шосту виключити;

    б) у статті 27:

    у частині першій слова "обраними за виборчим списком відповідної місцевої організації політичної партії (виборчого блоку політичних партій)" виключити;

    частини третю та п'яту виключити;

    в) у пункті 3 частини першої статті 37 слова "а також програми політичної партії (виборчого блоку політичних партій), за виборчим списком якої він був обраний депутатом місцевої ради" виключити;

    4) пункт 8 частини першої статті 21 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 36, ст. 448; 2007 р., N 13, ст. 134) виключити;

    5) частину третю статті 2 Закону України від 1 червня 2010 року "Про здійснення державних закупівель" доповнити абзацом сьомим такого змісту:

    "Товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється для підготовки і проведення виборів та референдумів в Україні".

    4. Члени територіальних виборчих комісій, створених для проведення місцевих виборів до набрання чинності цим Законом, здійснюють свої повноваження до формування відповідно до цього Закону нового складу таких територіальних виборчих комісій.

    5. Чергові вибори 31 жовтня 2010 року проводяться всіх без винятку сільських, селищних, міських голів, сільських, селищних, міських, районних у місті, районних та обласних рад, крім виборів Київського міського голови, Київської міської ради та Тернопільської обласної ради.

    51. До прийняття Закону України, який установлює особливості здійснення місцевого самоврядування у місті Севастополі, вибори Севастопольського міського голови не проводяться.

    (розділ доповнено пунктом 51 згідно із
    Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    52. На чергових місцевих виборах 31 жовтня 2010 року новий склад Тернопільської обласної та Київської міської територіальних виборчих комісій формується у порядку та строки, визначені цим Законом, для забезпечення виконання передбачених цим Законом виборчих процедур, покладених на відповідні територіальні виборчі комісії (крім повноважень щодо проведення виборів Київського міського голови, депутатів до Тернопільської обласної та Київської міської рад 31 жовтня 2010 року).

    Повноваження членів територіальних виборчих комісій, сформованих для організації та проведення чергових місцевих виборів 2006 року, припиняються з моменту прийняття у порядку та строки, визначені цим Законом, рішення про сформування складу відповідної територіальної виборчої комісії для організації та проведення чергових місцевих виборів 31 жовтня 2010 року

    (розділ доповнено пунктом 52 згідно із
     Законом України від 30.08.2010 р. N 2491-VI)

    6. Кабінету Міністрів України у місячний строк після опублікування цього Закону:

    1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

    2) забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

    3) затвердити обсяги фінансування видатків на реалізацію першочергових заходів, необхідних для реалізації цього Закону, за поданням Центральної виборчої комісії;

    4) забезпечити фінансування першочергових заходів, необхідних для реалізації цього Закону.

    7. Центральній виборчій комісії:

    1) затвердити та розробити протягом десяти днів з дня офіційного опублікування цього Закону перелік першочергових заходів, необхідних для реалізації цього Закону, та внести на розгляд Кабінету Міністрів України подання щодо обсягів фінансування видатків на реалізацію цих заходів;

    2) привести у місячний строк після опублікування цього Закону свої акти у відповідність із цим Законом;

    3) забезпечити прийняття актів, передбачених цим Законом.

     

    Президент України 

    В. ЯНУКОВИЧ 

    м. Київ
    10 липня 2010 року
    N 2487-VI 

      

    (Закон, ВР України, від 10.07.2010, № 2487-VI "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів")

     

    ЗАКОН УКРАЇНИ

    Про службу в органах місцевого самоврядування

    Із змінами і доповненнями, внесеними
     Законами України
    від 19 червня 2003 року N 976-IV,
    від 2 жовтня 2003 року N 1215-IV,
     від 21 жовтня 2004 року N 2105-IV,
     від 16 листопада 2004 року N 2186-IV,
     від 12 січня 2005 року N 2317-IV,
     від 17 листопада 2005 року N 3108-IV,
     від 20 грудня 2005 року N 3251-IV,
     від 28 грудня 2007 року N 107-VI
    (зміни, внесені Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI,
     діють по 31 грудня 2008 року,
    зміни, внесені пунктом 59 розділу II Закону України
    від 28 грудня 2007 року N 107-VI,
    визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними),
    згідно з Рішенням Конституційного Суду України
     від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008),
    від 4 вересня 2009 року N 1622-VI,
     від 2 грудня 2010 року N 2756-VI

    Положенням статті 18 цього Закону
    дано офіційне тлумачення
     Рішенням  Конституційного Суду України
     від 25 грудня 2003 року N 21-рп/2003

    Положення статті 18 цього Закону визнано
     такими, що відповідають Конституції України (є конституційними)
    (згідно з Рішенням Конституційного Суду України
     від 16 жовтня 2007 року N 8-рп/2007)

    (Установлено, що з 1 січня 2007 року максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) у 2006 - 2007 роках відповідно до цього Закону не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно із Законом України від 19 грудня 2006 року N 489-V)

    (Установлено, що у 2007 році працюючим пенсіонерам, на яких поширюється дія цього Закону, достроково призначена пенсія за віком (з урахуванням підпункту "г" пункту 1 статті 26 Закону України "Про зайнятість населення", пункту "в" частини другої статті 12 Закону України "Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему" та статті 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні") у період до досягнення пенсійного віку, передбаченого законодавством для відповідної категорії осіб, не виплачується згідно із Законом України від 19 грудня 2006 року N 489-V, це положення, передбачене статтею 98 Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007)

    (Установлено, що у 2007 році пенсія за віком відповідно до цього Закону призначається лише при досягненні пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно із Законом України від 19 грудня 2006 року N 489-V, це положення, передбачене статтею 103 Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007)

     

    Цей Закон регулює правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування.

    Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

    Стаття 1. Служба в органах місцевого самоврядування

    Служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

    Стаття 2. Посадова особа місцевого самоврядування

    Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

    Дія цього Закону не поширюється на технічних працівників та обслуговуючий персонал органів місцевого самоврядування.

    Стаття 3. Посади в органах місцевого самоврядування

    Посадами в органах місцевого самоврядування є:

    виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою;

    виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою;

    посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

    Стаття 4. Основні принципи служби в органах місцевого самоврядування

    Служба в органах місцевого самоврядування здійснюється на таких основних принципах:

    служіння територіальній громаді;

    поєднання місцевих і державних інтересів;

    верховенства права, демократизму і законності;

    гуманізму і соціальної справедливості;

    гласності;

    пріоритету прав та свобод людини і громадянина;

    рівних можливостей доступу громадян до служби в органах місцевого самоврядування з урахуванням їх ділових якостей та професійної підготовки;

    професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі;

    підконтрольності, підзвітності, персональної відповідальності за порушення дисципліни і неналежне виконання службових обов'язків;

    дотримання прав місцевого самоврядування;

    правової і соціальної захищеності посадових осіб місцевого самоврядування;

    захисту інтересів відповідної територіальної громади;

    фінансового та матеріально-технічного забезпечення служби за рахунок коштів місцевого бюджету;

    самостійності кадрової політики в територіальній громаді.

    Стаття 5. Право на службу в органах місцевого самоврядування

    Право на службу в органах місцевого самоврядування мають громадяни України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території.

    На посаду можуть бути призначені особи, які мають відповідну освіту і професійну підготовку, володіють державною мовою в обсягах, достатніх для виконання службових обов'язків.

    Стаття 6. Державна політика щодо служби в органах місцевого самоврядування

    Державна політика щодо служби в органах місцевого самоврядування здійснюється за такими напрямами:

    законодавче врегулювання служби в органах місцевого самоврядування та забезпечення її ефективності;

    захист прав місцевого самоврядування;

    організація підготовки та перепідготовки кадрів для служби в органах місцевого самоврядування;

    правовий та соціальний захист посадових осіб місцевого самоврядування;

    методичне та інформаційне забезпечення служби в органах місцевого самоврядування.

    Консультативне та методичне забезпечення служби в органах місцевого самоврядування здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань державної служби з урахуванням вимог чинного законодавства про місцеве самоврядування в Україні.

    Методичну допомогу по організації і проходженню служби в органах місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" можуть надавати відповідні комітети Верховної Ради України.

    Контроль за дотриманням законодавства щодо служби в органах місцевого самоврядування здійснюється відповідними органами державної влади в порядку, встановленому законом.

    Розділ II. ПРАВОВИЙ СТАТУС ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

    Стаття 7. Правове регулювання статусу посадових осіб місцевого самоврядування

    Правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", цим та іншими законами України.

    Посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією України і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

    На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

    Стаття 8. Основні обов'язки посадових осіб місцевого самоврядування

    Основними обов'язками посадових осіб місцевого самоврядування є:

    додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування;

    додержання прав та свобод людини і громадянина;

    збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків, а також іншої інформації, яка згідно із законом не підлягає розголошенню;

    постійне вдосконалення організації своєї роботи, підвищення професійної кваліфікації;

    сумлінне ставлення до виконання службових обов'язків, ініціативність і творчість у роботі;

    шанобливе ставлення до громадян та їх звернень до органів місцевого самоврядування, турбота про високий рівень культури, спілкування і поведінки, авторитет органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

    недопущення дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави.

    Стаття 9. Основні права посадових осіб місцевого самоврядування

    Посадова особа місцевого самоврядування має право:

    на повагу особистої гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян;

    на оплату праці залежно від посади, яку вона займає, рангу, який їй присвоєно, якості, досвіду та стажу роботи;

    на просування по службі відповідно до професійної освіти, результатів роботи та атестації;

    на безпечні та необхідні для високопродуктивної роботи умови праці;

    на соціальний і правовий захист;

    отримувати в порядку, встановленому законодавством, від відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, об'єднань громадян, окремих осіб матеріали та інформацію, необхідні для виконання своїх службових обов'язків;

    у порядку і в межах, встановлених законом, отримувати інформацію щодо матеріалів своєї особової справи та ознайомлюватися з іншими документами, що стосуються проходження нею служби в органах місцевого самоврядування, отримувати від керівників органу місцевого самоврядування відповідні пояснення та давати особисті пояснення;

    вимагати проведення службового розслідування з метою спростування безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри щодо неї;

    захищати свої законні права та інтереси в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування та в судовому порядку.

    Розділ III. ПРОХОДЖЕННЯ СЛУЖБИ В ОРГАНАХ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА СЛУЖБОВА КАР'ЄРА

    Стаття 10. Прийняття на службу в органи місцевого самоврядування

    Прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється:

    на посаду сільського, селищного, міського голови в порядку, встановленому Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні";

    на посаду голови та заступників голови районної, районної у місті, обласної ради, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови постійної комісії з питань бюджету обласної, Київської та Севастопольської міських рад шляхом обрання відповідною радою;

    на посади заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради шляхом затвердження відповідною радою;

    на посади керівника секретаріату (керуючого справами) районної, обласної ради, керуючого справами виконавчого апарату обласних і районних рад, керівників відділів, управлінь та інших працівників органів місцевого самоврядування шляхом призначення відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

    Проведення конкурсу, випробування та стажування при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється в порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

    У разі необхідності, за згодою сторін, посадова особа місцевого самоврядування може бути переведена на рівнозначну чи нижчу посаду або посаду радника чи консультанта без конкурсного відбору.

    Голови районних, районних у містах, обласних рад, Київський та Севастопольський міський голова та міські голови (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) мають право самостійно (без конкурсу) добирати та приймати на службу своїх помічників, радників (патронатну службу).

    На час відсутності (відпустки) посадових осіб органів місцевого самоврядування (крім виборних посад) для виконання їх повноважень можуть прийматися на службу особи за строковим трудовим договором (контрактом).

    Стаття 11. Присяга посадових осіб місцевого самоврядування

    Громадяни України, які вперше приймаються на службу в органи місцевого самоврядування (за винятком посад, зазначених в абзаці другому частини першої статті 10 цього Закону), у день прийняття відповідного рішення складають Присягу такого змісту:

    "Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити громаді та народові України, неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, сприяти втіленню їх у життя, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої посадові обов'язки".

    Посадова особа місцевого самоврядування, яка вперше приймається на службу в органи місцевого самоврядування, вважається такою, що вступила на посаду, з моменту складення Присяги.

    Присяга вважається складеною, якщо після її зачитування громадянин України скріплює Присягу своїм підписом. Підписаний текст Присяги зберігається за місцем служби.

    Про складення Присяги робиться запис у трудовій книжці із зазначенням дати складення Присяги.

    Особа, яка відмовилася від складення Присяги (за винятком осіб, обраних на посади, зазначені в абзаці другому частини першої статті 10 цього Закону), вважається такою, що не вступила на посаду, а рішення про її призначення, обрання чи затвердження вважається таким, що втратило юридичну силу.

    Особи, які вперше були обрані на посади сільських, селищних, міських голів, голів рад, складають Присягу на сесії відповідної ради, текст якої визначено в частині першій цієї статті.

    (стаття 11 у редакції Закону
     України від 04.09.2009 р. N 1622-VI)

    Стаття 12. Обмеження, пов'язані з прийняттям на службу в органи місцевого самоврядування та проходженням служби

    На службу в органи місцевого самоврядування не можуть бути прийняті особи:

    1) визнані судом недієздатними;

    2) які мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку;

    3) які відповідно до закону позбавлені права займати посади в органах державної влади та їх апараті або в органах місцевого самоврядування протягом установленого терміну;

    4) які у разі прийняття на службу в органи місцевого самоврядування будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, що є близькими родичами чи свояками.

    Посадові особи місцевого самоврядування не мають права вчиняти дії, передбачені статтями 1 і 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією".

    (статтю 12 доповнено новою частиною другою
     згідно із Законом України від 04.09.2009 р. N 1622-VI,
    у зв'язку з цим частини другу і третю вважати
     відповідно частинами третьою і четвертою)

    Посадові особи місцевого самоврядування не можуть бути організаторами і безпосередніми учасниками страйків та інших дій, що перешкоджають виконанню органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування передбачених законом повноважень.

    Інші обмеження, пов'язані із проходженням служби в органах місцевого самоврядування, встановлюються виключно законами України.

    Стаття 13. Декларування доходів посадових осіб місцевого самоврядування

    Особа, яка претендує на зайняття посади в органах місцевого самоврядування третьої - сьомої категорій, подає за місцем майбутньої служби довідку органу державної податкової служби про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію).

    У декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації) зазначаються відомості про доходи та зобов'язання фінансового характеру, в тому числі за кордоном, а також у додатку до податкової декларації вказуються зазначені відомості стосовно членів сім'ї.

    Особа, яка претендує на зайняття посади в органах місцевого самоврядування першої та другої категорій, повинна зазначити в податковій декларації також відомості про належні їй та членам її сім'ї нерухоме та цінне рухоме майно, вклади в банках і цінні папери.

    Декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) подається посадовою особою органів місцевого самоврядування щорічно органу державної податкової служби за своєю податковою адресою.

    (стаття 13 у редакції Закону
     України від 02.12.2010 р. N 2756-VI)

    Стаття 14. Класифікація посад в органах місцевого самоврядування

    В органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад:

    перша категорія - посади Київського міського голови, голів обласних рад та Севастопольського міського голови;

    друга категорія - посади Сімферопольського міського голови, міських (міст - обласних центрів) голів; заступників голів обласних рад та Севастопольського міського голови, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради;

    третя категорія - посади перших заступників та заступників міських голів (міст - обласних центрів) з питань діяльності виконавчих органів ради; секретарів міських (міст - обласних центрів та міста Сімферополя) рад, міських голів (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення, крім міст - обласних центрів), голів районних, районних у містах рад;

    керуючих справами виконавчих апаратів обласних та Севастопольської міської рад;

    четверта категорія - посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад;

    (абзац шостий статті 14 із змінами, внесеними
     згідно із Законами України від 16.11.2004 р. N 2186-IV,
    від 12.01.2005 р. N 2317-IV,
     від 20.12.2005 р. N 3251-IV)

    п'ята категорія - керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад;

    (абзац сьомий статті 14 із змінами, внесеними
     згідно із Законами України від 12.01.2005 р. N 2317-IV,
     від 20.12.2005 р. N 3251-IV)

    шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад;

    (абзац восьмий статті 14 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 12.01.2005 р. N 2317-IV)

    сьома категорія - посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад.

    Віднесення інших посад органів місцевого самоврядування, не зазначених у цій статті, до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням керівників відповідних органів місцевого самоврядування.

    Стаття 15. Ранги посадових осіб місцевого самоврядування

    При прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування присвоюються ранги у межах відповідної категорії посад.

    Встановлюються такі ранги посадових осіб місцевого самоврядування:

    особам, які займають посади, віднесені до першої категорії, може бути присвоєно 3, 2 і 1 ранг;

    особам, які займають посади, віднесені до другої категорії, може бути присвоєно 5, 4 і 3 ранг;

    особам, які займають посади, віднесені до третьої категорії, може бути присвоєно 7, 6 і 5 ранг;

    особам, які займають посади, віднесені до четвертої категорії, може бути присвоєно 9, 8 і 7 ранг;

    особам, які займають посади, віднесені до п'ятої категорії, може бути присвоєно 11, 10 і 9 ранг;

    особам, які займають посади, віднесені до шостої категорії, може бути присвоєно 13, 12 і 11 ранг;

    особам, які займають посади, віднесені до сьомої категорії, може бути присвоєно 15, 14 і 13 ранг.

    Ранги, які відповідають посадам першої та другої категорій, а також ранги сільським, селищним, міським головам, головам районних, районних у містах рад присвоюються рішенням відповідної ради в межах відповідної категорії посад.

    Ранги, які відповідають посадам третьої - сьомої категорії, присвоюються відповідно сільським, селищним, міським головою, головою обласної, районної, районної у місті ради.

    Ранги присвоюються відповідно до займаної посади, рівня професійної кваліфікації, результатів роботи.

    Ранги присвоюються одночасно з обранням (прийняттям) на службу в органи місцевого самоврядування або обранням (призначенням) на вищу посаду. Особам, які призначаються на посади з випробувальним строком, ранги присвоюються після його закінчення, за результатами роботи. Особам, які призначені на посади і мають ранги посадових осіб місцевого самоврядування або ранги державного службовця, присвоєні за попереднім місцем роботи, надбавка за ранг у період випробувального строку виплачується відповідно до цих рангів.

    Черговий ранг присвоюється за умови, якщо посадова особа успішно відпрацювала на займаній посаді не менш як 2 роки.

    За виконання особливо відповідальних завдань посадовій особі місцевого самоврядування може бути присвоєно черговий ранг достроково у межах відповідної категорії посад.

    За сумлінну працю при виході на пенсію посадовій особі місцевого самоврядування може бути присвоєно черговий ранг поза межами відповідної категорії посад.

    Посадова особа місцевого самоврядування може бути позбавлена присвоєного відповідно до цього Закону рангу лише за вироком суду.

    Якщо посадова особа місцевого самоврядування обрана чи призначена на посаду нижчої категорії або залишила службу в органі місцевого самоврядування, за нею зберігається присвоєний ранг.

    У трудовій книжці посадової особи місцевого самоврядування робиться запис про присвоєння, зміну чи позбавлення її відповідного рангу.

    Стаття 16. Кадровий резерв служби в органах місцевого самоврядування

    За рішенням органу місцевого самоврядування створюється кадровий резерв для зайняття посад і просування по службі, який затверджується сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради.

    До кадрового резерву зараховуються особи, які виявили бажання зайняти посаду в органах місцевого самоврядування і мають відповідну кваліфікацію та освіту або здобувають її.

    Кадровий резерв формується з:

    посадових осіб місцевого самоврядування, які підвищили кваліфікацію або пройшли стажування і рекомендовані атестаційною комісією на вищі посади;

    державних службовців, які бажають перейти на службу в органи місцевого самоврядування;

    спеціалістів виробничої, соціально-культурної, наукової та інших сфер, а також випускників навчальних закладів відповідного профілю.

    Порядок формування та ведення кадрового резерву посадових осіб визначається відповідною радою.

    Примірний порядок формування кадрового резерву розробляється і затверджується Кабінетом Міністрів України.

    Стаття 17. Атестація посадових осіб місцевого самоврядування

    З метою оцінки ділових та професійних якостей, а також кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування, крім осіб, зазначених у частині другій цієї статті, посадові особи місцевого самоврядування один раз на 4 роки підлягають атестації.

    Атестації не підлягають сільські, селищні, міські голови, голови районних у містах, районних і обласних рад, секретарі сільських, селищних, міських рад, працівники патронатної служби, особи, які перебувають на посаді менше одного року, молоді спеціалісти, вагітні жінки чи жінки, які працюють менше одного року після виходу на роботу з відпустки по вагітності і пологах чи догляду за дитиною, особи, прийняті на посаду на визначений строк.

    Атестаційна комісія створюється за рішенням сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради. Головою атестаційної комісії призначається секретар сільської, селищної, міської ради, заступник голови районної у місті, районної, обласної ради. У сільських, селищних радах з нечисленними виконавчими органами (до 5 осіб) атестацію може проводити сільський, селищний голова.

    Атестаційна комісія працює гласно. Посадова особа має право попередньо ознайомитися з матеріалами її атестації, брати участь у засіданні комісії, на якому розглядається питання про її атестування, оскаржувати, у разі незгоди, рішення атестаційної комісії сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті, районної, обласної ради протягом 10 днів з дня винесення її рішення або до суду.

    За результатами атестації атестаційна комісія робить один з таких висновків: про відповідність займаній посаді; про відповідність займаній посаді за певних умов (здобуття освіти, проходження стажування, набуття відповідних навичок, підвищення кваліфікації тощо); про невідповідність займаній посаді.

    Результати атестації мають рекомендаційний характер.

    Відповідно до висновку атестаційна комісія пропонує сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті, районної, обласної ради:

    1) визнати посадову особу атестованою;

    2) призначити протягом року повторне атестування (за згодою посадової особи);

    3) зарахувати посадову особу до кадрового резерву або призначити її на вищу посаду;

    4) перевести посадову особу на іншу посаду, що відповідає її кваліфікації, або звільнити її з займаної посади.

    Спори, що виникають у зв'язку з проведенням атестації, вирішуються відповідно до законодавства про порядок вирішення індивідуальних трудових спорів.

    Інші питання атестації посадових осіб регулюються положенням про проведення атестації, яке затверджується сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті, районної, обласної ради.

    Типове положення про проведення атестації посадових осіб місцевого самоврядування затверджується Кабінетом Міністрів України.

    Стаття 18. Граничний вік перебування на службі в органах місцевого самоврядування

    Граничний вік перебування на службі в органах місцевого самоврядування становить 60 років для чоловіків і 55 років для жінок. Ці обмеження не поширюються на посадових осіб місцевого самоврядування, які обираються на відповідні посади.

    Термін перебування на службі в органах місцевого самоврядування може бути продовжено, але не більш як на 5 років за рішенням сільського, селищного, міського голови, голови районної, районної у місті, обласної ради.

    Після закінчення цього терміну посадові особи місцевого самоврядування за рішенням відповідного голови можуть бути залишені на посадах радників чи консультантів (патронатна служба), якщо такі посади передбачені штатним розписом, на умовах строкового трудового договору.

    (положенням статті 18 дано офіційне тлумачення Рішенням Конституційного Суду України від 25.12.2003 р. N 21-рп/2003)

     

    (положення статті 18, якими встановлено граничний вік перебування на державній службі, на службі в органах місцевого самоврядування та на дипломатичній службі, визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 16.10.2007 р. N 8-рп/2007)

     

    Стаття 19. Інші питання проходження служби в органах місцевого самоврядування

    Організація навчання і підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування, просування їх по службі, визначення тривалості робочого часу, порядку здійснення ними службових відряджень та відшкодування витрат на ці відрядження, а також особливості їх дисциплінарної відповідальності, вирішення інших питань, пов'язаних із службою в органах місцевого самоврядування, забезпечуються у порядку, передбаченому законом.

    Розділ IV. ПРИПИНЕННЯ СЛУЖБИ В ОРГАНАХ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

    Стаття 20. Підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування

    Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України, а також у разі:

    порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону;

    (абзац другий частини першої статті 20 у редакції
     Закону України від 04.09.2009 р. N 1622-VI)

    порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону);

    неподання відомостей або подання посадовою особою місцевого самоврядування неправдивих відомостей щодо її доходів у встановлений термін (стаття 13 цього Закону);

    виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов'язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону);

    досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону).

    Рішення про припинення служби в органах місцевого самоврядування може бути оскаржено посадовою особою місцевого самоврядування у порядку, визначеному законом.

    Перевибори сільських, селищних, міських голів, зміна керівників органів місцевого самоврядування не є підставою для припинення служби посадовими особами виконавчих органів рад, їх секретаріатів, крім працівників патронатної служби.

    Розділ V. МАТЕРІАЛЬНЕ ТА СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

    Стаття 21. Оплата праці, відпустки та пенсійне забезпечення

    Посадові особи одержують заробітну плату, розмір якої має забезпечувати достатній життєвий рівень.

    Частину другу статті 21 виключено

    (згідно із Законом України
     від 28.12.2007 р. N 107-VI)

    (зміни, внесені пунктом 59 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)

     

    Умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України.

    (частина третя статті 21 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI)

    (зміни, внесені пунктом 59 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)

     

    Джерелом формування фонду оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування є місцевий бюджет.

    Посадовим особам місцевого самоврядування надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законами України не передбачено тривалішої відпустки, з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

    Посадовим особам, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів. Порядок і умови надання додаткових оплачуваних відпусток встановлюються Кабінетом Міністрів України.

    Пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу. Пенсія в частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.

    (частина сьома статті 21 у редакції Закону
     України від 02.10.2003 р. N 1215-IV,
     із змінами, внесеними згідно із
     Законом України від 21.10.2004 р. N 2105-IV)

    Групи за оплатою праці працівників виконавчих апаратів обласних рад, виконавчих органів міських рад встановлюються Кабінетом Міністрів України.

    Частину дев'яту статті 21 виключено

     (згідно із Законом
     України від 02.10.2003 р. N 1215-IV)

    Посадовим особам місцевого самоврядування, які працювали на виборних посадах в органах місцевого самоврядування 8 років і більше, або протягом повних двох і більше скликань, починаючи зі скликання 1990 року, за винятком припинення повноважень з причин, визначених статтею 78, пунктами 2, 3, 4 частини першої, частиною другою статті 79 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пунктами 1, 2, 6 частини першої і пунктом 1 частини другої статті 5 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, призначається пенсія відповідно до цього Закону незалежно від того, де вони працювали перед призначенням пенсії. У цих випадках пенсія обчислюється у порядку, передбаченому для державних службовців, із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, за останньою займаною виборною посадою на день призначення пенсії.

    (частина десята статті 21 у редакції
     Закону України від 19.06.2003 р. N 976-IV,
     із змінами, внесеними згідно із
     Законами України від 02.10.2003 р. N 1215-IV,
     від 17.11.2005 р. N 3108-IV)

    У разі звільнення з роботи в органах місцевого самоврядування у зв'язку з виходом на пенсію посадовим особам місцевого самоврядування виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів за наявності не менше 10 років стажу на посадах в органах місцевого самоврядування чи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

    (частина одинадцята статті 21 у редакції
    Закону України від 02.10.2003 р. N 1215-IV)

    Посадовим особам органів місцевого самоврядування, які в період перебування на службі в цих органах визнані інвалідами I та II груп, незалежно від причини інвалідності пенсії по інвалідності призначаються в розмірах, передбачених законодавством України про державну службу, після припинення ними служби в органах місцевого самоврядування, за наявності стажу служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років та стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". У разі повернення зазначених осіб на службу в органи місцевого самоврядування чи на державну службу виплата пенсії відповідно до цього Закону зупиняється до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування чи на державній службі. У цей час вони мають право на одержання пенсії, призначеної на загальних підставах.

    (частина дванадцята статті 21 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 17.11.2005 р. N 3108-IV)

    У разі смерті особи в період перебування на службі в органах місцевого самоврядування або в період одержання пенсії у порядку, передбаченому цим Законом, непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), призначається пенсія у разі втрати годувальника в розмірі 70 відсотків заробітку годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї та 90 відсотків - на двох і більше членів сім'ї за наявності у годувальника стажу служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років. До непрацездатних членів сім'ї належать особи, зазначені у статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

    (частину дванадцяту статті 21 замінено частинами дванадцятою та
    тринадцятою згідно із Законом України від 02.10.2003 р. N 1215-IV,
     частина тринадцята статті 21 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 17.11.2005 р. N 3108-IV)

    Стаття 22. Обчислення стажу служби в органах місцевого самоврядування

    До стажу служби в органах місцевого самоврядування зараховується період роботи на посадах, на які поширюється дія цього Закону, а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

    Розділ VI. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО СЛУЖБУ В ОРГАНАХ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

    Стаття 23. Відповідальність за порушення законодавства про службу в органах місцевого самоврядування

    Особи, винні у порушенні законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, притягуються до цивільної, адміністративної або кримінальної відповідальності згідно із законом.

    Стаття 24. Відповідальність посадової особи місцевого самоврядування

    Матеріальна шкода, завдана територіальній громаді незаконними рішеннями сільських, селищних, міських голів, голів районних у місті, районних та обласних рад, їх заступників, керівників управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів місцевого самоврядування, діями чи бездіяльністю посадових осіб місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується за рахунок місцевого бюджету в порядку, встановленому законом.

    Сільські, селищні, міські, районні у місті, районні та обласні ради, сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної та обласної ради мають право зворотної вимоги (регресу) до посадової особи місцевого самоврядування, яка заподіяла шкоду територіальній громаді, у розмірах і порядку, визначених законами України та статутами територіальних громад, прийнятими відповідно до законів України.

    Розділ VII. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

    1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

    2. Дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

    За посадовими особами місцевого самоврядування, посади яких на момент набрання чинності цим Законом було віднесено до відповідних категорій та яким присвоєно ранг згідно з пунктом 5 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", зберігається така сама категорія та присвоюється такий самий ранг з додержанням вимог цього Закону.

    3. З набранням чинності цим Законом посадовим особам органів місцевого самоврядування присвоюються ранги на рівні тих, які вони мали відповідно до Закону України "Про державну службу".

    4. У разі переходу посадової особи органу місцевого самоврядування на державну службу рівнозначної чи нижчої категорії посад їй присвоюється ранг державного службовця на рівні рангу, який вона мала відповідно до цього Закону.

    5. Визнати такими, що втратили чинність:

    пункт 5 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 24, ст. 170);

    пункт 2 Постанови Верховної Ради України від 16 грудня 1993 року "Про введення в дію Закону України "Про державну службу" в частині щодо поширення дії цього Закону на працівників органів місцевого та регіонального самоврядування (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 491);

    друге речення частини першої статті 23 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490; 1999 р., N 24, ст. 208).

    6. Кабінету Міністрів України протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

    привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;

    відповідно до своєї компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

    забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом.

     

    Президент України

    Л. КУЧМА

    м. Київ
    7 червня 2001 року
    N 2493-III

     

    (Закон, ВР України, від 07.06.2001, № 2493-III "Про службу в органах місцевого самоврядування")

     

    ЗАКОН УКРАЇНИ

    Про місцеве самоврядування в Україні

    Із змінами і доповненнями, внесеними
     Законами України
    від 6 жовтня 1998 року N 163-XIV,
     від 16 липня 1999 року N 997-XIV,
     від 11 січня 2000 року N 1366-XIV,
    від 22 червня 2000 року N 1841-III,
     від 21 грудня 2000 року N 2182-III,
     від 17 травня 2001 року N 2419-III,
     від 29 травня 2001 року N 2470-III,
     від 7 червня 2001 року N 2493-III,
     від 11 липня 2001 року N 2628-III,
    від 28 листопада 2002 року N 254-IV,
    від 6 березня 2003 року N 594-IV,
     від 3 квітня 2003 року N 662-IV,
     від 3 квітня 2003 року N 703-IV,
    від 22 травня 2003 року N 862-IV,
     від 19 червня 2003 року N 969-IV,
     від 11 вересня 2003 року N 1160-IV,
    від 11 грудня 2003 року N 1377-IV,
     від 3 лютого 2004 року N 1419-IV,
     від 4 березня 2004 року N 1577-IV
    (зміни до цього Закону, передбачені Законом України від 4 березня 2004 року N 1577-IV, зупинено
     на 2005 рік у зв'язку із зупиненням дії Закону України
     від 4 березня 2004 року N 1577-IV згідно
    із Законами України від 23 грудня 2004 року N 2285-IV,
    від 25 березня 2005 року N 2505-IV,
     на 2006 рік - згідно із Законом України від 20 грудня 2005 року N 3235-IV,
    на 2007 рік - згідно із Законом України від 19 грудня 2006 року N 489-V,
    втратили чинність у зв'язку з втратою чинності Законом України
     від 4 березня 2004 року N 1577-IV згідно із Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI),
     від 6 жовтня 2004 року N 2055-IV,
    від 21 квітня 2005 року N 2554-IV,
    від 6 вересня 2005 року N 2806-IV,
     від 6 вересня 2005 року N 2813-IV,
     від 6 жовтня 2005 року N 2960-IV,
     від 1 грудня 2005 року N 3167-IV,
     від 22 грудня 2005 року N 3266-IV,
     від 19 грудня 2006 року N 489-V,
     від 7 лютого 2007 року N 609-V,
     від 22 лютого 2007 року N 698-V
    (зміни, внесені Законом України від 22 лютого 2007 року N 698-V,
     набрали чинності з 1 жовтня 2007 року),
     від 15 березня 2007 року N 749-V,
     від 22 березня 2007 року N 812-V,
     від 27 квітня 2007 року N 997-V,
     від 16 травня 2007 року N 1026-V,
     від 28 грудня 2007 року N 107-VI
    (зміни, внесені Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI,
     діють по 31 грудня 2008 року,
    зміни, внесені пунктом 89 розділу II Закону України
    від 28 грудня 2007 року N 107-VI,
    визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними),
    згідно з Рішенням Конституційного Суду України
    від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008),
    від 16 вересня 2008 року N 509-VI
    (зміни, внесені абзацами третім та четвертим підпункту 1 та підпунктом 2
     пункту 7 розділу I Закону України від 16 вересня 2008 року N 509-VI,
    набрали чинності з 15 квітня 2009 року),
    від 18 вересня 2008 року N 520-VI,
    від 25 грудня 2008 року N 806-VI,
    від 19 березня 2009 року N 1180-VI,
    від 14 квітня 2009 року N 1254-VI,
    від 16 квітня 2009 року N 1275-VI,
    від 21 січня 2010 року N 1825-VI,
     від 11 лютого 2010 року N 1878-VI,
    від 29 червня 2010 року N 2367-VI,
     від 1 липня 2010 року N 2388-VI,
    від 1 липня 2010 року N 2389-VI,
     від 1 липня 2010 року N 2404-VI,
     від 8 липня 2010 року N 2457-VI,
     від 9 липня 2010 року N 2479-VI,
     від 2 грудня 2010 року N 2756-VI,
    від 17 лютого 2011 року N 3038-VI,
    від 2 червня 2011 року N 3460-VI,
    від 7 липня 2011 року N 3610-VI,
    від 9 грудня 2011 року N 4154-VI,
    від 17 травня 2012 року N 4710-VI,
    від 17 травня 2012 року N 4711-VI,,
    від 17 травня 2012 року N 4719-VI,
    від 5 червня 2012 року N 4875-VI,
    від 3 липня 2012 року N 5029-VI,
    від 5 липня 2012 року N 5067-VI,
    від 6 вересня 2012 року N 5203-VI,
    від 2 жовтня 2012 року N 5400-VI,
    від 2 жовтня 2012 року N 5406-VI,
    від 16 жовтня 2012 року N 5461-VI,
    від 6 листопада 2012 року N 5477-VI,
    від 20 листопада 2012 року N 5492-VI,
    від 20 листопада 2012 року N 5498-VI

    (Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування, вихідні дані (архітектурно-планувальне завдання та технічні умови щодо інженерного забезпечення) та дозвіл на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності абзацами третім та четвертим підпункту 1 та підпунктом 2 пункту 7 розділу I Закону України від 16 вересня 2008 року N 509-VI, зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності Законом України від 16 вересня 2008 року N 509-VI, а щодо об'єктів містобудування, будівництво яких розпочато, - до завершення їх будівництва)

     

    Окремим положенням цього Закону дано офіційне тлумачення
     Рішенням Конституційного Суду України
     від 6 липня 1999 року N 7-рп/99

    Окремі положення цього Закону визнано конституційними,
     а положення частини третьої статті 79 - неконституційним
     (згідно з Рішенням Конституційного Суду України
     від 9 лютого 2000 року N 1-рп/2000)

    Окремим положенням цього Закону дано офіційне тлумачення
     Рішенням Конституційного Суду України
    від 13 липня 2001 року N 11-рп/2001

    Окремим положенням цього Закону дано офіційне тлумачення
     Рішенням Конституційного Суду України
    від 25 грудня 2003 року N 21-рп/2003

    Положенню частини четвертої статті 12 цього Закону у взаємозв'язку з положенням
    частини першої статті 12 цього Закону дано офіційне тлумачення 
     Рішенням Конституційного Суду України
    від 20 травня 2004 року N 12-рп/2004

    Окремим положенням цього Закону дано офіційне тлумачення
     Рішенням Конституційного Суду України
     від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009

    Цей Закон відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

    Розділ I
    ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 

    Стаття 1. Основні терміни, використані в цьому Законі

    Основні терміни, використані в цьому Законі, мають таке значення:

    територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр;

    адміністративно-територіальна одиниця - область, район, місто, район у місті, селище, село;

    (положенню абзацу третього статті 1 дано офіційне тлумачення Рішенням Конституційного Суду України від 13.07.2001 року N 11-рп/2001)

     

    місцевий референдум - форма прийняття територіальною громадою рішень з питань, що належать до відання місцевого самоврядування, шляхом прямого голосування;

    загальні збори - зібрання всіх чи частини жителів села (сіл), селища, міста для вирішення питань місцевого значення;

    представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення;

    районні та обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст;

    загальний склад ради - кількісний склад депутатів ради, визначений радою відповідно до закону;

    склад ради - кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку;

    правомочний склад ради - кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку, яка становить не менш як дві третини від загального складу ради;

    виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами;

    органи самоорганізації населення - представницькі органи, що створюються частиною жителів, які тимчасово або постійно проживають на відповідній території в межах села, селища, міста;

    посадова особа місцевого самоврядування - особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету;

    делеговані повноваження - повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад;

    право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування;

    бюджет місцевого самоврядування (місцевий бюджет) - план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування;

    районний бюджет - план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст районного значення, виконання місцевих програм, здійснення бюджетного вирівнювання;

    обласний бюджет - план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення спільних інтересів територіальних громад, виконання місцевих програм, здійснення бюджетного вирівнювання;

    поточний бюджет - доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для покриття поточних видатків;

    бюджет розвитку - доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку, зміцнення матеріально-фінансової бази;

    мінімальний бюджет місцевого самоврядування - розрахунковий обсяг місцевого бюджету, необхідний для здійснення повноважень місцевого самоврядування на рівні мінімальних соціальних потреб, який гарантується державою;

    мінімальний рівень соціальних потреб - гарантований державою мінімальний рівень соціальних послуг на душу населення в межах усієї території України;

    самооподаткування - форма залучення на добровільній основі за рішенням зборів громадян за місцем проживання коштів населення відповідної території для фінансування разових цільових заходів соціально-побутового характеру.

    Стаття 2. Поняття місцевого самоврядування

    1. Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

    2. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

    Стаття 3. Право громадян на участь у місцевому самоврядуванні

    1. Громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад.

    2. Будь-які обмеження права громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками забороняються.

    Стаття 4. Основні принципи місцевого самоврядування

    Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах:

    народовладдя;

    законності;

    гласності;

    колегіальності;

    поєднання місцевих і державних інтересів;

    виборності;

    правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами;

    підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб;

    державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування;

    судового захисту прав місцевого самоврядування.

    Стаття 5. Система місцевого самоврядування

    1. Система місцевого самоврядування включає:

    територіальну громаду;

    сільську, селищну, міську раду;

    сільського, селищного, міського голову;

    виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

    районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

    органи самоорганізації населення.

    2. У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до цього Закону можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.

    Стаття 6. Територіальні громади

    1. Первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

    2. Територіальні громади сусідніх сіл можуть об'єднуватися в одну територіальну громаду, створювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати єдиного сільського голову.

    3. Добровільне об'єднання територіальних громад відбувається за рішенням місцевих референдумів відповідних територіальних громад сіл. Таке рішення є наданням згоди на створення спільних органів місцевого самоврядування, формування спільного бюджету, об'єднання комунального майна.

    4. Вихід із складу сільської громади здійснюється за рішенням референдуму відповідної територіальної громади.

    5. У містах з районним поділом територіальні громади районів у містах діють як суб'єкти права власності.

    (положення частини п'ятої статті 6 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.2000 року N 1-рп/2000)

     

    Стаття 7. Місцевий референдум

    1. Місцевий референдум є формою вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення.

    2. Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України, цим та іншими законами до відання місцевого самоврядування.

    3. На місцевий референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади.

    4. Рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов'язковими для виконання на відповідній території.

    5. Порядок призначення та проведення місцевого референдуму, а також перелік питань, що вирішуються виключно референдумом, визначаються законом про референдуми.

    Стаття 8. Загальні збори громадян

    1. Загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення.

    2. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності.

    3. Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання визначається законом та статутом територіальної громади.

    Стаття 9. Місцеві ініціативи

    1. Члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування.

    2. Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради визначається представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

    (частина друга статті 9 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 01.07.2010 р. N 2388-VI)

    3. Місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов'язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи.

    4. Рішення ради, прийняте з питання, внесеного на її розгляд шляхом місцевої ініціативи, обнародується в порядку, встановленому представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади.

    Стаття 10. Ради - представницькі органи місцевого самоврядування

    1. Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

    2. Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

    3. Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

    4. Порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад.

    5. Чисельність працівників органів місцевого самоврядування встановлюється відповідною радою у межах загальної чисельності, визначеної типовими штатами, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

    (статтю 10 доповнено частиною п'ятою згідно
     із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI)

    (зміни, внесені підпунктом 1 пункту 89 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)

     

    Стаття 11. Виконавчі органи рад

    1. Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

    (положення частини першої статті 11 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.2000 року N 1-рп/2000)

     

    2. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

    3. У сільських радах, що представляють територіальні громади, які налічують до 500 жителів, за рішенням відповідної територіальної громади або сільської ради виконавчий орган ради може не створюватися. У цьому випадку функції виконавчого органу ради (крім розпоряджання земельними та природними ресурсами) здійснює сільський голова одноособово.

    Стаття 12. Сільський, селищний, міський голова

    1. Сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

    2. Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України.

    (частина друга статті 12 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 25.12.2008 р. N 806-VI)

    3. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

    4. Сільський, селищний, міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток.

    (положенню частини четвертої статті 12 у взаємозв'язку з положенням частини першої цієї статті дано офіційне тлумачення Рішенням Конституційного Суду України від 20.05.2004 р. N 12-рп/2004)

     

    5. На сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

    (положенням статті 12 дано офіційне тлумачення Рішенням Конституційного Суду України від 06.07.99 р. N 7-рп/99)

    (положенням статті 12 дано офіційне тлумачення Рішенням Конституційного Суду України від 25.12.2003 р. N 21-рп/2003)

     

    Стаття 13. Громадські слухання

    1. Територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.

    2. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік.

    3. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування.

    4. Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади.

    Стаття 14. Органи самоорганізації населення

    1. Сільські, селищні, міські, районні в місті (у разі їх створення) ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.

    2. Правовий статус, порядок організації та діяльності органів самоорганізації населення за місцем проживання визначаються законом.

    Стаття 15. Форми добровільного об'єднання органів місцевого самоврядування

    1. Органи місцевого самоврядування з метою більш ефективного здійснення своїх повноважень, захисту прав та інтересів територіальних громад можуть об'єднуватися в асоціації органів місцевого самоврядування та їх добровільні об'єднання, які підлягають реєстрації відповідно до законодавства в органах Міністерства юстиції України.

    (частина перша статті 15 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 16.04.2009 р. N 1275-VI)

    2. Органи місцевого самоврядування та їх асоціації можуть входити до відповідних міжнародних асоціацій, інших добровільних об'єднань органів місцевого самоврядування.

    3. Асоціаціям та іншим добровільним об'єднанням органів місцевого самоврядування не можуть передаватися владні повноваження органів місцевого самоврядування.

    (частина третя статті 15 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 16.04.2009 р. N 1275-VI)

    Стаття 16. Організаційно-правова, матеріальна і фінансова основи місцевого самоврядування

    1. Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

    2. Органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

    3. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

    (частина третя статті 16 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 06.09.2005 р. N 2813-IV)

    4. Рішення про наділення міських рад правами щодо управління майном і фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад районів у містах, приймається на місцевих референдумах відповідних районних у містах громад. У разі якщо територіальна громада району в місті внаслідок референдуму не прийме рішення про передачу права управління майном та фінансами відповідній міській раді, а територіальна громада міста або міська рада не прийняла рішення про створення органів місцевого самоврядування районів у місті міська рада здійснює управління майном та фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад районів у містах, та несе відповідальність перед громадою відповідного району у місті.

    (положення частини четвертої статті 16 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.2000 року N 1-рп/2000)

     

    5. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

    6. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.

    7. Органи місцевого самоврядування з урахуванням місцевих умов і особливостей можуть перерозподіляти між собою на підставі договорів окремі повноваження та власні бюджетні кошти.

    8. Сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення) рада може наділяти частиною своїх повноважень органи самоорганізації населення, передавати їм відповідні кошти, а також матеріально-технічні та інші ресурси, необхідні для здійснення цих повноважень, здійснює контроль за їх виконанням.

    9. Сільські, селищні, міські, районні у містах, районні, обласні ради мають печатки із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, рахунки в установах банків України.

    Стаття 17. Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад

    Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

    Стаття 18. Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад

    1. Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

    2. З питань, віднесених до відання органів місцевого самоврядування, на їх вимогу підприємства, установи та організації, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, надають відповідну інформацію.

    3. Органи місцевого самоврядування можуть виступати з ініціативою щодо перевірок, а також організовувати проведення перевірок на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади.

    Стаття 19. Статут територіальної громади села, селища, міста

    1. З метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції України та в межах цього Закону може прийняти статут територіальної громади села, селища, міста.

    2. Статут територіальної громади підлягає державній реєстрації в органах Міністерства юстиції України.

    3. Підставою для відмови в державній реєстрації статуту територіальної громади може бути його невідповідність Конституції та законам України. Відмова в реєстрації статуту територіальної громади може бути оскаржена в судовому порядку.

    Стаття 20. Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування

    Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.

    Стаття 21. Обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування

    Обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування згідно з Конституцією та законами України може бути застосоване лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

    Стаття 22. Символіка територіальних громад сіл, селищ, міст, районів і областей

    1. Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть мати власну символіку (герб, прапор тощо), яка відображає їх історичні, культурні, соціально-економічні та інші місцеві особливості і традиції.

    2. З урахуванням пропозицій органів місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районними, обласними радами може бути затверджена символіка відповідно району, області.

    3. Зміст, опис та порядок використання символіки територіальних громад сіл, селищ, міст, районів і областей визначаються відповідною радою згідно з законом.

    Стаття 23. Підняття Державного Прапора України

    На будинках, де працюють ради та їх виконавчі комітети, піднімається Державний Прапор України.

    Стаття 24. Законодавство про місцеве самоврядування

    1. Правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону.

    2. Правовий статус місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, а також в Автономній Республіці Крим визначається Конституцією України та цим Законом з особливостями, передбаченими законами про міста Київ і Севастополь.

    3. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

    Розділ II
    ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВА ОСНОВА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ 

    Глава 1. Повноваження сільських, селищних, міських рад

    Стаття 25. Загальна компетенція сільських, селищних, міських рад

    Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

    (положенням статті 25 дано офіційне тлумачення Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. N 7-рп/2009)

     

    Стаття 26. Виключна компетенція сільських, селищних, міських рад

    1. Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання:

    1) затвердження регламенту ради;

    2) утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій;

    3) утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск;

    (положення пункту 3 частини першої статті 26 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.2000 року N 1-рп/2000)

     

    (дію пункту 3 частини першої статті 26 зупинено на 2007 рік стосовно встановлення чисельності та штатів апарату та виконавчих органів відповідної ради згідно із Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V)

    (дію пункту 3 частини першої статті 26 відновлено у зв'язку із виключенням пункту 47 статті 71 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V згідно із Законом України від 15.03.2007 р. N 749-V)

     

    4) обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради у порядку, передбаченому цим Законом;

    (пункт 4 частини першої статті 26 у редакції
     Закону України від 21.04.2005 р. N 2554-IV)

    5) затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання;

    (положення пункту 5 частини першої статті 26 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.2000 року N 1-рп/2000)

    (дію пункту 5 частини першої статті 26 зупинено на 2007 рік стосовно встановлення чисельності та штатів апарату та виконавчих органів відповідної ради згідно із Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V)

    (дію пункту 5 частини першої статті 26 відновлено у зв'язку із виключенням пункту 47 статті 71 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V згідно із Законом України від 15.03.2007 р. N 749-V)

     

    (пункт 5 частини першої статті 26 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI)

    (зміни, внесені підпунктом 2 пункту 89 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)

     

    6) утворення за поданням сільського, селищного, міського голови інших виконавчих органів ради;

    (положення пункту 6 частини першої статті 26 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.2000 року N 1-рп/2000)

     

    7) затвердження плану роботи ради та заслуховування звіту про його виконання, з урахуванням вимог статті 32 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності";

    (пункт 7 частини першої статті 26 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 01.07.2010 р. N 2388-VI)

    8) заснування засобів масової інформації відповідної ради, призначення і звільнення їх керівників;

    9) заслуховування звіту сільського, селищного, міського голови про діяльність виконавчих органів ради, у тому числі щорічного звіту про здійснення державної регуляторної політики виконавчими органами відповідної ради;

    (положення пункту 9 частини першої статті 26 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.2000 року N 1-рп/2000)

     

    (пункт 9 частини першої статті 26 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 01.07.2010 р. N 2388-VI)

    10) прийняття рішення про недовіру сільському, селищному, міському голові;

    (положення пункту 10 частини першої статті 26 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.2000 року N 1-рп/2000)

     

    11) заслуховування звітів постійних комісій, керівників виконавчих органів ради та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує;

    12) заслуховування повідомлень депутатів про роботу в раді, виконання ними доручень ради;

    13) розгляд запитів депутатів, прийняття рішень по запитах;

    14) прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень депутата ради в порядку, встановленому законом;

    15) скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень;

    16) прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених цим Законом;

    (положення пункту 16 частини першої статті 26 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.2000 року N 1-рп/2000)

     

    17) визначення відповідно до закону кількісного складу ради;

    18) прийняття рішення про проведення місцевого референдуму;

    19) прийняття відповідно до законодавства рішень щодо організації проведення референдумів та виборів органів державної влади, місцевого самоврядування та сільського, селищного, міського голови;

    20) прийняття рішень про наділення органів самоорганізації населення окремими власними повноваженнями органів місцевого самоврядування, а також про передачу коштів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх здійснення;

    21) прийняття рішень про об'єднання в асоціації або вступ до асоціацій, інших форм добровільних об'єднань органів місцевого самоврядування та про вихід з них;

    22) затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування;

    23) затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету;

    24) встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України;

    (пункт 24 частини першої статті 26 у редакції
     Закону України від 02.12.2010 р. N 2756-VI)

    25) утворення цільових фондів, затвердження положень про ці фонди;

    (пункт 25 частини першої статті 26 в редакції
     Закону України від 06.09.2005 р. N 2813-IV)

    26) прийняття рішень щодо здійснення місцевих запозичень;

    (пункт 26 частини першої статті 26 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 08.07.2010 р. N 2457-VI)

    27) прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету;  

    (пункт 27 частини першої статті 26 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 08.07.2010 р. N 2457-VI)

    28) прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах, а також земельному податку;

    (пункт 28 частини першої статті 26 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 02.12.2010 р. N 2756-VI)

    29) встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету;

    30) прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади;

    (пункт 30 частини першої статті 26 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 16.07.99 р. N 997-XIV)

    Реорганізація або ліквідація діючих комунальних дошкільних навчальних закладів, а також дошкільних навчальних закладів, створених колишніми сільськогосподарськими колективними та державними господарствами, допускається лише за згодою територіальної громади (загальних зборів) села, селища, міста або на підставі результатів місцевого референдуму;

    (пункт 30 частини першої статті 26 доповнено абзацом
     другим згідно із Законом України від 11.07.2001 р. N 2628-III)

    31) прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення;

    32) створення у разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення з іншими суб'єктами комунальної власності спільних проектів або спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій, визначення повноважень цих органів (служб);

    33) вирішення відповідно до законодавства питань про створення підприємствами комунальної власності спільних підприємств, у тому числі з іноземними інвестиціями;

    34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин;

    35) затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України;

    (пункт 35 частини першої статті 26 у редакції
     Закону України від 02.12.2010 р. N 2756-VI)

    36) вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення, а також про скасування такого дозволу;

    37) прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками природи, історії або культури, які охороняються законом;

    38) надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об'єктів, у тому числі місць чи об'єктів для розміщення відходів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію;

    (пункт 38 частини першої статті 26 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1825-VI)

    39) пункт 39 частини першої статті 26 виключено 

    (пункт 39 частини першої статті 26 виключено
     згідно із Законом України від 04.03.2004 р. N 1577-IV)

    (дію пункту 39 частини першої статті 26 відновлено на 2005 рік у зв'язку із зупиненням дії Закону України від 04.03.2004 р. N 1577-IV згідно із Законами України від 23.12.2004 р. N 2285-IV, від 25.03.2005 р. N 2505-IV,

    на 2006 рік - згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV,
    на 2007 рік - згідно із Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V,
    відновлено у зв'язку з втратою чинності Законом України від 04.03.2004 р. N 1577-IV згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI)

     

    (пункт 39 частини першої статті 26 виключено
     згідно із Законом України від 08.07.2010 р. N 2457-VI)

    40) заслуховування інформації прокурорів та керівників органів внутрішніх справ про стан законності, боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності на відповідній території;

    (пункт 40 частини першої статті 26 у редакції 
    Закону України від 04.03.2004 р. N 1577-IV)

    (дію попередньої редакції пункту 40 частини першої статті 26 відновлено на 2005 рік у зв'язку із зупиненням дії Закону України від 04.03.2004 р. N 1577-IV згідно із Законами України від 23.12.2004 р. N 2285-IV, від 25.03.2005 р. N 2505-IV,

    на 2006 рік - згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV,
    на 2007 рік - згідно із Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V,
    відновлено у зв'язку з втратою чинності Законом України від 04.03.2004 р. N 1577-IV згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI)

     

    (пункт 40 частини першої статті 26 у редакції
     Закону України від 01.07.2010 р. N 2389-VI)

    41) прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами;

    (положенням пункту 41 частини першої статті 26 дано офіційне тлумачення Рішенням Конституційного Суду України від 13.07.2001 року N 11-рп/2001)

     

    42) затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації;

    43) затвердження договорів, укладених сільським, селищним, міським головою від імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції;

    44) встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність;

    45) прийняття у межах, визначених законом, рішень з питань боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність;

    451) визначення територій, на яких можуть проводитися потенційно небезпечні заходи в умовах присутності цивільного населення за участю особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з використанням озброєння і військової техніки;

    (частину першу статті 26 доповнено пунктом 451
     згідно із Законом України від 03.02.2004 р. N 1419-IV)

    46) прийняття рішень, пов'язаних із створенням спеціальних вільних та інших зон, змінами в статусі цих зон, внесення до відповідних органів пропозицій з цих питань; надання згоди на створення таких зон за ініціативою Президента України або Кабінету Міністрів України;

    47) прийняття рішення про дострокове припинення повноважень органів територіальної самоорганізації населення у випадках, передбачених цим Законом;

    48) затвердження статуту територіальної громади;

    49) затвердження відповідно до закону Положення про зміст, опис та порядок використання символіки територіальної громади;

    50) вирішення відповідно до закону питання про мову (мови), якою користуються у своїй роботі рада, її виконавчий орган та яка використовується в офіційних оголошеннях;

    51) надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об'єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об'єктів державної власності;

    (частину першу статті 26 доповнено пунктом 51
     згідно із Законом України від 06.10.98 р. N 163-XIV,
    пункт 51 частини першої статті 26 із змінами, внесеними
    згідно із Законом України від 21.12.2000 р. N 2182-III)

    52) створення відповідно до законодавства комунальної аварійно-рятувальної служби;

    (частину першу статті 26 доповнено пунктом 52
     згідно із Законом України від 29.05.2001 р. N 2470-III)

    53) затвердження відповідно до закону Положення про помічника-консультанта депутата ради та опису посвідчення помічника-консультанта депутата ради; 

    (частину першу статті 26 доповнено пунктом 53
     згідно із Законом України від 22.12.2005 р. N 3266-IV)

    54) вирішення питань у сфері поводження з небезпечними відходами відповідно до законодавства;

    (частину першу статті 26 доповнено пунктом 54
     згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1825-VI)

    55) визначення на конкурсних засадах юридичних осіб, які здійснюють у межах певної території збирання та перевезення побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами;

    (частину першу статті 26 доповнено пунктом 55
     згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1825-VI)

    56) затвердження порядку переміщення на штрафні майданчики транспортних засобів, припаркованих не у спеціально відведених місцях для паркування транспортних засобів.

    (частину першу статті 26 доповнено пунктом 56
     згідно із Законом України від 02.12.2010 р. N 2756-VI)

    2. Виключно на пленарних засіданнях міських рад (міст з районним поділом), крім питань, зазначених у частині першій цієї статті, вирішуються такі питання:

    1) визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи в інтересах територіальних громад районів у містах;

    2) встановлення нормативів централізації коштів від земельного податку на спеціальних бюджетних рахунках районів міста.

    3. Частина третя статті 26 втратила чинність 

    (статтю 26 доповнено частиною третьою згідно із
     Законом України від 04.03.2004 р. N 1577-IV)

    (дію частини третьої статті 26 зупинено на 2005 рік у зв'язку із зупиненням дії Закону України від 04.03.2004 р. N 1577-IV згідно із Законами України від 23.12.2004 р. N 2285-IV, від 25.03.2005 р. N 2505-IV,

    на 2006 рік - згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV,
    на 2007 рік - згідно із Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V,
    втратила чинність у зв'язку з втратою чинності Законом України від 04.03.2004 р. N 1577-IV згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI)

     

    4. Частина четверта статті 26 втратила чинність 

    (статтю 26 доповнено частиною четвертою згідно із
     Законом України від 04.03.2004 р. N 1577-IV)

    (дію частини четвертої статті 26 зупинено на 2005 рік у зв'язку із зупиненням дії Закону України від 04.03.2004 р. N 1577-IV згідно із Законами України від 23.12.2004 р. N 2285-IV, від 25.03.2005 р. N 2505-IV,

    на 2006 рік - згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV,
    на 2007 рік - згідно із Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V,
    втратила чинність у зв'язку з втратою чинності Законом України від 04.03.2004 р. N 1577-IV згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI)

     

    Глава 2. Повноваження виконавчих органів сільських,
    селищних, міських рад

    Стаття 27. Повноваження у сфері соціально-економічного і культурного розвитку, планування та обліку

    До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

    а) власні (самоврядні) повноваження:

    1) підготовка програм соціально-економічного та культурного розвитку сіл, селищ, міст, цільових програм з інших питань самоврядування, подання їх на затвердження ради, організація їх виконання; подання раді звітів про хід і результати виконання цих програм;

    2) забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів;

    3) забезпечення складання балансів фінансових, трудових ресурсів, грошових доходів і видатків, необхідних для управління соціально-економічним і культурним розвитком відповідної території, а також визначення потреби у місцевих будівельних матеріалах, паливі;

    4) розгляд проектів планів підприємств і організацій, які належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, внесення до них зауважень і пропозицій, здійснення контролю за їх виконанням;

    5) попередній розгляд планів використання природних ресурсів місцевого значення на відповідній території, пропозицій щодо розміщення, спеціалізації та розвитку підприємств і організацій незалежно від форм власності, внесення у разі потреби до відповідних органів виконавчої влади пропозицій з цих питань;

    6) подання до районних, обласних рад необхідних показників та внесення пропозицій до програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно районів і областей, а також до планів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, з питань, пов'язаних із соціально-економічним та культурним розвитком території, задоволенням потреб населення;

    7) залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в комплексному соціально-економічному розвитку сіл, селищ, міст, координація цієї роботи на відповідній території;

    8) розміщення на договірних засадах замовлень на виробництво продукції, виконання робіт (послуг), необхідних для територіальної громади, на підприємствах, в установах та організаціях;

    9) утворення цільових фондів соціальної допомоги інвалідам, визначення порядку і умов витрачання коштів цих фондів;

    (пункт "а" статті 27 доповнено підпунктом 9
     згідно із Законом України від 06.10.2005 р. N 2960-IV)

    б) делеговані повноваження:

    1) участь у здійсненні державної регуляторної політики в межах та у спосіб, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності";

    (пункт "б" статті 27 доповнено новим підпунктом 1
     згідно із Законом України від 01.07.2010 р. N 2388-VI,
    у зв'язку з цим підпункти 1 та 2 вважати відповідно підпунктами 2 та 3)

    2) розгляд і узгодження планів підприємств, установ та організацій, що не належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, здійснення яких може викликати негативні соціальні, демографічні, екологічні та інші наслідки, підготовка до них висновків і внесення пропозицій до відповідних органів;

    3) статистичний облік громадян, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

    Стаття 28. Повноваження в галузі бюджету, фінансів і цін

    До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

    а) власні (самоврядні) повноваження:

    1) складання проекту місцевого бюджету, подання його на затвердження відповідної ради, забезпечення виконання бюджету; щоквартальне подання раді письмових звітів про хід і результати виконання бюджету; підготовка і подання відповідно до районних, обласних рад необхідних фінансових показників і пропозицій щодо складання проектів районних і обласних бюджетів;

    2) встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України), транспортні та інші послуги;

    (Законом України від 01.07.2010 р. N 2404-VI, який набрав чинності з 31 жовтня 2010 року, передбачено зміни до підпункту 2 пункту "а" статті 28)

     

    (підпункт 2 пункту "а" статті 28 у редакції
     Закону України від 09.07.2010 р. N 2479-VI)

    3) встановлення за узгодженим рішенням відповідних рад порядку використання коштів та іншого майна, що перебувають у спільній власності територіальних громад;

    4) здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету;

    5) залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища;

    6) об'єднання на договірних засадах коштів відповідного місцевого бюджету та інших місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування комунальних підприємств, установ та організацій, вирішення інших питань, що стосуються спільних інтересів територіальних громад;

    7) укладення з юридичними і фізичними особами договорів на справляння місцевих зборів, обов'язковість укладення яких установлена законодавством;

    (пункт "а" статті 28 доповнено підпунктом 7
     згідно із Законом України від 02.12.2010 р. N 2756-VI)

    8) підготовка та затвердження переліку спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів;

    (пункт "а" статті 28 доповнено підпунктом 8
     згідно із Законом України від 02.12.2010 р. N 2756-VI)

    б) делеговані повноваження:

    1) здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням зобов'язань щодо платежів до місцевого бюджету на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності;

    2) здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням цін і тарифів;

    3) сприяння здійсненню інвестиційної діяльності на відповідній території.

    Стаття 29. Повноваження щодо управління комунальною власністю

    До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

    а) власні (самоврядні) повноваження:

    1) управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад;

    2) встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад;

    3) заслуховування звітів про роботу керівників підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад;

    4) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; організація виконання цих програм; підготовки і внесення на розгляд ради пропозицій щодо визначення сфер господарської діяльності та переліку об'єктів, які можуть надаватися у концесію;  подання раді письмових звітів про хід та результати відчуження комунального майна;

    (підпункт 4 пункту "а" статті 29 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 16.07.99 р. N 997-XIV)

    б) делеговане повноваження:

    погодження в установленому порядку кандидатур для призначення на посаду керівників підприємств, установ та організацій, розташованих на відповідній території, які перебувають у державній власності.

    Стаття 30. Повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського
    харчування, транспорту і зв'язку

    До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

    а) власні (самоврядні) повноваження:

    1) управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню;

    2) облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності; вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності;

    3) сприяння розширенню житлового будівництва, подання громадянам, які мають потребу в житлі, допомоги в будівництві житла, в отриманні кредитів, у тому числі пільгових, та субсидій для будівництва чи придбання житла; подання допомоги власникам квартир (будинків) в їх обслуговуванні та ремонті; сприяння створенню об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, реєстрація таких об'єднань;

    4) реєстрація житлово-будівельних і гаражних кооперативів; прийняття рішень про організацію стоянок автомобільного транспорту, здійснення контролю за їх діяльністю відповідно до закону;

    5) забезпечення соціально-культурних закладів, які належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, а також населення паливом, електроенергією, газом та іншими енергоносіями; вирішення питань водопостачання, відведення та очищення стічних вод; здійснення контролю за якістю питної води;

    6) вирішення питань збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів, знешкодження та захоронення трупів тварин;

    7) організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян;

    8) організація місцевих ринків, ярмарків, сприяння розвитку всіх форм торгівлі;

    9) встановлення зручного для населення режиму роботи підприємств комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад;

    10) затвердження маршрутів і графіків руху місцевого пасажирського транспорту незалежно від форм власності, узгодження цих питань стосовно транзитного пасажирського транспорту у випадках, передбачених законодавством;

    11) забезпечення утримання в належному стані кладовищ, інших місць поховання та їх охорони;

    12) залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій, що не належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, до участі в обслуговуванні населення засобами транспорту і зв'язку;

    13) надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами;

    14) сприяння діяльності Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України;

    (пункт "а" статті 30 доповнено підпунктом 14 згідно із
     Законом України від 19.03.2009 р. N 1180-VI)

    15) затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів;

    (пункт "а" статті 30 доповнено підпунктом 15 згідно із
     Законом України від 21.01.2010 р. N 1825-VI)

    16) затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів;

    (пункт "а" статті 30 доповнено підпунктом 16 згідно із
     Законом України від 21.01.2010 р. N 1825-VI)

    б) делеговані повноваження:

    1) здійснення заходів щодо розширення та вдосконалення мережі підприємств житлово-комунального господарства, торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, розвитку транспорту і зв'язку;

    2) здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, транспорту, зв'язку, за технічним станом, використанням та утриманням інших об'єктів нерухомого майна усіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і об'єктах; прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об'єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства;

    (підпункт 2 пункту "б" статті 30 у редакції
     Закону України від 19.06.2003 р. N 969-IV)

    3) здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів;

    4) встановлення за погодженням з власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності;

    5) облік відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням;

    6) надання відповідно до закону громадянам, які потребують соціального захисту, безоплатного житла або за доступну для них плату;

    7) здійснення контролю за станом квартирного обліку та додержанням житлового законодавства на підприємствах, в установах та організаціях, розташованих на відповідній території, незалежно від форм власності;

    8) видача ордерів на заселення жилої площі в будинках державних та комунальних організацій;

    9) облік нежилих приміщень на відповідній території незалежно від форм власності, внесення пропозицій їх власникам щодо використання таких приміщень для задоволення потреб територіальної громади;

    10) облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності;

    (підпункт 10 пункту "б" статті 30 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 11.02.2010 р. N 1878-VI)

    11) вирішення відповідно до законодавства питань, пов'язаних з наданням Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України службових жилих приміщень, житлової площі та інших об'єктів, житлово-комунальних послуг; здійснення контролю за їх використанням та наданням послуг;

    (пункт "б" статті 30 доповнено підпунктом 11 згідно із
     Законом України від 19.03.2009 р. N 1180-VI)

    12) здійснення заходів щодо ведення в установленому порядку єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

    (пункт "б" статті 30 доповнено підпунктом 12
     згідно із Законом України від 29.06.2010 р. N 2367-VI)

    Стаття 31. Повноваження у галузі будівництва

    1. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

    а) власні (самоврядні) повноваження:

    1) організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об'єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків, а також шляхів місцевого значення;

    2) виконання або делегування на конкурсній основі генеральній будівельній організації (підрядній організації) функцій замовника на будівництво, реконструкцію і ремонт житла, інших об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури комунальної власності;

    3) розгляд і внесення до відповідних органів виконавчої влади пропозицій до планів і програм будівництва та реконструкції об'єктів на відповідній території;

    4) залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в розвитку потужностей будівельної індустрії і промисловості будівельних матеріалів, у створенні, розвитку та реконструкції об'єктів інженерного забезпечення і транспортного обслуговування;

    5) визначення у встановленому законодавством порядку відповідно до рішень ради території, вибір, вилучення (викуп) і надання землі для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією;

    6) підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації;

    7) встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність;

    8) координація на відповідній території діяльності суб'єктів містобудування щодо комплексної забудови населених пунктів;

    9) надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок;

    (підпункт 9 пункту "а" частини першої статті 31
     у редакції Закону України від 16.09.2008 р. N 509-VI)

    10) проведення громадського обговорення містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів;

    (пункт "а" частини першої статті 31 доповнено підпунктом 10
     згідно із Законом України від 16.09.2008 р. N 509-VI)

    б) делеговані повноваження:

    1) участь у прийнятті в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством;

    (підпункт 1 пункту "б" частини першої статті 31
     у редакції Закону України від 29.06.2010 р. N 2367-VI)

    2) організація роботи, пов'язаної зі створенням і веденням містобудівного кадастру населених пунктів;

    3) здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу;

    4) здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності будинків і споруд незалежно від форм власності в районах, що зазнають впливу небезпечних природних і техногенних явищ та процесів;

    5) організація охорони, реставрації та використання пам'яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників;

    6) вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування.

    2. Частину другу статті 31 виключено

    (частина друга статті 31 у редакції
     Закону України від 16.05.2007 р. N 1026-V,
    виключена згідно із Законом України
     від 16.09.2008 р. N 509-VI)

    Стаття 32. Повноваження у сфері освіти, охорони здоров'я,
    культури, фізкультури і спорту

    До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

    а) власні (самоврядні) повноваження:

    1) управління закладами освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення;

    2) забезпечення здобуття неповнолітніми повної загальної середньої освіти; створення необхідних умов для виховання дітей, молоді, розвитку їх здібностей, трудового навчання, професійної орієнтації, продуктивної праці учнів; сприяння діяльності дошкільних та позашкільних навчально-виховних закладів, дитячих, молодіжних та науково-просвітницьких організацій;

    3) створення при загальноосвітніх навчальних закладах комунальної власності фонду загальнообов'язкового навчання за рахунок коштів місцевого бюджету, залучених з цією метою на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також коштів населення, інших джерел; контроль за використанням коштів цього фонду за призначенням;

    4) забезпечення регулярного безкоштовного підвезення до місця навчання і додому школярів;

    5) вирішення питань про надання професійним творчим працівникам на пільгових умовах у користування приміщень під майстерні, студії та лабораторії, необхідних для їх творчої діяльності;

    6) організація медичного обслуговування та харчування у закладах освіти, культури, фізкультури і спорту, оздоровчих закладах, які належать територіальним громадам або передані їм;

    7) створення умов для розвитку культури, сприяння відродженню осередків традиційної народної творчості, національно-культурних традицій населення, художніх промислів і ремесел;

    8) сприяння роботі творчих спілок, національно-культурних товариств, асоціацій, інших громадських та неприбуткових організацій, які діють у сфері охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, роботи з молоддю;

    9) створення умов для занять фізичною культурою і спортом за місцем проживання населення та в місцях масового відпочинку;

    б) делеговані повноваження:

    1) забезпечення у межах наданих повноважень доступності і безоплатності освіти та медичного обслуговування на відповідній території, можливості навчання в школах державною та рідною мовою, вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національно-культурні товариства;

    2) забезпечення відповідно до закону розвитку всіх видів освіти і медичного обслуговування, розвитку і вдосконалення мережі освітніх і лікувальних закладів усіх форм власності, фізичної культури і спорту, визначення потреби та формування замовлень на кадри для цих закладів, укладення договорів на підготовку спеціалістів, організація роботи щодо удосконалення кваліфікації кадрів;

    3) забезпечення відповідно до законодавства пільгових категорій населення лікарськими засобами та виробами медичного призначення;

    4) організація обліку дітей дошкільного та шкільного віку;

    5) подання допомоги випускникам шкіл у працевлаштуванні;

    6) забезпечення школярів, які навчаються в державних і комунальних навчальних закладах, безоплатними підручниками, створення умов для самоосвіти;

    7) організація роботи щодо запобігання бездоглядності неповнолітніх;

    8) вирішення відповідно до законодавства питань про повне державне утримання дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, у школах-інтернатах, дитячих будинках, у тому числі сімейного типу, професійно-технічних закладах освіти та утримання за рахунок держави осіб, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку і не можуть навчатися в масових навчальних закладах, у спеціальних навчальних закладах, про надання громадянам пільг на утримання дітей у школах-інтернатах, інтернатах при школах, а також щодо оплати харчування дітей у школах (групах з подовженим днем);

    9) вирішення питань про надання неповнолітнім, студентам, пенсіонерам та інвалідам права на безкоштовне і пільгове користування об'єктами культури, фізкультури і спорту, а також визначення порядку компенсації цим закладам вартості послуг, наданих безкоштовно або на пільгових умовах;

    10) забезпечення охорони пам'яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання;

    11) реєстрація відповідно до законодавства статутів (положень) розташованих на відповідній території закладів охорони здоров'я, навчально-виховних, культурно-освітніх, фізкультурно-оздоровчих закладів незалежно від форм власності; внесення пропозицій до відповідних органів про ліцензування індивідуальної підприємницької діяльності у сфері охорони здоров'я.

    Стаття 33. Повноваження у сфері регулювання земельних відносин
    та охорони навколишнього природного середовища

    1. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

    а) власні (самоврядні) повноваження:

    1) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів;

    2) підготовка і подання на затвердження ради проектів місцевих програм охорони довкілля, участь у підготовці загальнодержавних і регіональних програм охорони довкілля;

    3) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів про оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками природи, історії або культури, які охороняються законом;

    4) справляння плати за землю;

    б) делеговані повноваження:

    1) здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів;

    2) реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею;

    3) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

    (підпункт 3 пункту "б" частини першої статті 33 у
    редакції Закону України від 11.12.2003 р. N 1377-IV)

    4) погодження питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів загальнодержавного значення;

    5) вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом;

    6) вжиття необхідних заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій відповідно до закону, інформування про них населення, залучення в установленому законом порядку до цих робіт підприємств, установ та організацій, а також населення;

    (підпункт 6 пункту "б" частини першої статті 33 у
     редакції Закону України від 19.06.2003 р. N 969-IV)

    7) визначення території для розміщення відходів відповідно до законодавства;

    71) здійснення контролю за діяльністю суб'єктів підприємницької діяльності у сфері поводження з відходами;

    (підпункт 7 пункту "б" частини першої статті 33 замінено підпунктами
     7 та 71 згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1825-VI)

    8) підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

    9) організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою;

    (підпункт 9 пункту "б" частини першої статті 33 у
    редакції Закону України від 11.12.2003 р. N 1377-IV)

    10) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою;

    (підпункт 10 пункту "б" частини першої статті 33 у
    редакції Закону України від 11.12.2003 р. N 1377-IV)

    11) створення та забезпечення функціонування місцевих екологічних автоматизованих інформаційно-аналітичних систем, які є складовою мережі загальнодержавної екологічної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення доступу до екологічної інформації;

    (пункт "б" частини першої статті 33 доповнено підпунктом 11
     згідно із Законом України від 28.11.2002 р. N 254-IV)

    12) здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з побутовими та виробничими відходами та розгляд справ про адміністративні правопорушення або передача їх матеріалів на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи.

    (пункт "б" частини першої статті 33 доповнено підпунктом 12
     згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1825-VI)

    2. До відання виконавчих органів міських (за винятком міст районного значення) рад, крім повноважень, зазначених у пункті "б" частини першої цієї статті, належить координація на відповідній території діяльності спеціально уповноважених державних органів управління з охорони природи.

    (частина друга статті 33 із змінами, внесеними
    згідно із Законом України від 11.12.2003 р. N 1377-IV)

    Стаття 34. Повноваження у сфері соціального захисту населення

    1. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

    а) власні (самоврядні) повноваження:

    1) встановлення за рахунок власних коштів і благодійних надходжень додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення;

    2) вирішення відповідно до законодавства питань про подання допомоги інвалідам, ветеранам війни та праці, сім'ям загиблих (померлих або визнаних такими, що пропали безвісти) військовослужбовців, а також військовослужбовців, звільнених у запас (крім військовослужбовців строкової служби) або відставку, інвалідам з дитинства, багатодітним сім'ям у будівництві індивідуальних жилих будинків, проведенні капітального ремонту житла, у придбанні будівельних матеріалів; відведення зазначеним особам у першочерговому порядку земельних ділянок для індивідуального будівництва, садівництва та городництва;

    3) організація для малозабезпечених громадян похилого віку, інвалідів будинків-інтернатів, побутового обслуговування, продажу товарів у спеціальних магазинах і відділах за соціально доступними цінами, а також безоплатного харчування;

    4) вирішення питань про надання за рахунок коштів місцевих бюджетів ритуальних послуг у зв'язку з похованням самотніх громадян, ветеранів війни та праці, а також інших категорій малозабезпечених громадян; подання допомоги на поховання громадян в інших випадках, передбачених законодавством;

    б) делеговані повноваження:

    1) підготовка і подання на затвердження ради цільових місцевих програм поліпшення стану безпеки і умов праці та виробничого середовища, територіальних програм зайнятості та заходів щодо соціальної захищеності різних груп населення від безробіття, організація їх виконання; участь у розробленні цільових регіональних програм поліпшення стану безпеки і умов праці та виробничого середовища, зайнятості населення, що затверджуються відповідно районними, обласними радами;

    (підпункт 1 пункту "б" частини першої статті 34 у
     редакції Закону України від 19.06.2003 р. N 969-IV)

    2) забезпечення здійснення передбачених законодавством заходів щодо поліпшення житлових і матеріально-побутових умов інвалідів, ветеранів війни та праці, громадян, реабілітованих як жертви політичних репресій, військовослужбовців, а також військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, сімей, які втратили годувальника, багатодітних сімей, громадян похилого віку, які потребують обслуговування вдома, до влаштування в будинки інвалідів і громадян похилого віку, які мають потребу в цьому, дітей, що залишились без піклування батьків, на виховання в сім'ї громадян;

    3) вирішення відповідно до законодавства питань про надання пільг і допомоги, пов'язаних з охороною материнства і дитинства;

    4) вирішення у встановленому законодавством порядку питань опіки і піклування;

    5) подання відповідно до законодавства одноразової допомоги громадянам, які постраждали від стихійного лиха;

    6) вирішення відповідно до законодавства питань про надання компенсацій і пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в інших випадках, передбачених законодавством;

    7) організація проведення оплачуваних громадських робіт для осіб, зареєстрованих як безробітні, а також учнівської та студентської молоді у вільний від занять час на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до комунальної власності, а також за договорами - на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до інших форм власності;

    8) здійснення контролю за охороною праці, забезпеченням соціального захисту працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, у тому числі зайнятих на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, за якістю проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативно-правовим актам про охорону праці, за наданням працівникам відповідно до законодавства пільг та компенсацій за роботу в шкідливих умовах;

    (підпункт 8 пункту "б" частини першої статті 34 у
     редакції Закону України від 19.06.2003 р. N 969-IV)

    9) участь у веденні колективних переговорів та укладенні територіальних тарифних угод, вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) щодо підприємств, установ та організацій, розташованих на відповідній території; реєстрація колективних договорів і угод, здійснення контролю за їх виконанням;

    10) встановлення відповідно до законодавства розмірів і порядку виплати щомісячної допомоги особам, які здійснюють догляд за самотніми громадянами, які за висновком медичних закладів потребують постійного стороннього догляду;

    11) здійснення контролю за поданням відповідно до закону підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності відомостей про наявність вільних робочих місць (посад); організація інформування населення про потребу підприємств, установ та організацій усіх форм власності у працівниках;

    12) бронювання в порядку, встановленому законом, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності робочих місць, призначених для працевлаштування осіб, які відповідно до законодавства потребують соціального захисту і не спроможні конкурувати на ринку праці, визначення нормативів таких робочих місць; прийняття рішень про створення на підприємствах, в установах та організаціях спеціальних робочих місць для осіб з обмеженою працездатністю, організація професійної підготовки цих осіб; погодження проведення ліквідації таких робочих місць;

    13) державна реєстрація місцевих благодійних організацій і фондів, інших неприбуткових організацій;

    14) здійснення згідно із законодавством заходів соціального патронажу щодо осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк.

    (пункт "б" частини першої статті 34 доповнено підпунктом 14
     згідно із Законом України від 01.12.2005 р. N 3167-IV)

    2. До відання виконавчих органів сільських, селищних рад, крім повноважень, зазначених у пункті "б" частини першої цієї статті, належить також вирішення питань щодо надання працівникам освіти, культури, охорони здоров'я, іншим категоріям громадян, які працюють у сільській місцевості, встановлених законодавством пільг.

    Стаття 35. Повноваження в галузі зовнішньоекономічної діяльності

    До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

    а) власні (самоврядні) повноваження:

    1) укладення і забезпечення виконання у встановленому законодавством порядку договорів з іноземними партнерами на придбання та реалізацію продукції, виконання робіт і надання послуг;

    2) сприяння зовнішньоекономічним зв'язкам підприємств, установ та організацій, розташованих на відповідній території, незалежно від форм власності;

    3) сприяння у створенні на основі законодавства спільних з іноземними партнерами підприємств виробничої і соціальної інфраструктури та інших об'єктів; залучення іноземних інвестицій для створення робочих місць;

    б) делеговані повноваження:

    1) організація та контроль прикордонної і прибережної торгівлі;

    2) створення умов для належного функціонування митних органів, сприяння їх діяльності;

    3) забезпечення на відповідній території в межах наданих повноважень реалізації міжнародних зобов'язань України.

    Стаття 36. Повноваження в галузі оборонної роботи

    До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі делеговані повноваження:

    1) сприяння організації призову громадян на строкову військову та альтернативну (невійськову) службу, а також їх мобілізації, підготовці молоді до служби в Збройних Силах України, організації навчальних (перевірочних) та спеціальних військових зборів; забезпечення доведення до підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення наказу військового комісара про оголошення мобілізації;

    2) бронювання робочих місць для військовозобов'язаних на підприємствах, в установах та організаціях відповідно до законодавства;

    3) організація та участь у здійсненні заходів, пов'язаних з мобілізаційною підготовкою та цивільною обороною, на відповідній території;

    4) вирішення відповідно до законодавства питань, пов'язаних з наданням військовим частинам, установам, навчальним закладам Збройних Сил України службових приміщень і жилої площі, інших об'єктів, комунально-побутових послуг; здійснення контролю за їх використанням, наданням послуг;

    5) сприяння організації виробництва і поставкам у війська підприємствами та організаціями, що належать до комунальної власності, замовленої продукції, послуг, енергоресурсів;

    6) здійснення заходів щодо створення належних умов для функціонування пунктів пропуску через Державний кордон України;

    7) сприяння Державній прикордонній службі України у підтриманні відповідного режиму на державному кордоні;

    (пункт 7 статті 36  із змінами, внесеними згідно із
    Законом України від 03.04.2003 р. N 662-IV)

    8) здійснення заходів щодо військово-патріотичного виховання населення.

    Стаття 37. Повноваження щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою

    До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження:

    1) підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту;

    2) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо питань адміністративно-територіального устрою в порядку і межах повноважень, визначених законом.

    Стаття 38. Повноваження щодо забезпечення законності, правопорядку,
    охорони прав, свобод і законних інтересів громадян

    1. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

    а) власні (самоврядні) повноваження:

    1) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо створення відповідно до закону міліції, що утримується за рахунок коштів місцевого самоврядування, вирішення питань про чисельність працівників такої міліції, про витрати на їх утримання, здійснення матеріально-технічного забезпечення їх діяльності, створення для них необхідних житлово-побутових умов;

    (підпункт 1 пункту "а" частини першої статті 38 у
    редакції Закону України від 04.03.2004 р. N 1577-IV)

    (дію попередньої редакції підпункту 1 пункту "а" частини першої статті 38 відновлено на 2005 рік у зв'язку із зупиненням дії Закону України від 04.03.2004 р. N 1577-IV згідно із Законами України від 23.12.2004 р. N 2285-IV, від 25.03.2005 р. N 2505-IV,

    на 2006 рік - згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV,
    на 2007 рік - згідно із Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V,
    відновлено у зв'язку з втратою чинності Законом України від 04.03.2004 р. N 1577-IV згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI)

     

    2) сприяння діяльності органів суду, прокуратури, юстиції, служби безпеки, внутрішніх справ, адвокатури і Державної кримінально-виконавчої служби України;

    (підпункт 2 пункту "а" частини першої статті 38 із змінами,
     внесеними згідно із Законом України від 14.04.2009 р. N 1254-VI)

    3) внесення подань до відповідних органів про притягнення до відповідальності посадових осіб, якщо вони ігнорують законні вимоги та рішення рад і їх виконавчих органів, прийняті в межах їх повноважень;

    4) звернення до суду про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальної громади, а також повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

    5) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо створення відповідно до законодавства комунальної аварійно-рятувальної служби, що утримується за рахунок коштів місцевого бюджету, вирішення питань про чисельність працівників такої служби, витрати на їх утримання, зокрема щодо матеріально-технічного забезпечення їх діяльності, створення для них необхідних житлово-побутових умов;

    (пункт "а" частини першої статті 38 доповнено підпунктом 5
     згідно із Законом України від 29.05.2001 р. N 2470-III)

    6) створення в установленому порядку комунальних аварійно-рятувальних служб;

    (пункт "а" частини першої статті 38 доповнено підпунктом 6
     згідно із Законом України від 29.05.2001 р. N 2470-III)

    7) створення резервного фонду для ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

    (пункт "а" частини першої статті 38 доповнено підпунктом 7
     згідно із Законом України від 29.05.2001 р. N 2470-III)

    8) розроблення та здійснення заходів щодо матеріально-технічного забезпечення діяльності комунальних аварійно-рятувальних служб;

    (пункт "а" частини першої статті 38 доповнено підпунктом 8
     згідно із Законом України від 29.05.2001 р. N 2470-III)

    9) організація в установленому порядку навчання особового складу комунальних аварійно-рятувальних служб та аварійно-рятувальних служб громадських організацій; 

    (пункт "а" частини першої статті 38 доповнено підпунктом 9
     згідно із Законом України від 29.05.2001 р. N 2470-III)

    10) централізоване тимчасове зберігання архівних документів, нагромаджених у процесі документування службових, трудових або інших правовідносин юридичних і фізичних осіб на відповідній території, та інших архівних документів, що не належать до Національного архівного фонду;

    (пункт "а" частини першої статті 38 доповнено підпунктом 10
     згідно із Законом України від 06.03.2003 р. N 594-IV)

    б) делеговані повноваження:

    1) забезпечення вимог законодавства щодо розгляду звернень громадян, здійснення контролю за станом цієї роботи на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності;

    2) вжиття у разі надзвичайних ситуацій необхідних заходів відповідно до закону щодо забезпечення державного і громадського порядку, життєдіяльності підприємств, установ та організацій, врятування життя людей, захисту їх здоров'я, збереження матеріальних цінностей;

    (підпункт 2 пункту "б" частини першої статті 38 у
     редакції Закону України від 19.06.2003 р. N 969-IV)

    3) вирішення відповідно до закону питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів; здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку;

    31) погодження проекту плану проведення потенційно небезпечних заходів в умовах присутності цивільного населення за участю особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з використанням озброєння і військової техніки; взаємодія з органами військового управління під час планування та проведення таких заходів з метою запобігання і недопущення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків відповідно до закону;

    (пункт "б" частини першої статті 38 доповнено підпунктом 31
     згідно із Законом України від 03.02.2004 р. N 1419-IV)

    4) розгляд справ про адміністративні правопорушення, віднесені законом до їх відання; утворення адміністративних комісій та комісій з питань боротьби зі злочинністю, спрямування їх діяльності;

    5) вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до їх відання, реєстрація актів громадянського стану (за винятком виконавчих органів міських (крім міст обласного значення) рад);

    (підпункт 5 пункту "б" частини першої статті 38 із змінами,
     внесеними згідно із Законом України від 11.01.2000 р. N 1366-XIV)

    6) здійснення в установленому порядку державної реєстрації підприємств та інших суб'єктів підприємницької діяльності, розташованих на відповідній території, а також положень про організації орендарів;

    7) реєстрація у встановленому порядку місцевих об'єднань громадян, органів територіальної самоорганізації населення, які створюються і діють відповідно до законодавства.

    2. До відання виконавчих органів міських (за винятком міст районного значення) рад, крім повноважень, зазначених у пункті "б" частини першої цієї статті, належить:

    1) утворення служб у справах дітей та спостережної, спрямування їх діяльності;

    (пункт 1 частини другої статті 38 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 07.02.2007 р. N 609-V)

    2) сприяння органам внутрішніх справ у забезпеченні додержання правил паспортної системи;

    3) вирішення спільно з відповідними органами Міністерства внутрішніх справ України питань щодо створення належних умов для служби та відпочинку особовому складу органів внутрішніх справ; 

    4) зберігання документів Національного архівного фонду, що мають місцеве значення, і управління архівною справою та діловодством на відповідній території;

    (частину другу статті 38 доповнено пунктом 4
     згідно із Законом України від 06.03.2003 р. N 594-IV)

    5) здійснення заходів щодо ведення Державного реєстру виборців відповідно до закону.

    (частину другу статті 38 доповнено пунктом 5
     згідно із Законом України від 22.02.2007 р. N 698-V)

    3. Частина третя статті 38 втратила чинність 

    (статтю 38 доповнено частиною третьою згідно із
     Законом України від 04.03.2004 р. N 1577-IV)

    (дію частини третьої статті 38 зупинено на 2005 рік у зв'язку із зупиненням дії Закону України від 04.03.2004 р. N 1577-IV згідно із Законами України від 23.12.2004 р. N 2285-IV, від 25.03.2005 р. N 2505-IV,

    на 2006 рік - згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV,
    на 2007 рік - згідно із Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V,
    втратила чинність у зв'язку з втратою чинності Законом України від 04.03.2004 р. N 1577-IV згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI)

     

    Стаття 39. Повноваження щодо відзначення державними нагородами України

    Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад розглядають клопотання підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і вносять у встановленому порядку до відповідних органів виконавчої влади подання про нагородження державними нагородами України.

    (стаття 39 змінами, внесеними згідно із
     Законом України від 17.05.2001 р. N 2419-III)

    Стаття 40. Інші повноваження виконавчих органів сільських,
    селищних, міських рад

    Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження.

    Стаття 41. Особливості повноважень районних у містах рад та
    їх виконавчих органів

    1. Питання організації управління районами в містах належать до компетенції міських рад.

    2. Районні у містах ради (у разі їх створення) та їх виконавчі органи відповідно до Конституції та законів України здійснюють управління рухомим і нерухомим майном та іншими об'єктами, що належать до комунальної власності територіальних громад районів у містах, формують, затверджують, виконують відповідні бюджети та контролюють їх виконання, а також здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, в обсягах і межах, що визначаються міськими радами.

    (частина друга статті 41 із змінами, внесеними
    згідно із Законом України від 04.03.2004 р. N 1577-IV)

    (зміни, внесені Законом України від 04.03.2004 р. N 1577-IV до частини другої статті 41 зупинено на 2005 рік у зв'язку із зупиненням дії Закону України від 04.03.2004 р. N 1577-IV згідно із Законами України від 23.12.2004 р. N 2285-IV, від 25.03.2005 р. N 2505-IV,

    на 2006 рік - згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV,
    на 2007 рік - згідно із Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V,
    втратили чинність у зв'язку з втратою чинності Законом України від 04.03.2004 р. N 1577-IV згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI)

     

    3. Обсяг і межі повноважень районних у містах рад та їх виконавчих органів визначаються відповідними міськими радами за узгодженням з районними у містах радами з урахуванням загальноміських інтересів та колективних потреб територіальних громад районів у містах.

    (положення частин третьої статті 41 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.2000 року N 1-рп/2000)

     

    4. Визначений міськими радами обсяг повноважень районних у місті рад та їх виконавчих органів не може змінюватися міською радою без згоди відповідної районної у місті ради протягом даного скликання.

    (положення частин четвертої статті 41 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.2000 року N 1-рп/2000)

     

    5. Порядок формування, структура, форми діяльності районних у містах рад та їх органів визначаються відповідно до цього та інших законів.

    Глава 3. Сільський, селищний, міський голова

    Стаття 42. Повноваження сільського, селищного, міського голови

    1. Повноваження сільського, селищного, міського голови починаються з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.

    2. У разі звільнення з посади сільського, селищного, міського голови у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює секретар відповідної сільської, селищної, міської ради. Секретар сільської, селищної, міської ради тимчасово здійснює зазначені повноваження з моменту дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови і до моменту початку повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на позачергових виборах відповідно до закону, або до дня відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на чергових місцевих виборах.

    (частина перша статті 42 у редакції
     Закону України від 06.10.2004 р. N 2055-IV,
    замінено двома частинами згідно із
     Законом України від 25.12.2008 р. N 806-VI,
    у зв'язку з цим частини другу - шосту вважати
     відповідно частинами третьою - сьомою)

    3. Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених статтею 79 цього Закону, що має наслідком звільнення його з посади. Не пізніш як на п'ятнадцятий день після звільнення з посади або смерті сільського, селищного, міського голови особа, яка на цей час відповідно до закону здійснює повноваження сільського, селищного, міського голови, звертається до Верховної Ради України з клопотанням щодо призначення позачергових виборів сільського, селищного, міського голови.

    (частина третя статті 42 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 06.10.2004 р. N 2055-IV,
    у редакції Закону України від 25.12.2008 р. N 806-VI)

    4. Сільський, селищний, міський голова:

    1) забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади;

    2) організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету;

    3) підписує рішення ради та її виконавчого комітету;

    4) вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради;

    5) вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради;

    (дію пункту 5 частини четвертої статті 42 зупинено на 2007 рік стосовно встановлення чисельності та штатів апарату та виконавчих органів відповідної ради згідно із Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V)

    (дію пункту 5 частини четвертої статті 42 відновлено у зв'язку із виключенням пункту 47 статті 71 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V згідно із Законом України від 15.03.2007 р. N 749-V)

     

    6) вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів, встановлених відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України;

    (пункт 6 частини четвертої статті 42 із змінами, внесеними
     згідно із Законами України від 19.12.2006 р. N 489-V,
     від 15.03.2007 р. N 749-V,
     у редакції Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI)

    (зміни, внесені підпунктом 3 пункту 89 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)

     

    7) здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету;

    8) скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради;

    9) забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання;

    10) призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів;

    (пункт 10 частини четвертої статті 42 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 22.06.2000 р. N 1841-III)

    11) скликає загальні збори громадян за місцем проживання;

    12) забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідної ради, її виконавчого комітету;

    13) є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою;

    (пункт 13 частини четвертої статті 42 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 06.09.2005 р. N 2813-IV)

    14) представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства;

    15) звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів;

    16) укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради;

    17) веде особистий прийом громадян;

    18) забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об'єднань;

    181) бере участь у здійсненні державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в межах та у спосіб, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності";

    (частину четверту статті 42 доповнено підпунктом 181
     згідно із Законом України від 01.07.2010 р. N 2388-VI)

    19) здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів;

    20) видає розпорядження у межах своїх повноважень.

    (положенням частини четвертої статті 42 дано офіційне тлумачення
     Рішенням Конституційного Суду України від 06.07.99 р. N 7-рп/99)

    21) пункт 21 частини четвертої статті 42 втратив чинність

    (частину четверту статті 42 доповнено пунктом 21
    згідно із Законом України від 04.03.2004 р. N 1577-IV)

    (дію пункту 21 частини четвертої статті 42 зупинено на 2005 рік у зв'язку із зупиненням дії Закону України від 04.03.2004 р. N 1577-IV згідно із Законами України від 23.12.2004 р. N 2285-IV, від 25.03.2005 р. N 2505-IV,

    на 2006 рік - згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV,
    на 2007 рік - згідно із Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V,
    пункт 21 частини четвертої статті 42 втратив чинність у зв'язку з втратою чинності Законом України від 04.03.2004 р. N 1577-IV згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI)

     

    22) пункт 22 частини четвертої статті 42 втратив чинність

    (частину четверту статті 42 доповнено пунктом 22
    згідно із Законом України від 04.03.2004 р. N 1577-IV)

    (дію пункту 22 частини четвертої статті 42 зупинено на 2005 рік у зв'язку із зупиненням дії Закону України від 04.03.2004 р. N 1577-IV згідно із Законами України від 23.12.2004 р. N 2285-IV, від 25.03.2005 р. N 2505-IV,

    на 2006 рік - згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV,
    на 2007 рік - згідно із Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V,
    пункт 22 частини четвертої статті 42 втратив чинність у зв'язку з втратою чинності Законом України від 04.03.2004 р. N 1577-IV згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI)

     

    5. Сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

    (положенням частини п'ятої статті 42 дано офіційне тлумачення
     Рішенням Конституційного Суду України від 06.07.99 р. N 7-рп/99)

    6. При здійсненні наданих повноважень сільський, селищний, міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним - перед відповідною радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади. Сільський, селищний, міський голова щорічно звітує відповідно сільській, селищній, міській раді про здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності виконавчими органами відповідної ради.

    (положенням частини шостої статті 42 дано офіційне тлумачення
     Рішенням Конституційного Суду України від 06.07.99 р. N 7-рп/99)

    (частина шоста статті 42 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 01.07.2010 р. N 2388-VI)

    7. Сільський, селищний, міський голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами. На вимогу не менше половини депутатів відповідної ради сільський, селищний, міський голова зобов'язаний прозвітувати перед радою про роботу виконавчих органів ради у будь-який визначений ними термін.

    (положенням частини сьомої статті 42 дано офіційне тлумачення
     Рішенням Конституційного Суду України від 06.07.99 р. N 7-рп/99)

    (положення частини сьомої статті 42 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.2000 року N 1-рп/2000)

     

    Глава 4. Повноваження районних і обласних рад

    Стаття 43. Питання, які вирішуються районними і обласними радами
    виключно на їх пленарних засіданнях

    1. Виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання:

    1) обрання голови ради, відповідно заступника голови районної ради та першого заступника, заступника голови обласної ради, звільнення їх з посади;

    (пункт 1 частини першої статті 43 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 25.12.2008 р. N 806-VI)

    2) утворення, обрання і ліквідація постійних та інших комісій ради, зміна їх складу, обрання голів комісій;

    3) утворення президії (колегії) ради, затвердження положення про неї;

    4) затвердження за пропозицією голови ради структури виконавчого апарату ради, його чисельності, встановленої відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на утримання ради та її виконавчого комітету;

    (пункт 4 частини першої статті 43 із змінами, внесеними
     згідно із Законами України від 19.12.2006 р. N 489-V,
     від 15.03.2007 р. N 749-V,
     у редакції Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI)

    (зміни, внесені підпунктом 4 пункту 89 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)

     

    5) затвердження регламенту ради;

    6) затвердження плану роботи ради, з урахуванням вимог статті 32 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", заслуховування звіту про його виконання;

    (пункт 6 частини першої статті 43 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 01.07.2010 р. N 2388-VI)

    7) заснування засобів масової інформації відповідної ради, призначення і звільнення їх керівників;

    8) заслуховування звітів постійних комісій, керівників органів, які рада утворює, обирає та призначає;

    9) розгляд запитів депутатів, прийняття рішень по них;

    10) прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень депутата ради в порядку, встановленому законодавством;

    11) визначення відповідно до закону кількісного складу ради;

    12) прийняття за пропозицією територіальних громад рішення щодо проведення консультативного опитування з питань, які стосуються їх спільних інтересів;

    13) здійснення відповідно до закону повноважень щодо організації проведення всеукраїнських референдумів та виборів органів державної влади і місцевого самоврядування;

    14) затвердження відповідно до закону Положення про зміст, опис та порядок використання символіки району, області;

    15) прийняття рішень щодо об'єднання в асоціації, вступ до асоціацій та інших форм добровільних об'єднань органів місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад, а також про вихід із них;

    16) затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно району, області, цільових програм з інших питань, заслуховування звітів про їх виконання;

    17) затвердження відповідно районних, обласних бюджетів, внесення змін до них, затвердження звітів про їх виконання;

    18) розподіл переданих з державного бюджету коштів у вигляді дотацій, субвенцій відповідно між районними бюджетами, місцевими бюджетами міст обласного значення, сіл, селищ, міст районного значення;

    19) вирішення за дорученням відповідних рад питань про продаж, передачу в оренду, концесію або під заставу об'єктів комунальної власності, які забезпечують спільні потреби територіальних громад і перебувають в управлінні районних, обласних рад, а також придбання таких об'єктів в установленому законом порядку;

    (пункт 19 частини першої статті 43 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 16.07.99 р. N 997-XIV)

    20) вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників;

    21) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин;

    22) вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів відповідно районного, обласного значення, а також про скасування такого дозволу;

    23) встановлення правил користування водозабірними спорудами, призначеними для задоволення питних, побутових та інших потреб населення, зон санітарної охорони джерел водопостачання, обмеження або заборони використання підприємствами питної води у промислових цілях;

    24) прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів про оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками історії або культури, які охороняються законом;

    25) прийняття за пропозицією відповідних сільських, селищних, міських рад рішень, пов'язаних зі створенням спеціальних вільних та інших зон, зміною у статусі цих зон, внесення до відповідних органів пропозицій з цих питань;

    26) прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і в порядку, визначених законом;

    27) прийняття рішень щодо делегування місцевим державним адміністраціям окремих повноважень районних, обласних рад;

    28) заслуховування звітів голів місцевих державних адміністрацій, їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, бюджету, рішень ради із зазначених питань, а також про здійснення місцевими державними адміністраціями делегованих їм радою повноважень;

    29) прийняття рішення про недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації;

    30) прийняття рішень про звернення до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад у сфері їх спільних інтересів, а також повноваження районних, обласних рад та їх органів;

    31) внесення до Кабінету Міністрів України пропозицій щодо голови відповідної місцевої державної адміністрації;

    32) надання згоди на передачу об'єктів з державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст та прийняття рішень про передачу об'єктів права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні районних, обласних рад, у державну власність, а також щодо придбання об'єктів державної власності;

    (частину першу статті 43 доповнено пунктом 32 згідно
     із Законом України від 06.10.98 р. N 163-XIV,
    пункт 32 частини першої статті 43 із змінами, внесеними 
    згідно із Законом України від 21.12.2000 р. N 2182-III)

    33) пункт 33 частини першої статті 43 втратив чинність

    (частину першу статті 43 доповнено пунктом 33
    згідно із Законом України від 04.03.2004 р. N 1577-IV)

    (дію пункту 33 частини першої статті 43 зупинено на 2005 рік у зв'язку із зупиненням дії Закону України від 04.03.2004 р. N 1577-IV згідно із Законами України від 23.12.2004 р. N 2285-IV, від 25.03.2005 р. N 2505-IV,

    на 2006 рік - згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV,
    на 2007 рік - згідно із Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V,
    пункт 33 частини першої статті 43 втратив чинність у зв'язку з втратою чинності Законом України від 04.03.2004 р. N 1577-IV згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI)

     

    34) пункт 34 частини першої статті 43 втратив чинність

    (частину першу статті 43 доповнено пунктом 34
    згідно із Законом України від 04.03.2004 р. N 1577-IV)

    (дію пункту 34 частини першої статті 43 зупинено на 2005 рік у зв'язку із зупиненням дії Закону України від 04.03.2004 р. N 1577-IV згідно із Законами України від 23.12.2004 р. N 2285-IV, від 25.03.2005 р. N 2505-IV,

    на 2006 рік - згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV,
    на 2007 рік - згідно із Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V,
    пункт 34 частини першої статті 43 втратив чинність у зв'язку з втратою чинності Законом України від 04.03.2004 р. N 1577-IV згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI)

     

    35) затвердження відповідно до закону Положення про помічника-консультанта депутата ради та опису посвідчення помічника-консультанта депутата ради;

    (частину першу статті 43 доповнено пунктом 35
     згідно із Законом України від 22.12.2005 р. N 3266-IV)

    36) заслуховування інформації прокурорів та керівників органів внутрішніх справ про стан законності, боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності на відповідній території;

    (частину першу статті 43 доповнено пунктом 36
     згідно із Законом України від 01.07.2010 р. N 2389-VI)

    37) встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада, а також суб'єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств.

    (частину першу статті 43 доповнено пунктом 37
     згідно із Законом України від 01.07.2010 р. N 2404-VI)

    2. Районні і обласні ради можуть розглядати і вирішувати на пленарних засіданнях й інші питання, віднесені до їх відання цим та іншими законами.

    3. Крім питань, зазначених у частині першій цієї статті, виключно на пленарних засіданнях обласних рад вирішуються такі питання:

    1) затвердження відповідно до законодавства правил забудови і благоустрою населених пунктів області;

    2) прийняття у межах, що визначаються законами, рішень з питань боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями, які передбачають за їх порушення адміністративну відповідальність;

    3) пункт 3 частини третьої статті 43 виключено

     (згідно із Законом України
     від 03.04.2003 р. N 703-IV)

    4) прийняття рішень про віднесення лісів до категорії захисності, а також про поділ лісів за розрядами такс у випадках і порядку, передбачених законом.

    4. Частина четверта статті 43 втратила чинність

    (статтю 43 доповнено частиною четвертою
    згідно із Законом України від 04.03.2004 р. N 1577-IV)

    (дію частини четвертої статті 43 зупинено на 2005 рік у зв'язку із зупиненням дії Закону України від 04.03.2004 р. N 1577-IV згідно із Законами України від 23.12.2004 р. N 2285-IV, від 25.03.2005 р. N 2505-IV,

    на 2006 рік - згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV,
    на 2007 рік - згідно із Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V,
    частина четверта статті 43 втратила чинність у зв'язку з втратою чинності Законом України від 04.03.2004 р. N 1577-IV згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI)

     

    Стаття 44. Делегування повноважень районних і обласних рад відповідним місцевим державним адміністраціям

    1. Районні, обласні ради делегують відповідним місцевим державним адміністраціям такі повноваження:

    1) підготовка і внесення на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно районів і областей, цільових програм з інших питань, а в місцях компактного проживання національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку, проектів рішень, інших матеріалів з питань, передбачених цією статтею; забезпечення виконання рішень ради;

    2) підготовка пропозицій до програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно областей та загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального та культурного розвитку України;

    3) забезпечення збалансованого економічного і соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів;

    4) підготовка і подання до відповідних органів виконавчої влади фінансових показників і пропозицій до проекту Державного бюджету України;

    5) сприяння інвестиційній діяльності на території району, області;

    6) об'єднання на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій, розташованих на відповідній території, і населення, а також бюджетних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання на пайових засадах об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури, шляхів місцевого значення та на заходи щодо охорони праці та охорони навколишнього природного середовища;

    (пункт 6 частини першої статті 44 із змінами, внесеними
    згідно із Законом України від 19.06.2003 р. N 969-IV)

    7) залучення в порядку, встановленому законом, підприємств, установ та організацій, які не належать до комунальної власності, до участі в обслуговуванні населення відповідної території, координація цієї роботи;

    8) затвердження маршрутів і графіків руху місцевого пасажирського транспорту незалежно від форм власності, узгодження цих питань стосовно транзитного пасажирського транспорту;

    9) підготовка питань про визначення у встановленому законом порядку території, вибір, вилучення (викуп) і надання землі для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією;

    10) організація охорони, реставрації, використання пам'яток історії та культури, архітектури і містобудування, палацово-паркових, паркових та садибних комплексів, природних заповідників місцевого значення;

    11) підготовка висновків щодо проектів місцевих містобудівних програм відповідних адміністративно-територіальних одиниць, що затверджуються сільськими, селищними, міськими радами;

    12) видача замовникам відповідно до законодавства містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок за межами населених пунктів; 

    (пункт 12 частини першої статті 44 у редакції
     Закону України від 16.09.2008 р. N 509-VI)

    13) забезпечення відповідно до законодавства розвитку науки, усіх видів освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури і спорту, туризму; сприяння відродженню осередків традиційної народної творчості, національно-культурних традицій населення, художніх промислів і ремесел, роботі творчих спілок, національно-культурних товариств, асоціацій, інших громадських та неприбуткових організацій, які діють у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури і спорту, сім'ї та молоді;

    14) підготовка і подання на затвердження ради пропозицій щодо організації територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками історії або культури, які охороняються законом;

    15) вжиття необхідних заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій відповідно до закону, інформування про них населення, залучення в установленому законом порядку до цих робіт підприємств, установ та організацій, а також населення;

    (пункт 15 частини першої статті 44 у редакції
     Закону України від 19.06.2003 р. N 969-IV)

    16) координація на відповідній території діяльності місцевих землевпорядних органів;

    17) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок;

    18) забезпечення виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів, прийнятих районними, обласними радами.

    (частину першу статті 44 доповнено пунктом 18
     згідно із Законом України від 11.09.2003 р. N 1160-IV)

    2. Крім повноважень, зазначених у частині першій цієї статті, обласні ради делегують обласним державним адміністраціям такі повноваження:

    1) визначення відповідно до закону розміру відрахувань підприємствами, установами та організаціями, що надходять на розвиток шляхів загального користування в області;

    2) погодження у випадках, передбачених законом, з відповідними сільськими, селищними, міськими радами питань щодо розподілу коштів за використання природних ресурсів, які надходять до фондів охорони навколишнього природного середовища;

    3) підготовка проектів рішень про віднесення лісів до категорії захисності, а також про поділ лісів за розрядами такс у випадках і порядку, передбачених законом;

    4) прийняття у встановленому законом порядку рішень про заборону використання окремих природних ресурсів загального користування;

    5) визначення відповідно до законодавства режиму використання територій рекреаційних зон;

    6) затвердження для підприємств, установ та організацій, розташованих на відповідній території, лімітів викидів і скидів забруднюючих речовин у довкілля та лімітів розміщення відходів у випадках, передбачених законом.

    Глава 5. Порядок формування, організація роботи органів та посадових осіб місцевого самоврядування

    Стаття 45. Порядок формування рад

    1. Сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення), районна, обласна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного села, селища, міста, району в місті, району, області на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

    (частина перша статті 45 у редакції
     Закону України від 25.12.2008 р. N 806-VI)

    2. Порядок організації і проведення виборів депутатів визначається законом.

    3. Загальний склад ради визначається радою відповідно до закону про вибори.

    4. Рада вважається повноважною за умови обрання не менш як двох третин депутатів від загального складу ради.

    (частина четверта статті 45 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 22.03.2007 р. N 812-V)

    5. У разі якщо до ради обрано менше двох третин її складу, до обрання необхідної кількості депутатів продовжує здійснювати повноваження рада попереднього скликання.

    6. У разі дострокового припинення повноважень деяких депутатів, внаслідок чого до складу ради входить менш як дві третини депутатів, до обрання необхідної кількості депутатів така рада вважається повноважною за наявності більше половини депутатів від загального складу ради.

    (частина шоста статті 45 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 22.03.2007 р. N 812-V)

    7. Строк повноважень місцевої ради, обраної на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України.

    (частина сьома статті 45 у редакції
     Закону України від 25.12.2008 р. N 806-VI)

    8. Повноваження місцевої ради, обраної на позачергових, повторних або перших виборах, закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної ради, обраної на наступних (чергових або позачергових) виборах.

    (статтю 45 доповнено частиною восьмою згідно із
     Законом України від 25.12.2008 р. N 806-VI)

    Стаття 46. Сесія ради

    1. Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

    2. Перша сесія новообраної сільської, селищної, міської ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів відповідно сільського, селищного, міського голови. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного сільського, селищного, міського голови відповідно до статті 42 цього Закону головує на пленарних засіданнях ради першої сесії новообраний голова.

    У разі якщо на час проведення першої сесії відповідний сільський, селищний, міський голова не обраний, про що на сесії ради інформує голова територіальної виборчої комісії, рада обирає тимчасову президію з числа депутатів ради в кількості трьох - п'яти осіб. Члени тимчасової президії почергово головують на пленарних засіданнях ради до обрання секретаря ради. З часу обрання секретаря ради він головує на пленарних засіданнях ради.

    (частина друга статті 46 у редакції
    Закону України від 22.03.2007 р. N 812-V)

    3. Першу сесію новообраної районної у місті, районної, обласної ради скликає відповідна територіальна виборча комісія не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради у кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання рада обирає тимчасову президію з числа депутатів ради в кількості не більше п'яти осіб - представників партій (блоків), які набрали найбільшу кількість голосів на виборах. Члени тимчасової президії почергово головують на пленарних засіданнях ради до обрання голови ради. З часу обрання голови ради він веде пленарні засідання ради відповідно до вимог цього Закону та регламенту ради. 

    (частина третя статті 46 у редакції
    Закону України від 22.03.2007 р. N 812-V)

    4. Наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради.

    5. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок - не рідше ніж один раз на місяць.

    (частина п'ята статті 46 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 06.09.2005 р. N 2806-IV)

    6. У разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради - секретарем сільської, селищної, міської ради; районної у місті, районної, обласної ради - відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради.

    (абзац перший частини шостої статті 46 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 25.12.2008 р. N 806-VI)

    У цих випадках сесія скликається:

    1) якщо сесія не скликається сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті, районної, обласної ради) у строки, передбачені цим Законом;

    2) якщо сільський, селищний, міський голова (голова районної у місті, районної, обласної ради) без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених частиною сьомою цієї статті.

    (пункти 1 - 3 частини шостої статті 46 замінено двома пунктами
     згідно із Законом України від 18.09.2008 р. N 520-VI)

    7. Сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації.

    8. У разі якщо посадові особи, зазначені у частинах четвертій та шостій цієї статті, у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб'єктів, зазначених у частині сьомій цієї статті або у разі якщо такі посади є вакантними, сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради.

    (частина восьма статті 46 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 18.09.2008 р. N 520-VI)

    9. Рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

    (частина дев'ята статті 46 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 18.09.2008 р. N 520-VI)

    10. Сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради; сесію районної у місті, районної, обласної ради - голова ради або відповідно заступник голови районної у місті, районної ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради. У випадку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради - один з депутатів цієї ради.

    (частина десята статті 46 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 25.12.2008 р. N 806-VI)

    11. Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

    (частина одинадцята статті 46 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 22.03.2007 р. N 812-V)

    12. Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

    (частина дванадцята статті 46 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 01.07.2010 р. N 2388-VI)

    13. Не пізніш як на другій сесії затверджується регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради.

    14. Порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради, з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.

    (частина чотирнадцята статті 46 у редакції
    Закону України від 22.03.2007 р. N 812-V,
     із змінами, внесеними згідно із
     Законом України від 01.07.2010 р. N 2388-VI)

    15. Протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою, районної у місті, районної, обласної ради - головою відповідної ради, у разі їх відсутності - відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради, а у випадку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті, - депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні.

    (частина п'ятнадцята статті 46 із змінами, внесеними
     згідно із Законами України від 18.09.2008 р. N 520-VI,
    від 25.12.2008 р. N 806-VI)

    16. Сесії ради проводяться гласно. У разі необхідності рада може прийняти рішення про проведення закритого пленарного засідання.

    Стаття 47. Постійні комісії ради

    1. Постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

    2. Постійні комісії обираються радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії. Всі інші питання структури комісії вирішуються відповідною комісією.

    3. До складу постійних комісій не можуть бути обрані сільський, селищний, міський голова, секретар сільської, селищної, міської ради, голова районної у місті (у разі її створення), районної, обласної ради, їх заступники.

    4. Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

    5. Постійні комісії попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження відповідною радою, готують висновки з цих питань.

    6. Постійні комісії за дорученням ради, голови, відповідно заступника голови районної у місті, районної ради чи першого заступника, заступника голови обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради або за власною ініціативою вивчають діяльність підзвітних і підконтрольних раді та виконавчому комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради органів, а також з питань, віднесених до відання ради, місцевих державних адміністрацій, підприємств, установ та організацій, їх філіалів і відділень незалежно від форм власності та їх посадових осіб, подають за результатами перевірки рекомендації на розгляд їх керівників, а в необхідних випадках - на розгляд ради або виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради; здійснюють контроль за виконанням рішень ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради.

    (частина шоста статті 47 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 25.12.2008 р. N 806-VI)

    7. Постійні комісії у питаннях, які належать до їх відання, та в порядку, визначеному законом, мають право отримувати від керівників органів, підприємств, установ, організацій та їх філіалів і відділень необхідні матеріали і документи.

    8. Організація роботи постійної комісії ради покладається на голову комісії. Голова комісії скликає і веде засідання комісії, дає доручення членам комісії, представляє комісію у відносинах з іншими органами, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, а також громадянами, організує роботу по реалізації висновків і рекомендацій комісії. У разі відсутності голови комісії або неможливості ним виконувати свої повноваження з інших причин його функції здійснює заступник голови комісії або секретар комісії.

    9. Засідання постійної комісії скликається в міру необхідності і є правомочним, якщо в ньому бере участь не менш як половина від загального складу комісії.

    10. За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії.

    11. Рекомендації постійних комісій підлягають обов'язковому розгляду органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані. Про результати розгляду і вжиті заходи повинно бути повідомлено комісіям у встановлений ними строк.

    12. Постійна комісія для вивчення питань, розробки проектів рішень ради може створювати підготовчі комісії і робочі групи з залученням представників громадськості, вчених і спеціалістів. Питання, які належать до відання кількох постійних комісій, можуть за ініціативою комісій, а також за дорученням ради, її голови, відповідно заступника голови районної у місті, районної ради чи першого заступника, заступника голови обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради розглядатися постійними комісіями спільно. Висновки і рекомендації, прийняті постійними комісіями на їх спільних засіданнях, підписуються головами відповідних постійних комісій.

    (частина дванадцята статті 47 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 25.12.2008 р. N 806-VI)

    13. Депутати працюють у постійних комісіях на громадських засадах. За рішенням обласних рад голови постійних комісій з питань бюджету можуть працювати в раді на постійній основі.

    14. Постійні комісії є підзвітними раді та відповідальними перед нею.

    15. Перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначаються регламентом відповідної ради та Положенням про постійні комісії, що затверджується радою, з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" щодо реалізації повноважень ради у здійсненні державної регуляторної політики постійними комісіями відповідної ради.

    (частина п'ятнадцята статті 47 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 01.07.2010 р. N 2388-VI)

    Стаття 48. Тимчасові контрольні комісії ради

    1. Тимчасові контрольні комісії ради є органами ради, які обираються з числа її депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених радою питань, що належать до повноважень місцевого самоврядування. Контрольні комісії подають звіти і пропозиції на розгляд ради.

    2. Рішення про створення тимчасової контрольної комісії ради, її назву та завдання, персональний склад комісії та її голову вважається прийнятим, якщо за це проголосувало не менше однієї третини депутатів від загального складу ради.

    3. Засідання тимчасових контрольних комісій ради проводяться, як правило, закриті. Депутати, які входять до складу тимчасової контрольної комісії, та залучені комісією для участі в її роботі спеціалісти, експерти, інші особи не повинні розголошувати інформацію, яка стала їм відома у зв'язку з її роботою.

    4. Повноваження тимчасової контрольної комісії ради припиняються з моменту прийняття радою остаточного рішення щодо результатів роботи цієї комісії, а також у разі припинення повноважень ради, яка створила цю комісію.

    Стаття 49. Депутат ради

    1. Повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів і закінчуються в день першої сесії ради нового скликання. Повноваження депутата можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених законом.

    2. Депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов'язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. Депутат, крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради.

    3. На час сесій, засідань постійних комісій рад, а також для здійснення депутатських повноважень в інших, передбачених законом випадках, депутат звільняється від виконання виробничих або службових обов'язків з відшкодуванням йому середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов'язаних з депутатською діяльністю, за рахунок відповідного місцевого бюджету.

    4. Депутат зобов'язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

    5. У разі пропуску депутатом протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії, невиконання ним без поважних причин рішень і доручень ради та її органів відповідна рада може звернутися до виборців з пропозицією про відкликання такого депутата у встановленому законом порядку.

    6. Депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

    7. Депутат має право звернутися із запитом до керівників ради та її органів, сільського, селищного, міського голови, керівників органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих або зареєстрованих на відповідній території, а депутат міської (міста обласного значення), районної, обласної ради - також до голови місцевої державної адміністрації з питань, віднесених до відання ради.

    8. Орган або посадова особа, до яких звернуто запит, зобов'язані дати усну чи письмову відповідь на запит на сесії ради у строки і в порядку, встановлені радою відповідно до закону. За результатами розгляду запиту рада приймає рішення.

    9. Пропозиції і зауваження, висловлені депутатами на сесії ради, або передані в письмовій формі головуючому на сесії, розглядаються радою чи за її дорученням постійними комісіями ради або надсилаються на розгляд підзвітним і підконтрольним їй органам та посадовим особам, які зобов'язані розглянути ці пропозиції і зауваження у строки, встановлені радою, і про вжиті заходи повідомити депутатові та раді.

    10. Депутат має право знайомитися з будь-якими офіційними документами, які зберігаються у відповідних органах місцевого самоврядування, та робити виписки, копіювання цих документів.

    11. Повноваження депутатів, порядок організації і гарантії депутатської діяльності визначаються Конституцією України, цим Законом, законом про статус депутата, іншими законами.

    Стаття 50. Секретар сільської, селищної, міської ради

    1. Секретар сільської, селищної, міської ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови. Пропозиція щодо кандидатури секретаря ради може вноситися на розгляд ради не менш як половиною депутатів від загального складу відповідної ради у разі, якщо:

    (абзац перший частини першої статті 50 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 25.12.2008 р. N 806-VI)

    1) на день проведення першої сесії сільської, селищної, міської ради, обраної на чергових виборах, не завершені вибори відповідно сільського, селищного, міського голови;

    2) рада не підтримала кандидатуру на посаду секретаря ради, запропоновану відповідним сільським, селищним, міським головою;

    3) протягом тридцяти днів з дня відкриття першої сесії сільської, селищної, міської ради відповідний сільський, селищний, міський голова не вніс кандидатуру на посаду секретаря ради;

    4) на наступній черговій сесії після виникнення вакансії секретаря ради у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень відповідний сільський, селищний, міський голова не вніс на розгляд ради кандидатуру на посаду секретаря ради;

    5) посада секретаря ради стає вакантною під час вакантності посади відповідного сільського, селищного, міського голови у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень.

    У разі якщо рада не підтримала кандидатуру, внесену на її розгляд не менш як половиною депутатів від загального складу відповідної ради згідно з пунктом 2 цієї частини, наступну пропозицію щодо кандидатури секретаря ради вносить відповідний сільський, селищний, міський голова.

    (частина перша статті 50 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 21.04.2005 р. N 2554-IV,
    у редакції Закону України від 18.09.2008 р. N 520-VI)

    2. Секретар сільської, селищної, міської ради не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої роботи в позаурочний час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом.

    3. Секретар сільської, селищної, міської ради:

    1) у випадку, передбаченому частиною першою статті 42 цього Закону, здійснює повноваження сільського, селищного, міського голови;

    (частину третю статті 50 доповнено новим пунктом 1
     згідно із Законом України від 06.10.2004 р. N 2055-IV,
     у зв'язку з цим пункти 1 - 9 вважати відповідно пунктами 2 - 10)

    2) скликає сесії ради у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 цього Закону; повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради;

    3) веде засідання ради та підписує її рішення у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 цього Закону;

    4) організує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради;

    5) забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організує контроль за їх виконанням, забезпечує офіційне оприлюднення рішень ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, а також документів, підготовлених у процесі здійснення радою регуляторної діяльності, та інформації про здійснення радою регуляторної діяльності;

    (пункт 5 частини третьої статті 50 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 01.07.2010 р. N 2388-VI)

    6) за дорученням сільського, селищного, міського голови координує діяльність постійних та інших комісій ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій;

    7) сприяє депутатам ради у здійсненні їх повноважень;

    8) організує за дорученням ради відповідно до законодавства здійснення заходів, пов'язаних з підготовкою і проведенням референдумів та виборів до органів державної влади і місцевого самоврядування;

    9) забезпечує зберігання у відповідних органах місцевого самоврядування офіційних документів, пов'язаних з місцевим самоврядуванням відповідної територіальної громади, забезпечує доступ до них осіб, яким це право надано у встановленому порядку;

    10) вирішує за дорученням сільського, селищного, міського голови або відповідної ради інші питання, пов'язані з діяльністю ради та її органів.

    4. Секретар сільської ради може за рішенням ради одночасно здійснювати повноваження секретаря виконавчого комітету відповідної ради.

    5. Повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради.

    Стаття 51. Виконавчий комітет сільської, селищної,
    міської, районної у місті ради

    1. Виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

    2. Кількісний склад виконавчого комітету визначається відповідною радою. Персональний склад виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради затверджується радою за пропозицією сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - за пропозицією голови відповідної ради.

    3. Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб.

    (частина третя статті 51 у редакції 
    Закону України від 22.05.2003 р. N 862-IV)

    4. До складу виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради входить також за посадою секретар відповідної ради.

    5. Очолює виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради відповідно сільський, селищний, міський голова, районної у місті ради - голова відповідної ради. У виконавчому комітеті сільської ради функції секретаря виконавчого комітету за рішенням ради може здійснювати секретар відповідної ради.

    6. Особи, які входять до складу виконавчого комітету, крім тих, хто працює у виконавчих органах ради на постійній основі, на час засідань виконавчого комітету, а також для здійснення повноважень в інших випадках звільняються від виконання виробничих або службових обов'язків з відшкодуванням їм середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов'язаних з виконанням обов'язків члена виконавчого комітету, за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.

    7. На осіб, які входять до складу виконавчого комітету ради і працюють в ньому на постійній основі, поширюються вимоги щодо обмеження сумісності їх діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені цим Законом для сільського, селищного, міського голови.

    8. Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

    9. До складу виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради не можуть входити депутати відповідної ради, крім секретаря ради.

    (положення статті 51 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.2000 року N 1-рп/2000)

     

    Стаття 52. Повноваження виконавчого комітету сільської,
    селищної, міської, районної у місті ради

    1. Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.

    2. Виконавчий комітет ради:

    1) попередньо розглядає проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд відповідної ради;

    2) координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників;

    3) має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.

    3. Сільська, селищна, міська рада може прийняти рішення про розмежування повноважень між її виконавчим комітетом, відділами, управліннями, іншими виконавчими органами ради та сільським, селищним, міським головою в межах повноважень, наданих цим Законом виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.

    (положення статті 52 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.2000 року N 1-рп/2000)

     

    Стаття 53. Організація роботи виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради

    Основною формою роботи виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є його засідання. Засідання виконавчого комітету скликаються відповідно сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті ради), а в разі його відсутності чи неможливості здійснення ним цієї функції - заступником сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради (районної у місті ради - заступником голови ради) в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць і є правомочними, якщо в них беруть участь більше половини від загального складу виконавчого комітету.

    (положення статті 53 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.2000 року N 1-рп/2000)

     

    Стаття 54. Відділи, управління та інші виконавчі органи сільської, селищної, міської, районної у місті ради

    1. Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Організаційні засади реалізації повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо здійснення державної регуляторної політики визначаються Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

    (частина перша статті 54 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 01.07.2010 р. N 2388-VI)

    2. Відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті ради.

    3. Керівники відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради призначаються на посаду і звільняються з посади сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради одноособово, а у випадках, передбачених законом, - за погодженням з відповідними органами виконавчої влади.

    4. Положення про відділи, управління та інші виконавчі органи ради затверджуються відповідною радою.

    (положення статті 54 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.2000 року N 1-рп/2000)

     

    Стаття 55. Голова районної, обласної, районної у місті ради

    1. Голова районної, обласної, районної у місті (у разі її створення) ради обирається відповідною радою шляхом таємного голосування з числа її депутатів на строк повноважень ради.

    (частина перша статті 55 у редакції
     Закону України від 25.12.2008 р. N 806-VI)

    2. Голова ради здійснює свої повноваження до припинення ним повноважень депутата ради відповідного скликання, крім випадків, передбачених частинами четвертою та п'ятою цієї статті. Голова ради вважається звільненим з посади з дня припинення ним депутатських повноважень або повноважень голови.

    (частина друга статті 55 у редакції
     Закону України від 25.12.2008 р. N 806-VI)

    3. Голова ради працює у раді на постійній основі, не може мати інший представницький мандат, суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток.

    4. У своїй діяльності голова ради є підзвітним раді та може бути звільнений з посади радою, якщо за його звільнення проголосувало не менш як дві третини депутатів від загального складу ради шляхом таємного голосування. Питання про звільнення голови ради може бути внесено на розгляд ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу ради.

    Звільнення особи з посади голови ради не має наслідком припинення нею повноважень депутата цієї ради.

    (частина четверта статті 55 у редакції
     Закону України від 25.12.2008 р. N 806-VI)

    5. Повноваження голови районної, обласної, районної у місті ради також вважаються достроково припиненими без припинення повноважень депутата ради в разі:

    1) звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови ради;

    2) порушення ним вимог щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлених законом.

    Зазначені повноваження голови районної, обласної, районної у місті ради припиняються, а відповідна особа звільняється з посади голови ради з дня прийняття відповідною радою рішення, яким береться до відома зазначений факт.

    (частина п'ята статті 55 у редакції
     Закону України від 25.12.2008 р. N 806-VI)

    6. Голова районної, обласної, районної у місті ради:

    1) скликає сесії ради, повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради, веде засідання ради;

    2) забезпечує підготовку сесій ради і питань, що вносяться на її розгляд, доведення рішень ради до виконавців, організує контроль за їх виконанням;

    3) представляє раді кандидатури для обрання на посаду відповідно заступника голови районної, районної у місті ради чи першого заступника, заступника голови обласної ради; вносить на затвердження ради пропозиції щодо структури органів ради, її виконавчого апарату, витрат на їх утримання;

    (пункт 3 частини шостої статті 55 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 25.12.2008 р. N 806-VI)

    4) вносить раді пропозиції щодо утворення і обрання постійних комісій ради;

    5) координує діяльність постійних комісій ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій;

    6) організує подання депутатам допомоги у здійсненні ними своїх повноважень;

    7) організує відповідно до законодавства проведення референдумів та виборів до органів державної влади і місцевого самоврядування;

    8) організує роботу президії (колегії) ради (у разі її створення);

    9) призначає і звільняє керівників та інших працівників структурних підрозділів виконавчого апарату ради;

    10) здійснює керівництво виконавчим апаратом ради;

    11) є розпорядником коштів, передбачених на утримання ради та її виконавчого апарату;

    12) підписує рішення ради, протоколи сесій ради;

    13) забезпечує роботу по розгляду звернень громадян; веде особистий прийом громадян;

    14) забезпечує гласність у роботі ради та її органів, обговорення громадянами проектів рішень ради, важливих питань місцевого значення, вивчення громадської думки, оприлюднює рішення ради;

    15) представляє раду у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, трудовими колективами, адміністрацією підприємств, установ, організацій і громадянами, а також у зовнішніх відносинах відповідно до законодавства;

    16) за рішенням ради звертається до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад у сфері їх спільних інтересів, а також повноваження районних, обласних рад та їх органів;

    17) звітує перед радою про свою діяльність не менше одного разу на рік, у тому числі про здійснення державної регуляторної політики відповідно виконавчим апаратом районної, обласної ради, районної у місті ради, а на вимогу не менш як третини депутатів - у визначений радою термін;

    (пункт 17 частини шостої статті 55 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 01.07.2010 р. N 2388-VI)

    18) вирішує інші питання, доручені йому радою.

    7. Голова районної, обласної, районної у місті ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

    Стаття 56. Заступник голови районної, районної у місті ради та перший заступник, заступник голови обласної ради

    1. Районна, районна у місті рада обирає заступника голови ради.

    Обласна рада обирає першого заступника, заступника голови ради.

    2. Заступник голови районної, районної у місті (у разі її створення) ради, перший заступник, заступник голови обласної ради обираються відповідною радою в межах строку її повноважень з числа депутатів цієї ради шляхом таємного голосування і здійснюють свої повноваження до припинення ними повноважень депутата ради відповідного скликання, крім випадків дострокового припинення їх повноважень у порядку, встановленому частинами третьою та четвертою цієї статті.

    3. Повноваження заступника голови районної у місті, районної ради, першого заступника, заступника голови обласної ради можуть бути достроково припинені без припинення повноважень депутата відповідної ради за рішенням відповідної ради, що приймається шляхом таємного голосування. Питання про дострокове припинення їх повноважень може бути внесено на розгляд відповідної ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу ради або голови ради.

    4. Повноваження заступника голови районної у місті, районної ради, першого заступника, заступника голови обласної ради можуть також бути достроково припинені без припинення повноважень депутата відповідної ради в разі:

    1) звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень заступника (першого заступника) голови ради;

    2) порушення ним вимог щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлених законом.

    Зазначені повноваження заступника (першого заступника) голови ради припиняються з дня прийняття відповідною радою рішення, яким береться до відома зазначений факт.

    5. У випадках, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті, відповідна особа звільняється з посади заступника (першого заступника) голови ради з дня припинення її повноважень.

    6. Заступник голови районної у місті, районної ради, перший заступник голови обласної ради здійснює повноваження голови відповідної ради за відсутності голови ради на підставі його розпорядження, а також у разі неможливості виконання головою ради своїх обов'язків з інших причин.

    7. Заступник голови обласної ради здійснює повноваження першого заступника голови обласної ради, у тому числі передбачені частиною шостою цієї статті, за відсутності першого заступника голови обласної ради або неможливості виконання ним своїх обов'язків з інших причин.

    8. Заступник голови районної у місті, районної ради, перший заступник, заступник голови обласної ради працюють у раді на постійній основі. На них поширюються вимоги щодо обмеження сумісності їх діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені цим Законом для голови ради.

    (стаття 56 у редакції Закону України
     від 25.12.2008 р. N 806-VI)

    Стаття 57. Президія (колегія) районної, обласної ради

    1. Районна, обласна рада може утворити президію (колегію) ради. Президія (колегія) ради є дорадчим органом ради, який попередньо готує узгоджені пропозиції і рекомендації з питань, що передбачається внести на розгляд ради. Президія (колегія) ради може приймати рішення, які мають дорадчий характер.

    2. До складу президії (колегії) ради входять голова ради, відповідно заступник голови районної, районної у місті ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради, голови постійних комісій ради, уповноважені представники депутатських груп і фракцій.

    (частина друга статті 57 у редакції
     Закону України від 25.12.2008 р. N 806-VI)

    3. Президія (колегія) ради діє на основі Положення про неї, що затверджується радою.

    Стаття 58. Виконавчий апарат районної, обласної ради

    1. Виконавчий апарат районної, обласної ради забезпечує здійснення радою повноважень, наданих їй Конституцією України, цим та іншими законами.

    2. Виконавчий апарат ради здійснює організаційне, правове, інформаційне, аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності ради, її органів, депутатів, сприяє здійсненню відповідною радою взаємодії і зв'язків з територіальними громадами, місцевими органами виконавчої влади, органами та посадовими особами місцевого самоврядування. Виконавчий апарат ради забезпечує виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів, прийнятих відповідною радою, якщо рішенням цієї ради повноваження щодо забезпечення виконання заходів з відстеження результативності цих регуляторних актів не делеговано відповідним місцевим державним адміністраціям.

    (частина друга статті 58 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 01.07.2010 р. N 2388-VI)

    3. Виконавчий апарат ради утворюється відповідною радою. Його структура, чисельність, визначена відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, та витрати на утримання встановлюються радою за поданням її голови.

    (частина третя статті 58 із змінами, внесеними
     згідно із Законами України від 19.12.2006 р. N 489-V,
     від 15.03.2007 р. N 749-V,
     від 28.12.2007 р. N 107-VI)

    (зміни, внесені підпунктом 5 пункту 89 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)

     

    4. Виконавчий апарат ради за посадою очолює голова відповідної ради.

    Стаття 59. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування

    1. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

    (положенню частини першої статті 59 дано офіційне тлумачення Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. N 7-рп/2009)

     

    2. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

    3. Рішення ради приймається відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням. Таємне голосування обов'язково проводиться у випадках, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону. 

    4. Рішення сільської, селищної, міської ради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обгрунтуванням зауважень. Рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.

    5. Рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

    6. Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

    7. У разі незгоди сільського, селищного, міського голови (голови районної у місті ради) з рішенням виконавчого комітету ради він може зупинити дію цього рішення своїм розпорядженням та внести це питання на розгляд відповідної ради.

    8. Сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

    9. Рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.

    10. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

    (положенню частини десятої статті 59 дано офіційне тлумачення Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. N 7-рп/2009)

     

    11. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення. На вимогу громадян їм може бути видана копія відповідних актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

    12. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

    (статтю 59 доповнено частиною дванадцятою згідно
     із Законом України від 01.07.2010 р. N 2388-VI)

    Розділ III
    МАТЕРІАЛЬНА І ФІНАНСОВА ОСНОВА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ 

    Стаття 60. Право комунальної власності

    1. Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

    (частина перша статті 60 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 27.04.2007 р. N 997-V)

    2. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

    3. Територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об'єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об'єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби.

    4. Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

    5. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. 

    6. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

    7. Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

    8. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

    9. Сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради мають право:

    1) вносити пропозиції про передачу або продаж у комунальну власність відповідних територіальних громад підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів та інших об'єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіальних громад;

    2) на переважне придбання в комунальну власність приміщень, споруд, інших об'єктів, розташованих на відповідній території, якщо вони можуть бути використані для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб територіальних громад;

    3) мати об'єкти комунальної власності за межами відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

    Стаття 61. Місцеві бюджети

    1. Органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

    (положення частини четвертої статті 61 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.2000 року N 1-рп/2000)

     

    (частина перша статті 61 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 08.07.2010 р. N 2457-VI)

    2. Районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання.

    3. Складання і виконання районних і обласних бюджетів здійснюють відповідні державні адміністрації згідно з Бюджетним кодексом України.

    (частина третя статті 61 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 08.07.2010 р. N 2457-VI)

    4. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

    5. Втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається, за винятком випадків, передбачених цим та іншими законами.

    Стаття 62. Участь держави у формуванні доходів місцевих бюджетів

    1. Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. У випадках, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету, держава вилучає із місцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

    (частина перша статті 62 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 08.07.2010 р. N 2457-VI)

    2. Мінімальні розміри місцевих бюджетів визначаються на основі фінансових нормативів бюджетної забезпеченості з урахуванням економічного, соціального, природного та екологічного стану відповідних територій, виходячи з рівня мінімальних соціальних потреб, встановленого законом.

    (частина друга статті 62 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 08.07.2010 р. N 2457-VI)

    Стаття 63. Доходи місцевих бюджетів

    1. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

    (положення частини четвертої статті 63 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.2000 року N 1-рп/2000)

     

    2. Доходи місцевих бюджетів районних у містах рад (у разі їх створення) формуються відповідно до обсягу повноважень, що визначаються відповідними міськими радами.

    3. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України.

    (частина третя статті 63 у редакції
     Закону України від 08.07.2010 р. N 2457-VI)

    4. Доходи місцевого бюджету зараховуються до загального або спеціального фонду місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

    (частина четверта статті 63 у редакції
     Закону України від 08.07.2010 р. N 2457-VI)

    5. У складі надходжень спеціального фонду місцевого бюджету виділяються надходження бюджету розвитку, які формуються відповідно до вимог Бюджетного кодексу України.

    (частина п'ята статті 63 у редакції
     Закону України від 08.07.2010 р. N 2457-VI)

    6. Кошти державного бюджету, що передаються у вигляді дотацій та субвенцій, затверджуються у законі про Державний бюджет України для кожного відповідного місцевого бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.

    (положення частини шостої статті 63 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.2000 року N 1-рп/2000)

     

    (частина шоста статті 63 у редакції
     Закону України від 08.07.2010 р. N 2457-VI)

    7. Кошти, передані державою у вигляді дотацій та субвенцій, можуть розподілятися Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, міськими (міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення), районними радами між відповідними місцевими бюджетами та використовуватися для фінансування спільних проектів відповідних територіальних громад.

    (положення частини сьомої статті 63 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.2000 року N 1-рп/2000)

     

    (частина сьома статті 63 у редакції
     Закону України від 08.07.2010 р. N 2457-VI)

    Стаття 64. Видатки місцевих бюджетів

    1. Видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються відповідними рішеннями про місцевий бюджет; видатки, пов'язані із здійсненням районними, обласними радами заходів щодо забезпечення спільних інтересів територіальних громад, - відповідними рішеннями про районний та обласний бюджети.

    (частина перша статті 64 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 08.07.2010 р. N 2457-VI)

    2. Сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

    3. Районні, обласні бюджети виконують місцеві державні адміністрації в цілях і обсягах, що затверджуються відповідними радами.

    4. Видатки місцевого бюджету формуються відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного Бюджетним кодексом України, для виконання повноважень органів місцевого самоврядування.

    (частина четверта статті 64 у редакції
     Закону України від 08.07.2010 р. N 2457-VI)

    5. Видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

    (частина п'ята статті 64 у редакції
     Закону України від 08.07.2010 р. N 2457-VI)

    6. У складі витрат спеціального фонду місцевого бюджету виділяються витрати бюджету розвитку.

    (частина шоста статті 64 у редакції
     Закону України від 08.07.2010 р. N 2457-VI)

    7. Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного розвитку відповідної території, пов'язаної із здійсненням інвестиційної діяльності, здійснення інших заходів, пов'язаних з розширеним відтворенням, а також на погашення місцевого боргу.

    (частина сьома статті 64 у редакції
     Закону України від 08.07.2010 р. N 2457-VI)

    Стаття 65. Використання вільного залишку коштів місцевих бюджетів

    Перевищення залишку коштів загального фонду місцевого бюджету над оборотним залишком бюджетних коштів на кінець бюджетного періоду становить вільний залишок коштів місцевих бюджетів, який використовується на проведення витрат місцевого бюджету згідно із змінами до рішення про місцевий бюджет.

    (стаття 65 у редакції Закону
     України від 08.07.2010 р. N 2457-VI)

    Стаття 66. Збалансування місцевих бюджетів

    (назва статті 66 із змінами, внесеними згідно із
     Законом України від 08.07.2010 р. N 2457-VI)

    1. Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб.

    2. Повноваження на здійснення витрат місцевого бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету.

    (частина друга статті 66 у редакції
     Закону України від 08.07.2010 р. N 2457-VI)

    3. У разі коли вичерпано можливості збалансування місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій та субвенцій відповідно до закону.

    (частина третя статті 66 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 08.07.2010 р. N 2457-VI)

    Стаття 67. Фінансове забезпечення витрат, пов'язаних із здійсненням органами місцевого самоврядування повноважень органів виконавчої влади та
    виконанням рішень органів державної влади

    (назва статті 67 із змінами, внесеними згідно із
     Законом України від 08.07.2010 р. N 2457-VI)

    1. Держава фінансово забезпечує здійснення органами місцевого самоврядування наданих законом повноважень органів виконавчої влади у повному обсязі за рахунок закріплення за відповідними місцевими бюджетами джерел доходів бюджету, надання трансфертів з державного бюджету, а також передання органам місцевого самоврядування відповідних об'єктів державної власності.

    (частина перша статті 67 у редакції
     Закону України від 08.07.2010 р. N 2457-VI)

    2. Рішення органів державної влади, які призводять до додаткових видатків органів місцевого самоврядування, обов'язково супроводжуються передачею їм необхідних фінансових ресурсів. Вказані рішення виконуються органами місцевого самоврядування в межах переданих їм фінансових ресурсів. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади і попередньо не забезпечені відповідними фінансовими ресурсами, компенсуються державою.

    Стаття 68. Утворення цільових фондів

    1. Органи місцевого самоврядування можуть утворювати цільові фонди, які є складовою спеціального фонду відповідного місцевого бюджету.

    2. Порядок формування та використання цільових фондів визначається положенням про ці фонди, що затверджується відповідною місцевою радою.

    (стаття 68 у редакції Закону
     України від 06.09.2005 р. N 2813-IV)

    Стаття 69. Місцеві податки і збори

    1. Органи місцевого самоврядування відповідно до Податкового кодексу України встановлюють місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом України.

    (частина перша статті 69 у редакції
     Закону України від 02.12.2010 р. N 2756-VI)

    2. Частину другу статті 69 виключено

    (згідно із Законом України
     від 02.12.2010 р. N 2756-VI)

    Стаття 70. Участь органів місцевого самоврядування у фінансово-кредитних відносинах

    1. Рада або за її рішенням інші органи місцевого самоврядування можуть здійснювати місцеві запозичення та отримувати позики місцевим бюджетам відповідно до вимог, встановлених Бюджетним кодексом України.

    (частина перша статті 70 у редакції
     Закону України від 08.07.2010 р. N 2457-VI)

    2. Органи місцевого самоврядування можуть створювати комунальні банки та інші фінансово-кредитні установи, виступати гарантами кредитів підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, здійснювати розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на депозитах з дотриманням вимог, встановлених Бюджетним кодексом України та іншими законами України.

    (частина друга статті 70 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 08.07.2010 р. N 2457-VI)

    Розділ IV
    ГАРАНТІЇ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ 

    Стаття 71. Гарантії місцевого самоврядування, його органів та посадових осіб

    1. Територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

    2. Органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом.

    3. У разі розгляду місцевою державною адміністрацією питань, які зачіпають інтереси місцевого самоврядування, вона повинна повідомити про це відповідні органи та посадових осіб місцевого самоврядування.

    4. Органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

    Стаття 72. Підзвітність і підконтрольність місцевих державних адміністрацій районним, обласним радам

    1. Місцеві державні адміністрації є підзвітними відповідним районним, обласним радам у виконанні програм соціально-економічного і культурного розвитку, районних, обласних бюджетів, підзвітними і підконтрольними у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними, обласними радами, а також у виконанні рішень рад з цих питань.

    2. Районна, обласна рада може шляхом таємного голосування висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Президент України приймає рішення і дає відповідній раді обгрунтовану відповідь.

    3. Якщо недовіру голові районної, обласної державної адміністрації висловили не менш як дві третини депутатів від загального складу відповідної ради, Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації.

    Стаття 73. Обов'язковість актів і законних вимог органів та посадових осіб місцевого самоврядування

    1. Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

    2. На вимогу відповідних органів та посадових осіб місцевого самоврядування керівники розташованих або зареєстрованих на відповідній території підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності зобов'язані прибути на засідання цих органів для подання інформації з питань, віднесених до відання ради та її органів, відповіді на запити депутатів.

    3. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

    Стаття 74. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування

    1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

    2. Підстави, види і порядок відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Конституцією України, цим та іншими законами.

    Стаття 75. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальними громадами

    1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед територіальними громадами. Вони періодично, але не менш як два рази на рік, інформують населення про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, з інших питань місцевого значення, звітують перед територіальними громадами про свою діяльність.

    2. Територіальна громада у будь-який час може достроково припинити повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування, якщо вони порушують Конституцію або закони України, обмежують права і свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень.

    3. Порядок і випадки дострокового припинення повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування територіальними громадами визначаються цим та іншими законами.

    Стаття 76. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед державою

    1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність у разі порушення ними Конституції або законів України.

    2. Органи та посадові особи місцевого самоврядування з питань здійснення ними делегованих повноважень органів виконавчої влади є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

    Стаття 77. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед юридичними і фізичними особами

    1. Шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.

    2. Спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

    Стаття 78. Дострокове припинення повноважень ради

    1. Повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради можуть бути достроково припинені у випадках:

    1) якщо рада прийняла рішення з порушенням Конституції України, цього та інших законів, прав і свобод громадян, ігноруючи при цьому вимоги компетентних органів про приведення цих рішень у відповідність із законом;

    2) якщо сесії ради не проводяться без поважних причин у строки, встановлені цим Законом, або рада не вирішує питань, віднесених до її відання.

    2. Повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті ради за наявності підстав, передбачених частиною першою цієї статті, та в інших випадках можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму. Порядок проведення місцевого референдуму щодо дострокового припинення повноважень ради визначається законом про місцеві референдуми.

    3. Питання про дострокове припинення повноважень сільської, селищної, міської, районної в місті ради за рішенням місцевого референдуму може бути порушене сільським, селищним, міським головою, а також не менш як однією десятою частиною громадян, що проживають на відповідній території і мають право голосу.

    4. За наявності підстав, передбачених частиною першою цієї статті, рішення суду про визнання актів ради незаконними, висновків відповідного комітету Верховної Ради Верховна Рада України може призначити позачергові вибори сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради. Питання про призначення Верховною Радою України позачергових виборів сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради може порушуватись перед Верховною Радою України сільським, селищним, міським головою, головою обласної, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації.

    (положення частини четвертої статті 78 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.2000 року N 1-рп/2000)

     

    5. Порядок проведення позачергових виборів рад визначається законом про вибори.

    (положення частини п'ятої статті 78 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.2000 року N 1-рп/2000)

     

    6. Сільська, селищна, міська, районна в місті рада, щодо якої місцевим референдумом прийнято рішення про дострокове припинення повноважень, а також місцева рада, щодо якої Верховна Рада України прийняла рішення про призначення позачергових виборів, продовжує діяти до обрання нового складу відповідної ради.

    (положення частини шостої статті 78 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.2000 року N 1-рп/2000)

     

    (частина шоста статті 78 у редакції
     Закону України від 25.12.2008 р. N 806-VI)

    Стаття 79. Дострокове припинення повноважень сільського, селищного, міського голови

    (назва статті 79 у редакції
     Закону України від 25.12.2008 р. N 806-VI)

    1. Повноваження сільського, селищного, міського голови вважаються достроково припиненими у разі:

    (абзац перший частини першої статті 79 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 25.12.2008 р. N 806-VI)

    1) його звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови;

    2) припинення його громадянства;

    3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

    4) порушення ним вимог щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлених цим Законом;

    5) визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер;

    6) його смерті.

    2. Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.

    3. Повноваження сільського, селищного, міського голови за наявності підстав, передбачених частиною другою цієї статті,  можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради. Порядок проведення місцевого референдуму щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови визначається законом про місцеві референдуми.

    (положення частини третьої статті 79 щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови за рішенням відповідної ради "в інших випадках", тобто з підстав, не передбачених частиною другою статті 79, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним),  згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.2000 р. N 1-рп/2000)

    (положення частини третьої статті 79 (крім положення, визнаного неконституційним у пункті 1 Рішення Конституційного Суду України від 09.02.2000 року N 1-рп/2000) визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.2000 року N 1-рп/2000)

    (положенням статті 79 дано офіційне тлумачення Рішенням Конституційного Суду України від 25.12.2003 р. N 21-рп/2003)

     

    (частина третя статті 79 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 25.12.2008 р. N 806-VI)

    4. Рішення про проведення місцевого референдуму щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови приймається сільською, селищною, міською радою як за власною ініціативою, так і на вимогу не менш як однієї десятої частини громадян, що проживають на відповідній території і мають право голосу.

    5. За наявності рішень суду про визнання розпоряджень чи дій сільського, селищного, міського голови незаконними, висновків відповідного комітету Верховної Ради Верховна Рада України може призначити позачергові вибори сільського, селищного, міського голови. Питання про призначення Верховною Радою України позачергових виборів сільського, селищного, міського голови може порушуватись перед Верховною Радою України відповідною сільською, селищною, міською радою, головою обласної, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації.

    (положення частини п'ятої статті 79 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.2000 року N 1-рп/2000)

     

    6. Порядок проведення позачергових виборів сільського, селищного, міського голови визначається законом про вибори.

    7. Повноваження сільського, селищного, міського голови припиняються достроково, а відповідна особа звільняється з посади:

    1) з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, - з дня прийняття відповідною радою рішення, яким береться до відома зазначений факт;

    2) з підстав, зазначених у частині другій цієї статті, - з дня прийняття місцевим референдумом або відповідною радою рішення про дострокове припинення повноважень;

    3) у випадку, передбаченому частиною п'ятою цієї статті, - з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних виборах.

    (положення частини сьомої статті 79 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.2000 року N 1-рп/2000)

     

    (частина сьома статті 79 у редакції
     Закону України від 25.12.2008 р. N 806-VI)

    8. Частину восьму статті 79 виключено

    (згідно із Законом України
     від 25.12.2008 р. N 806-VI)

    Стаття 80. Дострокове припинення повноважень органів
    самоорганізації населення

    1. Повноваження органу самоорганізації населення припиняються достроково у разі:

    1) невиконання рішень сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, її виконавчого комітету, загальних зборів громадян або невиконання своїх повноважень;

    2) його саморозпуску.

    2. Рішення про дострокове припинення повноважень органу самоорганізації населення приймається загальними зборами громадян, що утворили даний орган, або відповідною радою.

    Розділ V 
    ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ 

    1. Положення цього Закону є основою для розробки та прийняття інших законодавчих актів про місцеве самоврядування в Україні, а також законів про міста Київ і Севастополь.

    2. Сільські, селищні, міські, районні в містах, районні, обласні ради після набрання чинності цим Законом здійснюють повноваження, передбачені Конституцією України і цим Законом.

    Районні у містах ради після набрання чинності цим Законом здійснюють свої повноваження відповідно до закону. Обрання нового складу цих рад проводиться в порядку, що передбачається цим та іншими законами.

    Рішення про проведення референдумів територіальних громад міст з районним поділом щодо утворення (неутворення) районних у містах рад відповідно до статті 5 цього Закону приймаються на вимогу не менш як однієї десятої членів цих громад або половини від загального складу депутатів відповідних міських рад. Рішення міських рад з цього питання приймаються з урахуванням думки районних у містах рад та членів територіальних громад цих міст. Рішення територіальних громад міст з районним поділом або міських рад із зазначеного питання повинні бути прийняті не пізніш як за шість місяців до дня проведення чергових виборів.

    (положення абзацу третього пункту 2 розділу V визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.2000 року N 1-рп/2000)

     

    3. З набранням чинності цим Законом голови сільських, селищних, міських рад набувають статусу сільських, селищних, міських голів.

    4. До прийняття закону про вибори сільських, селищних, міських голів вибори сільських, селищних, міських голів проводяться в порядку, передбаченому Законом України "Про вибори депутатів і голів сільських, селищних, районних, міських, районних у містах, обласних Рад".

    5. Пункт 5 розділу V втратив чинність

    (згідно із Законом України
     від 07.06.2001 р. N 2493-III)

    6. До прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України у територіальних громадах, що складаються з жителів кількох населених пунктів, вибори депутатів сільських, селищних, міських рад, а також сільських, селищних, міських голів проводяться за нині діючим адміністративно-територіальним устроєм.

    7. До прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України територіальні громади села, селища, міста, що добровільно об'єдналися в одну територіальну громаду, шляхом місцевого референдуму можуть прийняти рішення про вихід з цієї громади лише за умови наявності фінансово-матеріальної бази, достатньої для забезпечення здійснення кожною з цих громад функцій і повноважень місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

    8. Облік даних про кількість і склад територіальних громад та органів місцевого самоврядування, подання їм методичної допомоги здійснюються Верховною Радою України.

    9. Правові засади бюджетного процесу та міжбюджетних відносин щодо місцевих бюджетів визначаються Бюджетним кодексом України.

    (пункт 9 розділу V у редакції
     Закону України від 08.07.2010 р. N 2457-VI)

    10. З набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст.

    Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні і обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.

    За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об'єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.

    Правовий режим майна спільної власності територіальних громад визначається законом.

    Кабінет Міністрів України разом з Фондом державного майна України у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом подають на розгляд Верховної Ради України проект закону про комунальну власність.

    11. Районні і обласні ради відповідно до вимог Конституції України та цього Закону у двомісячний термін після набрання чинності цим Законом обирають голів рад (де ці посади суміщають керівники місцевих державних адміністрацій) та утворюють виконавчий апарат рад, а також приймають рішення про делегування повноважень відповідним місцевим державним адміністраціям.

    12. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

    З дня набрання чинності цим Законом втрачають чинність:

    Закон Української РСР "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 2, ст. 5; Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 28, ст. 387, N 31, ст. 438, N 33, ст. 475, ст. 476; 1993 р., N 7, ст. 54, N 17, ст. 184, N 18, ст. 189, N 19, ст. 199, N 26, ст. 277; 1995 р., N 22, ст. 171; 1996 р., N 16, ст. 71); 

    Закон України "Про формування місцевих органів влади і самоврядування" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 22, ст. 144, N 26, ст. 217); 

    Закон України "Про Представника Президента України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 23, ст. 335, N 31, ст. 437; 1993 р., N 19, ст. 197); 

    Постанова Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про Представника Президента України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 23, ст. 336, N 31, ст. 447, N 33, ст. 485).

      

    Президент України

    Л. КУЧМА

    м. Київ
     21 травня 1997 року 
    N 280/97-ВР

     
     

     

    ЗАКОН УКРАЇНИ

    Про статус депутатів місцевих рад

    Із змінами і доповненнями, внесеними
     Законами України
     від 20 листопада 2003 року N 1314-IV,
    від 19 лютого 2004 року N 1522-IV,
     від 8 вересня 2005 року N 2854-IV,
     від 22 грудня 2005 року N 3266-IV,
     від 4 квітня 2006 року N 3590-IV,
     від 11 січня 2007 року N 575-V,
     від 12 січня 2007 року N 602-V,
    від 25 грудня 2008 року N 806-VI,
    від 10 липня 2010 року N 2487-VI

    Окремі положення цього Закону визнано
     такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними)
    (згідно з Рішенням Конституційного Суду України
     від 27 травня 2008 року N 11-рп/2008)

    Цей Закон відповідно до Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", інших законів України визначає правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - місцева рада) як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради.

    Розділ I
    ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

    Стаття 1. Законодавство про статус депутатів місцевих рад

    Статус депутата місцевої ради визначається Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

    Стаття 2. Депутат місцевої ради - представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу

    1. Депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - депутат місцевої ради) є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України.

    (частина перша статті 2 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 25.12.2008 р. N 806-VI)

    2. Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

    Стаття 3. Депутат місцевої ради - повноважний і рівноправний член відповідної ради

    1. Депутат місцевої ради є повноважним і рівноправним членом відповідної ради - представницького органу місцевого самоврядування.

    2. Депутат місцевої ради відповідно до цього Закону наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності ради та її органів.

    Стаття 4. Виникнення і строк повноважень депутата місцевої ради

    1. Депутат місцевої ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів".

    2. Повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.

    3. Повноваження депутата місцевої ради, обраного замість того депутата, який вибув, або на повторних виборах, починаються з дня заслуховування на черговому після виборів депутата місцевої ради пленарному засіданні відповідної місцевої ради повідомлення територіальної виборчої комісії про підсумки виборів.

    4. Інформація про підсумки виборів доводиться територіальною виборчою комісією до відома відповідної місцевої ради. Спори щодо набуття повноважень депутатів місцевої ради вирішуються судом.

    Стаття 5. Дострокове припинення повноважень депутата місцевої ради

    1. Повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково за наявності перелічених підстав, засвідчених офіційними документами, без прийняття рішення відповідної ради у разі:

    1) його відкликання виборцями у встановленому цим Законом порядку;

    2) пункт 2 частини першої статті 5 виключено 

    (частину першу статті 5 доповнено новим пунктом 2
     згідно із Законом України від 12.01.2007 р. N 602-V,
     у зв'язку з цим пункти 2 - 7 вважати відповідно пунктами 3 - 8)

    (положення пункту 2 частини першої статті 5 у частині надання права достроково припиняти повноваження депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутата місцевої ради за рішенням вищого керівного органу політичної партії (виборчого блоку політичних партій), за виборчим списком політичної партії (виборчого блоку політичних партій) якої він був обраний депутатом, з "інших підстав, встановлених вищим керівним органом політичної партії (виборчого блоку політичних партій)", визнано  такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 27.05.2008 р. N 11-рп/2008)

     

    (пункт 2 частини першої статті 5 виключено
     згідно із Законом України від 10.07.2010 р. N 2487-VI)

    3) припинення його громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України;

    4) обрання або призначення його на посаду, зайняття якої згідно з Конституцією України і законом не сумісне з виконанням депутатських повноважень;

    5) обрання його депутатом іншої місцевої ради;

    6) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;

    7) набрання законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до позбавлення волі;

    8) його смерті.

    2. Повноваження депутата місцевої ради можуть припинятися достроково також за рішенням відповідної ради у зв'язку:

    1) з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі;

    2) з особистою заявою депутата місцевої ради про складення ним депутатських повноважень.

    3. Спори щодо дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради вирішуються судом.

    4. Частину четверту статті 5 виключено 

    (частина четверта статті 5 із змінами, внесеними
    згідно із Законом України від 12.01.2007 р. N 602-V,
    з роз'ясненнями Рішення Конституційного
     Суду України від 27.05.2008 р. N 11-рп/2008,
    виключено згідно із
     Законом України від 10.07.2010 р. N 2487-VI)

    5. Частину п'яту статті 5 виключено 

    (статтю 5 доповнено новою частиною п'ятою
     згідно із Законом України від 12.01.2007 р. N 602-V)

    (положення частини п'ятої статті 5 у частині надання права достроково припиняти повноваження депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутата місцевої ради за рішенням вищого керівного органу політичної партії (виборчого блоку політичних партій), за виборчим списком політичної партії (виборчого блоку політичних партій) якої він був обраний депутатом, з "інших підстав, встановлених вищим керівним органом політичної партії (виборчого блоку політичних партій)", визнано  такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 27.05.2008 р. N 11-рп/2008)

     

    (частину п'яту статті 5 виключено згідно із
     Законом України від 10.07.2010 р. N 2487-VI)

    6. Частину шосту статті 5 виключено 

    (статтю 5 доповнено новою частиною шостою
     згідно із Законом України від 12.01.2007 р. N 602-V,
     у зв'язку з цим частину четверту вважати частиною сьомою),
    частину шосту статті 5 виключено згідно із
     Законом України від 10.07.2010 р. N 2487-VI)

    7. У разі дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради вибори чи заміщення депутата, який достроково припинив повноваження, проводяться відповідно до Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів".

    (частина сьома статті 5 у редакції Закону
     України від 12.01.2007 р. N 602-V)

    Стаття 6. Поєднання депутатської діяльності з виконанням виробничих або службових обов'язків

    1. Депутат місцевої ради здійснює свої повноваження, не пориваючи з виробничою або службовою діяльністю.

    2. Депутат місцевої ради, обраний секретарем сільської, селищної, міської ради, головою, заступником голови районної, обласної, районної у місті ради, працює у відповідній раді на постійній основі і не може суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах (за винятком викладацької, наукової та творчої у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом.

    3. За рішенням обласної, Київської та Севастопольської міських рад депутат, обраний головою постійної комісії з питань бюджету, може працювати в раді на постійній основі.

    Стаття 7. Несумісність статусу депутата місцевої ради з деякими посадами та видами діяльності

    1. Депутат місцевої ради, який перебуває на посаді керівника місцевого органу виконавчої влади чи на іншій посаді, на яку поширюються вимоги Конституції та законів України щодо обмеження сумісництва, не може поєднувати свою службову діяльність на цій посаді з посадою сільського, селищного, міського голови, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови та заступника голови районної у місті, районної, обласної ради, а також з іншою роботою на постійній основі в радах, їх виконавчих органах та апараті.

    2. Депутат місцевої ради не може використовувати свій депутатський мандат в цілях, не пов'язаних з депутатською діяльністю.

    3. Депутат місцевої ради не може мати іншого представницького мандата.

    Стаття 8. Депутатська етика

    1. Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та член ради, здійснюючи депутатські повноваження, повинен дотримуватися таких правил депутатської етики:

    1) керуватися загальнодержавними інтересами та інтересами територіальної громади чи виборців свого виборчого округу, від яких його обрано;

    2) не використовувати депутатський мандат в особистих інтересах чи в корисливих цілях;

    3) керуватися у своїй діяльності та поведінці загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності;

    (пункт 3 частини першої статті 8 у редакції
    Закону України від 19.02.2004 р. N 1522-IV)

    4) не розголошувати відомостей, що становлять державну або іншу таємницю, яка охороняється законом, інших відомостей з питань, що розглядалися на закритих засіданнях ради чи її органів і не підлягають за їх рішенням розголошенню, та відомостей, які стосуються таємниці особистого життя депутата місцевої ради або виборця, що охороняється законом, чи стали йому відомі у зв'язку з його участю в депутатських перевірках;

    5) не допускати образливих висловлювань, не використовувати у публічних виступах недостовірні або неперевірені відомості стосовно органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій, їх керівників та інших посадових чи службових осіб, депутатських груп, фракцій, окремих депутатів місцевих рад;

    6) не приймати будь-яких гонорарів, подарунків, не отримувати винагород безпосередньо чи опосередковано за дії, пов'язані зі здійсненням ним депутатських повноважень.

    2. Регламентом ради чи статутом відповідної територіальної громади можуть бути встановлені також інші правила депутатської етики та заходи впливу щодо тих депутатів місцевих рад, які порушують ці правила.

    Стаття 9. Депутатське посвідчення та нагрудний знак депутата місцевої ради

    1. Після набуття депутатом місцевої ради повноважень йому видаються посвідчення і нагрудний знак.

    2. Зразки посвідчень і нагрудних знаків депутата місцевої ради, а також Положення про них затверджуються Верховною Радою України.

    Розділ II
    ДЕПУТАТ МІСЦЕВОЇ РАДИ - ПРЕДСТАВНИК ІНТЕРЕСІВ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ, ВИБОРЦІВ СВОГО ВИБОРЧОГО ОКРУГУ

    Глава 1. Діяльність депутата місцевої ради у виборчому окрузі

    Стаття 10. Обов'язки депутата місцевої ради у виборчому окрузі

    1. У виборчому окрузі депутат місцевої ради зобов'язаний:

    1) підтримувати зв'язок з виборцями, відповідною територіальною громадою, трудовими колективами і громадськими організаціями, які висунули його кандидатом у депутати місцевої ради, а також колективами інших підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності, органами місцевого самоврядування, місцевими органами виконавчої влади, розташованими на відповідній території;

    2) не рідше одного разу на півріччя інформувати виборців про роботу місцевої ради та її органів, про виконання планів і програм економічного і соціального розвитку, інших місцевих програм, місцевого бюджету, рішень ради і доручень виборців;

    3) брати участь у громадських слуханнях з питань, що стосуються його виборчого округу, в організації виконання рішень ради та її органів, доручень виборців, у масових заходах, що проводяться органами місцевого самоврядування на території громади або виборчого округу;

    (пункт 3 частини першої статті 10 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 19.02.2004 р. N 1522-IV)

    4) вивчати громадську думку; вивчати потреби територіальної громади, інформувати про них раду та її органи, брати безпосередню участь у їх вирішенні;

    5) визначити і оприлюднити дні, години та місце прийому виборців, інших громадян; вести регулярний, не рідше одного разу на місяць, прийом виборців, розглядати пропозиції, звернення, заяви і скарги членів територіальної громади, вживати заходів щодо забезпечення їх оперативного вирішення.

    2. Депутат місцевої ради, який не виправдав довір'я виборців, може бути в будь-який час відкликаний ними у встановленому цим Законом порядку.

    Стаття 11. Права депутата місцевої ради у виборчому окрузі

    1. У виборчому окрузі депутат місцевої ради має право:

    1) офіційно представляти виборців свого виборчого округу та інтереси територіальної громади в місцевих органах виконавчої влади, відповідних органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності з питань, що належать до відання органів місцевого самоврядування відповідного рівня;

    2) брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях інших місцевих рад та їх органів, загальних зборах громадян за місцем проживання, засіданнях органів самоорганізації населення, що проводяться в межах території його виборчого округу;

    3) порушувати перед органами і організаціями, передбаченими пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадовими особами, а також керівниками правоохоронних та контролюючих органів питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення;

    4) доступу до засобів масової інформації комунальної форми власності з метою оприлюднення результатів власної депутатської діяльності та інформування про роботу ради в порядку, встановленому відповідною радою;

    (частину першу статті 11 доповнено новим пунктом 4
     згідно із Законом України від 19.02.2004 р. N 1522-IV,
     у зв'язку з цим пункт 4 вважати пунктом 5)

    5) вносити на розгляд органів і організацій, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадових осіб пропозиції з питань, пов'язаних з його депутатськими повноваженнями у виборчому окрузі відповідно до закону, брати участь у їх розгляді.

    2. При здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право:

    1) на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання;

    2) на невідкладний прийом;

    3) вимагати усунення порушень законності і встановлення правового порядку.

    3. Депутат місцевої ради є відповідальним перед виборцями свого виборчого округу і їм підзвітним. У своїй роботі у виборчому окрузі взаємодіє з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами самоорганізації населення, трудовими колективами, об'єднаннями громадян.

    Глава 2. Індивідуальні та колективні форми реалізації депутатом місцевої ради своїх повноважень у виборчому окрузі

    Стаття 12. Розгляд депутатом місцевої ради пропозицій, заяв і скарг громадян

    1. Депутат місцевої ради розглядає пропозиції, заяви і скарги громадян, які надійшли до нього, вживає заходів до їх своєчасного, обґрунтованого вирішення; вивчає причини, які породжують скарги громадян, і вносить свої пропозиції щодо їх усунення до органів місцевого самоврядування, до місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян; систематично веде прийом громадян.

    2. Депутат місцевої ради може направляти одержані ним пропозиції, заяви і скарги до відповідних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, об'єднань громадян, якщо вирішення питань належить до їх повноважень, які зобов'язані розглянути їх відповідно до закону і про результати повідомити заявника, а також депутата місцевої ради.

    3. Депутат місцевої ради в межах своїх повноважень здійснює контроль за розглядом відповідними органами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, органами об'єднань громадян надісланих ним пропозицій, заяв, скарг виборців.

    4. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації державної і комунальної форм власності, їх посадові особи зобов'язані сприяти депутатові місцевої ради в організації прийому громадян, розгляді їх пропозицій, заяв, скарг, у створенні інших необхідних для його депутатської діяльності умов.

    Стаття 13. Депутатське звернення

    1. Депутатське звернення - викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз'яснення з питань, віднесених до їх компетенції.

    2. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, а також керівники правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов'язані у десятиденний строк розглянути порушене ним питання та надати йому відповідь, а в разі необхідності додаткового вивчення чи перевірки дати йому відповідь не пізніш як у місячний строк.

    3. Якщо депутатське звернення з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений строк, депутату місцевої ради зобов'язані письмово повідомити про це з обґрунтуванням мотивів необхідності продовження строку розгляду.

    4. Депутат місцевої ради може взяти участь у розгляді свого звернення, про що місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, повинні йому повідомити завчасно, але не пізніш як за п'ять календарних днів.

    5. Якщо депутат місцевої ради не задоволений результатами розгляду свого звернення або якщо місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, ухиляються від вирішення порушеного у зверненні питання у встановлений строк, він має право внести депутатський запит відповідно до статті 22 цього Закону.

    Стаття 14. Право депутата місцевої ради на невідкладний прийом та на одержання необхідної інформації

    1. Депутат місцевої ради на території відповідної ради має право на невідкладний прийом посадовими особами місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівниками підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, з питань депутатської діяльності.

    2. Посадові особи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, на звернення депутата місцевої ради надають йому довідкові матеріали та іншу інформацію, необхідні для здійснення депутатських повноважень.

    3. Порядок відвідування депутатом місцевої ради підприємств, установ і організацій, діяльність яких пов'язана з державною або іншою таємницею, що охороняється законом, встановлюється відповідними нормативно-правовими актами.

    Стаття 15. Право депутата місцевої ради вимагати усунення порушення законності

    1. Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу у разі виявлення порушення прав та законних інтересів громадян або інших порушень законності має право вимагати припинення порушень, а в необхідних випадках звернутися до відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також до правоохоронних і контролюючих органів та їх керівників з вимогою вжити заходів щодо припинення порушень законності.

    2. У разі виявлення порушення законності депутат місцевої ради має право на депутатське звернення до керівників відповідних правоохоронних чи контролюючих органів.

    3. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об'єднання громадян, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов'язані негайно вжити заходів до усунення порушення, а в разі необхідності - до притягнення винних до відповідальності з наступним інформуванням про це депутата місцевої ради.

    4. У разі невжиття відповідних заходів посадові особи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та керівники правоохоронних і контролюючих органів, до яких звернувся депутат місцевої ради, несуть адміністративну або кримінальну відповідальність, встановлену законом.

    Стаття 16. Звіти депутата місцевої ради перед виборцями та зустрічі з ними

    1. Депутат місцевої ради періодично, але не рідше одного разу на рік, зобов'язаний звітувати про свою роботу перед виборцями відповідного виборчого округу, об'єднаннями громадян. Рада визначає орієнтовні строки проведення звітів депутатів місцевої ради перед виборцями.

    2. Звіт депутата місцевої ради повинен містити відомості про його діяльність у раді та в її органах, до яких його обрано, а також про його роботу у виборчому окрузі, про прийняті радою та її органами рішення, про хід їх виконання, про особисту участь в обговоренні, прийнятті та в організації виконання рішень ради, її органів, а також доручень виборців свого виборчого округу.

    3. Звіт депутата місцевої ради може бути проведено в будь-який час на вимогу зборів виборців за місцем проживання, трудової діяльності або навчання, а також органів самоорганізації населення.

    4. Депутат місцевої ради не пізніш як за сім днів повідомляє виборців про час і місце проведення звіту через місцеві засоби масової інформації або в інший спосіб.

    5. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності зобов'язані сприяти депутатам місцевих рад в організації їх звітів (зустрічей) перед (з) виборцями шляхом надання приміщень, інформаційних та інших довідкових матеріалів, необхідних депутату місцевої ради, на прохання депутата здійснювати інші заходи, пов'язані з проведенням його звіту (зустрічі) перед (з) виборцями, у тому числі сприяти оповіщенню виборців про час і місце його (її) проведення. Рішення з питань організації звітів (зустрічей) депутата з виборцями приймається на засіданні місцевої ради.

    (частина п'ята статті 16 у редакції 
    Закону України від 19.02.2004 р. N 1522-IV)

    6. Депутат місцевої ради інформує раду та її виконавчі органи про результати обговорення його звіту, зауважень і пропозицій, висловлених виборцями на адресу ради та її органів, а також про доручення, дані депутатові у зв'язку з його депутатською діяльністю.

    7. Витрати, пов'язані з проведенням звітів депутатів місцевої ради перед виборцями та їх зустрічей з ними, здійснюються за рахунок відповідних місцевих бюджетів у межах затверджених на ці цілі видатків.

    8. Звіти і зустрічі депутатів місцевої ради з виборцями висвітлюються засобами масової інформації.

    Стаття 17. Доручення виборців

    1. Виборці можуть давати своєму депутатові місцевої ради доручення на зборах під час його звітів чи зустрічей з питань, що випливають з потреб відповідного виборчого округу чи територіальної громади в цілому.

    2. Доручення виборців не повинні суперечити законодавству України, а їх виконання має належати до відання місцевих рад та їх органів.

    3. Доручення виборців депутатові місцевої ради має бути підтримане більшістю учасників зборів.

    4. Доручення виборців, виконання яких потребує прийняття відповідною радою або її виконавчим органом рішення, фінансових або інших матеріальних витрат, доводяться депутатом місцевої ради до відома відповідної ради або її органів.

    5. Рада та її органи аналізують доручення виборців, дані депутатам місцевої ради, та з урахуванням матеріальних, в тому числі і фінансових, можливостей приймають відповідні рішення щодо їх реалізації. Рішення з цих питань доводяться до відома депутатів місцевої ради та територіальної громади.

    6. Доручення виборців враховуються при розробці планів і програм економічного та соціального розвитку відповідної території, місцевих економічних програм, складанні бюджету, а також при підготовці рішень з інших питань.

    (статтю 17 доповнено новою частиною шостою
    згідно із Законом України від 19.02.2004 р. N 1522-IV,
     у зв'язку з цим частини шосту - восьму
    вважати відповідно частинами сьомою - дев'ятою)

    7. Депутат місцевої ради бере участь в організації виконання доручень виборців як одноособово, так і в складі постійних і тимчасових комісій ради або в складі утвореної з цією метою депутатської групи, може залучати до їх виконання органи самоорганізації населення, а також виборців відповідного виборчого округу.

    8. Контроль за виконанням доручень виборців здійснюється відповідними радами, їх органами та депутатами місцевих рад. Органи, які в межах своїх повноважень забезпечують реалізацію доручень виборців, один раз на рік інформують раду про хід їх виконання.

    9. Депутат місцевої ради періодично інформує своїх виборців про результати розгляду радою та її виконавчими органами доручень виборців та особисту участь в організації їх виконання.

    Розділ III
    ДЕПУТАТ МІСЦЕВОЇ РАДИ - ПОВНОВАЖНИЙ ЧЛЕН РАДИ

    Глава 1. Повноваження депутата місцевої ради у раді

    Стаття 18. Обов'язки депутата місцевої ради у раді та її органах

    Депутат місцевої ради зобов'язаний:

    1) додержуватися Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів;

    2) брати участь у роботі ради, постійних комісій та інших її органів, до складу яких він входить, всебічно сприяти виконанню їх рішень;

    3) виконувати доручення ради, її органів, сільського, селищного, міського голови чи голови ради; інформувати їх про виконання доручень.

    Стаття 19. Права депутата місцевої ради у раді та її органах

    1. Депутат місцевої ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить. Депутат місцевої ради набуває права ухвального голосу з моменту визнання його повноважень.

    Кожний депутат місцевої ради у раді та її органах, до складу яких він входить, має один голос. Депутат місцевої ради, який не входить до складу відповідного органу ради, може брати участь у його роботі з правом дорадчого голосу.

    2. Депутат місцевої ради має право:

    1) обирати і бути обраним до органів відповідної ради;

    2) офіційно представляти виборців у відповідній раді та її органах;

    3) пропонувати питання для розгляду їх радою та її органами;

    4) вносити пропозиції і зауваження до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті;

    5) вносити на розгляд ради та її органів пропозиції з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю;

    6) вносити на розгляд ради та її органів проекти рішень з питань, що належать до їх відання, поправки до них;

    7) висловлюватися щодо персонального складу утворюваних радою органів і кандидатур посадових осіб, які обираються, призначаються або затверджуються радою;

    8) порушувати питання про недовіру сільському, селищному, міському голові, розпуск органів, утворених радою, та звільнення посадових осіб місцевого самоврядування;

    9) брати участь у дебатах, звертатися із запитами, ставити запитання доповідачам, співдоповідачам, головуючому на засіданні;

    10) вносити пропозиції про заслуховування на пленарному засіданні ради звіту чи інформації будь-якого органу або посадової особи, підзвітних чи підконтрольних раді, а також з питань, що віднесені до компетенції ради, інших органів і посадових осіб, які діють на її території;

    11) порушувати в раді та її органах питання про необхідність перевірки роботи підзвітних та підконтрольних раді органів, підприємств, установ, організацій;

    12) виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій та з мотивів голосування, давати довідки;

    13) ознайомлюватися з текстами виступів у стенограмах чи протоколах засідань ради та її органів до їх опублікування;

    14) оголошувати на засіданнях ради та її органів тексти звернень, заяв, пропозицій громадян або їх об'єднань, якщо вони мають суспільне значення;

    15) об'єднуватися з іншими депутатами місцевої ради в депутатські групи, фракції, які діють відповідно до регламенту ради.

    3. Депутат місцевої ради може передати головуючому тексти свого невиголошеного виступу, пропозицій і зауважень з обговорюваного питання для включення до протоколу засідання ради або її органу, в якому він бере участь.

    4. Порядок реалізації зазначених прав депутатів місцевих рад визначається цим Законом, іншими законами України, які регулюють діяльність місцевих рад та їх органів, а також регламентом відповідної ради.

    Глава 2. Сесійні та позасесійні форми роботи депутата місцевої ради у раді та її органах

    Стаття 20. Участь депутата в сесіях місцевої ради та засіданнях її органів

    1. На сесіях місцевої ради депутати місцевої ради на основі колективного і вільного обговорення розглядають і вирішують питання, віднесені до відання відповідної ради.

    2. Депутат місцевої ради, крім секретаря ради, голови районної у місті, районної, обласної ради та їх заступників, повинен входити до складу однієї з постійних комісій, що утворюються радою.

    Депутат місцевої ради за дорученням відповідної ради або постійної комісії, до складу якої його обрано, бере безпосередню участь у підготовці питань для розгляду на сесіях ради та засіданнях постійної комісії.

    3. Депутат місцевої ради зобов'язаний бути присутнім на пленарних засіданнях ради, засіданнях постійної комісії та інших органів ради, до складу яких він входить. У разі неможливості бути присутнім на засіданні депутат місцевої ради повідомляє про це особу, яка очолює відповідний орган.

    4. Рада, до якої обрано депутата, має право заслуховувати його звіти про виконання рішень ради, на пленарних засіданнях періодично інформує депутатів місцевої ради про хід виконання рішень, прийнятих радою, реалізацію пропозицій і зауважень, внесених ними, а також з інших важливих питань діяльності ради та її органів.

    5. У разі пропуску депутатом протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії, членом якої він є, невиконання ним без поважних причин рішень і доручень ради та її органів відповідна рада може звернутися до виборців з пропозицією про відкликання такого депутата у встановленому законом порядку.

    Стаття 21. Депутатський запит і депутатське запитання

    1. Депутатський запит - це підтримана радою вимога депутата місцевої ради до посадових осіб ради і її органів, сільського, селищного, міського голови, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на відповідній території, а депутат міської (міста обласного значення), районної, обласної ради - також до голови місцевої державної адміністрації, його заступників, керівників відділів і управлінь з питань, які віднесені до відання ради.

    2. Депутатське запитання - це засіб одержання депутатом місцевої ради інформації або роз'яснення з тієї чи іншої проблеми. Відповідь на запитання може бути оголошено на сесії ради або дано депутату місцевої ради в індивідуальному порядку. Запитання не включається до порядку денного сесії, не обговорюється і рішення по ньому не приймається.

    Стаття 22. Порядок розгляду депутатського запиту

    1. Депутатський запит може бути внесений депутатом місцевої ради або групою депутатів попередньо, або на пленарному засіданні ради у письмовій чи усній формі. Запит підлягає включенню до порядку денного пленарного засідання ради.

    2. Депутатський запит обговорюється у разі необхідності на пленарному засіданні місцевої ради.

    3. Рада може зобов'язати відповідний орган подати у встановлений нею строк звіт про виконання рішення по запиту депутата місцевої ради.

    4. Орган або посадова особа, до яких звернуто депутатський запит, зобов'язані у встановлений радою строк дати офіційну письмову відповідь на нього відповідній раді і депутату місцевої ради. Якщо запит з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений радою строк, то орган або посадова особа зобов'язані письмово повідомити раді та депутатові місцевої ради, який вніс запит, і запропонувати інший строк, який не повинен перевищувати один місяць з дня одержання запиту. Відповідь на запит у разі необхідності розглядається на пленарному засіданні ради.

    5. Депутат місцевої ради має право дати оцінку відповіді на свій депутатський запит. За результатами відповіді на депутатський запит може бути проведено обговорення, якщо на цьому наполягає не менше 1/4 присутніх на засіданні депутатів місцевої ради. Посадових осіб, до яких звернуто запит, своєчасно інформують про дату та час обговорення відповіді на запит радою. Вони або уповноважені ними особи мають право бути присутні на цьому засіданні ради.

    За результатами розгляду відповіді на депутатський запит рада приймає відповідне рішення.

    Стаття 23. Пропозиції і зауваження, висловлені депутатами місцевої ради на сесіях ради

    1. Пропозиції і зауваження, висловлені депутатами місцевої ради на сесіях ради або передані в письмовій формі головуючому на її пленарних засіданнях, розглядаються радою або за її дорученням постійними комісіями ради чи надсилаються на розгляд підзвітним і підконтрольним органам та посадовим особам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівникам відповідних підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, які зобов'язані розглянути ці пропозиції і зауваження у строки, встановлені радою, і про результати розгляду повідомити безпосередньо депутатів місцевої ради, які внесли пропозиції чи висловили зауваження, а також відповідну раду.

    2. Рада та її виконавчі органи забезпечують виконання пропозицій і зауважень депутатів місцевої ради, схвалених радою, інформують депутатів про реалізацію пропозицій і зауважень, внесених ними на сесіях рад.

    Стаття 24. Право депутата місцевої ради порушувати питання про перевірку діяльності виконавчих органів ради, місцевих державних адміністрацій, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, брати участь у здійсненні контролю за виконанням рішень ради

    1. Депутат місцевої ради має право порушувати в раді та її органах питання про необхідність проведення перевірок з питань, віднесених до компетенції відповідної ради, діяльності розташованих на її території підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виконавчих органів ради, а депутати обласних, районних рад - відповідних місцевих державних адміністрацій в частині повноважень, делегованих їм обласними, районними радами, а також за дорученням ради або її органів брати участь у перевірках виконання рішень ради.

    2. Депутат місцевої ради має право вносити пропозиції щодо усунення недоліків і порушень керівникам підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, і органів, діяльність яких перевірялася відповідно до частини першої цієї статті, а також органам, яким вони підпорядковані, порушувати питання про притягнення до відповідальності осіб, з вини яких сталося порушення.

    У разі виявлення порушень законодавства України депутат місцевої ради звертається з цього приводу до відповідних органів державної влади.

    3. Про результати перевірки та пропозицій щодо них депутат місцевої ради доповідає раді або її органу, за дорученням яких здійснювалася перевірка.

    4. Депутат місцевої ради за дорученням ради бере участь у депутатських перевірках з питань, які належать до відання ради, здійсненні контролю за виконанням рішень ради.

    Стаття 25. Депутатські групи

    1. Для спільної роботи по здійсненню депутатських повноважень у виборчих округах депутати місцевих рад можуть на основі їх взаємної згоди об'єднуватися в депутатські групи.

    2. Депутати місцевої ради об'єднуються в депутатські групи за єдністю території їх виборчих округів, спільністю проблем, які вони вирішують, або іншими ознаками.

    3. Повноваження депутатських груп є похідними від повноважень депутата місцевої ради, передбачених цим Законом.

    4. Членство депутата місцевої ради в депутатській групі не звільняє його від персональної відповідальності за здійснення своїх депутатських повноважень у виборчому окрузі.

    Стаття 26. Порядок утворення депутатських груп

    1. Депутатська група може бути утворена в будь-який час протягом строку повноважень ради даного скликання за рішенням зборів депутатів місцевої ради, які виявили бажання увійти до її складу. Депутатська група складається не менш як з трьох депутатів місцевої ради. Депутатська група в районній, міській, районній у місті, обласній, Київській та Севастопольській міських радах складається не менш як із п'яти депутатів.

    2. Депутати місцевої ради, які входять до складу депутатської групи, обирають особу, яка очолює депутатську групу.

    3. Депутатська група реєструється відповідною місцевою радою за поданням особи, яка очолює депутатську групу, до якого додається підписане депутатами цієї групи письмове повідомлення про сформування депутатської групи із зазначенням її назви, персонального складу та партійної належності членів групи та депутатів, які уповноважені представляти групу.

    4. Депутатські групи можуть утворюватися на визначений ними період, але не більше ніж на строк повноважень відповідних рад.

    5. Організація діяльності депутатських груп визначається відповідною місцевою радою.

    6. Діяльність депутатської групи припиняється:

    1) у разі вибуття окремих депутатів місцевої ради, внаслідок чого її чисельність стає меншою, ніж встановлено частиною першою цієї статті;

    2) у разі прийняття депутатами місцевої ради, які входять до її складу, рішення про розпуск депутатської групи;

    3) після закінчення строку, на який депутати місцевої ради об'єдналися в депутатську групу, або строку повноважень відповідних рад.

    7. Рада сприяє діяльності зареєстрованих нею депутатських груп, координує їх роботу і може заслуховувати повідомлення про їх діяльність.

    8. Інші питання діяльності депутатських груп визначаються регламентом ради.

    Стаття 27. Депутатські фракції

    1. Депутатські фракції місцевих рад формуються на партійній основі депутатами місцевих рад (крім депутатів сільських, селищних рад).

    (частина перша статті 27 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 10.07.2010 р. N 2487-VI)

    2. Депутати сільських та селищних рад на основі єдності поглядів або партійного членства можуть об'єднуватися у депутатські фракції місцевих рад. До складу депутатських фракцій можуть входити також позапартійні депутати сільської та селищної ради, які підтримують політичну спрямованість фракцій.

    3. Частину третю статті 27 виключено 

    (згідно із Законом України
     від 10.07.2010 р. N 2487-VI)

    4. Депутат місцевої ради може входити до складу лише однієї депутатської фракції. Після відповідного оформлення матеріалів про утворення депутатської фракції головуючий на пленарному засіданні відповідної місцевої ради інформує депутатів місцевої ради про реєстрацію такої депутатської фракції, її кількісний склад.

    5. Частину п'яту статті 27 виключено 

    (згідно із Законом України
     від 10.07.2010 р. N 2487-VI)

    6. Інші питання створення та діяльності депутатських фракцій визначаються регламентом місцевої ради.

    (стаття 27 у редакції Закону
     України від 12.01.2007 р. N 602-V)

    Стаття 28. Права депутатських груп, фракцій

    Депутатські групи, фракції мають право:

    1) на пропорційне представництво в постійних та тимчасових комісіях ради;

    2) попередньо обговорювати кандидатури посадових осіб, яких обирає, призначає чи затверджує рада;

    3) на гарантований виступ свого представника на пленарному засіданні ради з кожного питання порядку денного сесії ради;

    4) об'єднувати зусилля з іншими групами, фракціями для створення більшості в раді чи опозиції;  

    5) здійснювати інші права, передбачені законами України.

    Стаття 29. Участь депутата місцевої ради в роботі інших органів місцевого самоврядування

    Депутат місцевої ради має право брати участь з правом дорадчого голосу в роботі інших органів місцевого самоврядування при розгляді ними питань та прийнятті рішень, що зачіпають інтереси виборців його виборчого округу чи територіальної громади, від яких його обрано.

    Стаття 291. Помічники-консультанти депутата місцевої ради

    1. Депутат місцевої ради може мати до п'яти помічників-консультантів, які працюють на громадських засадах.

    2. Персональний підбір кандидатур на посаду помічника-консультанта депутата місцевої ради, організацію їх роботи та розподіл обов'язків між ними здійснює особисто депутат місцевої ради, який несе відповідальність щодо правомірності своїх рішень.

    3. Умови діяльності та кількість помічників-консультантів депутата місцевої ради визначаються Положенням про помічника-консультанта депутата місцевої ради, яке затверджується відповідною радою.

    4. Помічником-консультантом депутата місцевої ради може бути лише громадянин України, який має загальну середню освіту. Помічник-консультант депутата місцевої ради у своїй роботі керується Конституцією України та законодавством України, а також Положенням про помічника-консультанта депутата відповідної місцевої ради.

    5. Помічник-консультант депутата місцевої ради має право:

    1) входити і перебувати у приміщеннях відповідної місцевої ради за пред'явленням посвідчення помічника-консультанта, дотримуючись встановленого порядку;

    2) одержувати надіслану на ім'я депутата місцевої ради поштову й телеграфну кореспонденцію, відправляти її за дорученням депутата місцевої ради;

    3) за дорученням депутата місцевої ради брати участь в організації вивчення громадської думки, потреб територіальної громади, інформувати про них депутата відповідної місцевої ради та вносити пропозиції щодо шляхів їх вирішення;

    4) за письмовим зверненням депутата місцевої ради та за згодою посадових осіб органів місцевого самоврядування користуватися копіювально-розмножувальною та обчислювальною технікою.

    6. Помічник-консультант депутата місцевої ради зобов'язаний:

    1) дотримуватися вимог Конституції України, законодавства України, а також Положення про помічника-консультанта депутата відповідної ради;

    2) при виконанні своїх обов'язків не допускати дій, що можуть негативно впливати на виконання повноважень депутата місцевої ради, утримуватися від заяв та вчинків, що компрометують депутата місцевої ради;

    3) за дорученням депутата місцевої ради вивчати питання, необхідні депутату місцевої ради для здійснення його депутатських повноважень, готувати по них відповідні матеріали;

    4) допомагати депутату місцевої ради в організації проведення звітів і зустрічей з виборцями;

    5) допомагати депутату місцевої ради в розгляді надісланих на його ім'я поштою або поданих на особистому прийомі виборцями пропозицій, заяв і скарг громадян та вирішенні порушених у них питань;

    6) надавати депутату місцевої ради організаційно-технічну та іншу необхідну допомогу при здійсненні ним депутатських повноважень.

    7. Помічнику-консультанту депутата місцевої ради видається посвідчення, в якому має бути зазначено номер посвідчення, назву місцевої ради, прізвище депутата місцевої ради, номер його виборчого округу, а також те, що помічник-консультант депутата місцевої ради працює на громадських засадах у відповідній раді. Посвідчення помічника-консультанта депутата місцевої ради, опис якого затверджується відповідною радою, видається місцевою радою за письмовим поданням депутата місцевої ради. Посвідчення помічника-консультанта депутата місцевої ради вважається недійсним і підлягає поверненню до відповідної ради по закінченню повноважень депутата місцевої ради або за його письмовим поданням.

    (Закон доповнено статтею 291 згідно із
     Законом України від 22.12.2005 р. N 3266-IV)

    Розділ IV
    ОСНОВНІ ГАРАНТІЇ ДЕПУТАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

    Стаття 30. Непорушність повноважень депутата місцевої ради. Забезпечення умов для їх здійснення

    1. Депутат місцевої ради наділений усією повнотою повноважень, передбачених цим та іншими законами України. Ніхто не може обмежити повноваження депутата місцевої ради інакше як у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

    2. Місцеві ради та їх органи забезпечують необхідні умови для ефективного здійснення депутатами місцевих рад їх повноважень.

    3. Рада та її органи сприяють депутатам місцевих рад в їх діяльності шляхом створення відповідних умов, забезпечення депутатів документами, довідково-інформаційними та іншими матеріалами, необхідними для ефективного здійснення депутатських повноважень, організовують вивчення депутатами місцевих рад законодавства, досвіду роботи рад.

    4. Депутат місцевої ради не несе відповідальності за виступи на засіданнях ради та її органів, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

    5. На час виконання депутатських повноважень депутату місцевої ради надається відстрочка від призову на строкову військову чи альтернативну (невійськову) службу. У зв'язку з депутатською діяльністю депутат місцевої ради також звільняється від проходження навчальних зборів.

    6. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, зобов'язані сприяти депутатам місцевої ради у здійсненні їх депутатських повноважень.

    7. Частину сьому статті 30 виключено

    (статтю 30 доповнено частиною сьомою згідно
     із Законом України від 08.09.2005 р. N 2854-IV,
    частину сьому статті 30 виключено згідно із
     Законом України від 04.04.2006 р. N 3590-IV)

    Стаття 31. Особливості порушення кримінальної справи стосовно депутата місцевої ради та застосування запобіжного заходу стосовно депутата місцевої ради

    1. Кримінальну справу стосовно депутата місцевої ради може порушити відповідно Генеральний прокурор України, заступник Генерального прокурора України, прокурор Автономної Республіки Крим, області, міст Києва або Севастополя в межах його повноважень.

    Прокурор, який порушив кримінальну справу стосовно депутата місцевої ради, повідомляє про це відповідну місцеву раду не пізніше наступного робочого дня з дня порушення кримінальної справи.

    2. Запобіжний захід щодо депутата місцевої ради у вигляді підписки про невиїзд або взяття під варту може застосовуватися виключно судом.

    Суд, який обрав запобіжний захід стосовно депутата місцевої ради, повідомляє про це відповідну місцеву раду не пізніше наступного робочого дня з дня застосування запобіжного заходу.

    (стаття 31 у редакції Законів
     України від 08.09.2005 р. N 2854-IV,
     від 04.04.2006 р. N 3590-IV)

    Стаття 32. Звільнення депутата місцевої ради від виробничих або службових обов'язків для виконання депутатських повноважень

    1. На час сесії чи засідання постійної комісії місцевої ради, а також для здійснення депутатських повноважень в інших передбачених законом випадках депутат місцевої ради звільняється від виконання виробничих або службових обов'язків.

    2. У разі здійснення депутатських повноважень у робочий час депутату місцевої ради за основним місцем роботи відшкодовуються середній заробіток та інші витрати, пов'язані з депутатською діяльністю, за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.

    Стаття 33. Охорона трудових та інших прав депутата місцевої ради

    1. У разі обрання депутата місцевої ради на виборну посаду у раді, на якій він працює на постійній основі, трудовий договір з ним за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законодавства. Обраний на виборну посаду у відповідній раді, на якій він працює на постійній основі, депутат місцевої ради, який перебуває на службі у військових формуваннях чи правоохоронних органах держави, прикомандировується до місцевої ради із залишенням на цій службі.

    З працівником, якого прийнято на роботу (посаду), що її виконував (займав) депутат місцевої ради, укладається строковий трудовий договір; цей договір розривається у разі повернення депутата місцевої ради на роботу, але не пізніш як через три місяці після припинення повноважень депутата місцевої ради.

    (частину першу статті 33 доповнено абзацом другим
     згідно із Законом України від 11.01.2007 р. N 575-V)

    2. Депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.

    У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.

    (абзац другий частини другої статті 33 із змінами,
     внесеними згідно із Законом України від 11.01.2007 р. N 575-V)

    Час, коли колишній депутат тимчасово не працював у зв'язку з неможливістю надання йому попередньої або рівноцінної роботи (посади) безпосередньо після закінчення строку його повноважень, зараховується, але не більше шести місяців, до страхового стажу і стажу роботи (служби) за спеціальністю, за якою депутат працював до обрання у місцеву раду, де він виконував свої обов'язки на постійній основі.

    (частину другу статті 33 доповнено абзацом третім
     згідно із Законом України від 11.01.2007 р. N 575-V)

    3. Депутат місцевої ради може бути звільнений з роботи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу від займаної посади, виключений з навчального закладу за умови його попередження в порядку, встановленому законом. Про таке попередження відповідний власник або уповноважений ним орган письмово повідомляє не менш ніж за 15 днів відповідну місцеву раду.

    (частина третя статті 33 із змінами, внесеними
    згідно із Законом України від 19.02.2004 р. N 1522-IV)

    4. Час роботи депутата у місцевій раді на постійній основі зараховується до загального і безперервного стажу роботи (служби) депутата, а також стажу роботи (служби) за тією спеціальністю, за якою він працював до обрання на виборну посаду в раді.

    Стаття 331. Підвищення професійного рівня депутатів місцевих рад

    1. Депутат місцевої ради має право на підвищення своєї кваліфікації.

    2. Порядок організації підвищення кваліфікації депутатів місцевих рад визначає відповідна рада.

    (Закон доповнено статтею 331 згідно із
     Законом України від 19.02.2004 р. N 1522-IV)

    Стаття 34. Право депутата місцевої ради на безплатний проїзд

    Депутат місцевої ради користується на території відповідної ради правом безплатного проїзду на залізничному, автомобільному і водному транспорті незалежно від форми власності, а також на всіх видах міського пасажирського транспорту (за винятком таксі). У разі якщо вся територія відповідної ради знаходиться в межах населеного пункту, то право безоплатного проїзду депутата місцевої ради поширюється на всю територію населеного пункту. Порядок та умови безплатного проїзду депутатів місцевих рад визначаються Кабінетом Міністрів України.

    (стаття 34 із змінами, внесеними згідно із
    Законом України від 20.11.2003 р. N 1314-IV)

    Стаття 35. Надання депутату місцевої ради інформаційної та юридичної допомоги

    Відповідна рада та її виконавчі органи забезпечують депутатів місцевих рад офіційними виданнями та інформаційними матеріалами ради, організують допомогу їм з правових питань депутатської діяльності, надають можливість депутатам ознайомитися з рішеннями ради та її органів, розпорядженнями відповідної місцевої державної адміністрації, актами підприємств, установ та організацій, розташованих на відповідній території.

    Стаття 36. Відповідальність за невиконання вимог закону щодо забезпечення гарантій депутатської діяльності

    1. Невиконання посадовими особами вимог закону щодо забезпечення гарантій депутатської діяльності тягне за собою відповідальність згідно із законом.

    2. Публічна образа депутата місцевої ради, опублікування або поширення іншим способом завідомо неправдивих відомостей про нього, а також намагання в будь-якій формі вплинути на депутата місцевої ради, членів його сім'ї з метою перешкодити депутату виконувати свої повноваження, змусити його до вчинення неправомірних дій тягне за собою відповідальність згідно з законом.

    Розділ V
    ВІДКЛИКАННЯ ДЕПУТАТА МІСЦЕВОЇ РАДИ

    Стаття 37. Підстави для відкликання депутата місцевої ради

    1. Підставами для відкликання виборцями обраного ними депутата місцевої ради можуть бути:

    1) порушення депутатом місцевої ради положень Конституції і законів України, що встановлено судом;

    (пункт 1 частини першої статті 37 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 20.11.2003 р. N 1314-IV)

    2) пропуск депутатом місцевої ради протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії, невиконання ним без поважних причин рішень і доручень ради та її органів;

    3) невідповідність практичної діяльності депутата місцевої ради основним принципам і положенням його передвиборної програми.

    (пункт 3 частини першої статті 37 із змінами, внесеними
     згідно із Законами України від 12.01.2007 р. N 602-V,
    від 10.07.2010 р. N 2487-VI)

    4) пункт 4 частини першої статті 37 виключено

     (згідно із Законом
     України від 20.11.2003 р. N 1314-IV)

    5) пункт 5 частини першої статті 37 виключено

     (згідно із Законом
     України від 20.11.2003 р. N 1314-IV)

    2. Частину другу статті 37 виключено

     (згідно із Законом
     України від 20.11.2003 р. N 1314-IV)

    Стаття 38. Пропозиції про відкликання депутата місцевої ради

    1. Право вносити пропозиції про відкликання депутата місцевої ради до територіальної виборчої комісії належить відповідній місцевій раді, а також зборам виборців та зборам (конференціям) об'єднань громадян, їхніх місцевих осередків, які відповідно до Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" мають право висувати кандидатів у депутати і знаходяться на території відповідного виборчого округу.

    (частина перша статті 38 із змінами, внесеними
    згідно із Законом України від 20.11.2003 р. N 1314-IV)

    2. Рішення про внесення пропозицій щодо відкликання депутата місцевої ради приймається відповідно на:

    1) пленарному засіданні місцевої ради;

    2) зборах виборців, що проводяться з урахуванням вимог частин другої і третьої статті 27 Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів";

    (пункт 2 частини другої статті 38 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 20.11.2003 р. N 1314-IV)

    3) зборах (конференціях) об'єднань громадян чи їхніх місцевих осередків у порядку, встановленому їхніми статутами, та з урахуванням вимог статті 29 Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів";

    (пункт 3 частини другої статті 38 у редакції
     Закону України від 20.11.2003 р. N 1314-IV)

    3. У разі прийняття рішення щодо внесення пропозиції про відкликання депутата місцевої ради на зборах виборців, зборах (конференціях) об'єднань громадян, їхніх місцевих осередків створюється ініціативна група для збирання підписів виборців відповідного виборчого округу на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради, затверджується її склад.

    (частина третя статті 38 із змінами, внесеними 
    згідно із Законом України від 20.11.2003 р. N 1314-IV)

    4. Протокол зборів виборців з пропозицією про відкликання депутата місцевої ради підписується головою і секретарем цих зборів, а протокол зборів (конференції) об'єднань громадян, їхніх місцевих осередків - керівником відповідного об'єднання громадян.

    (частина четверта статті 38 із змінами, внесеними 
    згідно із Законом України від 20.11.2003 р. N 1314-IV)

    5. Рішення ради, протокол зборів виборців, зборів (конференцій) об'єднань громадян, їхніх місцевих осередків направляються до територіальної виборчої комісії у триденний строк після їх проведення.

    (частина п'ята статті 38 із змінами, внесеними 
    згідно із Законом України від 20.11.2003 р. N 1314-IV)

    Стаття 39. Розгляд питання про відкликання депутата місцевої ради територіальною виборчою комісією

    1. Відповідна територіальна виборча комісія у п'ятиденний строк з моменту одержання протоколу зборів виборців, зборів (конференцій) об'єднань громадян, їхніх місцевих осередків з пропозицією про відкликання депутата місцевої ради розглядає це питання на своєму засіданні і приймає відповідне рішення. Про надходження пропозиції, а також про місце і час засідання, на якому вона розглядатиметься, комісія не пізніш як за три дні до засідання повідомляє відповідного депутата місцевої ради, раду, до якої його обрано, а також суб'єктів, які внесли пропозицію про відкликання депутата.

    (частина перша статті 39 із змінами, внесеними 
    згідно із Законом України від 20.11.2003 р. N 1314-IV)

    2. У разі порушення порядку внесення пропозиції про відкликання депутата місцевої ради територіальна комісія може відмовити в прийомі протоколу зборів виборців, зборів (конференцій) об'єднань громадян, їхніх місцевих осередків. Копії відповідного рішення у дводенний строк після його прийняття направляються комісією депутату місцевої ради, щодо якого порушено питання про відкликання, раді, до складу якої його обрано, а також суб'єктам, що внесли пропозицію про відкликання.

    (частина друга статті 39 із змінами, внесеними 
    згідно із Законом України від 20.11.2003 р. N 1314-IV)

    Стаття 40. Збирання підписів на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради

    1. Після прийняття протоколу на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради територіальна виборча комісія видає необхідну кількість підписних листів керівнику ініціативної групи по збиранню підписів.

    2. З моменту отримання ініціативною групою підписних листів збір підписів проводиться у строки:

    у разі відкликання депутата сільської, селищної, міської (міста районного підпорядкування) ради - п'ять днів;

    районної, міської (міста обласного підпорядкування), районної в місті ради - десять днів;

    обласної, Київської, Севастопольської міської ради - місячний термін.

    3. Зразок підписного листа для збирання підписів виборців на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради встановлюється відповідною територіальною виборчою комісією і повинен містити назву ради, до складу якої обрано депутата, його прізвище, ім'я, по батькові, рік обрання до ради, а також відомості про особу, яка збирає підписи (прізвище, ім'я, по батькові, місце роботи і адреса). Підписний лист має містити дані про виборців, які підтримали пропозицію про відкликання депутата місцевої ради: прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць і рік народження; місце проживання; серію і номер паспорта або іншого документа, що посвідчує особу виборця, а також особистий підпис виборця.

    4. Підписний лист заповнюється особою, яка збирає підписи, на основі даних, зазначених у паспорті або іншому документі, що посвідчує особу виборця. Правильність даних про виборця, внесених до підписного листа, і факт підтримки ним пропозиції про відкликання депутата місцевої ради засвідчується особистим підписом виборця. Кожний виборець може бути внесений лише до одного підписного листа і має право поставити лише один підпис. Збирання підписів здійснюється на суто добровільній основі.

    5. У кожному підписному листі вказується загальна кількість виборців, які підтримали пропозицію про відкликання депутата місцевої ради, внесених до нього. Лист підписується особою, яка збирала підписи.

    6. Заповнені підписні листи здаються у відповідну територіальну комісію ініціативною групою в порядку, встановленому комісією. Комісія перевіряє і реєструє одержані підписні листи. У разі виявлення у підписному листі порушень вимог цього Закону щодо збирання підписів комісія може визнати його недійсним. Якщо у підписних листах виявлено два або більше підписів одного громадянина, його підписи не враховуються. Не враховуються також підписи, які не є власноручними.

    7. На основі одержаних підписних листів комісія не пізніш як у п'ятиденний строк після закінчення збирання підписів складає протокол про результати збирання підписів на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради, який підписується головою, заступником голови, секретарем і членами територіальної комісії. Якщо на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради зібрано підписи менше п'яти відсотків виборців відповідного виборчого округу, вона вважається відхиленою, і депутат зберігає свої повноваження.

    Стаття 401. Агітація "за" або "проти" відкликання депутата місцевої ради та обмеження в її проведенні

    1. Агітація "за" або "проти" відкликання депутата місцевої ради може проводитися на зборах, мітингах, у пресі, по радіо і телебаченню, у будь-який інший спосіб і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції або законам України.

    2. Участь органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також осіб, які входять до складу виборчих комісій, у проведенні агітації не дозволяється.

    3. Забороняється проводити агітацію особам, які не є громадянами України.

    4. У день проведення голосування щодо відкликання депутата місцевої ради будь-яка агітація забороняється.

    5. При ініціюванні питання про відкликання депутата місцевої ради та проведенні агітації забороняється використовувати кошти з бюджетів усіх рівнів, позабюджетні кошти органів місцевого самоврядування, кошти державних та комунальних підприємств, організацій і установ, юридичних осіб з участю іноземного капіталу, іноземних державних, міжнародних організацій і об'єднань, а також анонімних осіб або осіб під псевдонімом.

    (Закон доповнено статтею 401 згідно із
    Законом України від 20.11.2003 р. N 1314-IV)

    Стаття 41. Призначення голосування пропозиції про відкликання депутата місцевої ради

    1. Відповідна територіальна комісія у десятиденний термін після одержання відповідного рішення ради чи складення протоколу про результати збирання підписів приймає рішення про призначення у відповідному виборчому окрузі голосування пропозиції про відкликання депутата місцевої ради, визначає день голосування. При цьому строк між днем прийняття комісією рішення про призначення голосування і днем голосування не може бути менше сорока шести і більше п'ятдесяти п'яти днів.

    (частина перша статті 41 із змінами, внесеними
     згідно із Законом України від 20.11.2003 р. N 1314-IV)

    2. У разі виявлення територіальною комісією порушень цього та інших законів під час внесення пропозицій про відкликання депутата місцевої ради, збирання підписів на їх підтримку, якщо ці порушення не дали можливості виявити об'єктивну думку виборців щодо даного депутата, комісія може прийняти вмотивоване рішення про відхилення пропозиції щодо відкликання депутата.

    3. Рішення територіальної комісії про призначення голосування доводиться до відома виборців відповідного виборчого округу не пізніш як на третій день після його прийняття через місцеві засоби масової інформації або в інший спосіб.

    Стаття 42. Організація підготовки і проведення голосування пропозиції про відкликання депутата місцевої ради

    1. Підготовка і проведення голосування пропозиції про відкликання депутата місцевої ради здійснюється дільничними комісіями відповідно до Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. При цьому окружні комісії не утворюються, а їх функції виконує відповідна територіальна виборча комісія. Дільниці для голосування і дільничні комісії утворюються відповідно на третій і на п'ятий день після прийняття територіальною комісією рішення про призначення голосування.

    2. При відкликанні депутата місцевої ради дільниці для голосування і дільничні комісії утворюються відповідно до Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів".

    3. Списки виборців для голосування про відкликання депутата місцевої ради, складені відповідно до Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", подаються для загального ознайомлення за десять днів до голосування.

    Стаття 43. Бюлетень для голосування пропозиції про відкликання депутата місцевої ради

    1. Форма і текст бюлетеня для голосування пропозиції про відкликання депутата місцевої ради затверджуються відповідною територіальною виборчою комісією. Комісія забезпечує виготовлення бюлетенів і постачання їх дільничним комісіям не пізніш як за десять днів до голосування.

    2. В бюлетені для голосування пропозиції про відкликання депутата місцевої ради вказуються прізвище, ім'я, по батькові депутата, рік обрання його до відповідної ради, посада (заняття), місце роботи.

    Стаття 44. Форми протоколів про результати голосування та списку виборців

    1. Форми протоколів дільничної та територіальної комісій про результати голосування пропозиції про відкликання депутата місцевої ради встановлюються відповідною територіальною виборчою комісією і містять: назву ради, до складу якої обрано депутата; число, місяць і рік проведення голосування; прізвище, ім'я, по батькові депутата, про відкликання якого проводиться голосування; дані відповідно по виборчій дільниці чи виборчому округу в цілому про загальну кількість виборців; кількість виборців, які одержали виборчі бюлетені; кількість виборців, які взяли участь у голосуванні; кількість голосів, поданих "за", і кількість голосів, поданих "проти" відкликання депутата; кількість бюлетенів, визнаних недійсними.

    2. Виготовлення бланків, іншої документації, необхідної для проведення голосування пропозиції про відкликання депутата місцевої ради, і постачання їх дільничним комісіям забезпечується територіальною виборчою комісією разом з виконавчим комітетом або виконавчим апаратом цієї ради.

    Стаття 45. Особливості проведення голосування пропозиції про відкликання депутата місцевої ради і встановлення його результатів

    1. Під час голосування пропозиції про відкликання депутата місцевої ради виборець залишає в бюлетені прізвище депутата, якщо він голосує за збереження його депутатських повноважень, або викреслює його прізвище, якщо голосує за відкликання депутата.

    2. Депутат місцевої ради вважається відкликаним, якщо за його відкликання проголосувало більше половини виборців, які взяли участь у голосуванні.

    3. У разі рівності голосів, поданих за і проти відкликання депутата місцевої ради, його повноваження зберігаються.

    4. Недійсними визнаються бюлетені для голосування невстановленого зразка, а також бюлетені, на яких відсутні підписи голови та секретаря виборчої комісії.

    5. Результати голосування по виборчій дільниці розглядаються на засіданні дільничної комісії і заносяться до протоколу. Протокол підписується головою, заступником голови, секретарем і членами комісії та направляється до відповідної територіальної виборчої комісії. Порядок і строки направлення цього протоколу встановлюються територіальною виборчою комісією.

    6. Територіальна виборча комісія на підставі протоколів дільничних комісій (протоколу дільничної комісії) визначає результати голосування про відкликання депутата місцевої ради і заносить їх до протоколу про результати голосування. Протокол підписується головою, заступником голови, секретарем і членами територіальної виборчої комісії. Про результати голосування територіальна виборча комісія повідомляє місцеву раду, відповідного депутата і виборців округу.

    Стаття 46. Оскарження рішень виборчої комісії

    Рішення, дії або бездіяльність виборчої комісії, окремих осіб, які входять до її складу, можуть бути оскаржені в порядку, встановленому статтею 22 Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів".

    Стаття 47. Повторне порушення питання про відкликання депутата місцевої ради

    Питання про відкликання депутата місцевої ради може бути порушено повторно у порядку, встановленому цим Законом, у будь-який час.

    Стаття 48. Гарантії прав депутата місцевої ради при розгляді питання про його відкликання

    1. Депутат місцевої ради має право брати участь у зборах виборців, зборах (конференціях) об'єднань громадян, засіданнях відповідної територіальної виборчої комісії та дільничних комісій, а також у засіданнях ради та її органів при розгляді ними питань, що стосуються його відкликання.

    2. Депутат місцевої ради має право давати пояснення щодо суті питань стосовно його діяльності, робити відповідні заяви на засіданнях ради та її органів, зборах виборців, зборах (конференціях) об'єднань громадян. У встановленому законодавством порядку депутат місцевої ради може використовувати для роз'яснення своєї позиції засоби масової інформації.

    3. Депутат має право звернутися до місцевої ради з усною або письмовою заявою з приводу обставин, що стали підставою для порушення питання про його відкликання.

    Стаття 49. Витрати, пов'язані з підготовкою і проведенням голосування пропозиції про відкликання депутата місцевої ради

    Витрати, пов'язані з підготовкою і проведенням голосування пропозиції про відкликання депутата місцевої ради, які здійснюються відповідно до цього Закону, провадяться за рахунок відповідного місцевого бюджету.

     

    Розділ VI
    ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

    Стаття 50. Зміна статусу або припинення повноважень депутата місцевої ради у зв'язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої

    1. Статус депутата місцевої ради змінюється відповідно до зміни статусу ради, до якої його обрано, у зв'язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої відповідної території.

    2. У разі віднесення населених пунктів до категорії міст обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення на їх території припиняються повноваження депутатів місцевої ради, які були обрані від цього населеного пункту до відповідної районної, обласної чи міської ради.

    3. У разі віднесення села, селища, міста до складу іншого району депутати місцевих рад, обрані від цих населених пунктів, втрачають статус депутата попередньої районної чи міської ради і набувають статусу депутата тієї районної чи міської ради, під юрисдикцію якої передано відповідні адміністративно-територіальні одиниці.

    4. У разі проведення виборів до новоутворених місцевих рад на базі існуючих рад повноваження депутатів цих рад припиняються.

    Розділ VII
    ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

    1. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

    2. Дія статті 31 цього Закону не поширюється на кримінальні справи та відповідні запобіжні заходи, що були відповідно порушені чи застосовані стосовно депутатів місцевих рад до набрання чинності цим Законом.

    3. З дня набрання чинності цим Законом втрачає чинність Закон України "Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 24, ст. 180; 1995 р., N 1, ст. 4; 1997 р., N 6, ст. 49; 1998 р., N 20, ст. 102; 1999 р., N 4, ст. 35).

     

    Президент України 

    Л. КУЧМА 

    м. Київ
    11 липня 2002 року
    N 93-IV 

      

    Бучанська районна Рада

    Юридична адреса: 08292, м. Буча, вул. Енергетиків, 12

    Фактична адреса: 03115, м. Київ, пр-т. Берестейський, 126

     bucharayon.rada@gmail.com

    097-120-36-39

     

    Розклад роботи

    Понеділок – п’ятниця: з 8.30 до 17.00

    Обідня перерва: 13.00 - 13.30

    Вихідні дні: субота, неділя


    © 2024 Бучанська Районна Рада